Ухвала суду № 31242921, 15.05.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6390/13-к

Провадження № 1-кс/161/1679/13

У Х В А Л А

м. Луцьк 15 травня 2013 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко В.В.,

при секретарі Фірук І.В.,

з участю слідчого Балика І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Луцьк клопотання старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Волинській області ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий з ОВС СВ ДПС у Волинській області ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з начальником відділу за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Волинської області ОСОБА_2, про тимчасовий доступ до речей і документів.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні слідчого відділу Державної податкової служби у Волинській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013020000000060 від 29.03.2013 року щодо ухилення службовими особами ПП «Дисконт Плюс» (код ЄДРПОУ: 33667529) від сплати податків, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням, у відповідності до акту проведеної Луцькою ОДПІ документальної перевірки № 2895/22-1/33667529 від 08.08.2012 року встановлено, службові особи ПП «Дисконт Плюс» (код ЄДРПОУ: 33667529, юридична адреса: Волинська область. Луцький район, с. Зміїнець, вул. Васильківська, 2; фактична адреса: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22). Протягом періоду з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року занизили належні до сплати суми податку на додану вартість в розмірі 426 660 гривень та податку на прибуток в розмірі 528 784 гривень шляхом відображення в податковому обліку фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід», які в дійсності не відбувались.

Із змісту акту перевірки ПП «Дисконт Плюс» № 2895/22-1/33667529 від 08.08.2012 року слідує, що в ході проведення вказаної перевірки, ПП «Дисконт Плюс» пред'явлено договір № 01/08 від 01.01.2008 року, податкові накладні, виписані TOB «Медео-Захід», про придбання у останнього в період з 05.01.2010 року по 23.08.2011 року плитки, унітазів, умивальників свальних, дверей з металопластику, труб, плінтусів, балок, вентелів, піску природного, стрічок транспортерних, брусків, металопрофіля, цегли, піни, грунтівки, фарби, паперу, підвіконників, брусів, вагонки, цвяхів, плити AMC, шурупів, лаку, цегли керамічної, бітуму нафтового, розчину, гарячекатаної арматури, перемичок, подушок опорних, швалер 22, панелей перекриття, електродів, дерев'яних деталей риштувань, дроту арматурного, котла твердопаливного, труб д=50, блоків віконних, розчину, профілів, короїду, світильників, котлів, муфти, дюбелів, подушок опорних, плит покриття, цементно-вапняної суміші, перемичок, рубероїду, дроту, дошок, вати мінеральної, вимикачів, щитів, фуги, сталевих дверей, арматури, суміші бетонної, метало черепиці, дошок струганих, гіпсокартону, ламінату, сталі листової, праймерів бітумних, портландцеаенту, ринви, шурупів, ущільнювачів, панелей перекриття, лійок водостокових, гофри, сталі круглої, плівки, листів гладких, скоб, лісоматеріалів, щебеню, опалубка, дерев'яних деталей, насосів, шкурки шліфувальної, гідроциліндрів, радіаторів, вугілля, кутової шліфувальної машинки, нівеліру оптичного, дриль міксеру. ФБС-24-4-6т. комплекту вишки - тури «Атлант», а також видаткові накладні та реєстр банківських виписок.

Також, з акту проведеної Луцькою ОДПІ документальної перевірки ПП «Дисконт плюс» № 2895/22-1/33667529 від 08.08.2012 року вбачається, що на письмовий запит Луцької ОДПІ Волинської області ДПС, ПП «Дисконт Плюс» не надано товарно-транспортних накладних або подорожніх листів, які засвідчували б факт транспортування придбаного товару від постачальника TOB «Медео-Захід», також ПП «Дисконт Плюс» під час проведення перевірки не надавались сертифікати (паспорти) якості на придбаний товар у TOB «Медео-Захід» та акти прийому-передач товарів.

