Вирок № 31249057, 18.05.2013, Новоодеський районний суд Миколаївської області

18.05.2013

Справа №482/153/13-к

В И Р О К

Іменем України

18 травня 2013 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Гажі О.П., суддів Демінської О.І., Баранкевич В.О.

при секретарі судового засідання Шведовій Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобовязаного, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, без визначеного місця проживання, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4 «А» в с. Новоукраїнка Березнегуватського району Миколаївської області, раніше не судимого, в скоєні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, з участю сторін кримінального провадження прокурора Румянцева О.В., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В :

20 вересня 2012 року, близько 19 години, ОСОБА_1, перебував у кухні будинку, що розташований по вул. Карла Маркса, 63 в м. Нова Одеса Миколаївської області, що належить громадянці ОСОБА_3 і знаходився там разом з останньою.

Там, в процесі раптово виниклої сварки, на грунті виниклих неприязнених відносин, ОСОБА_1, умисно наніс ОСОБА_3 ножове поранення шиї з пошкодженням яремної вени справа, спричинивши їй тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння та наніс їй ще один удар ножем в область живота, чим спричинив непроникаюче поранення черевної стінки, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягнуло за собою короткочасний розлад здоровя.

По справі заявлено позов прокурора про стягнення з обвинуваченого 3286,89 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.

Цивільний позов потерпілою по справі не заявлявся.

Дослідив в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого в інкримінованому йому в провину злочині.

Цей висновок суду підтверджується сукупністю наступних доказів.

Так, допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 заявив, що визнає свою винну у скоєні інкримінованого йому злочинні, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, але по суті предявленого обвинувачення пояснив, що він ненавмисно спричинив потерпілій ОСОБА_3 ножове порання горла. Також зазначив, що не памятає, як ним було нанесено ножове поранення живота потерпілій.

Крім показань обвинуваченого про обставини заподіяння ним тяжких тілесних пошкоджень потерпілій, його вина в інкримінованому йому в провину злочині повністю доведена в судовому засіданні дослідженими доказами і підтверджуєься показами потерпілої, показами допитаних в суді свідків, висновками експертиз, даними, викладеними в протоколах слідчих дій і в документах справи.

Так, допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_3 підтвердила, що дійсно подія відбулася 20.09.2012 року, близько 19 години, коли обвинувачений прийшов до неї додому і просився переночувати у неї вдома. Зазначила, що коли вона відмовила йому в наданні нічлігу, то він наніс їй поріз ножем по горлу, після чого вона його вивела за вхідні двері будинку, закрила їх і почала кричати «міліція», а обвинувачений в цей час втік. Заявила, що не знає як саме і в який момент обвинувачений наніс їй ножове поранення живота, так як не відчула цього поранення відразу. Після виклику і приїзду швидкої допомоги, її забрали до лікарні, де надали медичну допомогу.

В судовому засіданні потерпіла спростувала покази обвинуваченого щодо необережного спричинення ним їй ножових поранень, зазначивши, що дії ОСОБА_1 були навмисними.

З показів допитаного в судовому засідання свідка ОСОБА_4 вбачається, що 20.09.2012 року у нього в будинку перебував ОСОБА_1, який ввечері того ж дня пішов до його тітки ОСОБА_3 Потім ввечері 20.09.2012 року тітка подзвонила по телефону і повідомила, що вона стікає кровю, внаслідок чого він викликав швидку та міліцію.

З показів допитаної в суді свідка ОСОБА_5 вбачається, що 20.09.2012 року до її помешкання прийшов пяний Артемов з пляшкою пива і питав про її чоловіка та просився переночувати. В процесі розмови, ОСОБА_1 заснув, а коли до них додому приїхала міліція, то ОСОБА_1 втік і заховався в їх будинку під ліжком.

З показів допитаного в суді свідка ОСОБА_6, який є чоловіком ОСОБА_5, вбачається, що 20.09.2012 року до його помешкання прийшов пяний Артемов з пляшкою пива і запитував за свою колишню дівчину, за можливе працевлаштування і грошовий заробіток.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 20.09.2012 року ввечері вона була вдома, коли до неї подзвонила ОСОБА_3 і повідомила, що її підрізали. Заявила, що після цього по дорозі до будинку ОСОБА_3, вона зустріла обвинуваченого ОСОБА_1, який швидко пройшов повз неї від будинку потерпілої. Прийшовши до будинку ОСОБА_3 вона побачила її сидячу на стільці в коридорі будинку в крові. ОСОБА_3 повідомила їй, що її підрізав ОСОБА_1 після того, коли вона відмовила йому в його прохані переночувати в її будинку.

ОСОБА_8 Юрійович та ОСОБА_9 в судовому засіданні показали, що вони були понятими при проведені В.О.О.П. з участю обвинуваченого ОСОБА_1 та були свідками того, як він розповідав і показував про обставини вчинення ним злочину у відношенні ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні розповіла, що ОСОБА_1 був у неї в гостях, розпивав спиртні напої, а потім пішов в гості до потерпілої ОСОБА_3 Через деякий час їй подзвонила по телефону ОСОБА_7 та ОСОБА_3 і розповіли про те, що сталося. Потім до неї у двір зайшов ОСОБА_1 і коли вона його запитала про те, що він накоїв, то він почав тікати. Після цього було викликано міліцію. Заявила, що коли вони пішли додому до ОСОБА_3, то вона побачила її всю в крові з порізаним горлом.

Також вина підсудного доводиться дослідженими в судовому засіданні висновками експертів.

Так, згідно з висновком СМЕ №2196 від 15.10.2012 року(а.к.п.79), вбачається, що у потерпілої ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани шиї справа з пошкодженням яремної вени, різаної рани на передній поверхні черевної стінки, які могли виникнути внаслідок неменше як дворазової дії колюче-ріжучого предмету, не виключено леза ножа, незадовго до моменту звернення за медичною допомогою. Також експертом встановлено, що найбільш вірогідно, що потерпіла ОСОБА_3 була звернута до нападаючого обличчям і, що тілесні ушкодження у виді різаної рани шиї з пошкодженням яремної вени справа відноситься до категорії тяжких по ознаці небезпеки для життя, а непроникаюче поранення черевної стінки відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта №488 від 26.10.2012 року (а.к.п. 91) на шортах вилучених слідчими органами в процесі проведення слідчої дії з помешкання ОСОБА_3, виявлена кров людини, виникнення якої не виключається від потерпілої ОСОБА_3

Згідно висновку експерта №489 від 26.10.2012 року (а.к.п. 102) на куртці, наданої на експертизу, що була вилучена слідчим в процесі проведення слідчої дії у ОСОБА_1 виявлена кров людини, виникнення якої не виключається від потерпілої ОСОБА_3

Згідно висновку експерта №490 від 26.10.2012 року (а.к.п. 113) на зіскобі та марлевому тампоні, наданих на експертизу, що були вилучені слідчими органами в процесі огляду помешкання ОСОБА_3, виявлена кров людини, виникнення якої не виключається від потерпілої ОСОБА_3

Крім того, доказами провини ОСОБА_1 у вчиненні злочину по справі являються дослідженні фактичні обставини, що були викладені в документах кримінального провадження, а саме:

Факт нанесення потерпілій тілесних ушкоджень доводиться її письмовою заявою про скоєний злочин (а.к.п. 27).

З протоколу огляду місця пригоди і фото таблиці до нього (а.с.6-12) вбачається, що в помешканні потерпілої ОСОБА_3, в м. Нова Одеса, по вул. Карла Маркса, 63, при проведені огляду слідчим, було виявлено сліди крові, яка була вилучена для експертизи, а також були вилучені кухонні ножі.

На куртці ОСОБА_1, що була вилучена у нього слідчим, були виявлені сліди крові(а.к.п.54-55), походження якої, згідно висновку СМЕ №489 (а.к.п.102) не виключається від потерпілої ОСОБА_3

Шорти потерпілої ОСОБА_3, куртка ОСОБА_1, які зберегли на собі сліди крові потерпілої та змиви крові, вилучені з помешкання потерпілої визнані по справі речовими доказами(а.к.п.94, 105, 116).

З протоколу В.О.О.П.(а.к.п. 44-50), вбачається що, з метою перевірки показань обвинуваченого, було проведено з ним цю слідчу дію, під час якої він в присутності понятих визнав вчинення ним цього злочину, розповів і показав про обставини його вчинення, а результати проведення цієї дії повністю співпали з іншими доказами по справі.

Всі дослідженні в судовому засіданні докази повністю узгоджуються як між собою так і з показами обвинуваченого, якими він визнає факт нанесення ним ножового поранення потерпілій, в будинку останньої. Ці дані узгоджуються з показами потерпілої, свідків щодо фактичних обставин скоєння цього злочину та узгоджуються із всіма іншими фактичними даними справи, що були встановленні в ході як досудового, так і судового слідства.

Суд зазначає, що доводи обвинуваченого про те, що він ненавмисно наніс потерпілій ножове поранення шиї з ушкодженням яремної вени справа спростовуються дослідженими в суді доказами.

Так, дослідженні фактичні обставини справи свідчать про те, що на тілі потерпілої були виявлені тілесні ушкодження, що були заподіяні ножем, в двох різних місцях її тіла і, відповідно до висновку судово-медичного експерта, вони були спричинені не менше як від дворазової дії колючо-ріжучого предмета. Ці фактичні дані вже самі по собі свідчать про відсутність необережності в діянні обвинуваченого і підтверджують наявність умислу.

Про відсутність необережного спричинення ОСОБА_1 ножових поранень потерпілій, свідчить і сама потерпіла, яка прямо вказує на ОСОБА_1, який умисно заподіяв їй ці ножові поранення.

Прокурором дії обвинуваченого були перекваліфіковані під час судового розгляду справи зі ст.187ч.4 КК України на ст. 121 ч.1 КК України і з такою кваліфікацією дій обвинуваченого погодилась потерпіла.

Тому суд, аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що така кваліфікація злочинних дій обвинуваченого є правильною, в звязку з чим, кваліфікує дії обвинуваченого за ст.121 ч.1 КК України, так як він скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, як характер та обставини вчинення злочину, так і особу обвинуваченого, а також обставини, що помякшують та обтяжують йому покарання.

Так, суд враховує, той факт, що скоєний підсудним злочин відносяться до категорії тяжких, без обставин, що обтяжують його покарання.

Як обставини, що помякшують покарання обвинуваченого, суд враховує те, що він визнав свою вину в інкримінованому йому в провину злочині, кається в скоєному, попросив вибачення у потерпілої, активно сприяв слідству у розкритті злочину.

Разом з тим, наявність цих обставин, що помякшують покарання обвинуваченому, з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки і тяжкості скоєного ним злочину та з урахуванням особи обвинуваченого, не дають підстав суду застосувати при призначені йому покарання ст.69 КК України, про застосування якої просив захисник, та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті обвинувачення, так як сукупність кількох обставин, що помякшують йому покарання не знижують істотно ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

Суд зазначає, що повинна бути не лише сукупність декількох обставин, що помякшують покарання, а й щоб ці обставини ще й істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, чого суд не вбачає в даному діянні обвинуваченого.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він не одружений, не працюючий, раніше не судимий, характеризується за місцем проживання посередньо, дітей на утриманні не має, має зареєстроване місце проживання, за яким не проживає.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує як вищевказані обставини справи, так і молодий вік обвинуваченого, його задовільний стан здоров`я, а також враховує його матеріальний та сімейний стан, думку потерпілої щодо призначення покарання.

За таких вищевказаних обставин, на підставі ст.65-67 КК України, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину та особу обвинуваченого, суд вважає що йому має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення.

Цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченого на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації на рахунок Новоодеської ЦРЛ 3286,89 грн. на відшкодування витрат на стаціонарного лікування потерпілої ОСОБА_3 в Новоодеській ЦРЛ, який визнано обвинуваченим, - підлягає задоволенню.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних даних, що підтвердженні документально, в результаті скоєного з вини ОСОБА_1 злочину, потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні пошкодження, з якими потрапила на стаціонарне лікування до Новоодеської ЦРЛ, де на її лікування закладом охорони здоровя було витрачено відповідно 3286,89 гривень.

Потерпіла по справі цивільний позов не заявляла.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши йому в строк відбування покарання, весь час перебування під вартою, з моменту затримання, тобто з 21 вересня 2012 року.

Цивільний позов прокурора Новоодеського району Миколаївської області задовольнити повністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації на р/р 31413544700263 в ГУДК України в Миколаївській області, код ЄДРПО 38016478, МФО 826013 в рахунок відшкодування шкоди на стаціонарне лікування потерпілої від злочину 3286,89 гривень.

Речові докази по справі, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області, а саме: шорти потерпілої ОСОБА_3 та куртку обвинуваченого ОСОБА_1, повернути власникам ОСОБА_3 та ОСОБА_1А, а зразки крові, змиви на марлевих тампонах знищити.

Не визнані речовими доказами 5 ножів, що були вилучені з домоволодіння потерпілої ОСОБА_3 і передані на зберігання до камери речових доказів Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області, - повернути власниці ОСОБА_3

Запобіжний захід у відношенні засудженого до набранням вироком законної сили залишити без зміни, у вигляді тримання під вартою в СІЗО м. Миколаєва.

До набрання вироком законної сили обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути переведений у місце позбавлення волі в іншу місцевість.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його оголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги, а засудженим в той же строк з моменту одержання копії вироку.

головуючий:

судді: 1.

2.