Постанова № 31268254, 15.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 травня 2013 року 17 год. 19 хв. № 826/6267/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача, відповідача та третьої особи, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ", про визнання протиправними та скасування рішень відповідача, а також зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 15 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 29 квітня 2013 року надійшов позов публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (також далі - позивач) до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (також далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесених відповідачем 26 липня 2012 року у межах виконавчого провадження ВП № 32416733 та 05 жовтня 2012 року у межах виконавчого провадження ВП № 34566198 (також далі - оскаржувані постанови), а також зобов’язання відповідача здійснити заходи для зняття арешту, накладеного на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" (також далі - ТОВ "Корпорація УБТ") (майно не визначено, реєстраційний номер обтяження 12808608 від 31 липня 2012 року) у частині, що стосується виробничої бази по виготовленню будівельних матеріалів, загальною площею 3555,90 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Новопромислова, 3 (також далі - виробнича база).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що наклавши арешт на все майно, яке належить ТОВ "Корпорація УБТ", у межах суми звернення стягнення, відповідач порушив права позивача як іпотекодержателя.

Ухвалою суду від 30 квітня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, та до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відповідно до ч. 2 ст. 53 КАС України, залучено ТОВ "Корпорація УБТ" (також далі - третя особа).

У судовому засіданні 15 травня 2013 року представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому.

Представник відповідача позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у відзиві на позов, наданому суду у судовому засіданні.

Представник третьої особи позов підтримав та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у письмових поясненнях, які надійшли до суду 15 травня 2013 року.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та третьою особою 07 серпня 2008 року укладено кредитний договір № 0024/08/10-kli (також далі - кредитний договір).

З метою виконання умов кредитного договору, 08 серпня 2008 року між позивачем та третьою особою укладено іпотечний договір (реєстраційний номер 25194) (також далі - іпотечний договір), за умовами якого такий договір забезпечує виконання третьою особою зобов’язань перед позивачем, що випливають із кредитного договору.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме виробнича база (також далі - предмет іпотеки).

Як пояснив у ході судового розгляду справи представник позивача та підтвердив представник третьої особи, станом на час звернення позивача до суду з позовом зобов’язання за кредитним договором третьою особою не виконано.

В подальшому, 04 травня 2012 року відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32416733 щодо стягнення з третьої особи (боржника у виконавчому провадженні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБІ" (стягувача у виконавчому провадженні) боргу у розмірі 165003,33 грн. (також далі - виконавче провадження ВП № 32416733).

26 липня 2012 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 32416733, якою накладено арешт на все майно, що належить третій особі (боржника у виконавчому провадженні ВП № 32416733) у межах суми звернення стягнення.

Крім того, 05 жовтня 2012 року відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34566198 щодо стягнення з третьої особи (боржника у виконавчому провадженні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" (стягувача у виконавчому провадженні) боргу у розмірі 317319,29 грн. (також далі - виконавче провадження ВП № 34566198).

05 жовтня 2012 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 34566198, якою накладено арешт на все майно, що належить третій особі, у межах суми звернення стягнення.

Слід зазначити, що відповідні акти опису та арешту майна по вказаних по виконавчих провадженнях ВП № 32416733 та ВП № 34566198 відповідачем не складались.

Суд погоджується з доводами представника позивача про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов, а також зобов’язання відповідача вчинити дії, направленні на зняття арешту із предмету іпотеки, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних положень і обставин.

Так, відповідно до ст. 1, ч.ч. 6, 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці і невід’ємно пов’язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об’єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" (також далі - Закон), звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

У ході судового розгляду справи з’ясовано, що державну реєстрацію іпотечного договору у Державному реєстрі іпотек здійснено 08 серпня 2008 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 20166856 та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, про реєстрацію обтяження № 1839408, тобто до постановлення Господарським судом міста Києва рішень від 27 січня 2012 року у справі № 13/153-11-19/265 та від 08 травня 2012 року у справі № 5011-41/2059-2012, на виконання яких вказаним судом видано накази від 13 лютого 2012 року № 13/153-11-19/265 та від 24 вересня 2012 року № 5011/41/2059-2012, на підставі яких (наказів) відкрито виконавчі провадження ВП № 32416733 та ВП № 34566198.

Викладені положення та обставини, за переконанням суду, свідчать про протиправність звернення відповідачем стягнення на майно третьої особи, що є предметом іпотеки, зареєстрованої у встановленому законом порядку до постановлення судом рішення про стягнення із третьої особи коштів.

Аналогічна позиція міститься в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі № 2а-16162/12/2670.

Стосовно строків звернення позивача до суду з позовом суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, абзацом 1 ч. 2 ст. 99, ч. 1 ст. 100, ч. 1 ст. 102, ч.ч. 1, 2 ст. 181 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Враховуючи викладені положення та зважаючи, що про прийняття відповідачем оскаржуваних постанов позивач дізнався 19 квітня 2013 року, а саме після досягнення між позивачем та третьою особою згоди на зміну умов іпотечного договору та відмови нотаріуса реєструвати відповідні зміни у зв’язку із накладенням відповідачем арешту на майно третьої особи, суд прийшов до висновку про не пропущення позивачем встановленого КАС України строку звернення до суду з позовом.

До того ж, у зв’язку з тим, що позивач не є стороною виконавчих проваджень ВП № 32416733 та ВП № 34566198, а також особою, яка залучається до проведення виконавчих дій, тому стосовно нього не можуть розповсюджуватись положення ст. 181 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача та третьої особи надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представник відповідача не надала належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ", про визнання протиправними та скасування рішень відповідача, а також зобов’язання відповідача вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв’язку з тим, що законним представником позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 267 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесені відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві 26 липня 2012 року у межах виконавчого провадження ВП № 32416733 та 05 жовтня 2012 року у межах виконавчого провадження ВП № 34566198.

3. Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві здійснити заходи для зняття арешту, накладеного на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" (майно не визначено, реєстраційний номер обтяження 12808608 від 31 липня 2012 року) у частині, що стосується виробничої бази по виготовленню будівельних матеріалів, загальною площею 3555,90 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Новопромислова, 3).

4. Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві протягом десяти днів із дня набрання судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення щодо здійснення заходів для зняття арешту, накладеного на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" (майно не визначено, реєстраційний номер обтяження 12808608 від 31 липня 2012 року) у частині, що стосується виробничої бази по виготовленню будівельних матеріалів, загальною площею 3555,90 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Новопромислова, 3).

5. Роз’яснити, що за наслідками розгляду звіту про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

6. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам та третій особі у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 17 травня 2013 року