Головуючий в 1 інстанції Клімов В.В.
Доповідач Пономарьова О.М.
Категорія 27
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.,
при секретарі Бордюзі Л.О.,
за участю
представника позивача Овсянкіної В.С.,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відповідача за основним позовом ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_3, на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 травня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №Д017/АА-092.07.2 від 27 грудня 2007 року та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про захист прав споживачів, -
в с т а н о в и в :
У жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Д017/АА-092.07.2, укладеним 27 грудня 2007 року, за яким банк надав відповідачу кредит в доларах США на купівлю автомобілю згідно з договором купівлі-продажу автомобіля №148 від 25 грудня 2007 року в загальному розмірі 10245,00 доларів США під обов'язок сплати ним банку процентів за користування грошовими коштами в розмірі 12,5 % річних та згідно із додатковою угодою №1 від 08 серпня 2008 року процентну ставку змінено на 14,5% річних.
Всупереч умовам пп.3.1. та 3.3. кредитного договору, якими передбачається зобов'язання відповідача щомісячно сплачувати грошові кошти в рахунок повернення суми наданого кредиту та сплати процентів, відповідач неодноразово порушував вищезазначені умови кредитного договору. Загальний розмір заборгованості, яка виникла на підставі кредитного договору №Д017/АА-092.07.2 від 27 грудня 2007 року станом на 07 жовтня 2011 року, та яку позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 становить 222145,81 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 5143,28 доларів США, що станом на 07 жовтня 2011 року згідно офіційного курсу еквівалентно 41005,83 гривні; по сплаті процентів, які станом на 07 жовтня 2011 року складають грошову суму в розмірі 649,80 доларів США, що станом на 07 жовтня 2011 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентні 5180,66 грн., пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань - 175959,32 грн. Позивач також просив стягнути понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1700,00 грн., витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.
В квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Родовід Банк» про захист прав споживачів і, посилаючись на те, що банк його не повідомляв про підвищення відсоткової ставки, ніякої угоди про це він не відписував, просив визнати незаконним та скасувати підвищення відсоткової ставки за кредитним договором з 8 серпня 2008 року з 12,5 % річних до 14,5 % річних та зобов'язати банк здійснити перерахунок загальної кредитної заборгованості з використанням відсоткової ставки на рівні 12,5 % річних, визнати незаконним нарахування відповідачем пені в сумі 175959,32 грн. за кредитним договором.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 22 травня 2012 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 222145,81 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 5143,28 доларів США, що станом на 07 жовтня 2011 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 41005,83 гривні; сплати процентів, які станом на 07 жовтня 2011 року складають грошову суму в розмірі 649,80 доларів С1І1А, що станом на 07 жовтня 2011 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 5180,66 грн., пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань - 175959,32 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» витрати по оплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід банк» про захист прав споживачів - відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, визнавши незаконним підвищення відсоткової ставки банком за кредитним договором, зобов'язавши банк здійснити перерахунок загальної кредитної заборгованості з використанням відсоткової ставки 12,5 % річних, визнати незаконним нарахування пені в сумі 175959,32 грн. Апелянт посилався на те, що банк не довів суду саме яка заборгованість підлягає стягненню 5143,28 долара США, або 4755,00 долара США, або 4633,00 долара США. Розрахунок банку не містить відомостей про сплачені ним суми тіла кредиту, дати здійснення платежів та відомостей про продаж залогового автомобіля та розподіл отриманих коштів. Зазначений автомобіль реалізовано у грудні 2010 року за ціною 5500 доларів США. Експертна оцінка та переоцінка банком не здійснювалась, що в свою чергу сприяло збільшенню заборгованості. Повідомлення про підвищення відсоткової ставки від банку він не отримував, додаткову угоду не підписував. Вважає, що вона є недійсною через невідповідність її вимогам закону. Банк необгрунтовано нарахував пеню без застосування вимог ст. 258 ЦК України та позовної давності в один рік, а суд в порушення вимог закону стягнув пеню в розмірі 175959,32 грн.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник позивача Овсянкіна В.С. заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду без змін.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу приписів ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що відповідно до кредитного договору №Д017/АА-092.07.2 від 27 грудня 2007 року ОСОБА_2 отримав кредит на купівлю автомобіля згідно з договором купівлі-продажу автомобіля №148 від 25 грудня 2007 року у розмірі 10245,00 доларів США зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 12,50 % на рік з кінцевим терміном повернення не пізніше 27 грудня 2014 року.
Відповідно до додаткової угоди від 08 серпня 2008 року до кредитного договору №Д017/АА-092.07.2 від 27 грудня 2007 року процентну ставку змінено з 12,5 % на 14,5% річних.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В судовому засіданні встановлено, що в порушення умов договору ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором №Д017/АА-092.07.2 від 27 грудня 2007 року не виконує, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка станом на 07 жовтня 2011 року складає грошову суму в розмірі 222145,81 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 5143,28 доларів США, що станом на 07 жовтня 2011 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 41005,83 гривень; сплати процентів, які станом на 07 жовтня 2011 року складають грошову суму в розмірі 649,80 доларів США, що станом на 07 жовтня 2011 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 5180,66 гривень; пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань 175959,32 гривень.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що між ПАТ «Родовід банк» та ОСОБА_2 08 серпня 2008 року укладено додаткову угоду до кредитного договору №Д017/АА-092.07.2 від 27 грудня 2007 року, відповідно до якого було погоджено підвищення процентної ставки за кредитним договором та встановили її на рівні 14,5% річних.
Таким чином додаткова угода від 08 серпня 2008 року до кредитного договору №Д017/АА-092.07.2 від 27 грудня 2007 року підписана двома сторонами та при підписанні додаткової угоди ОСОБА_2 ознайомлений з її істотними умовами, погодився з ними та зміст цієї угоди відповідав його волевиявленню, про що свідчить його підпис.
Посилання ОСОБА_2 на те, що він не підписував додаткової угоди від 08 серпня 2008 року та не був повідомлений належним чином про зміну процентної ставки, спростовуються висновками проведеної судової почеркознавчої експертизи, відповідно до яких додаткова угода підписана відповідачем ОСОБА_2 Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в рішенні, що згідно з наданого розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідач належним чином сплачував підвищену ставку відсотків з 01 серпня 2008 року по травень 2009 року.
Доводи апелянта про те, що банк неправильно визначив розмір заборгованості, є безпідставними.
Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин норми зобов'язального права та главу 71 ЦК України і дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором станом на 7 жовтня 2011 року, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 5143,28 доларів США, що станом на 07 жовтня 2011 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 41005,83 гривні; заборгованість по сплаті процентів, в розмірі 649,80 доларів США, що станом на 07 жовтня 2011 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 5180,66 грн. і такий висновок суду є правильним, відповідає вимогам закону, наданим доказам і доводи апеляційної скарги відповідача його не спростовують.
Стягуючи на користь позивача з відповідача пеню за прострочку виконання грошових зобовязань в розмірі 175959,32 грн., суд першої інстанції виходив з наданого позивачем розрахунку при зверненні до суду в жовтні 2011 року. Проте не врахував, що в травні 2012 року позивач на вимогу суду надавав розрахунок пені за порушення зобов'язання, розмір якої за період з 24 жовтня 2010 року по 23 жовтня 2011 року складає 48347,26 грн., хоча позовні вимоги банк не уточнював.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню. Невиконання кредитором цього обов'язку також може бути підставою для зменшення судом розміру збитків та неустойки, що стягуються з боржника, що передбачено частиною 2 ст. 616 ЦК України, згідно якої суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Істотними обставинами в розумінні частини 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.
Враховуючи, що про порушення зобов'язання позивач дізнався в червні 2009 року, проте звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором лише 28 жовтня 2011 року, тобто більше ніж через два роки, чим сприяв збільшенню розміру пені за кредитним договором, враховуючи матеріальний стан відповідача, який на теперішній час не працює, часткове погашення заборгованості за рахунок реалізації предмета застави- автомобіля, на придбання якого видавався кредит, апеляційний суд, виходячи з засад цивільного судочинства, а саме, розумності та справедливості, вважає можливим на підставі частини 2 ст. 616 ЦК України та частини 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням заборгованості за кредитним договором 46186,49 грн. (прострочена заборгованість за кредитом - 41005,83 грн.; заборгованість по сплаті процентів -5180,66 грн.) зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, до розміру заборгованості за кредитним договором, а саме, до 46186,49 грн.
В урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення суду і в частині розподілу судових витрат і стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по оплаті судового збору в розмірі 923 грн. 72 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн., а всього 1043 грн. 72 коп.,. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
В іншій частині доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 апеляційний суд визнає необгрунтованими і такими, що не спростовують висновків суду, а тому в решті рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу відповідача за основним позовом ОСОБА_2 частково задовольнити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 травня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Краматорськ Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (р/р 32008171201 у головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024, ЄДРПОУ 14349442, юридична адреса: м. Київ вул. Північно-Сирецька, 1-3) заборгованість за кредитним договором №Д017/АА-092.07.2 від 27 грудня 2007 року станом на 7 жовтня 2011 року у розмірі 92372 (дев'яносто дві тисяча триста сімдесят дві) грн. 98 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 5143,28 доларів США, що станом на 07 жовтня 2011 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 41005,83 гривні; заборгованість по сплаті процентів, в розмірі 649,80 доларів США, що станом на 07 жовтня 2011 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 5180,66 грн., пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі - 46186,49 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Краматорськ Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (р/р 32008171201 у головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024, ЄДРПОУ 14349442, юридична адреса: м. Київ вул. Північно-Сирецька, 1-3)) понесені судові витрати в розмірі 1043 (одна тисяча сорок три) грн. 72 коп. .
В решті рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 травня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М.Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Т.І.Биліна
Судове рішення № 31253291, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут) було прийнято 16.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-1487/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: