Постанова № 31264332, 13.05.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2013 р. Справа № 5015/5589/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Л.С. Данко

- Г.М. Гнатюк

Розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Єврейської релігійної громади "Турей Загав" ("Золота Роза") м. Львова

на рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012 року.

у справі №5015/5589/11

за позовом: Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу

позивача-2: Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу

позивача-3: Єврейської релігійної громади "Турей Загав" ("Золота Роза") м. Львова

до відповідача: Львівської міської ради

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Кабінет Міністрів України

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Міністерство культури України

третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Львівська обласна рада

третя особа-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації

третя особа-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ "Українські Інвестиційні Системи"

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради

третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держземагенства у Львівській області

про: визнання недійсними рішень -ухвали Львівської міської ради 1) 14 сесії 4-го скликання від 14.04.2005 р. № 2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах" в частині; 5 сесії 5 скликання від 24.05.2007 р. № 885; 6 сесії 5 скликання від 05.07.2007 р. № 1003 "Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23/28 у м. Львові" в окремій частині.

За участю представників :

від прокуратури - Куцик В.Б. - посвідчення №011165.

від позивача 1 - Шейхет М.Г. - представник.

від позивача 2 - Шумелда Р.Р., Могінська Т.А.- представники (довіреність №б/н від 10.11.2011р.)

від позивача 3 - Шейхет М.Г. - керівник.

від відповідача - Шевченко М.І. - представник (довіреність №1.7вих-73 від 07.05.2012р.)

від третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Березюк С.Г. - представник (довіреність №3633/10-06 від 25.06.2012р.).

від третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - не з'явився.

від третьої особи-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - не з'явився.

від третьої особи-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Потюк В.В. - начальник управління.

від третьої особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дудяк Р.А. - представник (довіреність №б/н від 17.04.2012р.)

від третьої особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився.

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держземагенства у Львівській області - не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.07.2012р., судді Ділай У.І. (головуюча), Бортник О.Ю., Козак І.Б., в задоволенні позовних вимог Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Єврейської релігійної громади "Турей Загав" ("Золота Роза") м. Львова було відмовлено.

З даним рішенням не погодилися позивачі - Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Єврейської релігійної громади "Турей Загав" ("Золота Роза") м. Львова і оскаржили його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом невірно було встановлено фактичні обставини справи та порушені норми матеріального права.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. у складі колегії відбулась заміна судді Т.Б. Бонк на суддю Н.М. Кравчук. Розгляд справи відкладався.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2012р. у складі колегії відбулась заміна судді Р.І. Марко суддею Л.С. Данко. Розгляд справи відкладався.

01.09.2012р. ТзОВ "Українські Інвестиційні Системи" подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

03.09.2012р. Львівська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

03.09.2012р. представники апелянтів подали клопотання про витребування в науково-дослідного центру рятівної археологічної служби інституту археології НАН України належним чином завірену копію інформаційного звіту про результати археологічних досліджень на ділянці вул.. І Федорова,23/25 у м. Львові.

Ухвалою суду від 03.09.2012р. апеляційний суд відхилив дане клопотання з тих підстав, що даний інформаційний звіт був складений в період 2010-2012рр., тобто після винесення відповідачем оскаржуваних рішень в 2005, 2007 роках. Вказано ухвалою було зобов'язано третю особу-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації надати апеляційному суду письмовий відзив на подану апеляційну скаргу та правовстановчі документи на історико-архітектурний заповідник з переліком споруд та паспорти до них.

Вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2012р. Управлінням охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації виконані належним чином не були.

Представник Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації заявив суду, що витребовувані документи відсутні в його управлінні та знаходяться в Управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради.

Представник Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради в судовому засіданні заявив, що вказані документи не знаходяться на зберіганні в їх управлінні.

За таких обставин справи апеляційний суд змушений був вжити заходів для виявлення правовстановлюючих документів на історико-архітектурний заповідник в м. Львові.

Ухвалою суду від 25.09.2012р. було зобов'язано третю особу - Міністерство культури України надати апеляційному суду належним чином завірені копії документів, щодо створення в 1975 році Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові, положення про даний заповідник, проектну документацію заповідника з переліком споруд, витяг з Державного реєстру нерухомих пам'яток України про внесення у 2001 році державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові з переліком споруд. Зобов'язано також Міністерство культури України подати суду письмове пояснення щодо правового статусу пам'яток культури внесених до об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Зобов'язано відповідача - Львівську міську раду надати апеляційному суду належним чином завірені копії наявних документів щодо Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові.

25.09.2012р. Управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА подало відзив на апеляційну скаргу в якому просило задовольнити апеляційні скарги повністю.

25.09.2012р. Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу подало додаткові пояснення.

26.10.2012р. відповідач - Львівська міська рада подала свої письмові пояснення в яких вказала, що межі історичного ареалу м. Львова не затверджені у встановленому законом порядку.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012р. третя особа - Міністерство культури України надало суду письмові пояснення в яких вказало, що Мінкультури не може надати необхідні документи стосовно Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові, оскільки документи про створення у 1975 році заповідника, положення про нього, проектна документація заповідника з переліком споруд не були створені в Мінкультури, а питання статусу об'єктів всесвітньої спадщини чинним законодавством України про охорону культурної спадщини не врегульовані (а.с.55-58 Том 8)

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р. у складі колегії суддів відбулася заміна судді Л.С. Данко на суддю М.Є. Желіка. Розгляд справи відкладався.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2012р. у складі колегії суддів відбулася заміна судді М.Б. Желіка на суддю Л.С. Данко. Розгляд справи відкладався.

