Рішення № 31246083, 15.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7384/13 15.05.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» ДоКомунального підприємства «Київпастранс»Простягнення 11 169,05 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаФіліцька О.Ю.Від відповідача Пономаренко М.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» (далі - Відповідач) про стягнення 11 169,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/1215501 було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача та позивач, як страховик виплатив у порядку регресу страхове відшкодування в сумі 11 169,05 грн. Враховуючи, що ані відповідач, як страхувальник за вказаним полісом, ані безпосередньо винна у вчиненні ДТП особа, не повідомили позивача про дорожньо-транспортну пригоду в порядку, встановленому статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до позивача перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача в розмірі 11 169,05 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.04.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 15.05.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, оскільки згідно Закону України «Про внесення зиін до деяких законодавчих актів України дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 р., що набрав чинності з 19.09.2011 р. право страховика подавати регресний позов з підстав несвоєчасного повідомлення про страховий випадок не передбачено. Тобто, на момент ДТП, станом на день вирішення спору у позивача не було і немає передбаченого чинним законодавством права вимагати у відповідача сплачених сум в порядку регресу.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 р. між Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» та Комунальним підприємством «Київпастранс» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №АВ/1215501, об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автобусом «Volvo», державний реєстраційний номер 01467 КА на випадок настання страхових випадків, зокрема, події, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (Полісом).

01.06.2012 р. о 11 годині 00 хвилин водій Мельник В.П., керуючи автобусом «Volvo», державний реєстраційний номер 01467 КА, при виїзді на шляхопровід по вулиці Миропільській від Броварського проспекту в м. Києві, не врахував дорожню обстановку при зміні напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Renault», державний реєстраційний номер СВ 6404 СА, який в свою чергу зіткнувся з автомобілем «ВАЗ», держаний реєстраційний номер СО 247 КИ, що призвело до пошкодження автомобілів та заподіяння матеріальних збитків, чим порушив п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України.

З наявної в матеріалах справи довідки, виданою КП «Київпастранс» Автобусний парк №2, вбачається, що Мельник В.П. є працівником КП «Киїпастранс» Автобусний парк №2, а саме працює на посаді водія автобусів міських маршрутів.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.06.2012 р. водія Мельник Володимира Павловича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції Закону чинній на момент укладання полісу та настання страхового випадку - ДТП) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до звіту №042 з оцінки транспортного засобу, складеного 22.06.2012 р. ТОВ «Експерт Авто», вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер СВ 6404 СА, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 13 213,83 грн.

Страховим актом №6052 від 07.09.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Renault», державний реєстраційний номер СВ 6404 СА, внаслідок ДТП, що сталося 01.06.2012 р. о 11 годині 00 хвилин при виїзді на шляхопровід по вулиці Миропільській від Броварського проспекту в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 11 169,05 грн.

На підставі страхового акту №6052 від 07.09.2012 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленим полісом №АВ/1215501, здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 11 169,05 грн. на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу за шкоду, заподіяну водієм забезпеченого транспортного засобу автобусу «Volvo», державний реєстраційний номер 01467 КА, страхувальником за яким є відповідач, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №2102 від 21.09.2012 р. на суму 1 169,05 грн. та №2146 від 25.09.2012 р. на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Укладання Договору обов'язкового страхування та спірна дорожньо-транспортна пригода, яка є страховим випадком, за зазначеним договором, мали місце після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011 р. №3045-VI, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню приписи Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", після внесення змін Законом України від 17.02.2011 р. №3045-VI.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент укладання договору та настання страхового випадку - ДТП) встановлено виключний перелік підстав, за наявності яких страховик має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого ним транспортного засобу.

Так, відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент укладання договору та настання страхового випадку - ДТП) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що відповідачем, тобто страхувальником застрахованого ним транспортного засобу автобусу «Volvo», державний реєстраційний номер 01467 КА, на протязі трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, не було письмово повідомлено страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, що стало підставою для звернення останнього до суду з регресним позовом в порядку ст. 38 вказаного Закону.

Підпунктом 33.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент укладання договору та настання ДТП) передбачено, що водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Що стосується запереч відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, суд відзначає наступне.

Судом враховано, що в даному випадку, положення Закону містять неузгодження по редакції Закону, яка існувала до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" 17 лютого 2011 року № 3045-VI та в частині п. 33.1 ст. 33 була змінена із викладенням в іншій редакції.

При цьому неузгодженість пунктів статей 33 та 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після внесених змін згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011 р. №3045-VI не може обмежувати встановлене статтею 38 цього Закону право страховика подати регрес ний позов у разі недотримання строків і умов повідомлення його про дорожньо-транспортну пригоду, а відтак і не може бути підставою для відмови у позові.

Аналогічну правову позицію містить постанова Вищого господарського суду України від 22.04.2013 р. у справі 5011-12/15483-2012.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що спірна ДТП трапилась 01.06.2012 р., а із заявою про настання страхового події, що містить ознаки (страхового випадку, із забезпеченим транспортним засобом) відповідач звернувся до позивача 01.08.2012 р., тобто з пропуском строку передбаченого підпунктом 33.1.4 Закону на здійснення такого повідомлення.

При цьому положення пп. 33.1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" містить умову, про те, що у разі, коли водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Представник відповідача поважних причини несвоєчасного повідомлення позивача про настання страхового випадку не навів.

Відтак, враховуючи, що положеннями Закону встановлено обов'язок письмового повідомлення відповідачем позивача про настання ДТП, в той час як відповідач до суду таких доказів не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заявленої суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 11 169,05 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) суму страхового відшкодування у розмірі 11 169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 05 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2013 р.