Вирок № 31255483, 18.05.2013, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/86/13

Єдиний унікальний № 742/2087/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2013 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Білокур В.І.,

при секретарі Сірій І.В.,

з участю прокурора Сухонос А.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

захисників-адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальне провадження №12013260210000486 по обвинуваченню :

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився та проживає в АДРЕСА_1, українець, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, не працює, раніше судимий: - 08.05.2009р. Прилуцьким міськрайсудом Чернігівської області за ст.186ч.1 КК України до 130 годин громадських робіт, - 01.09.2019р. Прилуцьким міськрайсудом Чернігівської області за ст.ст. 187ч.2, 69 КК України до 3 років 6 міс. позбавлення волі, звільнений 01.03.2013 року по відбуттю покарання, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 186 ч.2, 187 ч.2 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, що народився та проживає в АДРЕСА_2, українець, громадянин України, із середньою освітою, розлучений, не працює, раніше судимий: - 29.06.2004р. Прилуцьким міськрайсудом Чернігівської області за ст.ст.309ч.1,185ч.1,70,75 КК України до 1р.6міс. позбавлення волі з іспитовим строком на 1рік 6міс.; - 16.11.2004р. Прилуцьким міськрайсудом Чернігівської області за ст.ст. 186ч.2, 69 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян, звільнений 01.03.2013 року по відбуттю покарання, - 16.02.2005р. Прилуцьким міськрайсудом Чернігівської області за ст.ст.309ч.1,185ч.3,70,71 КК України до 3р.3міс. позбавлення волі, звільнений 25.07.2007р. умовно-достроково на невідбутий строк покарання 10міс. 19дн.; - 29.05.2012р. Прилуцьким міськрайсудом Чернігівської області за ст.ст.309ч.1,311ч.1,70,71,72 КК України до 3р. позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 187 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 здійснив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, вчиненого повторно, за слідуючих обставин: 09 березня 2013 року ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, повторно, з метою викрадення чужого майна у гр-на ОСОБА_1, якому наніс декілька ударів без кваліфікації тілесних ушкоджень, відкрито викрав у останнього грошові кошти в сумі 500,00грн. та мобільний телефон марки "ЛЖ-Н-130" вартістю 172грн. 80коп., тим самим заподіяв матерільної шкоди потерпілому ОСОБА_1 на загальну суму 672 грн. 80 коп..

Крім того, 10 березня 2013 року близько 20 години на перехресті в"їзду та провулку Саксаганського в м. Прилуки, ОСОБА_6, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7, з метою викрадення чужого майна вчинили напад на гр-на ОСОБА_2, в ході якого ОСОБА_6 наніс декілька ударів кулаками по голові і туловищу потерпілого, а ОСОБА_7 допоміг повалити на землю і тримав потерпілого під час розбійного нападу, заволодівши таким чином грошовими коштами у сумі 987,00 грн., після чого зникли з місця скоєного злочину. Такими спільними діями обох обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я, що є насильством, небезпечним для життя та здоров"я останнього, унаслідок чого потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Прилуцької ЦМЛ.

В судовому засіданні :

- обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.186 та ч.2 ст.187 КК України визнав повністю та підтвердив обставини, що викладені у обвинуваченні. При цьому, обвинувачений вказав, що дата, час та місце вчинення злочину, найменування та вартість викраденого ним 09.03.2013р. у потерпілого ОСОБА_1 шляхом відкритого пограбування, а також 10.03.2013р. спільно з ОСОБА_7 під час розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2, як це зазначено в обвинувальному акті є правильним, і він всі ці обставини визнає повністю. Вказує, що саме він запропонував ОСОБА_7 здійснити розбійний напад на потерпілого ОСОБА_2, і саме він наносив останньому тілесні ушкодження. Він щиро розкаюється у скоєному та зазначає, що грошові кошти і речі обом потерпілим повернуті фактично у повному обсязі, а моральне відшкодування за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_2 він визнає частково, тобто у межах 4-5тис.грн. до відшкодування разом з іншим обвинуваченим ОСОБА_7.

- обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.187 КК України визнав повністю та підтвердив обставини, що викладені у обвинуваченні та пояснив, що дата, час та місце вчинення злочину, найменування та вартість викраденого у потерпілого ОСОБА_1 в обвинувальному акті вказано правильно, і він всі ці обставини визнає повністю. Вказує, що він здійснив цей злочин за пропозицією ОСОБА_6, що він лише поміг повалити на землю та тримав потерпілого, а тілесні ушкодження потерпілому наносив ОСОБА_6. Він щиро розкаюється у скоєному та зазначає, що грошові кошти від пограбування потерпілого ОСОБА_2 він не отримував, їх забирав ОСОБА_6 та потім видав у відділку міліції, що він приймав менш активну участь у розбійному нападі, а тому, моральне відшкодування за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_2 він визнає частково, тобто у межах 4-5тис.грн. разом з іншим обвинуваченим ОСОБА_6.

Окрім особистого визнання вини самими обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7, їх винність у вчиненні вищеназваних кримінальних правопорушень підтверджується іншими доказами, що досліджені в судовому засіданні.

Так, винність обвинуваченого ОСОБА_6 по епізоду здійсненого ним відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_1 (грабіж) підтверджується:

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні, де він повністю підтвердив фактичні обставини щодо його пограбування зі сторони ОСОБА_6, що мало місце 09.03.2013р. в м.Прилуки, але він на цей час не має жодних претензій до обвинуваченого, бо викрадені кошти і телефон йому повернуті.

Заявою потерілого ОСОБА_1 про його пограбування (а.п.182).

Протоколом огляду місця події від 11.03.2013 року, з якого вбачається, що було вилучено добровільно виданий ОСОБА_6 мобільний телефон "ЛЖ-Н-130" який належить потерпілому ОСОБА_1 (а.п.183-184).

Постановою про визнання і приєднання до справи речовим доказом вищеназваного мобільного телефону, який потому було повернуто потерпілому ОСОБА_1 під розписку (а.п.185-186).

Протоколом пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.04.2013 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 впізнав підозрюваного ОСОБА_6 як особу, що відкрито заволоділа належним йому майном (а.п.194-195).

Висновком судово-товарознавчої експертизи №С-96 від 26.03.2013року про те, що залишкова вартість викраденого у потерпілого ОСОБА_1 мобільного телефону становить 172грн. 80коп. (а.п.218).

Винність обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по епізоду здійсненого ними нападу з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2 (розбій) підтверджується:

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 в особі його представника адвоката ОСОБА_3, який повністю підтвердив в судовому засіданні свідчення даних ОСОБА_2 у ході досудового розслідування (а.п.26-28), що і були оголошені в судовому засіданні та підтверджують вчинення 10.03.2013р. щодо цього потерпілого розбійного нападу зі сторони обох обвинувачених, тим самим було заподіяно ОСОБА_2 матеріальної і моральної шкоди, що на цей час фактично повернуті грошові кошти (948грн.) під розписку потерпілому ОСОБА_2, а тому, заявлений і підтримується в суді лише цивільний позов на 8000грн. морального відшкодування, солідарно, з обох обвинувачених. Сторона потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягає на обранні більш суворої міри покарання обом обвинуваченим.

Заявою потерілого ОСОБА_2 про розбійний напад та заволодіння його майном зі сторони двох раніше невідомих йому чоловіків (а.п.13).

Протоколом огляду місця події від 10.03.2013 року із фототаблицею, з яких вбачається про встановлене місце скоєного злочину на перехресті в"їзду та провулку Саксаганського в м. Прилуки де і були виявлені речі, зокрема мобільний телефон марки "Нокіа 2760" що належить обвинуваченому ОСОБА_6 та був загублений ним на місці злочину, а також належні потерпілому ОСОБА_2 речі: шкіряна шапка, гребінець загублених під час нападу на нього (а.п.14-15,16).

Протоколом огляду від 15.03.2013 року вищеназваного мобільного телефону "Нокіа 2760" загубленого ОСОБА_6 на місці злочину (а.п.17-19).

Постановою про визнання і приєднання до справи речовими доказами вищеназваних речей: шкіряна шапка, гребінець, що повернуті потерпілому ОСОБА_2 під розписку, а також мобільного телефону "Нокіа 2760" обвинуваченого ОСОБА_6, що переданий на зберігання в камеру речових доказів Прилуцького МВ УМВС (а.п.20-22).

Протоколом пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.04.2013 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 впізнав підозрюваного ОСОБА_6 як особу, що заподіяв тілесні ушкодження під час розбійного нападу (а.п.29-30).

Заявою підозрюваного ОСОБА_6 від 11.03.2013 року про добровільну видачу ним 948 грн. які він забрав у потерпілого ОСОБА_2 під час розбійного нападу (а.п.48), а також протоколом огляду цих 14шт. грошових купюр які повернуті потерпілому ОСОБА_2 (а.п.49-51).

Висновком судово-медичної експертизи за №145 від 05.04.2013 року про те, що отримані потерпілим ОСОБА_2 10.03.2013 року тілесні ушкодження відносяться до категорії легких, що потягли за собою короткочасний розлад здоров"я (а.с.57-58).

Таким чином, за сукупністю вищенаведених доказів у даному кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що своїми діями обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скоїли такі кримінальні правопорушення:

- обвинувачений ОСОБА_6 визнається судом винним за ст.186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого ОСОБА_1, вчиненого повторно, а також за ст.187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого ОСОБА_2 (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.

- обвинувачений ОСОБА_7 визнається судом винним за ст.187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого ОСОБА_2 (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ними кримінальних правопорушень, які кваліфікуються як тяжкими (ст.12 КК України), обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання та особу кожного обвинуваченого.

Так, до пом'якшуючих покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обставин суд відносить їх щире каяття та активне сприяння органу досудового розслідування.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6 є вчинення ним кримінального правопорушення по першому епізоду у стані алкогольного сп"яніння та рецидив злочинів, а для обвинуваченого ОСОБА_7 обтяжуючою обставиною є рецидив злочинів.

Крім того суд враховує, що обидва обвинувачені позитивно та посередньо характеризуються за місцем проживання, що вони не працевлаштовані та раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності, мають незняті і непогашену судимість за попередньо вчинені злочини.

Так, ОСОБА_6 скоїв дані злочини відразу через декілька днів після звільнення з місць позбавлення волі, а ОСОБА_7 скоїв даний злочин до постановлення останнього вироку Прилуцького міськрайсуду Чернігівської області від 18.03.2013року за ст.ст.309ч.1,311ч.1,70,71,72 КК України до 3років позбавлення волі, що засвідчує про небажання обох підсудних стати на шлях виправлення, а тому, їм необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства, але ближче до мінімального розміру санкції інкримінованих кримінальних правопорушень, що сприятиме їх виправленню та попередження вчинення ними нових злочинів.

По справі прокурором заявлений цивільний позов про стягнення з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь КЛПЗ "Прилуцька центральна міська лікарня" 500 грн. 44 коп. витрат, що понесені даним закладом на лікування потерпілого ОСОБА_2 (а.п.61). Даний позов визнаний обома обвинуваченими і підлягає до задоволення шляхом стягнення відповідно до ступені участі у даному злочині, з ОСОБА_6 - 300грн. 44коп, а з ОСОБА_7 - 200грн..

По справі заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 про стягнення на його користь у солідарному порядку з обох обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 8000грн. (а.п.41). Даний позов визнаний частково обома обвинуваченими, як вказують на суму 4-5тис.грн.. Суд вважає необхідним задовольнити цей позов у повному обсязі, але не солідарно, а шляхом стягнення з обвинувачених відповідно до ступені їх участі у даному злочині, тобто, з ОСОБА_6 - 5000грн., а з ОСОБА_7 - 3000грн., що відповідатиме засадам розумного і справедливого розміру компенсації втрат немайного характеру для потерпілого, як це і передбачено за правилами ст.ст.23, 1167 ЦК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, а долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред"явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 та ч.2 ст.187 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.187 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Відповідно до вимог ст.70 ч.1 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити остаточне покарання ОСОБА_6 у вигляді 7 (семи) років 6 місяців позбвлення волі із конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до вступу вироку в законну залишити попередньою - взяття під варту із утриманням його в СІЗО №31 м.Чернігова Державного Департаменту України з питань виконання покарань, та обчислювати початок строку відбуття покарання із дня його затримання- 11 березня 2013 року.

ОСОБА_7 визнати винуватим у пред"явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Відповідно до вимог ст.70 ч.4 КК України, шляхом частково складання призначених покарань за сукупністю вчинених злочинів ОСОБА_7 за цим вироком та вироком Прилуцького міськрайсуду Чернігівської області від 18.03.2013року, призначити остаточне покарання ОСОБА_7 у вигляді 7 (семи) років 6 місяців позбвлення волі із конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до вступу вироку в законну залишити попередньою - взяття під варту із утриманням його в СІЗО №31 м.Чернігова Державного Департаменту України з питань виконання покарань, та обчислювати початок строку відбуття покарання із дня його затримання- 11 березня 2013 року.

Речові докази:

-мобільний телефон "ЛЖ-Н-130", що переданий згідно розписки ОСОБА_1 - залишити у його власності (а.п.183-186);

-мобільний телефон "Нокіа 2760", що зберігається в камері схову речових доказів Прилуцького МВ УМВС згідно квитанції №014777 від 15.04.2013р. - повернути ОСОБА_6 або його родичам (а.п.20-21);

-948 грн. грошових коштів, шкіряна шапка, гребінець, що повернуті потерпілому ОСОБА_2 - залишити у його законному володінні та розпорядженні (а.п.20-22,49-51).

Цивільний позов Прилуцького міжрайонного прокурора задовольнити у повному обсязі, щляхом стягнення 300грн. 44коп. з ОСОБА_6 та 200грн. з ОСОБА_7 в користь КЛПЗ "Прилуцька центральна міська лікарня" на р/р35429011003578 в ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код34549336.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі, шляхом стягнення на його користь 5000грн. з ОСОБА_6 та 3000грн. з ОСОБА_7 моральної шкоди заподіяної злочином.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Прилуцький міськрайонний суд.

Головуючий суддя В.І.Білокур