Від Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу та Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації надійшли клопотання про витребування від третьої особи - Кабінету Міністрів України та Міністерства Культури України копій паспортів на пам'ятки архітектури у м. Львові за адресою: вул. Івана Федорова, 23, вул. Івана Федорова, 25, вул. Івана Федорова, 27, вул.. Івана Федорова, 28, вул. Руська, 10, охоронні номери: 1300020 - ритуальна лазня з міквою, кагальний будинок, №342-344, 347, 348, 1259, 1260, 1267-1270, 1294-1308, проханням вказати дати занесення цих об'єктів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Витребувати належним чином завірені копії всіх наявних документів, що слугували підставою для занесення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові, постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001р. №1761, до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, вказати межі Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові та Ансамблю історичного центру м. Львова, що в 1998р. внесено в список об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО та присвоєно №856, з метою визначення приналежності спірних будівель цьому заповіднику.

Ухвалою апеляційного суду від 26.11.2012р. було вирішено звернутись до третьої особи по справі - Кабінету Міністрів України в особі Секретаріату з клопотанням зобов'язати відповідні державні органи надати апеляційному суду:

- належним чином завірені копії паспортів на пам'ятки архітектури у м. Львові за адресою: вул. Івана Федорова, 23, вул. Івана Федорова, 25, вул. Івана Федорова, 27, вул. Івана Федорова, 28, вул. Руська, 10, охоронні номери: 1300020 - ритуальна лазня з міквою, кагальний будинок, №342-344, 347, 348, 1259, 1260, 1267-1270, 1294-1308;

- належним чином завірені копії всіх наявних документів, що слугували підставою для занесення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам'яток України згідно постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2001р. №1761

- вказати межі Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові та Ансамблю історичного центру м. Львова, що в 1998р. внесено в список об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО за №856.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.12.2012р. у складі колегії суддів відбулася заміна судді Л.С. Данко на суддю М.Б. Желіка. Розгляд справи відкладався.

24.12.2012р. на адресу суду на виконання ухвали від 26.11.2012р. надійшли пояснення від Міністерства культури України в яких зазначено, що межі історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова затверджені рішенням Львівської міської ради від 09.12.2005р. №1311, а тому відповідні документи (паспорти на пам'ятки архітектури) відсутні у Міністерстві, а тому воно не може надати належним чином завірені їх копії. У міністерстві відсутні документи, що слугували підставою для занесення державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, оскільки вони знищені за завершенням терміну зберігання.(а.с. 89-91 Том 8)

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2013р. у складі колегії суддів суддю М.Б. Желіка було замінено на суддю Л.С. Данко. Розгляд справи відкладався.

18.01.2013р. на адресу апеляційного суду надійшов лист від прокуратури Львівської області з повідомленням, що вона вступає у справу №5015/5589/11 з метою захисту інтересів держави.

21.01.2013р. на адресу суду надійшли пояснення по суті справи від департаменту з питань культури, охорони культурної спадщини, культурних цінностей, національностей та релігій Львівської ОДА (а.с. 7 Том 9).

21.01.2013р. Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу подало додаткові пояснення (а.с. 9-11, 37-42 Том. 9).

Ухвалою суду від 21.01.2013р. апеляційний суд залучив в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Управління Держкомзему у Львівській області. Зобов'язав позивача-апелянта направити Управлінню Держкомзему у Львівській області копію позовної заяви та апеляційної скарги. Зобов'язав Управління Держкомзему у Львівській області надати апеляційному суду письмове пояснення з приводу предмету спору та надати офіційну довідку щодо правового статусу (вид власності, цільове призначення) земельної ділянки по вул. Федорова, 23/28 у м. Львові станом на 24.05.2007 р.

11.02.2013р. Львівська міська рада подала відзив на пояснення представників апелянта.

Ухвалою суду від 11.02.2013р. було відкладено розгляд справи у зв'язку з тим, що ухвала апеляційного суду від 21.01.2013р. виконана не була та представник Держземагенства у Львівській області не змогла надати суду жодних пояснень з приводу спору. Було повторно зобов'язано позивача-апелянта направити Головному управлінню Держземагенства у Львівській області копію позовної заяви та апеляційної скарги. Повторно зобов'язано Головне управління Держземагенства у Львівській області надати апеляційному суду письмове пояснення з приводу предмету спору та надати офіційну довідку щодо правового статусу (вид власності, цільове призначення) земельної ділянки по вул. Федорова, 23/28 у м. Львові станом на 24.05.2007 р.

18.02.2013р. Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу подало клопотання про витребування в Управління Держкомзему у Львівській області копію документації на підставі якої було встановлено функціональне використання та площу земельної ділянки, поданих землекористувачем, по вул.. Федорова, 23 величиною 661 кв.м., а при відсутності такої документації витребувати пояснення щодо встановленого Управлінням земельних ресурсів у м. Львові порядку визначення площі земельної ділянки в м. Львові при наданні вищевказаної довідки.

Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації подало клопотання про витребування у Львівської міської ради та Управління історичного середовища Львівської міської ради документів, що стали підставою для створення Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, його матеріально-правової бази, а також повноваження управління станом на момент прийняття оспорюваних рішень (з 1.01.2005р. по 31.12.2007р.). Витребувати в Держземагенства у Львівській області документи, що стали підставою для формування та внесення даних (змін) до кадастрових даних щодо земель на вул.. Федорова, 23, 25, 28 та на вул. Руській, 10 станом на момент прийняття оспорюваних рішень з 1.01.2005р. по 31.12.2007р.).

Станом на 18.02.2013р. ухвали апеляційного суду виконані не були та представник Держземагенства у Львівській області не з'явилася в судове засідання, а подала клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 18.02.2013р. апеляційний суд задовольнив частково подані клопотання Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу та Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації. Втретє апеляційний суд зобов'язав Головне управління Держземагенства у Львівській області надати апеляційному суду письмове пояснення з приводу предмету спору та надати офіційну довідку щодо правового статусу (вид власності, цільове призначення) земельної ділянки по вул. Федорова, 23/28 у м. Львові станом на 24.05.2007 р. Апеляційний суд наклав на Головне управління Держземагенства у Львівській області штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за повторне невиконання вимог ухвал Львівського апеляційного господарського суду та стягнув в доход Державного бюджету України 1700 грн. з Головного управління Держземагенства у Львівській області. Наказ про стягнення штрафу видати Господарському суду Львівської області. Зобов'язав Головне управління Держземагенства у Львівській області надати апеляційному суду копію документації на підставі якої було встановлено функціональне використання та площу земельної ділянки, поданих землекористувачем, по вул.. Федорова, 23 величиною 661 кв.м. та копії документів, що стали підставою для формування та внесення даних (змін) до кадастрових даних щодо земель на вул.. Федорова, 23, 25, 28 станом на момент прийняття оспорюваних рішень з 1.01.2005р. по 31.12.2007р.

