Справа № 2601/21737/12
Провадження № 2/752/815/13
РІШЕННЯ
Іменем України
04.04.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко Л.С.,
при секретарі Руденко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить звернути стягнення на майно відповідачки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, що належить відповідачці. Посилається на те, що 02.08.2006 року між відповідачкою та Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», назву якого змінено на Публічне Акціонерне Товариство «Райффайзен Банк Аваль», укладено кредитний договір №014/4006/74/41929, за умовами якого позивач надав відповідачу споживчий кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 80000 дол. США.
02.08.2006 року до кредитного договору укладено договір іпотеки, за яким відповідач передала позивачу квартиру АДРЕСА_1, в якості забезпечення по виконанню зобов'язань за кредитним договором. Позивач зазначає, що відповідачем систематично порушуються умови кредитного договору, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.07.2012 р. року складає 87003,26 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 695417,06 гривень.
В судове засідання сторони не з»явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, від представника позивача надійшла заява відповідно до якої він підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило.
Відповідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 224-226 ЦПК України за згодою представника позивача провести заочний розгляд даної справи без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.08.2006 року між відповідачкою та Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», назву якого змінено на «Райффайзен Банк Аваль», укладено кредитний договір №014/4006/74/41929, за умовами якого позивач передав, а відповідач отримала кошти в розмірі 80000 доларів США, зобов'язалася повернути отриманий кредит в строк до 02.08.2026 року, сплачувати відсотки у розмірі 12% річних за час фактичного користування кредитними коштами і виконати свої зобов'язання за договором в повному обсязі. В якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором, між сторонами 02.08.2006 року укладено договір іпотеки, за яким відповідач передала позивачу належне їй на праві власності нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 69,60 кв.м. Відповідно до Договору від 14.01.2008 р. про внесення змін до договору іпотеки, вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 1 214 363, 00 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, у останньої виникла заборгованість перед позивачем на суму 87003,26 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 695417,06 гривень, з яких заборгованість за кредитом - 77 033,64 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 615 729,88 грн., в т.ч., прострочена заборгованість за кредитом - 1 178.49 дол. США, або 9 419,67 грн.; заборгованість за відсотками - 6 110,11 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу 48 838,11 грн.; пеня за прострочення погашення кредиту - 535,00 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 4 276,26 грн.; пеня за прострочення погашення відсотків - 3 324,51 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 26 572,81 грн.
Наявність у відповідача простроченої заборгованості перед позивачем за кредитним договором підтверджується належними доказами - розрахунками заборгованості та виписками, наданими позивачем (а.с.8-11).
Враховуючи факт невиконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором перед позивачем, суд вважає, що доводи позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлені строки. Відповідно до ч. ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку", особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем є іпотекодавцем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
Згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець вправі вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.
Статтею 35 Закону Україні "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав передбачені ст. 35 Закону України «Про іпотеку» вимоги для подальшого звернення стягнення на предмет іпотеки, направивши 06.09.2012 р. відповідачу повідомлення про порушення зобов'язання за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку невиконання таких вимог позивача.
Враховуючи, що після направлення зазначеного повідомлення, зобов'язання за кредитним договором боржником не виконане, заборгованість не погашена, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог до боржника за кредитним договором на суму 87003,26 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 695417,06 гривень, і такі вимоги позивача є повністю обґрунтованими та законними.
З договору іпотеки від 02.08.2006 р., що міститься в матеріалах справи, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачці на підставі договору купівлі-продажу від 02.08.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий № 3-543, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 04.08.2006 року в реєстровій книзі № д 105-12 за реєстровим номером № 508/30864.
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання, а також право на відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на майно боржника, згідно статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", полягає в його арешті (описі), вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За змістом ст. 39 ЗУ "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Згідно з положенням ст.5 ЗУ «Про іпотеку» вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Крім того, за правилами ч.2 ст.43 ЗУ «Про іпотеку», початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
З огляду на те, що п.2 Договору від 14.01.2008 р. про внесення змін до договору іпотеки, сторонами договору узгоджено вартість предмета іпотеки, а саме вартість квартири квартира АДРЕСА_1 за домовленістю сторін оцінена в 1 214 363, 00 гривень (а.с.17), суд вважає, що саме ця ціна повинна бути початковою, інших даних щодо вартості предметі іпотеки позивачем не надано, клопотання про призначення експертизи щодо його вартості позивачем не заявлено.
За наведених підстав закону та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про звернення стягнення на предмет іпотеки, з метою задоволення вимог позивача за кредитним договором на суму 87003,26 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 695417,06 гривень, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо виселення мешканців, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вказана вимога не конкретизована, а саме не зазначені особи, які, на думку позивача, підлягають виселенню.
Судові витрати розподіляються судом відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Враховуючи наведене, на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 629, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд,-
вирішив:
позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.
Звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за Договором Іпотеки від 02 серпня 2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», назву якого змінено на Публічне Акціонерне Товариство «Райффайзен Банк Аваль», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий № 3-549, в рахунок задоволення вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 322904, ЄДРПОУ 23494105, р/р 2909001032) щодо стягнення заборгованості ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2) за кредитним договором № 014/4006/74/41929 від 02.08.2006 р. року станом на 19.07.2012 р. в розмірі 87003,26 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 695417,06 гривень, з яких заборгованість за кредитом - 77 033,64 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 615 729,88 грн., в т.ч., прострочена заборгованість за кредитом - 1 178.49 дол. США, або 9 419,67 грн.; заборгованість за відсотками - 6 110,11 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу 48 838,11 грн.; пеня за прострочення погашення кредиту - 535,00 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 4 276,26 грн.; пеня за прострочення погашення відсотків - 3 324,51 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 26 572,81 грн.
Квартира АДРЕСА_1 підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, яка складає 1 214 363, 00 (один мільйон двісті чотирнадцять тисяч триста шістдесят три) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 322904, ЄДРПОУ 23494105, р/р 2909001032) судовий збір в розмірі 3219,00 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 31257590, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 04.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2601/21737/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: