Ухвала суду № 31253260, 09.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Коваленко В.В.

Доповідач: Пономарьова О.М.

Категорія 34

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Могутової Н.Г., Биліни Т.І.,

при секретарі Бордюзі Л.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3, від імені та в інтересах якої на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_2, на рішення Київського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири та судових витрат,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Київського районного судом м. Донецька від 20 лютого 2013 року частково задоволений позов ОСОБА_1 і на її користь з ОСОБА_3 стягнуто суму матеріальної шкоди у розмірі 6264,00 грн, моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 214,60 грн., а всього стягнуто 7478,60 грн. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, від імені та в інтересах якої на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_2, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки суд першої інстанції зробив помилкові висновки про вину відповідача в завданні шкоди позивачці. Акт про залиття квартири, яким суд обґрунтовував свої висновки, не є належним доказом, складений з порушенням встановлених законодавством вимог, а тому не є належним доказом. Доказів завдання позивачу моральної шкоди суду не було надано, а тому суд неправильно стягнув моральну шкоду. За таких підстав суд ухвалив рішення на неповно з'ясованих та недоведених обставинах, що мають значення для справи.

В судовому засідання апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги і просила залишити рішення суду без змін.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідача, який є власником квартири НОМЕР_2, що розташована поверхом вище квартири позивачки, сталося залиття квартири позивачки і їй внаслідок цього заподіяна матеріальна та моральна шкода, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Такий висновок суду є правильним і відповідає встановленим у справі обставинам.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, позивачка є співвласником квартири АДРЕСА_1 і 24 грудня 2011 року її квартира була затоплена, про що повідомили ЖЕУ № 4 КП «СЕЗ Київського району м. Донецька» працівниками якого 26 грудня 2011 року складений акт.

Відповідно до акту залиття квартири НОМЕР_1 трапилося з вини власника квартири АДРЕСА_2 - відповідача ОСОБА_3, відносно якої складний протокол про адміністративне правопорушення за ст. 150 КУпАП, з якого вбачається, що залиття квартири позивачки сталося внаслідок халатного відношення власника квартири НОМЕР_2 ОСОБА_3 під час самовільного ремонту стояка центрального опалення, чим допущені порушення Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вина відповідача, протиправність його поведінки та причинний зв'язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою відповідача, що дало суду підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки завданої внаслідок залиття квартири матеріальної шкоди, розмір якої підтверджений експертним висновком спеціаліста і складає 6264,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність вини відповідача в залитті квартири, що акт про залиття квартири позивачки складений у порушення вимог законодавства, є безпідставними і не спростовують висновків суду. Суд першої інстанції обґрунтовано послався на положення Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, відповідно до яких технічний стан конструктивних елементів і технічного обладнання житлового будинку (квартири) повинен забезпечувати безпечне проживання в ньому людей. Власники жилих приміщень зобов'язані проводити за власні кошти ремонт квартири, дотримуватися умов безпечної експлуатації технічного обладнання.

Посилання апелянта на те, що винуватцем залиття квартири позивачки є наймач квартири НОМЕР_3, не можна визнати обгрунтованими, оскільки позивачка до власників квартири НОМЕР_3 претензій не має, в акті від 26 грудня 2011 року, в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 150 КУпАП, в позовній заяві до суду винним в залитті квартири позивачки зазначається власник квартири НОМЕР_2 ОСОБА_3

Суд першої інстанції, з урахуванням вимог ст. 1167 ЦК України, дійшов обгрунтованого висновку, що внаслідок залиття квартири позивачки останній заподіяна моральна шкода, і виходячи з обставин справи, засад розумності, справедливості та виваженості, стягнув на її користь у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Доводи апелянта про відсутність доказів в заподіянні позивачці моральної шкоди внаслідок залиття квартири, апеляційний суд визнає необгрунтованими. Сам факт залиття квартири, який встановлений в судовому засіданні і підтверджений доказами, свідчить про заподіяння моральної шкоди.

З урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України суд стягнув з відповідача на користь позивачки понесені нею витрати по сплаті судового збору.

Апеляційний суд визнає, що наведені в апеляційній скарзі відповідача доводи є необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3, від імені та в інтересах якої на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.М. Пономарьова

Судді Н.Г.Могутова

Т.І.Биліна