Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-331/08/6/0170
14.05.2013 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Горошко Н.П. ,
Кондрак Н.Й.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
за участю сторін:
представник позивача, Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим - не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,
представник відповідача, Публічного акціонерного товариства "Таврія-Авто"- Іваніченко Олена Петрівна, довіреність № 6 від 03.01.13,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Таврія-Авто" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 02.06.2009 у справі № 2-а-331/08/6/0170,
за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)
до Публічного акціонерного товариства "Таврія-Авто" (вул. Училіщна, 40, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про стягнення фінансових санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.09 року позов Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим задоволено повністю.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Таврія-Авто» фінансові санкції у сумі 55771,90грн., до Державного бюджету України на р/р 31114104700024, код 34740709, ГУ Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь, код платежу 3021080900.
Не погодившись з постановою суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в який просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2009 скасувати.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Таврія-Авто".
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.
В ході розгляду справи стало відомо, що належним позивачем у справі є Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим, оскільки Державну податкову інспекцію у м. Феодосія Автономної Республіки Крим - реорганізовано в Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим.
З матеріалів справи вбачається, що Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим є юридичною особою.
Згідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені і адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Виходячи з зазначеного, суд дійшов висновку про необхідність заміни у справі неналежного позивача - Державну податкову інспекцію у м. Феодосія Автономної Республіки Крим на належного - Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим.
Так, ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 у справі №2а-331/08/6/0170 у порядку статтей 55, 150, 160, 165, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, було здійснено заміну неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Феодосія Автономної Республіки Крим на належного - Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112).
В судовому засіданні 06.07.2010 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження. Клопотання мотивовано тим, що у провадженні Вищого адміністративного суду України знаходиться касаційна скарга у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Таврія Авто" до Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Відповідач зазначив, що розгляд даної справи є неможливим до розгляду касаційної скарги у справі №К-1280/08.
Згідно з пунктом 3 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Таким чином, судова колегія, приймаючи до уваги той факт, що до розгляду касаційної скарги на ухвалу від 27.10.2008 неможливо розглядати дану справу, ухвалою від 07.07.2010 року Севастопольського апеляційного адміністративного суду, зупинила провадження по розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Таврія-Авто» на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2009 у справі № 2-а-331/08/6 до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Таврія-Авто» на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.10.2008.
21.03.2013 року за вх. №4207 до Севастопольського апеляційного адміністративного суду надійшла копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.09.2011 року у справі №2-28/4234-2006 за позовом відкритого акціонерного товариства "Таврія-Авто" до Державної податкової інспекції в місті Феодосії Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2011 у справі №2-28/4234-2006А за позовом відкритого акціонерного товариства "Таврія-Авто" до Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Таврія-Авто" було задоволено, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.10.2008 було скасовано.
Відповідно до пункту 5 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.
За викладених обставин, судова колегія, ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2013 поновила провадження у справі №2а-331/08/6/0170 за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Таврія-Авто» на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2009 та призначила справу до апеляційного розгляду.
У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 14.05.2013, представник відповідач заявив клопотання про заміну відповідача у справі його правонаступником, згідно з рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Таврія - Авто" від 24.03.2010, відкрите акціонерне товариство "Таврія - Авто" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Таврія - Авто" у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства". Згідно пункту 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства "Таврія - Авто", Публічне акціонерне товариство "Таврія - Авто" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Таврія - Авто".
Відповідно до ч. 1 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, усною ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 в порядку статей 55, 150, частини шостої, сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України здійснив заміну відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Таврія - Авто" на належного відповідача - Публічне акціонерне товариство "Таврія - Авто".
У судове засідання, призначене до розгляду на 14.05.2013, представник позивача явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.
Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Судова колегія, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З представлених доказів в матеріалах справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, мотивуючі свої вимоги тим, що на підставі акту перевірки №276/26-02/24694272 від 09.02.05 було винесене рішення №669/26-02/0 від 14.02.05 на суму 144199,32грн. В результаті апеляційного узгодження було винесене рішення про застосування фінансових санкцій №669/26-02/3 від 29.08.05 на суму 56204,90грн., з яких 55771,90грн. за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень на виплати, пов'язаних з оплатою праці, при наявності податкової заборгованості, та 433,00грн. за використання готівкових коштів отриманих в установах банку, не за цільовим призначенням. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.07 вказане рішення у частині застосування штрафних санкцій у сумі 55771,90грн. було визнане обґрунтованим. Податковий борг є узгодженим та до наступного часу не погашений, що і з'явилося підставою для звернення до суду. Позивач просив вказану суму стягнути з відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Таврія-Авто" 14.12.1997р. зареєстровано структурний підрозділ виробничо-торгівельну філію "Феодосійська станція технічного обслуговування" ВАТ "Таврія-Авто" без права юридичної особи, з місцем знаходження: м. Феодосія, с. Ближнє Бойове, Сімферопольське шосе, 5 км. Філія взята на облік, як платник податків у ДПІ в м. Феодосії АР Крим 07.04.1997р.
Позивачем у період з 01.11.04 по 09.02.05 проведена позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та іншого законодавства Торгівельної філії ВАТ "Таврія-Авто", за результатами якої складений акт № 276/26-02/24694272 від 09.02.05.
На підставі вказаного акту було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №669/26-02/0 від 14.02.05 на суму 144199,32грн. В результаті апеляційного узгодження було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № №669/26-02/3 від 29.08.05 на суму 56204,90грн., з яких 55771,90грн. за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень на виплати, пов'язаних з оплатою праці, при наявності податкової заборгованості, та 433,00грн. за використання готівкових коштів отриманих в установах банку, не за цільовим призначенням.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.07 по справі №2-28/4234-2006А вказане рішення у частині застосування штрафних санкцій на суму 55771,90грн. було визнане обґрунтованим.
Оскільки, станом на 27.06.08 фінансові санкцій відповідачем погашенні не були, це стало підставою для звернення до суду.
Так, постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2009 у справі №2-а-331/08/06 адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим до відкритого акціонерного товариства "Таврія - Авто" про стягнення фінансових санкцій, було задоволено у повному обсязі.
Судова колегія дійшла висновку про нечинність постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2009 у справі №2-а-331/08/6/0170, виходячи з наступних підстав.
Публічне акціонерне товариство «Таврія - Авто» (позивач) звернулося до суду з позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Феодосійської МДПІ АР Крим від 29 серпня 2005 року №000382/669/26-02/2/3, від 14 лютого 2005 року №000371/669/1/0 та рішення про застосування фінансових санкцій від 29 серпня 2005 року №669/26-02/5/3 (в редакції заяви про зміну позовних вимог від 25 вересня 2006 року).
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення - рішення Феодосійської МДПІ АР Крим від 29 серпня 2005 року № 000382/669/26-02/2/3 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1263,36 грн., у тому числі 842,24 грн. основного платежу та 421,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано нечинним податкове повідомлення - рішення Феодосійської МДПІ АР Крим від 14 лютого 2005 року № 000371/669/1/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 2850,00 грн., у тому числі 1900,00 грн. основного платежу і 950,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано нечинним рішення Феодосійської МДПІ АР Крим № 669/26-02/5/3 від 29 серпня 2005 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 433,00 грн. та фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 55771,90 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Таврія - Авто» 3,40 грн. судового збору. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Таврія - Авто» 1046,40 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судово-бухгалтерської експертизи.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року скасовано (пункт 2). Прийнято нову постанову (пункт 3). Позов задоволено частково (пункт 4). Визнано нечинними податкові повідомлення - рішення Феодосійської МДПІ АР Крим № 000382/669/26-02/2/3 від 29 серпня 2005 року, № 000371/669/1/0 від 14 лютого 2005 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 669/26-02/5/3 від 29 серпня 2005 року у частині застосування санкцій у сумі 433,00 грн. (пункт 5). В іншій частині позову відмовлено (пункт 6). Стягнуто з ПАТ «Таврія - Авто» на користь Державного бюджету України суму у розмірі 55771,90 грн. (пункт 7). Доручено Господарському суду Автономної Республіки Крим надати виконавчий лист (пункт 8).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2008 року заяву Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про виправлення описки в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року було задоволено. Виправлено в резолютивній частині постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року технічну помилку шляхом виключення пунктів 7 та 8.
В касаційній скарзі ПАТ «Таврія - Авто», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року та залишити в силі постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року.
У запереченні на касаційну скаргу Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим, посилаючись на те, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просила відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.
Касаційна інстанція зазначила, що судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Феодосійська МДПІ АР Крим провела позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства Виробничо-торгівельного філіалу «Феодосійська станція технічного обслуговування» Акціонерного товариства «Таврія -Авто» за період з 01 квітня 2003 року по 01 липня 2004 року, за результатами якої було складено акт від 09 лютого 2005 року № 276/26-02/24694272.
В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у включенні до складу валових витрат суми у розмірі 9000,00 грн., не підтвердженої належними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1900,00 грн.; порушення позивачем підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у включенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на загальну суму 4256,53 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 4256,53 грн.; порушення пункту 2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72, яке полягало у здійсненні нецільового використання готівкових коштів, отриманих в установі банку, на загальну суму 433,00 грн.; порушення пункту 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72, яке полягало у виплатах Виробничо-торгівельним філіалом «Феодосійська станція технічного обслуговування» Акціонерного товариства «Таврія - Авто» у сумі 55921,90 грн., пов'язаних з оплатою праці, із готівкової виручки при наявності податкового боргу.
14 лютого 2005 року Феодосійська МДПІ АР Крим на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000371/669/1/0, яким згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ПАТ «Таврія - Авто» суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 2850,00 грн., з яких 900,00 грн. основний платіж, 950,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
29 серпня 2005 року Феодосійська МДПІ АР Крим на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000382/669/26-02/2/3, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ПАТ «Таврія - Авто» суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану у розмірі 1263,36 грн., з яких 842,24 грн. основний платіж, 421,12 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
29 серпня 2005 року Феодосійська МДПІ АР Крим на підставі акта перевірки прийняла рішення про застосування фінансових санкцій № 669/26-02/5/3, яким згідно з пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосувала до ПАТ «Таврія - Авто» фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 433,00 грн. та фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 55771,90 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з посиланням на висновок експерта Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 06 травня 2006 року № 668, виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки витрати позивача підтверджені належними бухгалтерськими та податковими документами. Також суд виходив з того, що податковим органом не було доведено нецільового використання готівки, отриманої позивачем в установі банкуй а також з того, що відсутність у підприємства податкового боргу підтверджується довідками ДПІ в м. Феодосії АР Крим та актами звірки розрахунків по платежах в бюджет, складеними між позивачем та Феодосійською МДПІ АР Крим.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що наявність у позивача податкового боргу підтверджується даними особового рахунку, з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 55771,90 грн. спірним рішенням № 669/26-02/5/3 від 29 серпня 2005 року.
Судова колегія касаційної інстанції, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погодилась, з огляду на наступне.
Пунктом 2.12 Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що готівкова виручка підприємств (підприємців), крім готівки, одержаної з банку та не використаної за призначенням, може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.
Відповідно до абзацу 5 пункту 2.17 Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного балку України від 19 лютого 2001 року № 72 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до підприємств (підприємців) застосовується штрафні санкції згідно з чинним законодавством України, зокрема, за витрачання готівки з виручки на виплати, що пов'язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу.
Згідно із абзацом 4 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до підприємств (підприємців) у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат.
Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до підприємств (підприємців) податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій у вигляді штрафу у розмірі 55771,90 грн. за спірним рішенням №669/26-02/5/3 від 29 серпня 2005 року слугував висновок податкового органу про те, що у періоді, що перевірявся - з 01 квітня 2003 року по 01 липня 2004 року Виробничо-торгівельним філіалом «Феодосійська станція технічного обслуговування» Акціонерного товариства «Таврія - Авто» здійснювало виплати, пов'язані із оплатою праці із готівкової виручки, при наявності податкового боргу, що підтверджується картками особових рахунків.