15.03.2013р. Львівська міська рада подала доповнення до відзиву (а.с. 36 Том10)

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2013р. у складі колегії відбулася заміна судді Данко Л.С. на суддю Гнатюк Г.М.

На виконання вимог ухвал Львівського апеляційного господарського суду Головне управління Держземагенства у Львівській області в судовому засіданні надало письмове пояснення щодо земельних ділянок по вул. Федорова, 23/28 у м. Львові станом на 24.05.2007 р. та копії документів, що слугували підставою для внесення змін до кадастрових даних земельної ділянки. Розгляд справи відкладався за клопотання представників позивачів для надання їм можливості ознайомитися з поданими документами.

02.04.2013р. Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу подало суду письмові пояснення

15.04.2013р. Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу подало додаткові пояснення та долучило ряд документів.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2013р. у складі колегії відбулася заміна судді Кравчук Н.М. на суддю Данко Л.С.

Представник позивача 1 заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень та документів. Ухвалою суду від 15.04.2013р. розгляд справи відкладався для надання можливості представнику третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ознайомитися з поданими документами. Також було зобов'язано представника позивача 1 здійснити авторизований переклад листа, долученого в судовому засіданні з англійської мови на державну.

07.05.2013р. Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу подало клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа ЮНЕСКО та витягу з протоколу №62 засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України.

08.05.2013р. Прокуратура Львівської області подала письмові пояснення в яких вказала, що на даний час прокуратурою м. Львова скеровано відповідні вимоги в органи контролю та правоохоронні органи щодо надання інформації про перевірки цільового використання бюджетних коштів. Перевірка прокуратури м. Львова з вказаних питань триває.

13.05.2013р. Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу подало клопотання про долучення до справи копії карти щодо меж історичного ареалу та зон регулювання забудови м. Львова, завірену начальником управління охорони історичного середовища м. Львова.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012р. у справі №5015/5589/11 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою 14 сесії 4-го скликання від 14.04.2005р. № 2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах" визначено перелік таких земельних ділянок та погоджено їх місце розташування, а також надано дозвіл управлінню природних ресурсів та регулювання земельних відносин на виготовлення проектів відведення земельних ділянок серед яких земельна ділянка за адресою: м. Львів, вул. Федорова, 28, площею 0,0511га.

У відповідності до вимог ст. 26 Закону України "Про планування і забудову територій" у 2006 р. ЛКП "Архбуднагляд" розробило Містобудівне обґрунтування розміщення готелю на 30 місць на вул. Федорова між будинками № 20-30 у місті Львові.

Ухвалою 5 сесії 5 скликання від 24.05.2007р. № 885 внесено зміни у попередню ухвалу та збільшено площу земельної ділянки, що підлягає наданню в користування на вул. Федорова, 28 до 0,0900га та доповнено перелік включивши земельну ділянку, що на вул. Федорова, 23, площею 0,0700га.

У 2007 р. ПП "Універсал Проект" розробило Містобудівне обґрунтування розміщення земельної ділянки для будівництва та обслуговування готелю на 12 номерів (24 місць) із підземною автостоянкою на 20 машиномісць на вул. Федорова, 23 у м. Львові.

Місце розташування земельних ділянок, призначених для продажу на конкурентних засадах права оренди земельної ділянки, погоджено Управлінням охорони історичного середовища -Погодження № 04/1031 від 27.04.2007 р. та Управлінням архітектури -Висновок № 2401-130 від 05.04.2007 р., відповідно до якого на земельних ділянках на вул. Федорова, 24-28 та на вул. Федорова, 23 дозволяється нове будівництво, за умови дотримання нормативних вимог та затвердження в установленому законом порядку проектної документації і отримання відповідного дозволу.

На виконання ухвал Львівської міської ради від 14.04.2005 р. № 2241 Ухвалою 6 сесії 5 скликання від 05.07.07р. № 1003 "Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23,28 у м. Львові" дозволено продаж шляхом аукціону права оренди для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури земельних ділянок площею 0,0900га, на вул. Федорова, 28 та площею 0,0661га на вул. Федорова, 23, а також права оренди об'єкта нерухомого майна, площею 600,3кв.м на вул. Федорова, 28. Окрім того вказаною ухвалою затверджено стартову ціну продажу права оренди земельних ділянок та об'єкта комунальної власності; вирішено після проведення аукціону та визначення переможця укласти з ним відповідні договори.

Рішенням Львівської міської ради № 738 від 14.09.2007р. (із доповненнями, внесеними рішенням № 815 від 28.09.2007р.) затверджено істотні умови для укладення договору купівлі-продажу права оренди, договорів оренди земельних ділянок та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23,28 призначених для будівництва готелю.

03.09.2007 р. Управлінням земельних ресурсів міста Львова складено технічні паспорти земельних ділянок по вул. Федорова, 28 та 23 у м. Львові, які призначені для продажу права оренди на земельних торгах.

Як вбачається із технічних паспортів земельні ділянки належать до державної власності та відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови. За функціональним призначенням це є землі комерційного використання і їх цільовим призначенням є розміщення готелю з підземною автостоянкою.

Після виготовлення технічної документації Управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Департаменту економічної політики Львівської міської ради Оголошенням № 2303-50 від 20.09.2007 р. довело до відома громадськості інформацію про проведення аукціону на визначення орендаря земельних ділянок, які розташовані у самому центрі старого міста, призначених для будівництва та обслуговування майбутнього готелю. Згідно оголошення проведення аукціону призначено на 05.10.2007 р. о 13 :00.

По питанню ескізного проекту готельного комплексу на ділянках по вул. Федорова, 23,28 було призначено проведення у Сесійному залі Львівської міської ради громадських слухань на 27.09.2007 р.

05.10.2007 р. відбувся аукціон, переможцем якого визначено ТзОВ "Українські інвестиційні системи" (Протокол № 05 аукціону з продажу права оренди земельних ділянок від 05.10.2007 р.)

Із врахуванням результатів аукціону та на підставі Ухвал Львівської міської ради № 2241 від 14.04.2005р., № 885 від 24.05.2007р. та № 1003 від 05.07.07р. між Львівською міською радою та ТзОВ "Українські інвестиційні системи" 28.11.2007р. укладено договори оренди землі № Г-481, № Г-482 для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури терміном на 49 років та договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд приміщень) на будинок на вул. Федорова, 28, від 18.12.2007р. № Г-5874-7.

Позивачі - Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Єврейська релігійна громада "Турей Загав" ("Золота Роза") м. Львова звернулися до суду з позовом про визнання недійсними рішень - ухвали Львівської міської ради 1) 14 сесії 4-го скликання від 14.04.2005 р. № 2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах" в частині включення до переліку земельної ділянки та погодження її місця розташування, а також надання дозволу управлінню природніх ресурсів та регулювання земельних відносин на виготовлення проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Федорова, 28, площею 0,0511 га; 5 сесії 5 скликання від 24.05.2007 р. № 885; 6 сесії 5 скликання від 05.07.2007 р. № 1003 "Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23/28 у м. Львові" в частині надання дозволу на продаж шляхом аукціону права оренди для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури: земельних ділянок площею 0,0900 га, на вул. Федорова, 28 та площею 0,0661 на вул. Федорова, 23 та затвердження ціни продажу права оренди; укладення з переможцем договору купівлі-продажу земельних ділянок.

У відповідності до положень ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).

Частинами 4,5 ст. 54 Конституції України передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Згідно ст. 1 вищевказаного Закону об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 даного Закону державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що Ансамбль історичного центру м. Львова у 1998р. внесено в список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, та присвоєно № 865.

Також судом встановлено, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові, створеного згідно Постанови Ради Міністрів Української РСР № 297 від 12.06.1975 р.

Згідно вказаної постанови Державний історико-архітектурний заповідник в м. Львові підпорядкований Львівському облвиконкому, якому доручено за погодженням з Держбудом УРСР і Міністерством культури УРСР у 3-місячний строк затвердити положення про Державний історико-архітектурний заповідник в м. Львові і перелік споруд, що передаються на баланс заповідника.

На час прийняття оспорюваних ухвал Львівської міської ради від 14.04.2005 № 2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах", від 24.05.2007 № 885 "Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 14.04.2005 № 2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах", від 05.07.2007 № 1003 "Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23, 28 у м. Львові" згідно з додатком до рішення виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих № 321 від 09.08.1975 р. заповідник не мав статусу юридичної особи, за якою закріплене на праві оперативного управління майном та надані у постійне користування земельні ділянки.

Межі Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові визначено лише у 2010 р. згідно з розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 17.03.2010 р. № 228/0/5-10 "Про відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові". Вказаним розпорядженням затверджено також і положення про Державний історико-архітектурний заповідника у м. Львові.

Водночас, як вказує Міністерство культури України і на сьогодні не вирішені питання передачі заповіднику в оперативне управління окремих споруд та пам'яток культурної спадщини, а також передачі йому у постійне користування земельних ділянок.

Міністерство культури України у своїх письмових пояснення №3098/11/13-12 від 24.10.2012р. вказало, що Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові не належить до сфери управління Мінкультури. Заповідник був утворений відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 12 червня 1975 № 297 «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові» з метою збереження пам'ятників історії та культури міста Львова та їх широкого використання в ідейно-політичній роботі по вихованню трудящих в дусі радянського патріотизму, соціалістичного інтернаціоналізму і дружби народів СРСР. Вказаним рішенням Заповідник було підпорядковано Львівському облвиконкому.

В Мінкультури відсутня точна інформація про те, коли і на якій підставі була припинена діяльність юридичної особи вказаного Заповідника.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1338 затверджено План заходів, спрямованих на відновлення діяльності Заповідника, відповідно до якого Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Мінрегіонбуд) до 31.10.2009 року доручено розробити і затвердити положення про Заповідник. Згідно із вказаним розпорядженням планувалося до 01.03.2010 року передати Заповідник до сфери управління Мінрегіонбуду.

Проте, така передача не відбулася і положення про Заповідник, а також межі Заповідника з урахуванням меж архітектурних ансамблів і комплексів, включених до Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО, згідно з описом, затверджені розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 17.03.2010 №228/0/5-10 «Про відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові».

Зважаючи на вищенаведене та те, що документи про створення у 1975 році Заповідника, положення про нього, проектна документація Заповідника з переліком споруд не були створені в Мінкультури, надання належним чином завірених копій цих документів виходить за межі компетенції Мінкультури.

Повідомляється також, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1761 «Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток», згідно з якою Заповідник та низка інших історико-культурних заповідників були занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».

У зв'язку з тим, що в розпорядженні Мінкультури, яке не є органом управління майном Заповідника, відсутня інформація про перелік об'єктів цього Заповідника, Мінкультури позбавлено можливості надати витяг з Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Щодо правового статусу пам'яток культури, внесених до об'єктів світової спадщини, пояснюється наступне. На 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що відбувався у Кіото (Японія) з ЗО листопада по 5 грудня 1998 року, місто Львів було прийнято до Світової спадщини.

Територія ансамблю історичного центру Львова складається зі 120 га давньоруської та середньовічної частини міста Львова та території собору св. Юра на Святоюрській горі.

Питання статусу об'єктів всесвітньої спадщини чинним законодавством України про охорону культурної спадщини не врегульовані. Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено тільки дві категорії, за якими пам'ятки культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України - категорії національного та місцевого значення.

