Постанова № 31249853, 25.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р.Справа № 1570/2267/2012

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Бітова А.І.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Скалозуб Л.П.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільжитлобуд" - Бондарчук Інни Іванівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одесі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільжитлобуд" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Цивільжитлобуд" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення №0000032350 від 12 січня 2012 року, яким збільшено суми грошового зобов'язання по ПДВ у загальному розмірі 116 689,80 грн. за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200, п.201.10 ст. 201, п.123.1 ст. 123 ПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що податковий кредит сформовано правомірно, оскільки підтверджений належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Цивільжитлобуд" з питань правових взаємовідносин з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за період серпень 2011 року, за наслідками якої складений акт №9750/23-513/34672770 від 26 грудня 2012 року, згідно якого товариством порушено вимоги п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200, п.п.201.10 ст. 201, п.123.1 ст. 123 ПК України, а саме занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 116 689,80 грн.

26 грудня 2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000032350 від 12 січня 2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ у загальному розмірі 116 689,80 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав усі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у загальному розмірі 116 689,80 грн., що підтверджується первинними документами, виписаними у законодавчо визначеному порядку, у зв'язку з чим вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198)

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Основною господарською діяльністю позивача є, зокрема будівництво будівель, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с.39).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Цивільжитлобуд" та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" укладено контракт №4-07/С-10 від 22 березня 2011 року на будівництво трьохсекційного житлового будинку у мкр. "В" ж/р Таірова м. Одеса №4а (а.с.52).

Товарність господарських операцій позивача зі своїм безпосереднім контрагентом підтверджена належним чином, зокрема податковими накладними, платіжними дорученнями, актами прийому виконаних будівельних робіт та декларацією про готовність об'єкта до експлуатації (а.с.57-58, 60-73, 94-96).

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032350 від 12 січня 2012 року є правильними.

Судова колегія не приймає до уваги твердження апелянта, щодо нікчемності укладених позивачем правочинів, які не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки висновки про нікчемність правочинів відносяться до компетенції судів, а не податкових органів.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне змінити постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року, оскільки судом першої інстанції в резолютивній частині судового рішення помилково вказано назву податкового органу, а саме ДПІ у Київському районі м. Одеса замість ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одесі Одеської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

"Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільжитлобуд" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Держаної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсягу.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032350 від 12 січня 2012 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одесі Одеської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного Управління Державного Казначейства України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільжитлобуд" судовий збір у розмірі 1 751 грн."

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: