Рішення № 31244906, 13.05.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2013 року Справа № 913/783/13-г

Провадження №4/913/783/13-г

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “СОДРУЖЕСТВО”,

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЗАЛІЗНИЧПРОМ”, м.Первомайськ Луганської області

про стягнення 49 037 грн. 92 коп.

Суддя: СтарковаГ.М.

за участю секретаря судового засідання: Губарєвої М.В.

у присутності представників сторін:

від позивача – не прибув;

від відповідача – не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки №51 від 01.02.2012 в розмірі 49 037 грн. 92 коп., з яких: сума основного боргу за поставлений товар – 44342 грн. 48 коп., пені – 3298 грн. 35 коп., 5% річних – 1397 грн. 09 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.03.2013 надав відзив на позовну заяву №281/03 від 25.03.2013, в якому повідомив про перерахування на рахунок позивача суми заборгованості в загальному розмірі 44342 грн. 48 коп. за платіжними дорученнями №484 від 07.03.2013 – на суму 15000 грн. 00 коп. та №575 від 25.03.2013 – на суму 29342 грн. 48 коп.

Від позивача до суду 08.04.2013 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, відповідно до ст. 22, 81 Господарського процесуального кодексу України, зареєстроване за № 2155. Судом дане клопотання розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача надіслав до суду заяву від 13.05.2013, в порядку ст. 22 ГПК України, якою відмовився від позову в частині стягнення з відповідача пені – 3298 грн. 35 коп., 5% річних – 1397 грн. 09 коп. та повідомляє суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений. Вказана заява судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “СОДРУЖЕСТВО” (надалі- Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРЗАЛІЗНИЧПРОМ” (надалі- Покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 51 від 01 лютого 2012 року (надалі- Договір), згідно якого Постачальник зобов'язаний передати поставити на адресу Покупця металопрокат ( далі- Товар), а Покупець прийняти та оплатити Товар, асортимент, кількість, ціна, якого вказана ув специфікаціях або рахунках-фактурах, які є невід’ємною частиною цього Договору(п.1.1 Договору).Вказаний Договір укладений з протоколом розбіжностей.

На виконання укладеного зобов'язання відповідачу позивачем було передано товар - металопрокат на суму 165 342,48 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №6175 від 04.07.2012 (а.с.12), та виставив рахунок – фактуру № С-0008646 від 27.06.2012 (а.с.13).

Пунктом 4.1. Договору передбачено наступний порядок оплати: протягом 14 календарних днів після отримання товару на складі Постачальника.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав повністю, передавши товар відповідачеві 04.07.2012, проте відповідач за поставлений йому товар повністю та своєчасно (до 18.07.2012) не розрахувався, порушивши умови укладеного між сторонами зобов'язання, оскільки товар був оплачений відповідачем частково та несвоєчасно.

Внаслідок порушення умов укладеного зобов'язання з боку відповідача в частині здійснення розрахунків за поставлений товар, у відповідача виник борг перед позивачем по оплаті за поставлений товар у розмірі 44 342,48 грн.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку недотримання термінів оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на час її нарахування, від вартості товару, термін оплати якого порушений, за кожен день прострочення платежу.

Позивач, відповідно до умов п.7.2 Договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 3298 грн. 35 коп. за період з 19.07.2012 по 01.03.2013.

Пунктом 7.3 Договору з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.02.2012 до Договору передбачено відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання у вигляді 5 % річних від суми заборгованості відповідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до умов п. 7.3 Договору, позивач нарахував відповідачу 5% річних в сумі 1397 грн. 09 коп. за період з 19.07.2012 по 05.03.2013.

Позивачем на адресу відповідача, відповідно до умов п. 9.2 Договору, направлено претензію від 21.08.2012 № 1227 про сплату заборгованості за поставлений товар, але відповідач не сплатив заборгованість за спірним Договором та залишив претензію без відповіді.

У зв’язку з тим, що відповідач не провів оплату за поставлений товар у повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки №51 від 01.02.2012 в розмірі 49 037 грн. 92 коп., з яких: сума основного боргу за поставлений товар – 44342 грн. 48 коп., пені – 3298 грн. 35 коп., 5% річних – 1397 грн. 09 коп.. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови договору поставки № 51 від 01 лютого 2012 року та положення ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,193,202,230 Господарського кодексу України.

Відповідач відзивом на позовну вимогу повідомив про перерахування на рахунок позивача суми заборгованості в загальному розмірі 44342 грн. 48 коп.

Оцінивши за матеріалами справи доводи представника відповідача у їх сукупності, суд вважає у позові відмовити частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків,

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, позивач згідно договору поставки № 51 від 01 лютого 2012 року укладеного між позивачем та відповідачем поставив товар відповідачу на суму 165 342,48 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №6175 від 04.07.2012 (а.с.12) та виставив рахунок – фактуру № С-0008646 від 27.06.2012 (а.с.13), але відповідач оплату за поставлений товар провів частково.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підставою позовних вимог у справі є договір поставки № 51 від 01 лютого 2012 року, порядок укладення та виконання якого регулюється ст. ст. 255-711 ЦК України.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що Покупець (відповідач) погодився з ціною товару, яка встановлена Договором.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умовах договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу.

Таким чином, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, але відповідач за поставлений товар оплату провів частково, в порушення вимог ст. 692 ЦК України.

Тому, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за спірним договором складає 44 342 грн. 48 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено оплату позивачу за поставлений товар в сумі 15000,00 грн., згідно платіжного доручення № 484 від 07.03.2013 до пред’явлення позивачем позовної заяви до суду (а.с.20). Позивачем подана позовна заява до суду 11.03.2013 згідно штемпелю поштового відділення на конверті (а.с.17).

З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 15000,00 грн. слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач після подання позивачем позову, сплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 29 342 грн. 48 коп., що підтверджено платіжним дорученням № 575 від 25.03.2013 (а.с.21).

За таких обставин, провадження по справі про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 29 342 грн. 48 коп., підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Позивач надіслав до суду заяву від 13.05.2013, в порядку ст. 22 ГПК України, якою відмовився від позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3298 грн. 35 коп., 5% річних в сумі 1397 грн. 09 коп. та повідомляє суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.

Таким чином, відповідно до ст. 78 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від даного позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3298 грн. 35 коп., 5% річних в сумі 1397 грн. 09 коп. ., оскільки це право позивача, передбачено ст. 22 ГПК України, ця відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує ні чиї права та охоронювані законом інтереси.

За таких підстав, провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3298 грн. 35 коп., 5% річних в сумі 1397 грн. 09 коп., підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

У судовому засіданні 13.05.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1029 грн. 48 коп. покладаються на відповідача пропорційно заявленої суми.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, п.1.1 ст. 80, п.4 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У позові відмовити частково.

2. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 15000,00 грн. відмовити.

3. Відносно позовних вимог щодо стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 29 342,48 грн., пені в сумі 3298,35 грн. та 5 % річних в сумі 1397,09 грн. провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЗАЛІЗНИЧПРОМ”, вул. Макушкіна,2А, м. Первомайськ Луганської області, код ЄДРПОУ 3208194 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “СОДРУЖЕСТВО”, вул. Криворізька, 72,офіс 20, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 34245231, витрати зі сплати судового збору у сумі 1029 грн. 48 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано – 18.05.2013.

Суддя Г.М. Старкова