Таким чином, проведеною перевіркою ПП «Дисконт Плюс» встановлено, що договір № 01/08 від 01.01.2008 року між TOB «Медео-Захід» та ПП «Дисконт Плюс» не спричинив настання реальних правових наслідків, а тому фінансово-господарські операції між ними та в дійсності не відбувались. Враховуючи безтоварний характер фінансово-господарських взаємовідносин ПП «Дисконт Плюс» з TOB «Медео-Захід», з метою з'ясування обставин здійснення останніми імітації розрахунків по таких взаємовідносинах, які мають ознаки нікчемності, а також з метою повного та неупередженого дослідження обставин ухилення від сплати податків підприємством «Дисконт Плюс» та встановлення всіх осіб, причетних до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, необхідно дослідити весь ланцюг руху грошових коштів, перерахованих ПП «Дисконт Плюс» в адресу TOB «Медео-Захід» з метою дослідження питання подальшою повернення таких коштів готівкою службовим особам ПП «Дисконт Плюс» (або ж повернення коштів товариству в інший спосіб) шляхом зняття коштів з рахунків TOB «Медео-Захід» або їхнього перерахування в адресу інших суб'єктів господарювання «по ланцюгу» та встановлення причетних до цього осіб. Однак, без розкриття банківської таємниці та отримання документів, що свідчать про відкриття та використання банківських рахунків TOB «Медео-Захід», дослідити та перевірити вказану інформацію неможливо.

У зв'язку з тим, що документи щодо відкриття та використання TOB «Медео-Захід» банківських рахунків № 26002000019600, № 26000000448001, № 26005000448501, № 26000010785501, які знаходяться у володінні ПAT «Креді ОСОБА_3» (МФО 300614, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4) в даному кримінальному провадженні мають значення речових доказів, які на даний момент належним чином ще не оглянуті і наведені в них відомості не зафіксовані і тому можуть бути змінені, а самі документи можуть бути пошкодженні чи знищені, через що не зможуть бути і використані як доказ факту та обставин ухилення від сплати податків службовими особами ПП «Дисконт Плюс» - існує необхідність у їх вилученні, а також у розгляді вказаного клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться такі документи.

Оскільки факт скоєння злочину за ч. 1 ст. 212 КК України, пов'язаного із ухиленням від сплати податків за наслідками здійснення протиправної діяльності ПП «Дисконт Плюс» - підлягає доказуванню під час досудового розслідування і в суді, у зв'язку з чим, відомості щодо обставин здійснення такої діяльності є доказом у даному кримінальному провадженні, що в свою чергу доводить те, що саме через тимчасовий доступ до документів та здійснення їх виїмки, зазначених у клопотанні, може бути виконано завдання, для досягнення якого, слідчий звертається із клопотанням і, наведені в ньому доводи є підставними.

Іншим способом отримати тимчасовий доступ та вилучити вказані документи, виключно на підставі яких можливо об'єктивно дослідити весь ланцюг руху грошових коштів, перерахованих ПП «Дисконт Плюс» в адресу TOB «Медео-Захід», з метою з'ясування обставин здійснення останніми імітації розрахунків по таких взаємовідносинах, які мають ознаки нікчемності, а також дослідження питання подальшого повернення таких коштів готівкою службовим особам ПП «Дисконт Плюс» (або ж повернення коштів товариству в інший спосіб) шляхом зняття коштів з рахунків TOB «Медео-Захід» або їхнього перерахування в адресу інших суб'єктів господарювання «по ланцюгу» та встановлення причетних до цього осіб - неможливо, так як відповідно до ст. 62 і Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Просить надати тимчасовий доступ до наступних документів про відкриття та використання рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Медео-Захід» (код ЄДРПОУ: 35594018. м. Луцьк, вул. 8-го Березня. № 26000000448001, № 26005000448501, № 26000010785501 (раніше відкритих у Філії волинська дирекцій АТ «Індекс Банк» в м. Луцьк, МФО 303633 та МФО 325279), № 26002000019600, відкритих в ПAT «Креді ОСОБА_3» (МФО 300614, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/, фактична адреса м. Луцьк, проспект Грушевського, 1), а також провести вилучення таких документів:

заяв про відкриття рахунків;

карток із зразками підписів осіб, допущених до користування рахунками та печаток користувачів рахунків;

копій паспортів або інших документів, якими було посвідчено особу, що відкривала рахунки та осіб, допущених, до користування рахунками;

договорів про розрахунково-касове обслуговування та інших угод між власниками рахунків та банком;

договору дистанційного розрахункового обслуговування та інших документів пов'язаних його виконанням;

платіжних доручень, в тому числі зроблених за допомогою систем дистанційного обслуговування, документів про зняття готівки та інших документів про здійснення операцій з коштами по вказаних рахунках;

протоколів з'єднань системи дистанційного обслуговування із зазначення провайдера та ІР -адреси клієнта, включаючи години, хвилини та секунди з'єднань; копії установчих та реєстраційних документів юридичної особи - власників рахунків; наказів про призначення (звільнення) службових осіб власників рахунків: - інформації про рух коштів по рахунках №26008200281501, №26009200281500 за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 на паперовому носії та в електронному вигляді, включаючи години, хвилини та секунди надходжень та витрат коштів, із зазначенням кодів ЄДРПОУ та найменування платників та отримувачів коштів і призначення платежів;

чеків про зняття готівки та інших документів про здійснення операцій з коштами на вказаних

рахунках за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року;

заяв про закриття рахунків (якщо вони були закриті).

Клопотання про тимчасовий доступ до документів, які містять відомості, що становлять банківську таємницю, та проведення їх виїмки розглянути без виклику особи, у володінні якої знаходяться такі документи.

13 травня 2013 року постановою про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого було відсторонено старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Волинській області ОСОБА_1 від проведення досудового розслідування № 32013020000000060 та було доручено проведення досудового розслідування № 32013020000000060 старшому слідчому з ОВС ВС ДПС у Волинській області ОСОБА_4

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання з підстав у ньому викладених. Просив задовольнити клопотання.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши письмові матеріали клопотання, приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п’ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

При розгляді клопотання встановлено, що на підставі направлення від 26 липня 2012 року № 001298, виданого Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Дисконт Плюс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Медео-Захід» за період з 01.01.2010 року та 31.12.2011 року. Перевірка проводилась з 16.01.2013 року по 29.01.2013 року, за період господарської діяльності з вказаним контрагентом з 26.07.2012 року по 01.08.2012 року.

Також встановлено, що із змісту акту № 2895/22-1/33667529 вбачається, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «Медео-Захід» (код ЄДРПОУ 35594018) було надано:

- договір № 01/08 від 01.01.2008 року,

- податкові накладні,

- видаткові накладні,

- реєстр банківських виписок.

Крім того під час перевірки було використано наступні матеріали:

- дані нормативно-правової бази «ЛІГА: Закон», дані системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розмірі контрагентів тощо.

Також встановлено, що 08.08.2012 року за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки ПП «Дисконт Плюс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Медео-Захід» було складено акт № 2895/22-1/33667529 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Дисконт Плюс» (код ЄДРПОУ 33667529) з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Медео-Захід» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року.

Також встановлено, що згідно висновку складеного акту, перевіркою ПП «Дисконт Плюс» встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦКУ), фінансово-господарські операції між ТзОВ «Медео-Захід» та ПП «Дисконт Плюс», відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу Закону.

Також при розгляді клопотання встановлено, що слідчий в обґрунтування клопотання посилається на те, що проведено позаплановою документальною перевіркою ПП «Дисконт Плюс» (код за ЄДРПОУ - 33667529, юридична адреса: Луцький район, с. Зміїнець вул. Васильківська, 2, фактична адреса: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22) згідно акту № 2895/22-1/33667529 від 08.08.2013 року встановлено відображення в податковому обліку ПП «Дисконт Плюс» фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід» (код ЄДРПОУ - 35594018), які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків і мають ознаки нікчемності. Що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 528 784 гривень, в період І, ІІ, ІІІ, ІV кв. 2010 pоку, І, ІІ, ІІІ кв. 2011 року.

За наслідками виявлених, на думку податкового органу, порушень було складено податкові повідомлення-рішення про сплату у добровільному порядку визначених сум до державного бюджету.

Також встановлено, що слідчий у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 КПК України, як докази до клопотання долучив акт перевірки, на який посилається і який є підставою для звернення з вказаним клопотанням для отримання доступу до документів. При цьому до клопотання взагалі не додано податкових повідомлень-рішень.

Саме по собі твердження слідчого, з посиланням на акт № 2895/22-1/33667529 від 08.08.2013 року ПП «Дисконт Плюс» (код ЄДРПОУ 33667529) з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Медео-Захід» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, про недійсність правочинів, укладених між цими товариствами, які не спричинили настання реальних правових наслідків, не заслуговує на увагу і не приймається до уваги з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини другої статті 215, частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У Постанові Пленуму Верховного Суду від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі, якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ) (п. 7 Постанови).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема:

- правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності;

- правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України);

- правочини щодо відчуження викраденого майна;

- правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо (п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.2009 року № 9).

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів укладених між ПП «Дисконт Плюс» з ТОВ «Медео-Захід» ґрунтуються на тому, що встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦКУ), фінансово-господарські операції між ПП «Дисконт Плюс» та ТОВ «Медео-Захід» відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу Закону. Такий висновок є помилковим.

Відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Це правило, безумовно стосується і нікчемних правочинів. І оспорюваний правочинів. Будь-якої альтернативи цьому правилу не встановлено. Поки суд не визнав у встановленому порядку оспорюваний правочин недійсним, його умови є обов’язковими для сторін, хоч би закон прямо забороняв вчинення таких правочинів.

У пункті 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 року № 9 Верховним Судом України відзначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ПП «Дисконт Плюс» на укладення договорів з ТОВ «Медео-Захід» без наміру створити наслідки, які передбачені цими договорами. Цих доказів не надано і під час судового розгляду клопотання. А навпаки, документально доведено виконання зобов'язань обома сторонами щодо виконаних робіт згідно укладених договорів та оплати за виконані роботи.

Зазначені обставини було встановлено податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими. Відтак, протиправного умислу сторін, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного.

З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатись нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за статтею 228 ЦК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 234 ЦК України, фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, цей вид недійсних правочинів належить до оспорюваних правочинів. З огляду на цю норму, жоден інший орган, крім суду, не може робити висновок про недійсність фіктивного правочину.

При розгляді клопотання взято до уваги, що викладені в Акті перевірки № 2895/22-1/33667529 від 08.08.2013 року висновки про порушення ПП «Дисконт Плюс» вимог ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦК України зроблено з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються дослідженими доказами.

Проаналізувавши положення Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року (чинній на той час редакції), приходжу до висновку про те, що податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону.

Так як, відповідно до вимог пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Відтак, встановивши правочин, який має ознаки фіктивного, податковий орган, діючи в межах своїх повноважень, повинен звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним. До набрання рішенням суду законної сили правочин вважається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції, яка наведена у статті 204 ЦК України. До цього часу податковий орган не може застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема й корегувати податкові зобов'язання, навіть якщо б у нього і були відповідні переконання.

Здійснення таких дій не відповідає повноваженням податкового органу та способу їх реалізації, свідчить про перевищення компетенції та безпідставне втручання в приватні правовідносини, порушує принцип офіційності.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

З матеріалів клопотання вбачається, що правочини, які укладені між ПП «Дисконт Плюс» та ТОВ «Медео-Захід» виконані обома сторонами.

Слідчим не доведено, правочини вчинені між ПП «Дисконт Плюс» та ТОВ «Медео-Захід» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно зі статтею 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору.

В силу статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Стороною кримінального провадження при розгляді клопотання не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договорів однією із сторін, також не надано доказів щодо наявності спору між сторонами щодо недійсності договорів відсутній.

Також при розгляді клопотання встановлено і цього не заперечувалось слідчим, що стороною кримінального провадження не доведено та не надано доказів на підтвердження того, що документи про використання ПП «Дисконт Плюс» банківського рахунку мають значення речових доказів, наведені в них відомості не зафіксовані і тому можуть бути змінені, а самі документи можуть бути пошкодженні чи знищені, через що не зможуть бути використані як доказ факту та доведення обставин ухилення від сплати податків службовими особами ПП «Дисконт Плюс».

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону. Оскільки стороною кримінального провадження не доведено та не надано доказів на підтвердження фактів та обставин викладених в клопотанні, також вони не знайшли свого підтвердженні в ході судового розгляду клопотання. А тому за таких обставин, приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 163, 164 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити старшому слідчому з ОВС СВ ДПС у Волинській області ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя В.В. Ковтуненко