Рішення № 31263114, 14.05.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3055/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Харечка С.П.

при секретарі - Калетинець Т.В.

з участю: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Хомазюк О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю «Українська мультимедійна спілка» про поновлення на роботі, стягнення розрахункових коштів при звільненні, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТзОВ «Українська мультимедійна спілка» про поновлення на роботі, стягнення розрахункових коштів при звільненні, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги та заяву про збільшення позовних вимог підтримала повністю за обставин викладених у позовній заяві. Просила суд, визнати незаконним та скасувати наказ №01-1210/11 від 12.10.2011 року виданого ТОВ «Українська мультимедійна спілка» щодо її звільнення з посади юриста з 13.10.2011 р. за згодою сторін, поновити її на посаді юриста за сумісництвом. Стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за період з 08.11.2011 року по 02.12.2012 рік в сумі 5692,92 грн., стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористану щорічну відпустку в 2010 році, 2011 році та у 2012 році в сумі 979,39 грн., стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористану додаткову відпустку одинокій матері в 2010,2011,2012 роках в сумі 500,00 грн., стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.12.2012 р. по 15.02.2013 р. включно в сумі 2857.92 грн. та зобов'язати відповідача сплатити відносно мене внески на обов'язкове державне соціальне страхування за весь період роботи на підприємстві. Стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 7000 грн. 00 коп. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях, які доручення до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши надані докази у сукупності, суд прийшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Згідно ч.2 ст. 38 КЗпП України якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладанні трудового договору.

Судом встановлено, що згідно наказу №01-0807/10 від 08.07.2010 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду юриста ТзОВ «Українська мультимедійна спілка» за сумісництвом з випробувальним терміном три місяці. Оскільки жодна із сторін не вимагала припинення трудових відносин після закінчення трьохмісячного строку то такі трудові відносити вважаються як фактично триваючими.

12 жовтня 2011 року ОСОБА_1 подала заяву директору про звільнення з посади юриста з 13.10.2011 року.

Згідно наказу №01-1210/11 від 12.10.2011 року ОСОБА_1 було звільнено з посади юриста з 13.10.2011 року за згодою сторін. В судовому засіданні встановлено, що позивачку з даним наказом ніхто не ознайомлював, вона продовжувала працювати.

02.12.2012 року директором товариства ОСОБА_1 було усно повідомлено про те, що її звільнено з посади юриста. Пізніше, в січні 2013 року позивачка отримала лист від відповідача датований 13.10.2012 року, який було надіслано 11.12.2012 року про розірвання трудового договору про надання юридичних послуг.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 суду показала, що вона виконувала свої трудові обов'язки в повному обсязі та вчасно, готувала претензії, протоколи, договори, представляла інтереси товариства в судах, про що свідчать довіреності видані ТОВ «Української мультимедійною спілкою» на її ім'я , посвідчення про відрядження, як юристу ТОВ «Українській мультимедійної спілки», рішення, постанови та ухвали суду.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 показали, що ОСОБА_1 після 12.10.2011 року дійсно працювала на посаді юриста ТОВ «Українській мультимедійної спілки», її робоче місце знаходилось в кабінеті бухгалтерії.

Так , відповідно з оглянутого посвідчення про відрядження убачається, що 20 червня 2012 року юрист ТОВ «Українській мультимедійної спілки» ОСОБА_1 перебувала у відрядженні терміном один день в м. Київ. Про те, що ОСОБА_1 представляла інтереси Товариства в судах свідчать оформленні на її ім'я довіреності. З постанов, рішеннь та ухвал суду убачається, що представником відповідача ТОВ «Української мультимедійною спілкою» вказано - ОСОБА_1

В судовому засіданні встановлено, що із зазначеним наказом про звільнення від 12.10.2011 року ОСОБА_1 не ознайомлювали та не видали його копію в порушення пункту 31 Постанови Держкомпраці СРСР від 20.07.1984 р. №213 «Про затвердження типових правил внутрішнього розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій», якими передбачено трьохденний термін надання наказу працівнику для ознайомлення. Таким чином, суд вважає, що наказ №01-1210/11 від 12.10.2011 року виданий ТОВ «Українська мультимедійна спілка» щодо звільнення ОСОБА_1 з посади юриста є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємств, установи, організацій, проводяться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Однак, вищезазначені норми ТОВ «Українською мультимедійною спілою» були порушені, тому з відповідача підлягають стягнення на користь позивача заробітна плата в період з 08.11.2011 року ( з цього часу позивачка вже не отримувала заробітної плати ) по 02.12.2012 року ( день коли відповідачем було усно повідомлено про її звільнення) в сумі 5692,92 грн. згідно поданого розрахунку. Крім того, підлягає до стягнення компенсація за невикористану щорічну відпустку в 2010, 2011, 2012 роки в сумі 979 грн. 39 коп., згідно розрахунку, який здійснено у відповідності до вимог ст. 83 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про відпустки». Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100. Оскільки ОСОБА_1 є одинокою матір'ю, про що свідчить свідоцтво про народження сина - ОСОБА_5, серії НОМЕР_1 та свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 і їй не надавалася додаткова відпустка як одинокій матері то позовна вимога про стягнення компенсації за невикористану додаткову відпустку одинокій матері в 2010, 2011, 2012 роках в сумі 500 грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при наявності спору про розмір належних сум - спір вирішується органом, який і визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку.

Згідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі. Органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При визначенні розміру відшкодування необхідно враховувати розмір спірної суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, вини роботодавця у порушенні строків її виплати та інших обставин справи (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

Відповідно до п. 3 ч. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 за один календарний день становить 18,32 гривні. Таким чином, розмір середньомісячного заробітку складає в період вимушеного прогулу з 03.12.12 по 15.02.13 р.р. за 53 робочих днів (кількість днів вимушеного прогулу)*18,32 грн. (середньоденну заробітну плату за 1 день) що складає 970,96 грн.

Згідно до ст. 253 КЗпП України особи, які працюють за трудовим договором ( контрактах) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від фори власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно до ст. 254 КЗпП України основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів чи фізичної особи, працівників. Оскільки ТОВ «Українська мультимедійна спілка» не сплачував страхові внески до пенсійного фонду за тривалий час, що зменшує страховий стаж і відповідно погіршує пенсійне забезпечення позивачки, тому з відповідача підлягають стягненню внески на обов'язкове державне соціальне страхування за весь період роботи на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Суд вважає, що неправомірними діями відповідача щодо незаконного звільнення позивача їй завдано моральні та фізичні страждання, а тому з відповідача підлягає стягненню 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Згідно до п.2 та п. 4 ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць та поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Разом з цим, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по справі.

На підставі викладено, керуючись ст.ст.10, 60-64, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю «Українська мультимедійна спілка» про поновлення на роботі, стягнення розрахункових коштів при звільненні, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ №01\1210/11 від 12.10.2011 р. виданого ТОВ «Українська мультимедійна спілка» щодо звільнення ОСОБА_1 з посади юриста з 13.10.2011 року за згодою сторін.

Поновити ОСОБА_1 на посаді юриста Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська мультимедійна спілка» за сумісництвом.

Стягнути з ТОВ «Українська мультимедійна спілка» на користь ОСОБА_1 заробітну плату з 08.11.2011 року по 02.12.2012 рік в сумі 5692 ( п'ять тисяч шістсот дев'яносто дві) гривні 92 копійки.

Сягнути з ТОВ «Українська мультимедійна спілка» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну відпустку в 2010, 2011 та в 2012 роках в сумі 979 ( дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 39 копійок.

Стягнути з ТОВ «Українська мультимедійна спілка» на користь ОСОБА_1 компенсацію з невикористану додаткову відпустку одинокій матері в 2010, 2011 та у 2012 році в сумі 500 ( п'ятсот ) гривень 00 копійок.

Стягнути з ТОВ «Українська мультимедійна спілка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.12.2012 року по 15.02.2013 рік включно в сумі 2857.92 ( дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім) гривень 92 копійок.

Зобов'язати ТОВ «Українська мультимедійна спілка» сплатити відносно ОСОБА_1 на обов'язкове державне соціальне страхування за весь період роботи на підприємстві.

Стягнути з ТОВ «Українська мультимедійна спілка» на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ТОВ «Українська мультимедійна спілка» в дохід держави 229, 40 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Харечко С.П.