Ухвала суду № 31258081, 14.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року справа №812/2006/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Губської Л.В., секретар судового засідання Братченко О.В., за участі представника позивача Степаненко Т.О., за довіреністю від 02.01.2013 року, представника відповідача-1 Мироненко А.П., за довіреністю від 02.01.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до якої приєдналось Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 р. у справі № 812/2006/13-а (головуючий І інстанції Солоніченко О.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 33749 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі-відповідач-1), Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області (далі-відповідач-2) про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 33749 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року адміністративний позов був задоволений у повному обсязі. Суд першої інстанції стягнув з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33749 грн. та стягнув з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» витрати зі сплати судового збору у сумі 337,49 грн.

СДПІ у м. Луганську не погодилося з прийнятим судовим рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій перший відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

07 травня 2013 року від Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області до Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги, в якій відповідач-2 просив скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, надано письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися на судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» зареєстровано в якості юридичної особи, з 09.07.1993 року перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість з 08.07.1997 року (а.с. 10-15).

20 травня 2008 року позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2008 року з визначеною сумою до відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку. (а.с. 16-17).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби у період з 18.07.2008 року по 31.07.2008 року проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2008 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт за № 577/08-3/05763797 від 14.08.2008 року.(а.с. 21-53)

Відповідно до висновків зазначеного акту перевіркою встановлено:

1.В порушення абз. 3 п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, підприємством до декларації за травень 2008 року зайво зараховано до складу податкового кредиту від'ємне значення попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 33749 грн.

В порушення абз. а п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями та п. 5.12.2 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.2005 року у редакції Наказу ДПА України від 15.06.2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 30.06.2005 року № 702/1098, підприємством у декларації за травень 2008 року зайво задеклароване бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 33749 грн.

За результатами перевірки встановлено завищення суми бюджетного відшкодування у сумі 33749 грн. Таким чином сума до відшкодування складає 24886565 грн.

В порушення п.п.7.4.1 п.п.7.4.2 п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.5.7 ст.5 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.2005 року (у редакції Наказу ДПА України від 15.06.2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 30.06.2005 року № 702/1098) в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за травень 2008 року у сумі 25456 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 25456 грн.

2. За результат документальної виїзної позапланової перевірки підтверджено заявлену ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації за травень 2008 року у сумі 20637433 грн. або 82,926 %.

3. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2008 року на суму 4249132 грн. або 17.074 % по причині не отримання інформаційних довідок за зустрічних перевірок по основним постачальникам.

На підставі акта перевірки № 577/08-3/05763797 від 14.08.2008 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 № 00013608013/0 від 22.08.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 33749,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 року у справі № 2а-19878/08, визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 22.08.2008 року № 00013608013/0, прийняте до Відкритого акціонерного товариства «Холдінгова компанія «Луганськтепловоз», щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2008 року на 33749,00 грн. (а.с. 105-111)

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.08.2009 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 року у справі № 2а-19878/08 скасовано. У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Холдінгова компанія «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 22.08.2008 року № 00013608013/0 відмовлено. (а.с.112-114)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2012 року постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.08.2009 скасовано, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 скасовано в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання недійсним акта перевірки від 14.08.2008 року № 577/08-3/05763797, в цій частині позовних вимог провадження у справі закрито, в решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 року у справі № 2а-19878/08 залишено без змін.(а.с.54-56)

Висновок Вищого адміністративного суду України від 26.01.2012 року погоджено постановою Верховного суду України від 16.10.2012 року.(а.с.57,58)

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, податковим органом не наданий висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми що підлягає відшкодуванню, у зв'язку з чим сума бюджетного відшкодування позивачу не перерахована.

Підставами за якими позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування, відповідачем в апеляційній скарзі зазначається те, що неможливе здійснення перевірок контрагентів позивача, для підтвердження права позивача на отримання бюджетного відшкодування.

З 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі ПК України).

Оскільки, спірні правовідносини виникли до набрання чинності ПК України, разом із нормами ПК України застосуванню підлягають також і норми Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (надалі Закон 168), який визначав порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету.

Згідно з п. п. 7.1., 7.2 ст.7 Закону 168 поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону 168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування згідно із пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Виходячи з вимог вказаних норм, Закону сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту. Єдиною підставою для нарахування податкового кредиту та податкового зобов'язання є податкова накладна.

Відповідно до вимог п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з Постановою КМ України № 39 від 17.01.2011 "Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість" відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що судове рішення яким скасовано податкове повідомлення-рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином правомірність формування позивачем податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування підтверджена судовим рішеннями наявними в матеріалах справи, які набрали законної сили і мають преюдиціальне значення для вирішення даного спору

Позивачем в підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування до справи додатково були надані податкові накладні.

Зі змісту рішень судів вбачається, що в ході розгляду справи було перевірено та визнано такою, що відповідає дійсності первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит.

Колегія судів не приймає посилання відповідача-1 в апеляційній скарзі на те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», є підтвердження сплати сум податку на додану вартість до бюджету всіма постачальниками товарів (робіт, послуг) до виробника та є помилковим. Посилання апелянта на неотримання відповідей на запити, щодо проведення зустрічних перевірок, не може вважатись підставною для відмови позивачеві у відшкодуванні ПДВ з Державного бюджету України.

Колегія суддів зазначає, що оскільки за вимогами законодавства чинного на момент виникнення правовідносин, невиконання своїх зобов'язань контрагентом по сплаті податку до бюджету не тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість

За частиною 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів з врахуванням викладеного, погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки рішеннями судів, які набрали законної сили, було встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту у травні 2008 року, сума, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування в загальному розмірі 33749 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Крім того, відповідно до акту перевірки податковим органом було встановлено, що контрагенти позивача були платниками ПДВ та підприємств з ознаками фіктивності встановлено не було.

Станом на час апеляційного розгляду даної справи заявлена позивачем до відшкодування сума ПДВ за травень 2008 року в сумі 33749 грн. перерахована на рахунок платника у банку не була, СДІП у м. Луганську висновок до державного казначейства не надавало.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, судове рішення першої інстанції залишається без змін, а апеляційна скарга СДПІ у м. Луганську, залишається без задоволення.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до якої приєдналось Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 р. у справі № 812/2006/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 р. у справі № 812/2006/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 16 травня 2013 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

Л.В. Губська