Разом з цим, матеріали справи містять довідки ДПІ в м. Феодосії АР Крим «Про відсутність податкової заборгованості» № 1525/10/24-00 від 10 квітня 2003 року, № 9914/10/24-1 від 13 листопада 2004 року, № 10480/10/24-1 від 30 грудня 2003 року (т.1 арк. справи 31-33), підписані заступником начальника ДПІ в м. Феодосії АР Крим та скріплені гербовою печаткою податкового органу, в який вказано, що станом на вказані дати за підприємством відсутня податкова заборгованість.
Матеріали справи містять також акти звірки розрахунків по платежам в бюджет за період з 01 січня 2004 року по 16 грудня 2004 року, за період з 01 січня 2004 року по 17 грудня 2004 року, за період з 01 січня 2003 року по 16 грудня 2003 року, за період з 01 січня 2003 року по 16 грудня 2003 року (т.1 арк. справи 26-29), складені між позивачем та відповідачем та засвідчені штампом Феодосійської МДПІ АР Крим, з яких вбачається, що у Виробничо-торгівельного філіалу «Феодосійська станція технічного обслуговування» Акціонерного товариства «Таврія - Авто» відсутня податкова заборгованість за вказані періоди.
Крім іншого, матеріали справи містять висновок експерта Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 06 травня 2006 року № 668, здійснених на виконання вимог ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2006 року, у пункті 2.1.5 якого вказано, що представленими на дослідження первинними документами податкового та бухгалтерського обліку позивача не підтверджуються висновки Феодосійської МДПІ АР Крим, зазначені в акті перевірки від 09 лютого 2005 року № 276/26-02/24694272 «Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства Виробничо-торгівельного філіалу «Феодосійська станція технічного обслуговування» Акціонерного товариства «Таврія - Авто» за період з 01 квітня 2003 року по 01 липня 2004 року» про те, що Виробничо-торгівельний філіал «Феодосійська станція технічного обслуговування» Акціонерного товариства «Таврія - Авто» здійснювало виплати, які пов'язані з оплатою праці, із виторгу від реалізації товарів (робіт, послуг) та інших касових надходжень у загальній сумі 55921,90 грн. за досліджений період при наявності податкової заборгованості.
Судова колегія касаційної інстанції вказала, що за таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у позивача податкового боргу та, як наслідок, наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Разом з цим, колегія суддів касаційної інстанції відзначила, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень Феодосійської МДПІ АР Крим № 000382/669/26-02/2/3 від 29 серпня 2005 року, № 000371/669/1/0 від 14 лютого 2005 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 669/26-02/5/3 від 29 серпня 2005 року у частині застосування санкцій у сумі 433,00 грн., а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, проте суд апеляційної інстанції повністю скасував рішення суду першої інстанції, хоча і погодився з висновками суду першої інстанції в цій частині, у зв'язку з чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю.
Таким чином, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2001 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року було скасовано із залишенням в силі постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року, якою було визнано нечинним рішення Феодосійської МДПІ АР Крим № 669/26-02/5/3 від 29 серпня 2005 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 433,00 грн. та фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 55771,90 грн.
Частиною п'ятою статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.
Умовами реалізації цього повноваження є виникнення ситуації, коли судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення (частина друга статті 203 Кодексу адміністративного судочинства).
Оскільки на день розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Таврія-Авто" вже є рішення Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2001 року, яким постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року було скасовано із залишенням в силі постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року, яке набрало законної сили, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - визнанню нечинною, а провадження у справі -закриттю.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтею 55, пунктом 4 частини першої статті 157, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 5 частини першої статті 198, частиною другою статті 203, пунктом 5 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Таврія-Авто" - задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2009 у справі № 2-а-331/08/6/0170 - визнати нечинною.
3. Провадження у справі 2-а-331/08/6/0170 за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим до Публічного акціонерного товариства "Таврія-Авто" про стягнення фінансових санкцій- закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 травня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис Н.Й. Кондрак
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судове рішення № 31264578, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-331/08/6/0170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: