Ухвала суду № 31269324, 13.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2013 р. м. Київ К-166/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 10.01.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2008

у справі № 14/303

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Закарпатгаз»

до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Закарпатгаз» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002681742/0 від 08.11.2007.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 10.01.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2008, позов задоволено повністю; скасовано та визнано нечинним в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області № 0002681742/0 від 08.11.2007 про визначення Відкритому акціонерному товариству «Закарпатгаз» податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 183 358,62 грн.

ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального, подала касаційну скаргу, у відповідності до якої просить скасувати постанову Господарського суду Закарпатської області від 10.01.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2008, та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області у була проведена виїзна планова перевірка Відкритого акціонерного товариства «Закарпатгаз» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2007, за результатами якої складено Акт № 2659/23-0/10/05448610 від 31.10.2007;

- за наслідками перевірки ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області за порушення п.п.4.2.9, 4.2.11 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, ст.8 та ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002681742/0 від 08.11.2007 яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 183 358,62 грн. (в з яких: 61 119,54 грн. - основний платіж та 122 239,08 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні ним списання заборгованості населення за природний газ, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається також дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Пунктом 1.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (само зайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку визначену у відповідних пунктах ст.7 названого Закону. В силу пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті (перерахуванню) єдиним платіжним документом.

Таким чином, за вказаною нормою закону податковий агент утримує та перераховує податок лише у разі, коли проводить нарахування доходів; при нарахуванні доходів у податкового агента виникає заборгованість перед одержувачем доходів; нараховані доходи є джерелом для утримання податку з такого доходу; при виплаті такого доходу у податкового агента виникає зобов'язання щодо перерахунку до бюджету утриманого за рахунок доходу податку. Тобто, податок утримується від суми такого доходу та за рахунок такого доходу при його нарахуванні.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у спірних правовідносинах позивач не є податковим агентом, оскільки не здійснює нарахування та не виплачує певний дохід, а враховуючи, що дохід позивачем не нараховується та не виплачується, відсутнє джерело для утримання податку.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що при списанні на підставі Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» дебіторської заборгованості населення за спожитий газ, яка виникла станом на 01.01.2002 та за якою минув строк позовної давності, Відкрите акціонерне товариство «Закарпатгаз» не виступає податковим агентом, оскільки не нараховує доходи боржникам та не має бази для утримання податку на доходи таких осіб.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Закарпатської області від 10.01.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2008 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний