Ухвала суду № 31259412, 14.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року справа №805/1980/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Губської Л.В., секретар судового засідання Братченко О.В., за участю представника позивача Сурника О.В., за довіреністю від 01.02.2013 року, представників відповідача-1 Хандогіної О.Ю., за довіреністю від 13.05.2013 року, Чирикіної Н.В., за довіреністю від 08.04.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до якої приєдналось Управління Державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 р. у справі № 805/1980/13-а (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області, Управління Державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування,-

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» (далі - ПуАТ «АЗМК») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач-1) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ясинуватської ОДПІ від 07.02.2013р. №0000011501, стягнення з Державного бюджету на користь ПуАТ «АЗМК» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за вересень 2012 року в загальному розмірі 1 536 397,00 грн. шляхом перерахування на рахунок позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. залучено до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (надалі - відповідач-2).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2013р. залучено до участі у справі у якості третього відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області (надалі - відповідач-3).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2013р. залучено до участі у справі у якості четвертого відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області (надалі - відповідач-4).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року задоволено позовні вимоги. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 07 лютого 2013 року №0000011501, стягнув з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 1536397 гривень 00 копійок шляхом перерахування на рахунок Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій», стягнув з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» 2362 гривні 82 копійки судових витрат.

Ясинуватська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

14 травня 2013 року від Управління Державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, в якій просило скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 р. у справі № 805/1980/13-а та відмовити задоволені позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, надав письмове заперечення на апеляційну скаргу.

Представники відповідача-1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Представники інших сторін у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у їх відсутність. Від Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПуАТ «АЗМК» зареєстроване у якості юридичної особи, є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку у Ясинуватській ОДПІ.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем заявлено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2012р. у розмірі 1 536 397,00 грн.

До Авдіївського відділення Ясинуватської ОДПІ позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість вх. №9056970611 від 19.09.2012р. за серпень 2012 року з наступними показниками: - рядок 12.1 «обсяг придбання, податок на додану вартість сплачений митним органам» обсяг придбання (без податку на додану вартість) - 2 410 526,00 грн., податковий кредит - 482 105,00 грн. з імпортованих товарів для використання у межах господарської діяльності платника податків; - рядок 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» - 1 668 536,00 грн.; - рядок 20.2 «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту» - 1 668 536,00 грн.

До вказаної податкової декларації позивачем були надані: додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)», додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)», додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)», додаток 4 «Заява про повернення бюджетного відшкодування (Д4)», додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» та додаток 6 «Довідка (Д6)» та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період серпень 2012р.

ПуАТ «АЗМК» подана до Авдіївського відділення Ясинуватської ОДПІ податкова декларація з податку на додану вартість вх. №9064950508 від 22.10.2012р. за вересень 2012 року з наступними показниками: - рядок 18 «позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» - 132 139,00 грн.; - рядок 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 1 668 536,00 грн. (у тому числі рядок 21.1 «значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» - 1 668 536,00 грн.); - рядок 22 (Д2) «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 1 536 397,00 грн.; - рядок 23 (Д3) «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» - 1 536 397,00 грн. (у тому числі рядок 23.1 (Д4) «на рахунок платника у банку» - 1 668 536,00 грн.).

До вказаної податкової декларації позивачем були надані: додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)», додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» із значенням графи 3 (всього) та графи 4 (всього) - 1 536 397,00 грн., додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню 1 536 397,00 грн., додаток 4 «Заява про повернення бюджетного відшкодування (Д4)» на суму 1 536 397,00 грн., додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» та додаток 6 «Довідка (Д6)», додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (Д8)» та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період вересень 2012р.

З 09.11.2012р. до 08.12.2012р. податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, щодо правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої на рахунок платника у банку за вересень 2012р..

За результатами перевірки складено відповідний акт перевірки від 10.12.2012 р. №910/15-211-1/00130636. Згідно висновку вказаного акта, перевіряючими встановлено завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2012 року на 1 536 397,00 грн. та заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1 536 397,00 грн.

Не погоджуючись з висновком вказаного акта, позивач подав до відповідача-1 заперечення вих.№550 від 12.12.2012р.

Позивачем поданий до Авдіївського відділення Ясинуватської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок вх. №9081962859 від 27.12.2012р. за звітний (податковий) період грудень 2012р., звітний (податковий) період, за який виправляються помилки вересень 2012р. з наступними показниками: - рядок 23.1 (Д3, Д4) «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» показник, який уточнюється 1 536 397,00 грн., уточнений показник - зазначений прочерк, різниця «- 1 536 397,00 грн.»; - рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» показник, який уточнюється - зазначений прочерк, уточнений показник 1 536 397,00 грн., різниця «1 536 397,00 грн.».

До вказаного уточнюючого розрахунку надані: уточнюючий додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» із значенням графи 3 (всього): 1 536 397,00 грн., графи 4 (всього) - зазначений прочерк, графи 5 (всього): 1 536 397,00 грн.; уточнюючий додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню - зазначений прочерк.

ПуАТ «АЗМК» поданий до Авдіївського відділення Ясинуватської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок вх. №9000008452 від 03.01.2013р. за звітний (податковий) період січень 2013р., звітний (податковий) період, за який виправляються помилки вересень 2012р. з наступними показниками: - рядок 23.1 (Д3, Д4) «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» показник, який уточнюється - зазначений прочерк, уточнений показник 1 536 397,00 грн., різниця «1 536 397,00 грн.»; - рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» показник, який уточнюється 1 536 397,00 грн., уточнений показник - зазначений прочерк, різниця «-1 536 397,00 грн.».

До вказаного уточнюючого розрахунку надані: уточнюючий додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» із значенням графи 3 (всього) та графи 4 (всього) - 1 536 397,00 грн.; уточнюючий додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню 1 536 397,00 грн.; уточнюючий додаток 4 «Заява про повернення бюджетного відшкодування (Д4)» на суму 1 536 397,00 грн.

У зв'язку з цим податковим органом 08.01.2013р. до 21.01.2013р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої на рахунок платника у банку за вересень 2012р..

За результатами цієї перевірки відповідачем-1 складено акт перевірки від 21.01.2013р. №21/15-211-1/00130636. Відповідно до висновку вказаного акта (в спірній частині), на порушення абзацу третього п.198.3 ст.198 та пп. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2012р. на 1 536 397,00 грн. та встановлено порушення пп.4.6.5, пп.4.6.6 п.4.6 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за №1490/20228, позивачем занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - рядок 24 декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року у сумі 1 054 292,00 грн.

Не погоджуючись із висновками вказаного акта, позивач звернувся до відповідача-1 із запереченнями вих.№569 від 28.01.2013р.

За наслідками розгляду вказаних заперечень відповідач-1 надав відповідь №1306/10/22-013-4 від 05.02.2013р., якими висновки акта перевірки (в спірній частині) залишені без змін.

На підставі висновків акту перевірки від 21.01.2013р. №21/15-211-1/00130636 та відповідно до п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58., пп. 78.1.5 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2013р. №0000011501, яким за порушення п.198.3 ст.198 та пп. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 536 397,00 грн. за декларацією №9000008452 від 03.01.2013р. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 768198,50 грн.

Відповідно до матеріалів справи в період здійснення правовідносин між позивачем та контрагентом, повинні застосовуватись норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи),у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено обов'язок платника податків надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, обов'язкові реквізити, перелік яких вказаний у п.п.а)-і).

Пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 цієї ж статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.206.1 ст. 206 Податкового кодексу України, під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна» укладено договір на поставку продукції №14/12 від 27.03.2012р. та договір на поставку продукції №20/12 від 15.05.2012р., з урахуванням додаткової угоди № 1 від 13.08.2012р..

За господарськими операціями з вказаним контрагентом заявлена до відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість за вересень 2012р.- 83 333,33 грн.,

За вказаними господарськими операціями, позивачем надані податкові накладні, що підтверджують сплату (нарахування) податку на додану вартість: №88 від 18.08.2012р., №89 від 18.08.2012р., №99 від 21.08.2012р., 3113 від 22.08.2012р.

Також, за вказаними господарськими операціями позивачем надані видаткові накладні (акти виконаних робіт): №467 від 18.08.2012р., №468 від 18.08.2012р., №482 від 21.08.2012р., №491 від 22.08.2012р..

В підтвердження перерахування податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивачем надані наступні платіжні доручення: №4897 від 31.08.2012р. на суму 500 000,00 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за металоконструкції згідно договору №14/12 від 27.03.2012р., ПДВ - 83 333,33 грн.».

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «АЛВІ» укладено договір купівлі-продажу №04/9 від 27.04.2011р., договір поставки №3/12 від 03.01.2012р., з урахуванням специфікацій №1-№15

За господарськими операціями з вказаним контрагентом заявлена до відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість за вересень 2012р. - 422 014,09 грн.

За вказаними господарськими операціями, позивачем надані податкові накладні, що підтверджують сплату (нарахування) податку на додану вартість: №53 від 10.08.2012р., №61 від 13.08.2012р., №75 від 15.08.2012р., №86 від 16.08.2012р., №97 від 20.08.2012р., №98 від 20.08.2012р., №66 від 14.08.2012р., №76 від 15.08.2012р., №85 від 16.08.2012р., №111 від 22.08.2012р., №125 від 27.08.2012р., №126 від 27.08.2012р., №176 від 31.08.2012р., №173 від 31.08.2012р.

Також, за вказаними господарськими операціями позивачем надані видаткові накладні (акти виконаних робіт): №301 від 10.08.2012р., №314 від 15.08.2012р., №315 від 16.08.2012р., №316 від 17.08.2012р., №337 від 03.09.2012р., №338 від 03.09.2012р., №340 від 03.09.2012р., №345 від 03.09.2012р., №302 від 14.08.2012р., №298 від 08.08.2012р., №300 від 10.08.2012р., №311 від 16.08.2012р., №333 від 31.08.2012р., №317 від 22.08.2012р., №319 від 27.08.2012р., №320 від 27.08.2012р., №334 від 31.08.2012р., №331 від 31.08.2012р..

В підтвердження перерахування податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивачем надані наступні платіжні доручення: №2851 від 13.08.2012р. на суму 416 558,65 грн., призначення платежу: «Перерахування кредиторської заборгованості за металопрокат відповідно до договору №04/9 від 27.04.2011р., у т.ч. ПДВ 20% - 69426,44 грн.»; №2864 від 13.08.2012р. на суму 411 855,50 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за металопрокат відповідно до договору №04/9 від 27.04.2011р., у т.ч. ПДВ 20% - 68 642,58 грн.; №2923 від 15.08.2012р. на суму 154 035,00 грн., призначення платежу: «Перерахування передоплати за лист відповідно до договору №04/9 від 27.04.2011р. та рахунку №191 від 15.08.2012р., у т.ч. ПДВ 20% - 25 672,50 грн.»; №2934 від 16.08.2012р. на суму 373 439,54 грн., призначення платежу: «Перерахування передоплати за лист відповідно до договору №04/9 від 27.04.2011р. та рахунку №191 від 15.08.2012р., у т.ч. ПДВ 20% - 62 239,92 грн.»; №2944 від 20.08.2012р. на суму 582 000,00 грн., призначення платежу: «Перерахування передоплати за металопрокат відповідно до договору №04/9 від 27.04.2011р. у т.ч. ПДВ 20% - 97 000,00 грн.»; №2945 від 20.08.2012р. на суму 672 720,00 грн., призначення платежу: «Перерахування передоплати за металопрокат відповідно договору №04/9 від 27.04.2011р. у т.ч. ПДВ 20% - 112 120,00 грн.»; №2916 від 15.08.2012р. на суму 90 000,00 грн., призначення платежу: «Перерахування передоплати за метизи відповідно до договору №3/12 від 04.01.2012р., у т.ч. ПДВ 20% - 15 000,00 грн.», №3017 від 31.08.2012р. на суму 67 995,61 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за метизи відповідно рахунку №197 від 29.08.2012р. та договору №3/12 від 04.01.2012р. у т.ч. ПДВ 20% - 11 332,60 грн.».

Між позивачем та Закритим акціонерним товариством «Донецький завод високовольтних опор» укладено договір №110 від 27.04.2010р., з урахуванням додаткової угоди №1 від 01.08.2010р., додаткової угоди №2 від 04.02.2011р., додаткової угоди №3 від 15.04.2011р., додаткової угоди №2 від 04.05.2011р.

За господарськими операціями з вказаним контрагентом заявлена до відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість за вересень 2012р. - 68 806,42 грн.;

За вказаними господарськими операціями, позивачем надані податкові накладні, що підтверджують сплату (нарахування) податку на додану вартість:№11 від 03.08.2012р., №16 від 06.08.2012р., №25 від 08.08.2012р., №26 від 08.08.2012р., №39 від 10.08.2012р., №42 від 10.08.2012р., №46 від 14.08.2012р., №62 від 17.08.2012р., №66 від 20.08.2012р., №69 від 21.08.2012р., №71 від 22.08.2012р., №78 від 23.08.2012р., №81 від 23.08.2012р., №85 від 27.08.2012р., №87 від 28.08.2012р.

Також, за вказаними господарськими операціями позивачем надані видаткові накладні (акти виконаних робіт): №615 від 03.08.2012р., №616 від 06.08.2012р., №626 від 08.08.2012р., №626-а від 08.08.2012р., №627 від 08.08.2012р., №636 від 10.08.2012р., №637 від 10.08.2012р., №638 від 10.08.2012р., №646-а від 14.08.2012р., №647 від 14.08.2012р., №648 від 14.08.2012р., №659 від 17.08.2012р., №661 від 20.08.2012р., №662 від 20.08.2012р., №663 від 20.08.2012р., №664 від 20.08.2012р., №665 від 20.08.2012р., №668 від 20.08.2012р., №669 від 20.08.2012р., №670 від 20.08.2012р., №675 від 21.08.2012р., №676 від 21.08.2012р., №679 від 22.08.2012р., №680 від 22.08.2012р., №681 від 22.08.2012р., №687 від 23.08.2012р., №688 від 23.08.2012р., №691 від 23.08.2012р., №693 від 27.08.2012р., №694 від 27.08.2012р., №698 від 27.08.2012р., №699 від 27.08.2012р., №700 від 28.08.2012р., №701 від 28.08.2012р.

В підтвердження перерахування податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивачем надані наступні платіжні доручення: №2856 від 13.08.2012р. на суму 200 000,00 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за оцинкування м/к опор згідно договору №110 від 27.04.2010р., у т.ч. ПДВ 20% - 33 333,33 грн.»; №2971 від 21.08.2012р. на суму 250 000,00 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за оцинкування м/к опор згідно договору №110 від 27.04.2010р., у т.ч. ПДВ 20% - 41 666,67 грн.»; №3002 від 27.08.2012р. на суму 100 000,00 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за оцинкування м/к опор згідно договору №110 від 27.04.2010р., у т.ч. ПДВ 20% - 16 666,67 грн.».

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Востокенергоконструкція» укладено договір №08-11 від 04.01.2011р., з урахуванням специфікацій №1-№9.

За господарськими операціями з вказаним контрагентом заявлена до відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість за вересень 2012р. - 15 570,19 грн.

За вказаними господарськими операціями, позивачем надано податкову накладну, що підтверджують сплату (нарахування) податку на додану вартість: №1 від 07.08.2012р.;

Також, за вказаними господарськими операціями позивачем надано видаткову накладну: №РН-0000058 від 07.08.2012р.

В підтвердження перерахування податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивачем надані наступні платіжні доручення: №2976 від 22.08.2012р. на суму 190 000,00 грн., призначення платежу «Кредиторська заборгованість за м/п згідно договору №08-11 від 04.01.2011р. та акта звіряння станом на 22.08.2012р. у т.ч. ПДВ 20% - 31 666,67 грн.».

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Результат» укладено договір підряду №0907/12 від 09.07.2012р., з урахуванням специфікації №1 та додаткової угоди №1 від 26.11.2012р.

За господарськими операціями з вказаним контрагентом заявлена до відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість за вересень 2012р. - 136 365,68 грн.

За вказаними господарськими операціями, позивачем надані податкові накладні, що підтверджують сплату (нарахування) податку на додану вартість: №83 від 28.08.2012р., №74 від 02.08.2012р.

Також, за вказаними господарськими операціями позивачем надані видаткові накладні (акти виконаних робіт): акт приймання виконаних будівельних робіт б/н від 21.12.2012р. найменування об'єкта - цех гарячого цинкування, акт приймання виконаних будівельних робіт б/н від 28.02.2013р. найменування об'єкта - цех гарячого цинкування, який складений вже після проведення перевірки та до відповідача-1 не наданий.

В підтвердження перерахування податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивачем надані наступні платіжні доручення: №4877 від 28.08.2012р. на суму 400 000,00 грн., призначення платежу: «Перерахування передоплати за пристрій систем вентиляції згідно договору №0907/12 від 09.07.2012р., ПДВ - 66 666,67 грн.»; №4760 від 02.08.2012р. на суму 500 000,00 грн., призначення платежу: «Перерахування передоплати за пристрій систем вентиляції згідно договору №0907/12 від 09.07.2012р. ПДВ - 83 333,33 грн.».

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» укладено договір поставки №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р.

За господарськими операціями з вказаним контрагентом заявлена до відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість за вересень 2012р. - 328 202,11 грн.

За вказаними господарськими операціями, позивачем надані податкові накладні, що підтверджують сплату (нарахування) податку на додану вартість: №208003/0003 від 02.08.2012р., №908003/0003 від 09.08.2012р., №908002/0003 від 09.08.2012р., №1408019/0003 від 14.08.2012р., №1708033/0003 від 17.08.2012р., №2008022/0003 від 20.08.2012р., №2108004/0003 від 21.08.2012р., №2208044/0003 від 22.08.2012р.

Також, за вказаними господарськими операціями позивачем надані видаткові накладні (акти виконаних робіт): №7232 від 02.08.2012р., №7233 від 02.08.2012р., №7234 від 02.08.2012р., №7235 від 02.08.2012р., №7263 від 02.08.2012р., №7272 від 03.08.2012р., №7304 від 06.08.2012р., №7305 від 06.08.2012р., №7323 від 06.08.2012р., №7501 від 09.08.2012р., №24 від 09.08.2012р., №7543 від 10.08.2012р., №7680 від 15.08.2012р., №7681 від 15.08.2012р., №7735 від 16.08.2012р., №7736 від 16.08.2012р., №7800 від 17.08.2012р., №7802 від 17.08.2012р., №7868 від 20.08.2012р., №7869 від 20.08.2012р., №7921 від 21.08.2012р., №7977 від 22.08.2012р., №8035 від 23.08.2012р., №8104 від 28.08.2012р., №8105 від 28.08.2012р., №8231 від 29.08.2012р., №8669 від 11.09.2012р.

В підтвердження перерахування податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивачем надані наступні платіжні доручення: №4763 від 02.08.2012р. на суму 39 049,98 грн., призначення платежу: «Оплата за металопрокат згідно рахунку №МКДФ0008445 від 01.08.2012р. та договору №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р., ПДВ 6 508,33 грн.»; №4764 від 02.08.2012р. на суму 103 456,00 грн., призначення платежу: «Оплата за металопрокат згідно рахунку №МКДФ0008463 від 01.08.2012р. та договору №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р., ПДВ 17242,67 грн.»; №4765 від 02.08.2012р. на суму 146 159,56 грн., призначення платежу: «Оплата за металопрокат згідно рахунку №ДФДФ0000045 від 23.07.2012р. та договору №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р., ПДВ 24 359,93 грн.»; №4766 від 02.08.2012р. на суму 156 600,00 грн., призначення платежу: «Оплата за металопрокат згідно рахунку №МКДФ0008324 від 30.07.2012р. та договору №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р., ПДВ 26 100,00 грн.»; №2821 від 09.08.2012р. на суму 134 924,94 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за металопрокат згідно рахунку МКДФ0008747 від 08.08.2012р. та договору №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р. у т.ч. ПДВ 20% - 22 487,49 грн.»; №2894 від 14.08.2012р. на суму 426 600,00 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за металопрокат згідно рахунку №МКДФ0008745 від 08.08.2012р. та договору №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р. у т.ч. ПДВ 20% - 71 100,00 грн.»; №2895 від 14.08.2012р. на суму 123 690,00 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за металопрокат згідно рахунку №МКДФ0008910 від 13.08.2012р. та договору №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р. у т.ч. ПДВ 20% - 20 615,00 грн.»; №2942 від 17.08.2012р. на суму 134 400,95 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за металопрокат згідно рахунку №МКДФ0009150 від 17.08.2012р. та договору №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р. у т.ч. ПДВ 20% - 22 400,16 грн.»; №2943 від 17.08.2012р. на суму 100 000,00 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за металопрокат згідно рахунку №МКДФ0008745 від 08.08.2012р. та договору №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р., у т.ч. ПДВ 20% - 16 666,67 грн.»; №2952 від 20.08.2012р. на суму 149 025,06 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за металопрокат згідно рахунку №МКДФ0008745 від 08.08.2012р. та договору №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р. у т.ч. ПДВ 20% - 24 837,51 грн.»; №2967 від 21.08.2012р. на суму 384 386,08 грн., призначення платежу: «Перерахування оплати за металопрокат згідно рахунку №МКДФ0009236 від 21.08.2012р. та договору №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р. у т.ч. ПДВ 20% - 64 064,35 грн.»; №4863 від 22.08.2012р. на суму 70 920,04 грн., призначення платежу: «Оплата за металопрокат згідно рахунку №МКДФ0009071 від 16.08.2012р. та договору №ДФП-207/01/11 від 04.01.2011р. ПДВ - 11 820,01 грн.».

Крім того, відповідно до матеріалів справи між позивачем та Bisol S.p.A. (Італія) укладено контракт від 25.03.2011р. №1103UA про поставку обладнання (агрегат для гарячого цинкування, що складається з окремих елементів), з урахуванням додатку №1-специфікацій А, додатку №1-специфікації Б, додатку №2, додатку №3.

За господарськими операціями з вказаним контрагентом заявлена до відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість за вересень 2012р.

У серпні 2012 року за вказаним контрактом було ввезено обладнання згідно наступних вантажних митних декларацій: №700140000/2012/017437 від 22.08.2012р. (сума податку на додану вартість - 62 091,96 грн.); №700140000/2012/017436 від 22.08.2012р. (сума податку на додану вартість - 48 979,48 грн.); №700140000/2012/017932 від 29.08.2012р. (сума податку на додану вартість - 56 416,89 грн.); №700140000/2012/017934 від 29.08.2012р. (сума податку на додану вартість - 36 972,56 грн.); №700140000/2012/017937 від 29.08.2012р. (сума податку на додану вартість - 57 168,04 грн.); №700140000/2012/017938 від 29.08.2012р. (сума податку на додану вартість - 51 164,74 грн.); №700140000/2012/017969 від 29.08.2012р. (сума податку на додану вартість - 91 316,14 грн.); №700140000/2012/017961 від 30.08.2012р. (сума податку на додану вартість - 77 995,37 грн.).

На підтвердження ввезення вказаного обладнання з метою використання у власній господарській діяльності позивачем надані: технічні умови установки гарячого цинкування (технічні характеристики); план зазначення обладнання (схема розміщення обладнання); дозвіл на виконання будівельних робіт від 05.09.2012р. №ДЦ11512157232, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області замовнику - ПуАТ «АЗМК» щодо будівництва цеха гарячого цинкування на території позивача.

Крім того, позивачем надані: договір №110 від 27.04.2010р., з урахуванням додаткових угод, укладений між позивачем, у якості замовника, та Закритим акціонерним товариством «Донецький завод високовольтних опор» (у наступному Приватним акціонерним товариством «Донецький завод високовольтних опор»), у якості виконавця, щодо надання послуг з антикорозійного покриття металоконструкцій опор; та договір №04/01 від 04.01.2011р., з урахуванням додаткових угод, укладений між позивачем, у якості замовника, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега-Дизайн», у якості виконавця, на виконання робіт по цинкуванню та виготовленню металопродукції.

Згідно пояснень представника позивача наданих суду першої та апеляційної інстанції, введення в експлуатацію придбаного у Bisol S.p.A. обладнання (установки гарячого цинкування) дозволить позивачу самостійно здійснювати вказані роботи та встановлення цього обладнання у зв'язку з наявністю об'єктивних чинників потребує значного часу.

Крім того, позивачем надані наступні платіжні доручення: №4579 від 13.06.2012р., - отримувач - Східна митниця, на суму 650 00,00 грн., призначення платежу: «Попередня оплата за митне оформлення ВМД згідно наказу ДМСУ від 20.07.2007р. №615 без ПДВ»; №3007 від 28.08.2012р. - отримувач - Східна митниця, на суму 350 00,00 грн., призначення платежу: «Попередня оплата за митне оформлення ВМД згідно наказу ДМСУ від 20.07.2007р. №615 без ПДВ».

Вказані податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, крім акта приймання виконаних будівельних робіт б/н від 28.02.2013р., а також платіжні документи були надані позивачем відповідачу-1, про що вбачається безпосередньо з акта перевірки від 21.01.2013р. №21/15-211-1/00130636, листів позивача до відповідача-1 із відмітками про їх отримання останнім: вих. №527 від 24.10.2012р., вих. №512 від 19.09.2012р.

Таким чином, за господарськими операціями з імпорту обладнання від постачальника Bisol S.p.A. суми податку на додану вартість були сплачені позивачем на день подання відповідних вантажних митних декларацій до митного органу.

Тобто з матеріалів справи вбачається, що наявні договори та контракти та складені на їх виконання первинні документи, податкові накладні, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що позивачем надано достатньо матеріалів в підтвердження реальності здійсненних господарських операції з контрагентами та достовірність заявлених сум ПДВ до відшкодування з бюджету.

Крім того, в акті перевірки від 21.01.2013р. №21/15-211-1/00130636, податковий орган не спростовував правомірність формування позивачем податкового кредиту за вказаними господарськими операціями у загальному розмірі 1 668 536,00 грн., у тому числі тієї частини податкового кредиту, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування (1 536 397,00 грн.).

Стосовно посилання відповідача на порушення позивачем пп.4.6.5, пп.4.6.6 п.4.6 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а саме, що за даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума податку на додану вартість складає 0 грн.

Пунктом 2 «Порядку ведення митними органами оперативного обліку коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митних органів як передоплата (доплата), і сум митних та інших платежів, які сплачуються платниками податків під час митного оформлення товарів» затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. №615, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за №1096/14363, передбачено, що у платіжних дорученнях на сплату митних та інших платежів за вантажною митною декларацією (далі - ВМД), уніфікованою митною квитанцією МД-1 (далі - МД-1), у графі "Призначення платежів" має бути зазначено "Передоплата (доплата) за митне оформлення".

З урахуванням зазначених норм та приписів п.187.8 ст. 187 та п.206.1 ст. 206 Податкового кодексу України, за господарськими операціями з імпорту обладнання від постачальника Bisol S.p.A. суми податку на додану вартість були сплачені позивачем на день подання відповідних вантажних митних декларацій до митного органу.

Колегія суддів зазначає, що законодавцем прямо визначено, що право на нарахування платником податків податкового кредиту не залежить від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

На підстав наведеного колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, щодо правомірного віднесення позивачем нарахованих (сплачених) сум податку до податкового кредиту за серпень 2012р. за встановленим п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України.

Як зазначалось вище, податковий кредит за серпень 2012р. був зарахований до складу податкового кредиту за вересень 2012р.

Доказів порушення позивачем правил визначення податкового кредиту за серпень 2012 року (по рядку 19 декларації з податку на додану вартість за серпень 2012р. «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду») до суду не надано. Таким чином, відсутні підстави вважати неправомірним віднесення до податкового кредиту за серпень 2012р. 1 668 536,00 грн., у тому числі тієї частини податкового кредиту, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування (1 536 397,00 грн.) за вересень 2012р.

Крім того, отримане від Bisol S.p.A. обладнання, а також отримані пов'язані з цим послуги (роботи), придбано з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, сума податку на додану вартість за господарськими операціями з Bisol S.p.A. у загальному розмірі 482 105,00 грн. була сплачена на день подання відповідних вантажних митних декларацій.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, щодо безпідставності висновку податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 482 105,00 грн. за господарськими операціями з Bisol S.p.A.

Стосовно посилання відповідача про відсутність первинних документів, які підтверджують оплату товарів/послуг на суму податку на додану вартість у розмірі 1 054 292,00 грн. (придбання товарно-матеріальних цінностей на території України у серпні 2012р.) колегія суддів зазначає наступне.

З вищевказаних платіжних доручень вбачається, що за контрагентами: Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ», Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна», Закрите акціонерне товариство «Донецький завод високовольтних опор» (у наступному Приватне акціонерне товариство «Донецький завод високовольтних опор»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Результат» - у платіжних дорученнях взагалі не зазначено, що сплачується кредиторська заборгованість, а у платіжному дорученні за контрагентом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Востокенергоконструкція» та за окремими платіжними дорученнями за контрагентом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «АЛВІ» дійсно зазначено, що сплачується кредиторська заборгованість. Проте, у вказаних платіжних дорученнях відсутні відомості, що сплачується кредиторська заборгованість станом на 01.08.2012р.

Відповідачем не зазначено обґрунтування, відомостей, тощо відносно підстав, які слугували висновку перевіряючих щодо сплати за всіма вказаними платіжними дорученнями кредиторської заборгованості саме станом на 01.08.2012р., та щодо певних господарських операцій за якими була сплачена заборгованість вказаними платіжними дорученнями.

З матеріалів справи вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Востокенергоконструкція» сума у розмірі 190 000,00 грн. була сплачена платіжним дорученням №2976 від 22.08.2012р., в той час як видаткова накладна №РН-0000058 та податкова накладна №1 датовані 07.08.2012р., тобто, поставка товару передувала оплаті.

З матеріалів справи вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «АЛВІ» також поставка товару частково передувала оплаті.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необґрунтованості посилань податкового органу на відсутність підтвердження фактичної сплати податку на додану вартість через сплату наданими платіжними дорученнями кредиторської заборгованості станом на 01.08.2012р. та безпідставність висновку відповідача-1 щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 054 292,00 грн. за господарськими операціями з придбання товарно-матеріальних цінностей на території України у серпні 2012р.

Відповідно до матеріалів справи, податковим органом фактично не повно досліджувалися первинні документи фінансово-господарської діяльності контрагентів по взаємовідносинам з позивачем.

З матеріалів справи, вбачається, що факт здійснення господарських операцій та виконання умов договорів між позивачем та його контрагентами, підтверджується вищенаведеними, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими та податковими документами.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом не зафіксовано неналежне оформлення податкових накладних та іншіх документів первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких виник податковий кредит, тобто вони складені відповідно до норм чинного законодавства. Таким чином наявними в справі документами, підтверджується здійснення позивачем розрахунків за договорами.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, які містять докази здійснення фінансово-господарських операцій та достовірності заявлених сум ПДВ до відшкодування.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності податкового повідомлення-рішення прийнято на підставі необґрунтованих та безпідставних висновків акта перевірки від 21.01.2013р. №21/15-211-1/00130636 щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 1536 397,00 грн. за вересень 2012р., та безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року у сумі 1536397 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України, який тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів зазначає, що Податковим кодексом України передбачено не право, а обов'язок органу державної податкової служби після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника податків порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права може бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості). В даному випадку саме звернення до суду з позовом про стягнення суми податку на додану вартість є належним способом захисту порушеного права.

Згідно п.200.17 ст.200 Податкового кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Зобов'язання органу державної податкової служби надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, є нічим іншим як вимогою про підтвердження наявності факту.

Вказана правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 28.11.2012р. К/9991/16424/12, від 28.11.2012р. К/9991/16936/12, від 19.02.2013р. К/9991/36997/12 ( К/9991/13346/12).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги в в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року у сумі 1536397 грн..

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки рішення суду першої інстанції, суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до якої приєдналось Управління Державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 р. у справі № 805/1980/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 р. у справі № 805/1980/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 17 травня 2013 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

Л.В. Губська