Постанова № 31263336, 14.05.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 р. Справа № 821/107/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про захист порушених прав,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області (далі - відповідач, Інспекція) про захист порушених шляхом скасування Постанови від 10.12.2012 року № 289.

Сторони надали до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів, про що складено акт від 04.07.2012р. № 00000221. Згідно цього акту посадовими особами відповідача зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме за створення перешкод службовими особами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування, ст. 15 "Про захист прав споживачів" та п. 21 "Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів", а саме, товари знаходились в реалізації без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про найменування та місцезнаходження виробника, дату виготовлення, ціну та ін.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 10.12.2012 р. № 289, якою на позивача накладено штраф в розмірі 5950,00 грн. за вказані порушення законодавства про захист прав споживачів.

Позивач вважає цю постанову незаконною, оскільки порушень законодавства про захист прав споживачів не допускала. Крім того, вважає дії відповідача щодо нарахування штрафних санкцій на суму 5950,00 грн. необґрунтованими та недоведеними.

Відповідач надав письмові заперечення на позов, у яких просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскаржена постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; проведеною перевіркою встановлені факти порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів, за що до нього обґрунтовано застосовано штраф у розмірі, передбаченому чинним законодавством.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу Інспекції від 25.06.2012р. №71 та направлення на проведення перевірки від 04.07.2012р. № 275, за наявності згоди Держспоживінспекції України від 20.06.2012р. № 02/7-797-2012, посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку суб'єкта господарювання - магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, де свою діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1

За наслідками перевірки складено акт від 04.07.2012р. № 00000221, в якому зафіксовано порушення ст. 15, п. 8 ч. 1 ст. 23, ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація на товарах зазначених у додатку 7 до акту перевірки про найменування та місцезнаходження виробника, дату виготовлення, назву товару, артикул; створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 10.12.2012 р. № 289, якою на позивача накладено штраф в розмірі 5950,00 грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року №1023-XII (далі - Закон № 1023-XII) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав.

Згідно з пунктом 2 статті 4 Закону №1023-XII державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.

Відповідно до статті 5 Закону № 1023-XII спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики) та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та суб'єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема: одержувати від суб'єктів господарської діяльності, що перевіряються, безоплатно копії необхідних нормативних документів та інші відомості, які характеризують якість товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цих товарів (виконання робіт, надання послуг); подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, в тому числі на громадян-підприємців, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 13 частини першої статті 5 Закону).

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року №310 затверджений "Порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності державними органами у сфері захисту прав споживачів" (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.4. Порядку перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Порядком встановлений вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки, одна з яких звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки позивача стало звернення ОСОБА_2 від 15.06.2012 року № Г-268, в якій він зазначив, що маючи намір придбати подарунок, він завітав до магазину з продажу сувенірів "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1.

Оглядаючи виставлений до продажу товар споживач звернув увагу, що на ньому відсутня необхідна, доступна, достовірна, повна та своєчасна інформації про його товар, вважав, що це є порушенням його прав як споживача, а тому звернувся до Інспекції з проханням здійснити перевірку роботи даного магазину.

Після отримання згоди Держспоживінспекції України від 20.06.2012р. №02/7-797-2012, на підставі наказу Інспекції від 25.06.2012р. № 71 та направлення на проведення перевірки від 04.07.2012р. № 275, посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1

Таким чином, суд приходить до висновку, що Інспекцією дотримано Порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності державними органами у сфері захисту прав споживачів.

Крім того, перед початком проведення перевірки ОСОБА_1 було пред'явлено службові посвідчення, вручено направлення на проведення перевірки, згоду Держспоживінспекції від 20.06.2012 року №02/7-797-2012 на проведення позапланової перевірки, повідомлено про мету проведення перевірки та ознайомлено зі скаргою споживача.

04.07.2012 року спеціалістами Інспекції було розпочато огляд товару на наявність та відповідність належного маркування, однак пізніше ОСОБА_1 разом із невідомою особою, який представився її родичем, змусили покинути перевіряючих магазин, пояснивши, що не допускають їх до проведення перевірки.

Перевірка була продовжена 05.07.2012 року у присутності дільничного інспектора Тарасенка Д. І.

Таким чином, враховуючи підтвердження позивачем та її представником у попередніх судових засіданнях факт недопуску посадових осіб Інспекції до перевірки, суд приходить до висновку про порушення з боку позивача вимог ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме створено перешкоди службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Обов'язок надання споживачеві такої інформації прямо передбачений ст. 15 Закону "Про захист прав споживачів", Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. № 104 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 р. за № 1257/14524, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 "Порядком провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів".

Як пояснила ОСОБА_1, вона займається реалізацією сувенірної продукції, а тому, враховуючи її розмір, не на весь товар можливо розмістити всю необхідну інформацію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем допущено порушення ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів".

Щодо посилань позивача на неправильне визначення відповідачем розміру штрафу, суд погоджується з позицією позивача та зазначає наступне.

Згідно з п. 7 ч. 1. ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів передбачена відповідальність у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованих за минулий календарний місяць товарів, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для осіб які не ведуть обов'язковий облік доходів та витрат передбачено штраф в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно листа ДПІ у м. Херсоні від 08.10.2012 року № 11945/10/17-222 ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності без права створення юридичної особи розпорядженням Херсонського МВК від 18.07.1995 року, взята на податковий облік в ДПІ у м. Херсоні 18.07.1995р. Сплата податків в 2012 році здійснюється на спрощеній системі оподаткування. Основний вид діяльності - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Знаходившись на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні платник податків, згідно п.49.1, п.49.2., п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зобов'язаний надавати до податкових органів декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів. В податкових деклараціях платника єдиного податку, платник податків, вказує квартальний чистий дохід з наростаючим показником.

Тому надати довідку про суму вартості реалізованої продукції ФОП ОСОБА_1 за червень 2012 року не є можливим.

Отже, розмір штрафу за створення перешкод повинен складати 170 грн. (17х10=170грн.), а за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - 85 грн. (17х5=85 грн.)

Як зазначив відповідач у своїх запереченнях, сума штрафних санкцій була порахована виходячи з вартості не реалізованої продукції, а вартості реалізації товару.

З огляду на це, суд вважає неправомірним зроблений відповідачем розрахунок штрафу у розмірі 5950,00 грн.

Згідно із ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач не зміг довести обґрунтованість розміру штрафу, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та вважає законними вимоги позивача що скасування постанови від 10.12.2012 року № 289.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати Постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області від 10.12.2012 року № 289.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 5.1.2