Ухвала суду № 31249783, 25.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р.Справа № 2а-5534/12/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Милосердного М.М.,

- Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Баштанській сирзавод" до Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ "Баштанській сирзавод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Баштанської МДПІ Миколаївської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення №0000072301/0 від 20 лютого 2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 року на 80 643 грн., посилаючись на те, що податкова надала невірну оцінку розподілу ПДВ між бюджетною та дотаційною деклараціям, що призвело до невірного обрахування суми податку.

Відповідач позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року адміністративний позов задоволений.

В апеляційній скарзі Баштанської МДПІ Миколаївської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що у лютому 2008 року податковою проведено позапланову виїзну перевірку підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2007 року, за наслідками якої складено акт перевірки №154\23-00446500 від 19 лютого 2008 року. Перевіркою встановлено порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зокрема порушення позивачем сплати ПДВ за придбане майно - невірно проведений розподіл ПДВ між бюджетною та дотаційною деклараціями.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072301/0 від 20 лютого 2008 року, яким суб'єкту господарювання зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2007 року на 286 693 грн., в тому числі 80 643 грн. - за невірну оцінку розподілу ПДВ між бюджетною та дотаційною деклараціям.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач є переробним підприємством і суму ПДВ, за реалізовані ним молоко та молочну продукцію спрямовує для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане молоко, і тому податкова не мала правових підстав зменшувати йому суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 11.21 статті 11 "Прикінцеві положення" Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до 01 січня 2004 року сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для сплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість" зупинено до 01 січня 2006 року дію п.7.7 ст. 7, п.п. 10.1, 10.2 ст. 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ за операціями з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Відповідно до абзацу 4 п.1.2 розділу 1 "Загальні положення" Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ - платники податку, в яких згідно із чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість") суми ПДВ повністю залишаються в розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.

Згідно з п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року №271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подає її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються ДПА України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкове зобов'язання і податковий кредит декларує за спеціальною (скороченою) податковою декларацією платник ПДВ, який підпадає під дію пункту 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", тобто такий платник ПДВ, який, реалізовуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобов'язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: