Постанова № 31251798, 25.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року /12:24/Справа № 808/3186/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Чорної В.С., представника позивача Никоненко І.С., представників відповідача Бурашнікової О.С., Стародубцевої І.І., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Державного підприємства «Лікувально-оздоровчий пансіонат «Агарський мис» Національної академії наук України

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Лікувально-оздоровчий пансіонат «Агарський мис» Національної академії наук України звернулося з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2013 року № 0000071502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача висновки викладені в акті перевірки від 27.02.2013 № 56/22-14/05447585 є неправомірними, необґрунтованими та безпідставними, оскільки висновок про заниження позивачем бази оподаткування з плати за землю, внаслідок невірного застосування коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок, що призвело на думку податкового органу до заниження суми податкового зобов'язання земельного податку у сумі 352 359,47 грн., в т.ч. за 2010р.-121 602,32грн.. за 2011р.- 121 602,32 грн., 2012 р.- 109154,83 грн., не відповідає дійсності. Так на думку податкового органу Позивач повинен під час розрахунку земельного податку, самостійно здійснити грошову оцінку земельної ділянки, застосовуючи коефіцієнт функціонального використання зі значенням (Кф) 2,5 - землі комерційного призначення, що на думку позивача є неправомірним.

Зазначає, що 27.02.2006р. Бердянським міським управлінням земельних ресурсів надано ДП «ЛОП «Агарський мис» витяг № 324 з технічної документації про нормативну грошову жінку земельної ділянки для розміщення та обслуговування пансіонату, із коефіцієнтом функціонального використання земельної ділянки (Кф) 0,5.

28.05.2012р. управлінням Держкомзему у м. Бердянськ надано ДП «ЛОП «Агарський мис» витяг № 459 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розміщення та обслуговування пансіонату, в якому визначено коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) 0,7.

На підставі зазначених вище витягів позивачем і вираховувалася плата за землю. Вказує, що жоден із законодавчих актів не дає платнику земельного податку чи податковому органу повноважень самостійно здійснювати нормативну грошову оцінку землі, чи самостійно встановлювати коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000071502 від 14.03.2013р. є протиправним (незаконним) та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягала, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала, надала письмові заперечення на позов, в яких зазначила, що якщо на землі рекреаційного призначення розташований готель або ресторан, то рекреаційне значення закладу для населення не втрачено, але за функціональним використанням землі відповідно до Порядку №18/15/21/11, така земля є землею комерційного використання та застосуванню підлягає коефіцієнт 2,5. Згідно до сертифікату відповідності, виданого ДП «Лікувально-оздоровчого пансіонату «Агарський мис», серія ВВ, зареєстровано в реєстрі за № UA9.088.02913-11 вид діяльності - послуги з тимчасового розміщення в місцях для короткотермінового проживання, код ДКПП 55.23.1.

Відповідно до наданих декларацій з земельного податку, позивачем задекларовано вид діяльності 85.11.3 «діяльність санаторно-курортних закладів», у зв'язку з чим позивач вважає здійснювану ним діяльність такою, яка не підпадає під поняття «комерційне використання земель».

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що позивачем фактично здійснюється діяльність з тимчасового розміщення в місцях для короткотермінового проживання, що також підтверджено сертифікатом відповідності, серія ВВ, зареєстровано в реєстрі за № UА9.088.02913-11.

Відповідно до витягу з технічної документації від 27.02.2006 року № 324, земельна ділянка площею 3,4393 га надана позивачу для розміщення та обслуговування пансіонату. Таким чином, нарахування позивачу земельного податку з урахуванням коефіцієнту функціонального використання в розмірі 2,5 як за землі готелів, повністю відповідає чинному законодавству.

Зазначила, що по-перше, у позивача відсутня ліцензія на здійснення діяльності санаторно-курортних закладів; по-друге, позивачем здійснена діяльність по розміщенню Пансіонату «Агарський Мис», що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною діяльною та виданим сертифікатом відповідності; по-третє, позивач здійснює розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до видів діяльності, виходячи виключно з даних довідки з органів державної статистики.

Виходячи з наведеного, просить суд при вирішенні справи врахувати, що само по собі зазначення у статутних документах можливості здійснення діяльності санаторно-курортних закладів не може підтверджувати фактичну здійснену таку діяльність, оскільки, окрім зазначення виду такої діяльності, позивач, у випадках, передбачених Законом, повинен отримати відповідну дозвільну документацію для здійснення певного виду господарської діяльності, яку він планує здійснювати та яку зазначив у статутних документах як можливу до здійснення. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як встановлено судом, в період з 14.02.2013 по 20.02.2013 року Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства «Лікувально-оздоровчий пансіонат «Агарський мис» Національної академії наук України з питань дотримання податкового законодавства в частині плати за землю за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року по земельній ділянці площею 3,4393 га, розташованій за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова, 12, за результатами якої складено Акт від 27.02.2013 року № 56/22-14/05447585.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення розділу 7 Наказу № 548 від 23.07.2010 року, пункту 1.4 «Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», ст. 271 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування з плати за землю, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання земельного податку у розмірі 352359,47 грн., в т.ч. по періодам:

2010р.-121 602,32 грн.,

2011р.- 121 602,32 грн.,

2012 р.- 109154,83 грн.

На підставі акту перевірки 14.03.2013р. податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000071502, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на 425250,05 грн. (основний платіж - 352359,47 грн., штрафні санкції - 72890,58 грн.).

Висновки Акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, обґрунтовані тим, що на думку податкового органу позивачем фактично не здійснювалася діяльність санаторно-курортних закладів, а тому враховуючи відсутність у позивача документів, підтверджуючих здійснення діяльності у сфері охорони здоров'я, з урахуванням надання земельної ділянки позивачу для обслуговування пансіонату та фактичного здійснення діяльності по розміщенню в місцях для короткотермінового проживання згідно сертифікату відповідності, позивач користується земельною ділянкою, яка відноситься до земель готелів та значення коефіцієнту функціонального використання при визначенні ним (позивачем) плати за землю повинен застосовуватися 2,5.

Суд вважає висновки, які викладені в акті перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, обґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наданими до матеріалів справи документами, згідно державного акту на право постійного користування землею загальною площею 3,4393 га, землю надано у постійне користування ДП «ЛОП «Агарський мис» НАНУ для розміщення та обслуговування пансіонату по вул. Макарова, 12, відповідно до рішення виконкому Бердянської міської ради народних депутатів від 13.09.2001р. № 522п2 . Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1229 від 17.07.2002 року.

27.02.2006р. Бердянським міським управлінням земельних ресурсів надано ДП «ЛОП «Агарський мис» витяг № 324 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розміщення та обслуговування пансіонату, із коефіцієнтом функціонального використання земельної ділянки (Кф) 0,5.

28.05.2012р. управлінням Держкомзему у м. Бердянськ надано ДП «ЛОП «Агарський мис» витяг № 459 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розміщення та обслуговування пансіонату, в якому визначено коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) 0,7.

Відповідно до вищевказаних витягів земельна ділянка площею 3,4393 га надана позивачу для розміщення та обслуговування пансіонату. Зазначене призначення вказано також і в Державному акті на право постійного користування землею.

Відповідно до наданої відділом статистики у місті Бердянську довідки АБ № 132071 з ЄДР підприємств та організацій України судом встановлено, що вид діяльності за КВЕД позивача вказано - 85.11.3 Діяльність санаторно-курортних закладів.

Надаючи правову оцінку обставинам по справі, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які посвідчуються згідно зі статтею 126 ЗКУ державними актами або договорами оренди землі.

Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону (стаття 206 ЗКУ).

До 1 січня 2011 року справляння плати за землю здійснювалося відповідно до Закону України «Про плату за землю" (із змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535), яким визначено коло платників земельного податку, ставки податку, порядок його обчислення і сплати.

