Постанова № 31258253, 15.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14660/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Федорової Г.Г.,

Вівдиченко Т.Р.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 р. у справі за адміністративним позовом підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА -Україна» до Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2012року №0007551503/1523, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0007551503/1523 від 03.10.2012., вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги з посиланням на те, що договір оренди земельної ділянки за реєстровим №20012 від 10.12.2007 укладений між позивачем та Кременчуцькою міською радою втратив чинність 10.12.2010 та в подальшому дія договору оренди не поновлювалась та інших договорів оренди щодо земельної ділянки на розі вулиць Пролетарської та Воровського в м. Кременчуці позивачем укладено не було, а отже орендна плата за зазначену земельну ділянку в 2012 році позивачем нарахуванню не підлягала, з огляду на що ним не могло бути допущено порушення статті 21 Закону України "Про оренду землі" та заниження суми орендної плати за землю.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитись не може з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби з 03.09.2012 по 07.09.2012р. проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" поданих за 2012 рік по питанню правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За результатами вказаної перевірки податковим органом складено акт № 3587/15-227/25288083 від 14.09.2012, яким встановлено порушення статті 21 Закону України "Про оренду землі", зі змінами внесеними Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в результаті чого занижено суму орендної плати за землю за січень - липень 2012 року на 94092,62 грн. (надалі - Акт перевірки).

Вказаним актом перевірки, зокрема, зазначено, що позивачем за перевіряємий період орендувано земельні ділянки, які розташовані в м. Кременчук, на підставі договору оренди, укладеного з виконкомом Кременчуцької міської ради та сплачувало орендну плату за землю до місцевого бюджету згідно наданої податкової декларації за земельні ділянки державної та комунальної власності, а саме: "ріг вул. Воровського та Пролетарської - для будівництва та експлуатації торгівельного центру загальною площею 5582 кв.м. Договір оренди укладений терміном до 10.12.2056р. Орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 1% від грошової оцінки щорічно. Нормативна грошова оцінка складає в 2012 році - 9370280,12 грн."

Зазначений договір оренди передбачає розмір орендної плати в сумі 1% нормативної грошової оцінки, з огляду на що, в частині визначення розміру орендної плати не відповідає вимогам чинного законодавства, якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати не менше 3% від грошової оцінки землі.

Відповідачем на підставі акту перевірки №3587/15-227/25288083 від 14.09.2012р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0007551503/1523 від 03.10.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок за землю на загальну суму 141 138,96 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 47046,34 грн.

З огляду на вищезазначене суд апеляційної інстанції приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ (далі - Закон № 2535-ХІІ) (тут і далі по тексту ухвали - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2535-ХІІ, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно ст. 9 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів. Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 7 Закону № 2535-ХІІ, ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2535-ХІІ, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст. 15 Закону № 2535-ХІІ).

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, якими, відповідно до пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2007 року між Підприємством з 100 % іноземними інвестиціями «Білла-Україна» та Міською радою м. Кременчука було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого, Міська рада м. Кременчука надає, а Підприємство з 100 % іноземними інвестиціями «Білла-Україна» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 5582 м. кв. для будівництва торговельного центру в м. Кременчук.

Згідно пунктів 4, 8, 9, 11 договору оренди земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки в 2007 році складає 245 496,36 грн. (43,98 грн. за 1 м. кв.). Договір укладено на три роки. Орендна плата Підприємством з 100 % іноземними інвестиціями «Білла-Україна» вноситься згідно умов Договору та Розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена у грошовій формі в розмірі 1 % від грошової оцінки землі щорічно. Щомісячна орендна плата у 2007 році складає 204,58 грн.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно ст. 14 Закону № 2535-ХІІ, що кореспондується з нормами п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно поданої Підприємством з 100 % іноземними інвестиціями «Білла-Україна» податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за перевіряємий період - 7 місяців 2012р. така склала 17178,77грн., тобто 1% від нормативної грошової оцінки в 2012р., яка становить 9370280,12грн.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 10.06.1998 року № 161-IV (далі - Закон № 161-IV) (тут і далі по тексту ухвали - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди».

Згідно ч. 4 ст. Закону № 161-IV, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель під об'єктами енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що зміст договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року, укладеного між Підприємством з 100 % іноземними інвестиціями «Білла-Україна» та Міською радою м. Кременчука, в частині встановлення розміру орендної плати в сумі 1 % нормативної грошової оцінки, не відповідає вимогам чинного законодавства, відповідно до яких мінімальний розмір орендної плати встановлено не менше 3 % від грошової оцінки землі.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, при обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки був врахований коефіцієнт на функціональне використання земельної ділянки в розмірі 0,5 - як землі відведені та зайняті будівництвом.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до акту готовності об'єкта до експлуатації торговельного центру на розі вулиць Пролетарської та Воровського в м. Кременчук від 18.06.2009 року, будівельні роботи з будівництва торговельного центру в м. Кременчук були закінчені в червні 2009 року.

Згідно Таблиці 1.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року №18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за № 388/12262, до категорії земель, зайнятих поточним будівництвом застосовується функціональний коефіцієнт використання земельної ділянки « 0,5», а до категорії земель, комерційного використання - « 2,5».

Таким чином, починаючи з дати підписання акту готовності об'єкта до експлуатації від 18.06.2009 року цільове використання земельної ділянки з категорії «землі зайняті поточним будівництвом», яке дає право застосовувати коефіцієнт на функціональне використання в розмірі « 0,5» змінюється на категорію «землі комерційного використання» із застосування коефіцієнта на функціональне використання земельної ділянки в розмірі « 2,5».

Тобто, з 18.06.2009 року при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка обчислюється враховуючи коефіцієнт на функціональне використання земельної ділянки, повинен застосовуватися коефіцієнт в розмірі « 2,5» замість коефіцієнта в розмірі « 0,5», та відповідно нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка повинна була застосовуватися при обчисленні суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю в 2012 році становила: 2012 рік - 1874044,86 грн. / 0,5 * 2,5 * 3% = 281106.73 грн. - в рік (23425,56 грн./місяць), за 7 місяців 2012 року - 23425,56 грн.*0,65=15226,61 грн. (в місяць) * 5 міс.=76133,05 грн., червень-липень 2012 року -35138,34 грн.=111271,39 грн."

При цьому, доводи позивача на те, що розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року не знайшли свого підтвердження, оскільки орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю, як і її мінімальний розмір, є сферою регулювання податкового законодавства, і сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю не може залежати від умов договору.

Тобто, незалежно від визначеного розміру орендної плати за договором він не може бути нижчим, ніж розмір, встановлений чинним законодавством.

Стаття 67 Конституції України вказує на те, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Доводи позивача про те, що договір оренди земельної ділянки закінчився 10.12.2010 року і на дату складання спірного податкового повідомлення рішення Міська рада м. Кременчука не узгодила договір оренди з іншим цільовим призначенням та не поновила строк договору оренди, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, зокрема, судом встановлено фактичну зміну цільового призначення земельної ділянки з категорії « землі зайняті поточним будівництвом» на категорію «землі комерційного використання», що визнано і сторонами.

Окрім того, відповідно до ст. 31 Закону № 161-IV, договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. При цьому, згідно ч.3 ст. 33 Закону № 161-IV, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням

Позивачем не заперечується той факт, що з 2011 року він продовжує користуватись земельною ділянкою на розі вул.Воровського та Пролетарської, що була предметом договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року, де розміщений торгівельний центр, що підтверджується наданими позивачем актом готовності об»акта до експлуатації від 18.06.2009р. технічним паспортом, свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 16.10.2009р.

При цьому, як вбачається з п. 8 договору оренди земельної ділянки, його укладено терміном на 3 роки. Проте, сторони домовились про те, що після закінчення проектування та будівництва торговельного центру строк оренди земельної ділянки, яка є предметом цього договору, буде продовжений на 49 років, а надані позивачем листи з перепискою з Кременчуцькою міською радою за 2011 та 2012рік та рішення цієї ради від 26.06.2012р та 23.04.2013р. свідчить про фактичне продовження дії договору оренди.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Підприємству з 100 % іноземними інвестиціями «Білла-Україна» було правомірно донараховано суму обов'язкового платежу з податку на землю, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відтак, з огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що заявлений позов є необґрунтованим, а дії відповідача відповідають нормам чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160,198,202, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 січня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА -Україна» до Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2012року №0007551503/1523 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г.Г.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.