Таким чином, пам'ятки у центральній частині м. Львова мають статус пам'яток національного та місцевого значення, у тому числі об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», які відповідно до Прикінцевих положень Закону України 16.12.2004 № 2245-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» до вирішення питання про їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України вважаються пам'ятками національного та місцевого значення. (а.с.55-58 Том 8).

24.12.2012р. на адресу апеляційного суду на виконання ухвали від 26.11.2012р. надійшли пояснення від Міністерства культури України в яких зазначено, що згідно з додатком до рішення виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих №321 від 09.08.1975р. «Про створення Державного історико-культурного заповідника у м. Львові» було визначено опис меж Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові - територія забудови давньоруської і середньовічної частини м. Львова в межах проспекту Леніна, площ Міцкевича і Возз'єднання, вулиць Радянської, Дарвіна, Лисенка, Кривоноса, Довбуша, Мусоргського, Замкової, площі Підзамче, вулиць Лобачевского, Гайдамацької, З.Хмельницького, площі 300-річчя Возз'єднання.

Згідно з додатком 1 до розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 17.03.2010 №228/0/5-10 визначені межі вказаного заповідника, а саме визначено, що Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові розташований на території забудови давньоруської і середньовічної частини міста в межах проспекту Свободи, площі Міцкевича, площі Соборної, площі Митної, вулиць Просвіти, Лисенка, Кривоноса, Довбуша, Кордуби, Замкової, площі Підзамче, вулиць Лобачевского, Гайдамацької, пл. Князя Осмомисла, території та охоронної зони собору Святого Юра розташована в межах площі Святого Юра, вулиць Шептицьких, Сеченова, Городоцька, Гоголя, Листопадового Чину.

Межі історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова затверджені рішенням Львівської міської ради від 09.12.05 № 1311.

Зважаючи на те, що всі вищезазначені документи, а також паспорти на пам'ятки архітектури у м. Львові за адресами: вул. Івана Федорова, 23, 25, 27 та 28, вул. Руська, 10 (охоронні номери 1300020 - ритуальна лазня з моквою, кагальний будинок, № 324-344, 347, 348, 1259, 1260, 1267-1270, 1294-1308), не були створені в Мінкультури, у Мінкультури ці документи відсутні, і Міністерство не може надати їх належним чином завірені копії.

Згідно Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 р. за № 576/3016, строк зберігання листування з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Адміністрацією Президента України з основних питань діяльності (номер статті 6Д) становить 5 років.

На підставі зазначеного Переліку, згідно з Актом про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 06.02.2012, листування за період 1997 - 2006 роки, в тому числі, з Кабінетом Міністрів України (включаючи додатки) було відібране для знищення, як таке, що не має науково-історичної цінності та втратило практичне значення.

У Міністерстві культури відсутні документи, що слугували підставою для занесення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та видання постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1761, оскільки вони знищені, і Міністерство не може надати їх належним чином завірені копії. (а.с. 89-91 Том 8).

Таким чином апеляційним судом встановлено, що в органах державної влади та місцевого самоврядування відсутні проектна документація Заповідника з переліком споруд, паспорти на пам'ятки архітектури у м. Львові та перелік об'єктів Заповідника, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України

Як вбачається із Технічних паспортів земельних ділянок на вул. Федорова, 23 та 28 у м. Львові вказані земельні ділянки належать до державної власності.

Положення ст. ст. 13, 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтями 142 - 145 Конституції України передбачено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Технічною документацією на спірні земельні ділянки підтверджується, що землі знаходяться в межах населеного пункту міста Львова.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"від 21.05.1997 року передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст. 116 Земельного кодексу України).

Згідно визначення ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, в тому числі, землі житлової та громадської забудови; землі історико-культурного призначення; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Судом встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 м Львів занесене до Списку історичних населених місць України. Окрім того, у 1998р. Ансамбль історичного центру м. Львова внесено в список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, та присвоєно № 865.

У відповідності до ч.25 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини"та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.02 № 318, в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, визначаються історичні ареали. Історичний ареал охоплює історично сформовану частину населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування і характер забудови. Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.

Згідно п. 11 Порядку частина територій історичних ареалів, а саме території пам'яток та їх охоронних зон, території заповідників, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення.

Межі історичного ареалу міста Львова визначено Рішенням Львівської міської ради № 1311 від 09.12.2005 р. "Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова". Однак, як вже зазначалося, межі території Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові визначено лише у 2010 р. згідно з Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 17.03.2010 р. № 228/0/5-10 "Про відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові".

Згідно визначення, наведеного у ст. 53 Земельного Кодексу України (чинній на день прийняття спірних Ухвал) до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:

а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;

б) городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;

в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.

Відповідно до ст. 150 Земельного Кодексу України земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Як слідує із змісту вищенаведеної правової норми, дана норма регулює порядок вилучення земель історико-культурного призначення (особливо цінних земель), в той час як оскаржуваними Ухвалами Львівської міської ради передбачено лише продаж права оренди земельних ділянок на вул. Федорова, 23 та 28 у місті Львові. Вилучення цих земельних ділянок із державної власності жоден із оскаржуваних нормативних актів не передбачав.

Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» підставою для проведення робіт, пов'язаних з розмежуванням земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів, є рішення сільської, селищної, міської ради.

Проте Львівською міською радою не приймалося рішення про розмежування у місті Львові земель державної та комунальної власності, тому землі державної та комунальної власності на території міста Львова не розмежовані.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Львова, на ній не розташовані об'єкти вказані в абзаці 3 пункту 12 Перехідних положень ЗК України, право розпорядження зазначеною земельною ділянкою належить Львівській міській раді.

Із врахуванням вищенаведеного та з огляду на приписи п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що приймаючи рішення про продаж права оренди земельних ділянок на вул. Федорова, 23,28 у місті Львові Львівська міська рада діяла в межах наданих їй повноважень. Обґрунтованих та підтверджених належними документами доводів щодо обмеження повноважень Львівської міської ради на розпорядження спірними земельними ділянками суду сторонами не представлено.

Не обґрунтованими також апеляційний суд вважає доводи позивачів-апелянтів про порушення Львівською міської радою порядку щодо підготовки земельних ділянок для відчуження на конкурсних засадах.

Відповідно до положень ст.ст. 136, 137 Земельного кодексу України (в редакції від 14.12.2004 р.) при продажу земельної ділянки на земельних торгах укладенню договору купівлі-продажу повинно передувати:

1.рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про включення земельної ділянки до переліку ділянок, що підлягають продажу на торгах (ч. 1 ст. 136 ЗКУ),

2.визначення меж земельної ділянки в натурі, закріплення їх межовими знаками (ч. 2 ст. 136 ЗКУ),

3.виготовлення технічного паспорта земельної ділянки (ч. 2 ст. 136 ЗКУ, Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги, затв. постановою КМУ від 16.05.2002 № 648),

4.оголошення про проведення земельних торгів (ст. 137 ЗКУ),

5.проведення торгів (ч. 5 ст. 137 ЗКУ).

У апеляційній скарзі позивачі-апелянти стверджують, що приписи вищенаведеної правової норми відповідачем не виконано, зокрема перед прийняттям рішень про продаж права оренди земельних ділянок не було розроблено техніко-економічного обґрунтування використання і охорони земель, та містобудівного обґрунтування.

Положення ст. 136 Земельного Кодексу України передбачають обов'язкове визначення меж земельної ділянки в натурі, закріплення їх межовими знаками та виготовлення технічного паспорта земельної ділянки перед виставленням земельної ділянки на земельні торги. При цьому, обов'язкової наявності технічного паспорта земельної ділянки безпосередньо перед прийняттям рішення про її продаж на земельних торгах вказана норма не передбачає.

Згідно рішення Львівської обласної ради № 162 від 26.12.2006 р. Про внесення змін в Тимчасове положення "Про порядок продажу у власність земельних ділянок та права оренди для здійснення підприємницької діяльності на території Львівської області" підготовка та організація земельних торгів (аукціону, конкурсу) проводиться у кілька етапів, визначених п. 4 Положення. Згідно вказаного пункту Положення виготовлення технічної документації земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги, проведення її державної експертизи та складання технічного паспорта земельної ділянки здійснюється після формування переліку земельних ділянок, які виносяться на аукціон або конкурс та інформування населення. Після виготовлення технічної документації слідує офіційне повідомлення про проведення земельних торгів, організація та проведення самих торгів.

Із наведеного вище слідує, що виготовлення технічного паспорта земельної ділянки є необхідною передумовою виставлення такої земельної ділянки на торги. Наявні в матеріалах справи документи підтверджують, що даної умови відповідачем було дотримано - технічні паспорти на земельні ділянки по вул.. Федорова, 23,28 у м. Львові було складено 03.09.2007 р. -тобто до офіційного оголошення про проведення торгів та до самих торгів, які відбулися 05.10.2007 р.

Апелянтами неодноразово стверджувалося, що в оскаржуваних ухвалах міської ради неправомірно об'єднано земельні ділянки по вул. І. Федорова, 23 та І. Федорова, 25 і зазначено їх за однією адресою - вул. І.Федорова, 23. Таке твердження не відповідає дійсності і спростовується наступним.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку присвоєння кадастрових номерів для ведення Державного реєстру земель, затвердженого Державним комітетом України по земельних ресурсах від 20.03.2002р. №12, кадастровий номер земельної ділянки - це унікальний на території України код який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним на протязі всього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.

Отже, земельній ділянці по вул. І. Федорова, 23 присвоєно унікальний код - кадастровий номер, який її і ідентифікує. Тому твердження апелянта, що ґрунтуються на архівних копіях плану будинку з 1912р., жодним чином не спростовують відомостей про площу земельної ділянки та її кадастровий номер, які містяться в технічному паспорті на земельну ділянку. Окрім того, з архівної копії плану пл. Ринок та прилеглих вулиць від 1928 року чітко вбачається, що будинки №23 та 25 знаходяться на одній земельній ділянці.

Апелянти також стверджують, що рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради трудящих №321 від 09.07.1975р. затверджено Положення про державний історико-архітектурний заповідник і в додатку 1 визначено його межі. Зазначене не відповідає дійсності - положення про заповідник цим рішенням не затверджувалося, а передбачалося

облуправлінню в справах будівництва і архітектури разом з облуправлінням культури до 15 серпня 1975р. розробити проект положення про заповідник, скласти перелік споруд, що передаються на його баланс і, погодивши їх з Держбудом УРСР та Міністерством культури УРСР, подати на затвердження облвиконкому. Проте на виконання рішення №321 від 09.07.1975р.

положення про заповідник не було розроблене та відповідно не погоджене і не затверджене.

Положення про державний історико-архітектурний заповідник було затверджене лише 17.03.2010р. на підставі розпорядження голови ЛОДА «Про відновлення діяльності Державного історико-архітектурного , заповідника», а перелік споруд, які передаються на баланс заповідника не затверджений і по сьогоднішній день.

На момент прийняття постанови Ради Міністрів УРСР №297 від 12.06.1975р. законодавство УРСР жодним чином не регулювало питання охорони культурної спадщини, а тому єдиним механізмом збереження комплексу пам'яток архітектури було створення історико-архітектурного заповідника в центральній частині міста Львова.

Але чинне на сьогодні законодавство України визначає чіткі механізми охорони пам'яток культурної спадщини, при цьому ставить єдині вимоги до існування державного історико-архітектурного заповідника, а саме визначає його як юридичну особу з усіма реквізитами юридичної особи - положення, державна реєстрація, печатка, бланки, фінансова та податкова звітність, майно тощо.

Той факт, що Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові не функціонував, підтверджується розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009р. №1338-р «Про затвердження плану заходів спрямованих на відновлення діяльності державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові», яким передбачається: визначення меж державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові; розроблення і затвердження Положення про Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові.

Відповідно до частини 3 розділу X Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Закон Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» прийнято 13.07.1978р., набрав чинності 01.11.1978р.

Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові створено на підставі постанови Ради Міністрів Української РСР від 12.06.1975р. №297.

Таким чином, Державний історико-архітектурний заповідник у м.Львові створений до 01.11.1978р., а відтак не включений до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», а отже і не визнається пам'яткою відповідно до закону «Про охорону культурної спадщини».

Станом на 2005-2007 роки не існувало Положення про Державний історико-архітектурний заповідник м. Львова, в якому б встановлювався спеціальний правовий режим земель історико-культурного призначення, які належать цьому заповіднику.

Оскільки земельні ділянки не надавалися в постійне користування юридичній особі - Державному історико-архітектурному заповіднику у м. Львові, то не було потреби вилучення спірних земельних ділянок з користування цієї юридичної особи і відповідне погодження такого вилучення Верховною Радою України.

Додатком 3 до рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих від 02.12.1975р. №552 визначено перелік пам'ятників архітектури та цінних споруд, що передаються Державному історико-архітектурному заповіднику в м. Львові.

Проте серед зазначеного переліку відсутні пам'ятники архітектури та цінні споруди по вул. Федорова, 23-28.

Окрім того, відповідно до п.6 Положення про Державний історико-архітектурний заповідник міста Львова всі споруди, розташовані на території заповідника (крім будинків, що використовуються під житло), знаходяться на його балансі і використовуються на правах оренди для установ, організацій, під музейні, виставочні, торгові і інші приміщення.

Згідно з історико-містобудівною довідкою, підготовленою Українським регіональним спеціалізованим науково-реставраційним інститутом «Укрзахідпроектреставрація», яка є частиною історико-містобудівного обґрунтування відтворення втраченої історичної забудови для розташування туристичного комплексу на ділянках по вул. Федорова, 23 та 28 у м. Львові, будинки №23 та 25 по вул. Федорова (теперішня назва вулиці з 1949р.) були розібрані в часи Другої світової війни.

Будинок по вул. Федорова, 28 згідно охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини, паспорту об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини та облікової картки об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини до 1590р. використовувався як житловий будинок, потім пристосований під талмудичну школу до XVIII ст., після 1837р. (після пожежі під час якої згоріла більша частина будівлі і здійснена значна перебудова) використовувався як житловий будинок.

Доводи позивачів-апелянтів про недопустимість проведення будівельних робіт на спірних земельних ділянках спростовуються наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно з пунктами 14 і 15 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.02 № 318 нове будівництво в охоронних зонах можливе тільки у виняткових випадках за проектами, погодженими в порядку, визначеному законодавством. Нові будівлі регламентуються за розташуванням, прийомами організації, висотою, довжиною фасадів, масштабом, характером членувань, пластичним і кольоровим вирішенням, функціональним використанням. Реконструкція існуючих будівель і споруд регламентується відповідно до їх культурної та містобудівної цінності, а також відповідно до вимог збереження традиційного характеру середовища.

Пункт 8 Порядку передбачає, опрацюванню проектної документації на будівництво, реконструкцію будівель і споруд у межах історичних ареалів повинно передувати розроблення історико-містобудівних обґрунтувань.

Як вбачається із матеріалів справи Історико-містобудівне обґрунтування щодо об'єктів за адресою м. Львів, вул. Федорова, 22, 24, 26, 23, 25, розроблене Українським регіональним спеціалізованим науково-реставраційним інститутом "Укрзахідпроектреставрація" та погоджено в.о. начальника Управління охорони історичного середовища м. Львова 26.03.2007 р. Вказаним обґрунтуванням визначено гранично-допустимі висота і поверхність забудови, пам'яткоохоронні вимоги щодо використання перших, цокольних поверхів, підвалів, підземного простору, історико-культурну та археологічну цінність об'єкта і т.д.

Також наявними в матеріалах справи документами підтверджується наявність містобудівних обґрунтувань розміщення готелю з підземною автостоянкою, а також позитивних висновків та погоджень компетентних органів у сфері містобудування, охорони культурного, історичного та навколишнього середовища, якими було надано оцінку впливу будівництва на історико-архітектурне середовище: Погодження Управлінням охорони історичного середовища № 04/1031 від 27.04.2007 р.; Висновок Управлінням архітектури № 2401-130 від 05.04.2007 р.; Висновки Львівської міської санепідемстанції № 7/01 та № 8/01 від 23.07.2007 р.; Висновки Державного управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області № 0402-4414 та № 04-02/4413 від 03.08.2007р.; Висновки Львівське міське управління земельних ресурсів № 40/01-15/3/69 від 17.08.2007 р. та № 40/01-15/3/73 від 17.08.2007 р.; Інформаційні довідки ВАТ "Геотехнічний інститут"№ 07-09/107 від 14.03.2007 р. та 07-09/281 від 28.07.2005 р.

Із змісту вищевикладених погоджень та висновків вбачається, що будівництво готелю як такого на вул. Федорова, 23, 28 можливе за умови дотримання нормативних вимог щодо такого будівництва, затвердження в установленому законом порядку проектної документації та отримання відповідного дозволу. Однак, дані вимоги стосуються безпосередньо процесу будівництва і не впливають на прийняття міською радою рішення про продаж права оренди земельних ділянок та об'єкта нерухомості.

Більше того, слід сказати, що п. 19 Договорів оренди землі № Г-491 та № Г-482 передбачено обов'язки орендаря - ТзОВ "Українські Інвестиційні Системи" провести реконструкцію існуючого будинку - пам'ятки архітектури місцевого значення з прибудовою додаткових площ на вул. І.Федорова, 28 з метою створення готельного комплексу, що розташується на земельних ділянках на вул. Федорова, 23, 28 (п.п. 4, п. 19); здійснити реставрацію та пристосування до готелю пам'ятки архітектури місцевого значення на вул. Федорова, 28 шляхом укладення охоронного договору з управлінням охорони історичного середовища та виконання реставраційного завдання.

Таким чином, оспорюваними рішеннями та укладеними на їх підставі договорами оренди передбачено не лише збереження але й відновлення історико-архітектурного середовища на земельних ділянках по вул. Федорова, 23 та 28.

Окрім недоведеності позивачами-апелянтами факту незаконного прийняття відповідачем оспорюваних рішень, не доведеним також є і факт порушення прийнятими рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивачів як представників національних меншин в Україні та релігійних організацій на вільний доступ до культових місць богослужінь, використання їх за цільовим призначенням, та здійснення культових обрядів.

В апеляційній скарзі позивачі-апелянти, зокрема, вказують, що прийняття оспорюваних ухвал призводить до порушення Україною зобов'язань за Угодою про охорону і збереження культурної спадщини, підписаною Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки 04.03.1994 р.

Згідно п. 1 Угоди Уряди держав погодили, що кожна із Сторін вживатиме належних заходів для охорони і збереження культурної спадщини всіх національних, релігійних або етнічних груп, які проживають або проживали на її території і були такими жертвами Другої світової війни.

Однак, в ході судового розгляду позивачами-апелянтами належними та допустимими доказами не доведено факту порушення Ухвалами Львівської міської ради № 2241 від 14.04.2005р., № 885 від 24.05.2007р. та № 1003 від 05.07.07р. положень законодавства про охорону культурної спадщини. Крім того, позивачі-апелянти не обґрунтували та належними доказами не підтвердили факту чинення їм перешкод у реалізації їх культурних прав.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили, що позивачі-апелянти зверталися до Львівської міської ради чи будь-якого іншого органу із заявою про наміри здійснювати відбудову та реставрацію пам'яток архітектури на вул. Федорова у місті Львові. Відсутні також докази того, що передача в оренду земельних ділянок та об'єкта нерухомості на вул. Федорова, 23,28 перешкоджає вільному доступу позивачів до культових місць богослужінь, використання їх за цільовим призначенням, та здійснення культових обрядів.

Згідно Статуту Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу дане Об'єднання зареєстроване як Корпорація, яка буде діяти тільки як благодійна організація. Цілями утворення Об'єднання є, зокрема, сприяння освіті громадськості, стосовно стану дискримінації та упередження проти осіб єврейської національності у Радянському Союзі та інших місцях через їх національність, віросповідання або бажання емігрувати; для координації діяльності інших благодійних організацій, які мають такі самі або споріднені цілі (п. А ст. 2А). Таких цілей як захист та збереження культурної спадщини жоден із пунктів статті 2А Статуту не передбачає.

Також необхідно вказати, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію Єврейська релігійна громада "Турей Загав"("Золота Роза") зареєстрована 21.01.2009 р., тоді як оскаржувані Ухвали Львівської міської ради прийнято у 2005, 2007 р.р. Таким чином, приймаючи оскаржувані ухвали Львівська міська рада не могла порушити права та охоронювані законом інтереси юридичної особи, яка на той час зареєстрованою ще не була.

Стаття 1 ГПК України передбачає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні ухвали Львівської міської ради не порушують права та інтереси позивачів жодним чином, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Окрім заперечень по суті позовних вимог відповідач та ТзОВ "Українські Інвестиційні Системи" у своїх відзивах та поясненнях просили суд застосувати до спірних правовідносин позовну давність.

Згідно визначення ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно положень ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вказано у позовній заяві про порушення своїх прав оспорюваними рішеннями позивачі дізнались під час ознайомлення із звітами про проведені археологічні, гідрогеологічні та інші дослідження, що проводились протягом 2009-2010 р.р.

Однак, як встановлено судом про прийняття Львівською міською радою ухвал стосовно земельних ділянок на вул. Федорова, 23, 28 у м. Львові відповідачам-1,2 було відомо ще у серпні 2008 р. Вказане підтверджується довідкою Адміністративно-господарського управління Львівської міської ради, згідно якої в системі документообігу міської ради зареєстровано звернення керівництва організації Американського об'єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу щодо прийняття рішення про будівництво готелю на території синагоги "Золота Роза"за № 1.4-3313 від 07.08.2008 р., яке надійшло з Державного комітету України у справах національностей та релігій.

Окрім того, згідно Регламенту Львівської міської ради затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.09.2006 р. № 158 гласність засідань Ради забезпечується, зокрема, офіційним оприлюдненням рішень ради шляхом обов'язкового розміщення на офіційному веб-порталі Ради (п. 4 ст. 3 Регламенту). Рішення Ради нормативно-правового характеру та інші акти набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено інший строк введення цих рішень у дію. Рішення Ради нормативно-правового характеру опубліковуються не пізніше як у 20-ти денний термін після їх прийняття на офіційному сайті або в інший визначений спосіб (п. 1 ст. 64 Регламенту).

Таким чином про прийняття оскаржуваних ухвал позивачі-1,2 могли дізнатися ще у 2005-2007 р.

Згідно штемпелю канцелярії господарського суду позовну заяву позивачами подано у вересні 2011 р.

Станом на той час діяла норма п. 4 ст. 268 ЦК України, відповідно до якої позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади АРК, або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі 1,2,3 не довели суду наявність у них речового права на спірну земельну ділянку або ж на нерухомість на даній земельній ділянці. За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку про неможливість застосування до даного спору норми пункту 4 ст. 268 ЦК України.

Із врахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції прийшов до вмотивованого висновку, що позивачами-1,2 пропущено визначений ст. 257 ЦК України строк позовної давності на оскарження Ухвал Львівської міської № 2241 від 14.04.2005р., № 885 від 24.05.2007р. та № 1003 від 05.07.07р.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у задоволенні позовних вимог Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Єврейської релігійної громади "Турей Загав" ("Золота Роза") м. Львова слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012р. по справі №5015/5589/11 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012 року у справі №5015/5589/11 залишити без змін, а апеляційні скарги Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Єврейської релігійної громади "Турей Загав" ("Золота Роза") м. Львова - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Л.С. Данко

Г.М. Гнатюк

«Повний текст постанови виготовлено 17.05.2013р.»