Відповідно до статті 5 Закону N 2535 об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, суб'єктом (платником) - власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок (абзац другий статті 2 Закону N 2535).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, передбачені статтею 19 Земельного кодексу України, серед яких визначено зокрема землі оздоровчого призначення.

Пунктами 1 та 2 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно із Земельним кодексом, землі України диференціюються за категоріями з урахуванням їх цільового призначення. Однією з категорій земель відповідно до статті 19 названого Кодексу є землі рекреаційного призначення, до яких в силу вимог статті 50 цього ж Кодексу належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Статтею 51 Земельного кодексу України передбачено, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз. кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року N 18/15/21/11 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006р. за N 388/12262, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки для земель комерційного використання, має значення 2,5.

У відповідності до п. 3.5 Порядку № 18/15 - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Даним пунктом визначено, формулу та правила визначення даного коефіцієнта, який визначається у Порядку № 18/15 та не потребує перегляду платником податку на землю, а лише його застосування при визначенні розміру податку, який необхідно сплатити.

Даний коефіцієнт прямо залежить від функціонального призначення земельної ділянки та визначається на централізованому рівні.

Відповідно до Порядку №18/15/21/11, якщо на землі рекреаційного призначення розташований готель або ресторан, то рекреаційне значення закладу для населення не втрачено, але за функціональним використанням землі, така земля є землею комерційного використання та застосуванню підлягає коефіцієнт 2,5.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною розбіжності між розрахунками земельного податку Позивача та Відповідача є застосування різних коефіцієнтів функціонального використання землі. Так, відповідно до наданих декларацій з земельного податку, позивачем задекларовано вид діяльності 85.11.3 «діяльність санаторно-курортних закладів»;за даними платника сума плати за землю складає: за 2010 рік - 30001,61 грн., за 2011 рік - 30001,61 грн., за 2012 рік - 42449,10 грн., а за розрахунками Відповідача - за 2010 рік - 151603,93 грн., за 2011 рік - 151603,93 грн., за 2012 рік - 151603,93 грн.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що позивачем фактично здійснюється діяльність з тимчасового розміщення в місцях для короткотермінового проживання, що також підтверджено сертифікатом відповідності серія ВВ зареєстровано в реєстрі за № UA9.088.02913-11.

Відповідно до тлумачення поняття пансіонат згідно зі словником Ожегова, пансіонатом є готель з повним утриманням для проживаючих у ньому.

Відповідно до Правил користування готелями та аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг" від 16.03.2004 N 19, готелі та аналогічні засоби розміщення - це є майнові комплекси, що складаються із 7 і більше номерів, підлягають єдиному керівництву та згруповані за категоріями відповідно до переліку надаваних послуг та наявного обладнання.

Відповідно до податкових декларацій туристичного збору за 2010,2011,2012 роки, позивачем здійснювалась діяльність з тимчасового розміщення осіб, про що було нараховано та сплачено туристичний збір у розмірі 1 відсотка від вартості проживання (ночівлі) у готелі (пансіонаті).

Відповідно до Українського юридичного термінологічного словника, санаторно-курортний заклад - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів курортів (лікувальних грязей та озокериту, мінеральних та термальних вод, ропи лиманів та озер, природних комплексів із сприятливими для лікування умовами тощо) та із застосуванням фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та інших методів санаторно- курортного лікування.

Враховуючи відсутність у позивача документів, підтверджуючих здійснення діяльності у сфері охорони здоров'я, з урахуванням надання земельної ділянки позивачу для обслуговування пансіонату та фактичного здійснення діяльності по розміщенню в місцях для короткотермінового проживання згідно сертифікату відповідності, позивач користується земельною ділянкою, яка відноситься до земель готелів та значення коефіцієнту функціонального використання складає 2,5.

Таким чином, нарахування позивачу земельного податку з урахуванням коефіцієнту функціонального використання складає 2,5 як за землі готелів повністю відповідає чинному законодавству.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державному підприємству «Лікувально-оздоровчий пансіонат «Агарський мис» Національної академії наук України до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2013 року №0000071502 - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко