Постанова № 31252789, 16.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р.Справа № 1570/4465/2012

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю представника апелянта Державного закладу Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця»- Молчанова С.І.,

Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - Іожицького В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державного закладу Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року по адміністративній справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного закладу Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця», третя особа - ОСОБА_4 про стягнення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно та застосування фінансових санкцій, у сумі 12318,70 грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

Одеське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного закладу Дорожньої лікарні ДП «Одеська залізниця», в якому позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з неприйнятих до заліку коштів, фінансових та штрафних санкцій в загальній сумі 12318,7 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, які викладені в акті, який складений після проведення планової документальної перевірки по коштах Фонду Державного закладу Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця» не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з Державного закладу Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму 11088грн. У іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначається, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову у частині стягнення з Державного закладу Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму 11088грн. та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч.4 ст.202 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з наказом Київської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №59-ос від 04.11.2011р. (а.с.8) та направлення №310 від 07.11.11 була проведена планова документальна ревізія Державного закладу Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця» по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та складений акт № 310 від 09.11.2011 року .

Перевіркою було встановлено порушення п.1 ст.4, ст..47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» п.4.1, 4.8, 6.2 «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду», ч.3 п.4.2 «Порядку придбання та забезпечення дитячими новорічними подарунками дітей застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду» від 25.10.2007р. №48, п.7 п.14 «Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхування» затвердженого постановою КМУ №1266 від 26.09.01 .

На підставі висновку акту перевірки 15.11.2011р. Київською районною виконавчою дирекцією Одеського обласного відділення ФССТВП було прийнято рішення №5/33 про неприйняття до заліку витрат в сумі - 8452,25грн. та накладення штрафу в сумі 4226,13грн.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що вказуючи про неправомірність дії комісії відповідача, суд першої інстанції залишив поза увагою неправомірність дій органу позивача - Київської РВД ФСС ТВП, яка на заявку Дорожньої лікарні про надання путівки одному лише дорослому, яку внесла в план допустила порушення - видала путівку для дорослого і дитини.

Також суд першої інстанції залишив поза увагою факт порушення Київською РВД ФСС ТВП п. 2.7 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 25.02.2009 N 12 (далі - Порядок отримання путівок).

Згідно п.2.7 Порядку отримання путівок, Київська РВД ФСС ТВП зобов'язана була письмово довести до відома Дорожньої лікарні затверджений план розподілу путівок на 2010 р. протягом двох тижнів з дня його затвердження.

Вимоги вказаного вище п.2.7 Порядку отримання путівок не були виконані органом фонду, внаслідок чого Дорожня лікарня не знала, що їй всупереч заявці надано планову путівка для дорослого і дитини замість путівки для дорослого без дитини.

Колегія суддів вважає, що у разі, якщо суд першої інстанції визнав законними дії органу фонду з цього питання, то не можуть бути визнані незаконними дії комісії з соціального страхування Дорожньої лікарні з аналогічного питання.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що Комісія з соціального страхування Дорожньої лікарні виділила путівку третій особі у порядку п.4.1 Порядку отримання путівок, на підставі заяви застрахованої особи (а.с.54) та медичної довідки.

Комісія з соціального страхування Дорожньої лікарні виділила путівку застрахованій особі на підставі п.4.5 Порядку отримання путівок, у двомісний номер зі сплатою 30% вартості путівки. При наданні Київській РВД ФСС ТВП копії рішення комісії посадові особи органу фонду пояснили голові комісії, що ця путівка для дорослого і дитини і тому застрахована особа повинна сплатити не 30%, а 20% вартості путівки. У зв'язку з цим до рішення комісії були внесені виправлення (а.с.56) і застрахованій особі повернено 10% вартості путівки.

Суд першої інстанції неправильно застосував ст.47 Закону, згідно якої застрахована особа має право на отримання санаторно-курортного лікування за рахунок коштів фонду за наявності на те медичних показань у санаторно-курортних закладах, у тому числі дитячих.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції не вказав на норму матеріального права, яка забороняє отриману від органів фонду путівку на санаторно-курортне лікування надати застрахованій особі, яка потребує такого лікування.

У засіданні суду апеляційної інстанції не надано доказів того, що така заборона існує.

Право застрахованої особи на санаторно-курортне лікування за рахунок коштів фонду гарантоване законом і має пріоритетне значення над недосконалим порядком виділення путівок. Законодавство щодо порядку видачі путівок не відповідає вимогам щодо якості закону, що допускає прийняття органами фонду свавільних рішень, на які, на жаль, не звернув уваги суд.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не застосував положення п.6.4. Порядку проведення перевірок до повторної скарги Дорожньої лікарні від 12.12.2011 року на інше на інше рішення органу фонду від 15.11.2011 р. №5/33. яка була подана позивачу 13.12.2011 р. і яка не була розглянута, рішення по цій скарзі прийняте не було та на адресу Дорожньої лікарні не направлялося, що підтвердив у судовому засідання представник позивача.

Відхиляючи доводи Дорожньої лікарня з цього приводу, суд першої інстанції вказав, що Дорожня лікарня подала до Одеського ОВ ФСС ТВП скаргу від 12.12.2011 р. на рішення Київської РВД ФСС ТВП №5/33, і з матеріалів справи вбачається що скарга про перегляд рішення №5/33 до Одеського ОВ ФСС ТВП подавалася 24.11.2011 р., за результатами якої прийняте рішення про залишення скарги без задоволення.

Тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що скарга від 12.12.2011 р. як повторна з одного і того самого питання, не розглядається згідно п.7.2 Інструкції №29, у зв'язку з чим суд вказав, що такі обставини не свідчать про задоволення скарги від 12.12.2011 р.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції оскільки суд першої інстанції неправильно застосував ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон), пункти 6.1. 6.3. 6.4 Порядку проведення перевірок.

Суд першої інстанції залишив поза увагою обставини того, що у рішенні 5/33 Київською РВД ФСС ТВП неправильно вказано порядок оскарження свого рішення, яке згідно ст.22 вказаного вище Закону спочатку оскаржується до органу, який прийняв рішення, а лише потім у разі відхилення первинної скарги повторна скарга подається до органу фонду вищого рівня.

У рішенні 5/33 вказано, що це рішення може бути оскаржене до Одеського ОВ ФСС ТВП, хоча згідно ст.22 Закону воно може бути оскаржене спочатку до Київської РВД ФСС ТВП, а лише потім до Одеського ОВ ФСС ТВП.

Орган Фонду, згідно п.6.3 Порядку проведення перевірок, розглядає скаргу на рішення органу фонду нижчого рівня лише після того, як орган нижчого рівня відхилив первинну скаргу страхувальника.

Скарга від 24.11.2011 р. (а.с.24-25) про перегляд рішення Київської РВД ФСС ТВП №5/33 до Одеського ОВ ФСС ТВП була подана у порядку, вказаному у цьому рішенні 5/33 як первинна, до вирішення скарги органом фонду, який прийняв рішення 5/33. Тому скарга від 24.11.2011 р. не підлягала розгляду позивачем, як подана передчасно і неправильно. Але у порушення ст.22 Закону та п. 6.1, 6.3 Порядку проведення перевірок, позивач неправильно подану скаргу розглянув ще до того, як первинну скаргу розглянув орган фонду, який прийняв рішення 5/33.

Дорожня лікарня, оскарживши рішення Київської РВД ФСС ТВП №5/33 у порядку, неправильно вказаному у цьому рішенні до Одеського ОВ ФСС ТВП, також це рішення оскаржила у порядку, визначеному ст.22 Закону та п.6.1 Порядку проведення перевірок - до органу фонду, який прийняв оскаржуване рішення 5/33, тобто до Київської РВД ФСС ТВП.

Київська РВД ФСС ТВП А скаргу від 23.11.2011 р. розглянула та відхилила рішенням від 29.11.2011 р. (а.с.22-23), яке Дорожня лікарня отримала 10.12.2011 р.

Діючи згідно вимогам ст.22 Закону та положенню п.6.3 Порядку проведення перевірок, отримавши від Київської РВД ФСС ТВП 10.12.2011 р. відмову у задоволенні первинної скарги. Дорожня лікарня 13.12.2011 р. подала до органу фонду вищого рівня - Одеського ОВ ФСС ТВП. повторну скаргу від 12.12.2011 р.

Одеське ОВ ФСС ТВП скаргу від 12.12.2011 р. не розглянуло, рішення не прийняло та відповідь скаржнику не надало, що на підставі п.6.4 Порядку проведення перевірок свідчить про повне задоволення скарги.

Висновок суду першої інстанції про те. що скарги від 24.11.2011 р. та від 12.12.2011 р. є скаргами з одного і того самого питання, неправильний. Скарга від 24.11.2011 р. була подана як первинна і стосувалася перегляду лише рішення 5/33. А скарга від 12.12.2011 р. була подана як повторна і в ній оскаржувалися рішення Київської РВД як №5/33 від 15.11.2011 р.. так і рішення від 29.11.2011 р. про відхилення первинної скарги.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта зазначив, що станом на день подачі повторної скарги від 12.12.2011 р. Дорожній лікарні не будо відомо про те, що подана як первинна до Одеського ОВ ФСС ТВП скарга від 24.11.2011 р. розглянута, оскільки рішення Одеського ОВ ФСС від 08.12.2011 р. було отримане Дорожньою лікарнею 19.12.2011 р.

Крім цього, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що орган фонду повинен за результатами розгляду скарги прийняти рішення за формою, встановленою п.6.9 Порядку проведення перевірок.

Якщо позивач залишив скаргу від 12.12.2011 р. без розгляду, він все одно повинен був прийняти про це рішення, оформити його у вказаному порядку та у 20-денний строк направити скаржнику.

Неприйняття такого рішення та його не направлення скаржнику у всіх випадках без винятку вважається задоволенням скарги згідно п.6.4 Порядку проведення перевірок.

Оскільки скарга від 12.12.2011 р. була подана Дорожньою лікарнею відповідно до законодавства і відповідь позивачем на цю скаргу не надавалася, то суд першої інстанції повинен був відмовити також і в задоволенні вимог про стягнення 11088 грн.. з тих самих підстав, з яких суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову про стягнення 1108.8 грн. штрафу та 121.9 грн. пені.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення про №5/33 про неприйняття до заліку витрат в сумі - 8452,25грн. та накладення штрафу в сумі 4226,13грн винесене з порушенням норм діючого законодавства.

Оскільки постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року по адміністративній справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного закладу Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця», третя особа - ОСОБА_4 про стягнення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно та застосування фінансових санкцій, у сумі 12318,70 грн.,- скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного закладу Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року по адміністративній справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного закладу Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця», третя особа - ОСОБА_4 про стягнення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно та застосування фінансових санкцій, у сумі 12318,70 грн.,- скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного закладу Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця», третя особа - ОСОБА_4 про стягнення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно та застосування фінансових санкцій, у сумі 12318,70 грн. - відмовити

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 19 квітня 2013 року

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.