Рішення № 31271215, 16.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.2013р. Справа № 905/1708/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 52222 грн. 01 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Опалюк С.В. за довір.

від відповідача: Берковська С.Ю. за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернувся з позовом до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 52222 грн. 01 коп., яка складається із:

1. Суми боргу за реактивну електроенергію, спожиту у листопаді-грудні 2012 року у розмірі 17525, 72 грн.

2. Пені, у розмірі 27235,51 грн., у тому числі:

2.1. нараховану з 10.03.12 по 30.06.12 у розмірі 5679,41 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії у лютому-травні 2012 року;

2.2. нараховану з 09.10.12 по 31.01.13 у розмірі 21222,85 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості активної електроенергії у вересні-грудні 2012 року;

2.3. нараховану з 10.03.12 по 30.06.12 у розмірі 54,34 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості реактивної електроенергії у лютому-травні 2012 року;

2.4. нараховану з 09.10.12 по 31.01.13 у розмірі 278,91 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості реактивної електроенергії у вересні-грудні 2012 року.

3. 3% річних у розмірі 5434,78 грн., у тому числі:

3.1. нараховані з 10.03.12 по 30.06.12 у розмірі 1123,71 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії у лютому-травні 2012 року;

3.2. нараховані з 09.10.12 по 31.01.13 у розмірі 4244,57 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості активної електроенергії у вересні-грудні 2012 року;

3.3. нараховані з 10.03.12 по 30.06.12 у розмірі 10.72 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості реактивної електроенергії у лютому-травні 2012 року;

3.4. нараховані з 09.10.12 по 31.01.13 у розмірі 55,78 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості реактивної електроенергії у вересні-грудні 2012 року.

4. Інфляційні у розмірі 2026, 00 грн., у тому числі:

4.1. нараховані з 01.03.12 по 31.03.12 у розмірі 1011,32 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії у лютому 2012 року;

4.2. нараховані з 01.12.12. по 31.12.12. у розмірі 997,74 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії у листопаді 2012 року;

4.3. нараховані з 01.12.12. по 31.12.12 у розмірі 16,94 грн., за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати вартості спожитої реактивної електроенергії у листопаді 2012 року.

В правове обґрунтування позову позивач посилається на ст. ст. 26,27 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.97 р., ст. ст. 20, 174, 193, 231-232 ГК України, ст.ст.1, 3, 11, 16, 258, 625 ЦК України, Правила користування електричною енергією.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що звернувся з позовом до суду 11.03.2013 року, проте платіжними дорученнями від 18.03.2013р. та 15.04.2013р. відповідач сплатив позивачу суму основного боргу, пеню та 3 % річних, у зв'язку з чим, станом на 16.05.2013р. має заборгованість зі сплати інфляційних нарахувань.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що дійсно мав заборгованість у розмірі сум визначених у позовній заяві, частково сплатив їх протягом березня-квітня 2013 року, станом на 16.05.2013р. має заборгованість зі сплати інфляційних нарахувань, не заперечує проти задоволення позову в цій частині.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між ВАТ «Донецькобленерго», що здійснює діяльність на підставі ліцензії на постачання електричної енергії АБ №220561 від 23.10.96 (далі позивач) та Комунальним виробничим підприємством «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради в особі директора Андрієнко А.К. (далі відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 766 від 10.10.2006 року. відповідно до якого позивач зобов'язувався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок Відповідача з приєднаною потужністю 1511 кВт, а Відповідач зобов'язувався оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та законодавства України.

Відповідно до п. 2.3.4 Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків» до цього Договору.

Пунктом 4.2.1. Договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

П. 7 Додатку №5 встановлено, що Відповідач повинен оплатити рахунок за спожиту електроенергію протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру.

Відповідно до п. 9.5. Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2006 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У даному випадку сторонами не було заявлено про припинення дії договору або про перегляд його умов, крім того договірні відносини між сторонами також підтверджуються шляхом поставки та споживання електричної енергії у 2012 році на підставі актів прийняття-передавання електричної енергії у 2012 році за Договором, рахунками, прийнятими відповідачем до сплати, а також банківських виписок, що підтверджують сплату вартості електричної енергії у 2012 році.

30 березня 2012р державним регістратором Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». У відповідності до умов Статуту відбулась зміна найменування Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго". У подальшому Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго" перейменовано у Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго". Інші реквізити підприємства не змінилися.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання з постачання Відповідачу електричної енергії та поставив за період лютий-травень, вересень-грудень 2012 року активної електроенергії в обсязі 2363745 кВт/год., реактивної електроенергії в обсязі 1727831 кВАр/год, що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції.

Позивач оформив та направив відповідачу рахунки за період лютий - травень 2012 року за спожиту активну електроенергію на загальну суму 2597957,27 грн., за спожиту реактивну електроенергію - на загальну суму 527815,75 грн., а останній отримав рахунки за спожиту електричну енергію, що підтверджується відмітками на других екземплярах рахунків.

Вартість активної електроенергії розраховується згідно щомісячних Постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України щодо затвердження роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України.

Вартість реактивної електроенергії розраховується згідно тарифів, які формуються відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 р. N 19.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач не повністю виконав свої зобов'язання зі сплати вартості електроенергії, в зв'язку з чим мав борг перед позивачем за реактивну електроенергію, спожиту у листопаді-грудні 2012 року у розмірі 17525, 72 грн.

Оскільки платіжним дорученням від 18.03.2013 року №831 відповідач перерахував зазначену суму заборгованості на рахунок позивача, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 27235,51 грн., 3% річних у розмірі 5434,78 грн., інфляційні у розмірі 2026, 00 грн.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.625 ЦК України, встановлено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до приписів ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає їх арифметично вірними та обґрунтованими.

Платіжними дорученнями від 15.04.2013 року №№1168, 1169 відповідач перерахував на рахунок позивача визначені у позові суми пені та 3% річних, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позовна вимога в частині стягнення з відповідача суми інфляційних нарахувань у розмірі 2026 грн підлягає задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів своєчасної повної оплати отриманої відповідачем електроенергії.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому з урахуванням проведених відповідачем оплат підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та задоволені частково не з вини позивача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 52222 грн. 01 коп. - задовольнити частково.

Стягнути Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» (84301, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, б.2б, ЄДРПОУ 00131133) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м. Горлівка, Донецька область,пр-т. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) суму інфляційних втрат у розмірі 2026 (дві тисячі двадцять шість) грн., у тому числі:

- нарахованих з 01.03.12 по 31.03.12 у розмірі 1011,32 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії у лютому 2012 року;

- нарахованих з 01.12.12. по 31.12.12. у розмірі 997,74 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії у листопаді 2012 року;

- нарахованих з 01.12.12. по 31.12.12 у розмірі 16,94 грн., за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати вартості спожитої реактивної електроенергії у листопаді 2012 року.

Стягнути Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» (84301, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, б.2б, ЄДРПОУ 00131133) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м. Горлівка, Донецька область,пр-т. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 16 травня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 20 травня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов