Постанова № 312429, 11.12.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" грудня 2006 р. Справа №9/354-нА

за позовом Приватного підприємства "Галея" м. Славута

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції м. Славута

про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.06 №0000572801/2 та №0000582301/2

за участю Прокуратури Хмельницької області

Суддя Олійник Ю.П. Секретар судового засідання Римар Н.М.

Представники сторін:

Позивача –Чумак В.О. - за дов. від 26.10.06,

Відповідача –Яремчук В.В. –за дов. від 25.10.06,

Федоришин Р.М. –за дов. від 6.09.06,

Павлунішен С.М. –за дов. від 3.10.06 ,

Ковтун М.Л. –за дов. від 29.11.06

Від прокуратури Хмельницької області –Гаврилик А.С.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину рішення згідно ст. 160 КАС України .

Прокуратура Хмельницької області вступила у справу згідно листа від 6.11.06 № 05-1029-06.

Позивач у позовній заяві просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 26.07.06 №0000572801/2 та №0000582301/2, прийняті за наслідками оскарження в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень від 25.04.06 №0000572801/0 та №0000582301/0. Вважає, що прийняття податкових повідомлень-рішень суперечить чинному законодавству, оскільки відповідачем порушено 10-ти денний строк прийняття податкових повідомлень-рішень №0000572801/0 та №0000582301/0 з дня реєстрації акта перевірки згідно п.4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок, їх прийнято на 11 день. Крім того, податкові повідомлення-рішення №0000572801/1 та №0000582301/1 від 24.05.06 надіслані на 21 день від дня отримання податковим органом скарги всупереч положень пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , тому скарга вважається задоволеною на користь платника з 26.05.06. Звертається увага, що необґрунтованими є висновки податкового органу про безпідставне віднесення до валових витрат суми витрат по первинним документам постачальників, а саме ТОВ „Леокос” внаслідок скасування державної реєстрації даного товариства, оскільки в момент підписання угоди останнє було зареєстроване як юридична особа та платник податків, а первинні документи містили всі необхідні реквізити. Необґрунтованими також є висновки про безпідставне включення до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних від ТОВ „Леокос” та ТОВ „Торгівельно-промисловий союз”, так як норми Закону України „Про податок на додану вартість ” не передбачають відповідальність платників податків за діяння інших платників та не ставить у залежність право на податковий кредит від проведення зустрічних перевірок, рішення про визнання недійсними установчих документів даних підприємств були прийняті після проведення господарських операцій з ними та на момент проведення даних операцій були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ. Віднесення суми ПДВ до податкового кредиту здійснено у відповідності з вимогами пп..7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону , витрати по сплаті податку включені до податкового кредиту на підставі належним чином заповнених податкових накладних. У судовому порядку не доведений факт ухилення від оподаткування з боку даних товариств. Посилаються на те, що несплата податків з боку ТОВ „Леокос” та ТОВ „Торгівельно-промисловий союз” допущені внаслідок невиконання відповідачем завдань, покладених на податкову службу згідно ст.2 Закону України „Про державну податкову службу”, а не внаслідок неправомірних дій позивача. При цьому надаються додаткові докази щодо направлення кореспонденції від відповідача, окремі договори, накладні , податкові накладні , зазначені в акті перевірки. Представником підтверджується фактичне проведення господарських операцій за накладними , податковими накладними, зазначеними відповідачем в акті перевірки .

Крім того, позивачем уточнено позовні вимоги –про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, що прийнято судом.

У судовому засіданні позивач посилається також на лист № 2-6953 від 8.12.06 Деснянського районного суду м.Києва , яким повідомлено по те, що ухвалою колегії суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Києва від 27.10.06 скасовано рішення Деснянського районного суду м.Києва від 27.12.05 по цивільній справі за позовом ДПІ у Деснянському районі м.Києва до Лещу К.Л., ТОВ „Леокос", 3-тя особа - Деснянська районна у м.Києві державна адміністрація про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ „Леокос", а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач у запереченнях на позов та його представники у судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на те, що пунктом 4.2 наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. ,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205 „Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” зазначено що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів від дня закінчення установленого для проведення перевірки строку. Строк складання Акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом, акт комплексної документальної перевірки позивача було складено 10.04.2006 р. При цьому згідно п.4.3. вищевказаного наказу підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірки здійснюється за місцезнаходженням платника. Пунктом 4.9. наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. передбачено , що у разі неможливості вручення для ознайомлення та підписання акта планової чи позапланової виїзної перевірок у строки, визначені у п.4.2. у зв’язку з відсутністю посадових осіб суб’єкта господарювання за його місцезнаходженням, службовими особами складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відсутності. Службовими особами Славутської ОДПІ 10.04.2006 р. було зроблено виїзд за юридичною адресою ПП „Галея" а саме: м. Славута, вул. Привокзальна, 25, проведеним обстеженням встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться , про що було складено відповідний акт від 10.04.06. Звертається увага, що 12.04.06 директору позивача Овчаренко Н.Г. безпосередньо в Славутській ОДПІ було вручено один примірник акту перевірки з додатками, про що в акті № 315/23/30824968 та в додатку до Акта перевірки Овчаренко Н.Г. було зроблено відповідний запис. Крім того, головного бухгалтера підприємства Котик Т.В. ознайомлено з матеріалами перевірки про, що було зроблено відповідний запис в акті перевірки та додатку до акта . Однак, саме директором Овчаренко Н.Г. та головним бухгалтером Котик Т.В. було відмовлено в підписанні акта комплексної документальної перевірки № 315/23/30824968, про що складено та підписано відповідний акт.

Відповідач посилається на те, що заперечення , які надійшли 17.04.06. (15.04.-16.04.2006 р. вихідні дні) розглянуті по суті 19.04.06 та надана відповідь платнику, яку посадова особа підприємства, а саме керівник підприємства Овчаренко Н.Г. отримала 20.04.2006 р. , про що на одному примірнику відповіді на заперечення , що залишився в ОДПІ було вказаною посадовою особою зроблено запис.

Звертається увага, що податкові повідомлення-рішення № 0000572801/0 про сплату 121146343, 50 грн. ПДВ, в т.ч. основного платежу: 80764229 грн., штрафної санкції: 40382114, 50грн. , та податкове повідомлення-рішення № 0000582301/0 про сплату податку на прибуток підприємств в сумі 19239840 грн. (в т.ч.: основного платежу: 13743100 грн., штрафна санкція: 5496740 грн.) складені 25.04.2006 р. , що також відповідає нормам п.4.11. вищевказаного наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 р., три робочі дні наступних за днем розгляду заперечення і наданні письмової відповіді платнику. Вказані податкові повідомлення-рішення були підписані та отримані головним бухгалтером позивача під розписку 26.04.2006р. Тому відповідачем додержано всі строки, встановлені законодавством , норми п.4.11. вищевказаного наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 р.

Щодо необґрунтованості висновків та не підтвердження їх нормативними актами в частині безпідставного віднесення до валових витрат сум витрат по первинним документам постачальників, а саме ТОВ „Леокос" в сумі 54972300 грн. , то відповідачем звертається увага на наступне . Згідно Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2005 р., по справі № 2-2286/2005 р. з 12.10.2004 р. визнано недійсним установчі документи, Свідоцтво про державну реєстрацію № 10661020000000475 ТОВ „Леокос" з моменту реєстрації 12.10.2004 р. , також визнано недійсним Свідоцтво № 35356227 про реєстрацію ТОВ „Леокос" в якості платника податку на додану вартість з 22.11.2004 р., визнано недійсним протокол зборів засновників ТОВ „Леокос" № 1 від 05.10.2004 р. Тому позивачем неправомірно включались до складу валових витрат витрати по придбанню по вищевказаному контрагенту в порушення п.п.5.3.9., п.5.3., ст.5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. зі змінами та доповненнями, та безпідставно завищено суму валових витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими документами , обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами податкового обліку на 54972300 грн. , у т.ч.: за II квартал 2005 р. відповідно первинних документів, отриманих від ТОВ "Леокос" в сумі 54962273,17 грн., IV квартал 2005 р. відповідно первинних документів , отриманих від ТОВ "Леокос" в сумі 10035 грн.

Щодо ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз", то відповідачем звертається увага, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2006 р. за позовом ДПІ у Печерському районі м. Києва судом прийняте рішення та визнано недійсними державну реєстрацію ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз" від 24.06.2004 р., визнано також недійсним статут ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз", визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 12.07.2004 р. № 37659801 з дати реєстрації. Вказані Рішення судів в установленому законом порядку не оскаржені. Відповідно позивачем порушено п.1,2.ст.9, Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р., оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують здійснення господарських операцій.

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку - продавцем, визначено пп.7.2.1 ст.7 Закону України „ Про податок на додану вартість” . При цьому посилаються, що згідно п.п. 7.2.4. ст.7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 даного Закону. Встановлені рішеннями судів щодо ТОВ „Леокос" та ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз" факти свідчать, що у господарських операціях з ПП "Галея" від імені ТОВ "Леокос" та ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз" на стороні продавця діяли особи, які не мали законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності (податкової накладної). Відповідно податкові накладні, видані ТОВ "Леокос" та ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз", підписані особами, які не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Леокос" за № 35356227, та ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз" за № 37659801 визнані в судовому порядку недійсним з моменту видачі та анульовані , відповідно з 22.11.2004 р. та 12.07.2004 р., що свідчить про невідповідність вимогам Закону "Про податок на додану вартість " всіх податкових накладних, виданих від імені даних організацій. Тому позивачем порушено норми пп. 7.2.1., пп. 7.2.4., пп. 7.4.1. та пп. 7.4.5. ст.7. Закону та безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ відповідно податкових накладних, отриманих від імені ТОВ "Леокос" на загальну суму ПДВ 76778168 грн. та отриманих від імені ТОВ "Торгівельно-Промисловий союз" на загальну суму ПДВ 3986061 грн.

Крім того, відповідач просить врахувати постанову Шепетівського районного суду Хмельницької області від 31.05.06 по справі № 3-3138\2006 про притягнення до адміністративної відповідальності Котик Т.В., працюючої головним бухгалтером позивача за ст. 163-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яку визнано винною у вчиненні цього правопорушення та накладено адміністративне стягнення ,встановивши , що під час перевірки 18.05.06 було виявлено порушення порядку ведення податкового обліку, так 10.04.06 підприємством безпідставно відносились суми ПДВ до податкового кредиту: квітень 2005 р., травень 2005 р., липень 2005 р., серпень 2005 р., вересень 2005 р., жовтень 2005 р., листопад 2005 р., безпідставно віднесено на валові витрати, витрати, що не підтверджені відповідними документами обліку, як наслідок - збільшено суму податку на прибуток на 13743100 грн., чим порушено п.п. 7.2.1, 7.2.4., п. 7.2, п.п. 7.4.1., 7.4.5., п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.п. 5.3.9., п.5.3., ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

У судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про витребування доказів , зокрема, від Центру поштового зв'язку №6 для огляду в судовому засіданні журнал реєстрації прийому рекомендованих листів або інший реєстраційний документ, де засвідчено дату приймання рекомендованого листа №15224, від Деснянського районного суду м.Києва копію ухвали апеляційного суду м.Києва від 27 жовтня 2006 року по справі ТОВ „Леокос", від Дарницького районного суду м.Києва відомості про оскарження рішення від 06.03.2006р. по справі ТОВ „Торгівельно-промисловий союз", посилається на зупинення провадження . Судом відмовлено у задоволенні клопотання враховуючи, що згідно ч.1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі ( закінчення зазначеного строку по справі –11.12.2006). При цьому судом враховано, що по справі було проведено попереднє судове засідання , зважає на відкладення судового розгляду , неявку повноважного представника позивача у останнє судове засідання , а також враховуючи зібрані по справі докази і заперечення представників відповідача щодо заявленого клопотання.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідачем проведено комплексну планову виїздну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.12.2005р., за результатами якої складено акт № 315\23\30824968 від 10.04.2006р. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.1 , 7.2.4, 7.4.1., 7.4.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок безпідставного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних , отриманих від ТОВ „Леокос” та ТОВ „ Торгівельно –промисловий союз” на загальну суму ПДВ - 80764229 грн. за квітень-листопад 2005р. , а також порушення п.п.5.3.9 ст. 5 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” внаслідок безпідставного віднесення на валові витрати витрат , що не підтверджені відповідними документами обліку , внаслідок чого збільшено суми податку на прибуток на 13743199 грн. за другий та четвертий квартали 2005р.

При цьому перевіркою встановлено , що відповідно Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2005 р., по справі № 2-2286/2005 р., з 12.10.2004 р., визнано недійсним Свідоцтво про державну реєстрацію № 10661020000000475 ТОВ „Леокос" з моменту реєстрації 12.10.2004 р. також визнано недійсним Свідоцтво № 35356227 про реєстрацію ТОВ „Леокос" в якості платника податку на додану вартість з 22.11.2004 р., визнано недійсним протокол зборів засновників ТОВ „Леокос" № 1 від 05.10.2004 р. Відповідно визначено порушення п.1,2. ст.9, ст.. 2 , п. 2 ст. 3 , п.3.2 ст. 3 , ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99, п.1.2., 2.1, 2.4, 2.15, 2.16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704. Засновник (керівник) ТОВ «Леокос»фактично до діяльності товариства відношення не має, не є його засновником та директором, протокол зборів засновників № 1 від 05.10.2004 не складав, ніяких документів, пов’язаних з фінансово-господарською діяльністю підприємства, бухгалтерських документів не підписував і нікого не уповноважував це роботи. Тому позивачем неправомірно включались до складу валових витрат витрати по придбанню по вищевказаному контрагенту, безпідставно завищено суму валових витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими документами , обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами податкового обліку на 54972300 грн. за II квартал 2005 р. та IV квартал 2005 р. Відповідно за ці періоди донараховано податку на прибуток на 13740600 грн. та 2500 грн.

За цих же підстав з врахуванням п.1.7 ст.1, пп. 7.2.1,7.2.4, 7.4.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 23.06.1997 за №233/2037, перевіркою визначено, що у господарських операціях з позивачем від імені ТОВ "Леокос" та ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз" на стороні продавця діяли особи, які не мали законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності (податкової накладної) . Тому що податкові накладні, видані ТОВ "Леокос" та ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз" , підписані особами, які не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку. Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Леокос" за № 35356227, та ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз" за № 37659801 визнані в судовому порядку недійсним з моменту видачі та анульовані , відповідно з 22.11.2004 р., та 12.07.2004р. що свідчить про невідповідність вимогам Закону всіх податкових накладних, виданих ТОВ "Леокос" , ТОВ «Торговельно-промисловий союз»та безпідставність включення позивачем відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість. Відповідно п.п.7.4.5. ст.7 Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товаро-матеріальних цінностей не підтверджені податковими накладними. Визначено, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених від імені ТОВ "Леокос" та ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз" здійснено неправомірно, оскільки суми ПДВ по податковим накладним не нараховувались та не сплачувались до бюджету , вказані податкові накладні не відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165 . Тому перевіркою встановлено, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ відповідно податкових накладних отриманих від імені ТОВ "Леокос" на загальну суму ПДВ 76778168 грн. за травень, червень, липень, серпень, вересень жовтень , листопад 2005 р. , що відображались у податкових Деклараціях позивача за ці періоди, а також встановлено що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ відповідно податкових накладних отриманих від імені ТОВ "Торгівельно-промисловий союз” на загальну суму ПДВ 3986061 грн. за квітень 2005 р. , що відображались у податкових Деклараціях позивача за цей період.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000572301/0 від 25.04.06 про сплату 121146343, 50 грн. ПДВ, у т.ч. основного платежу: 80764229 грн., штрафної санкції: 40382114, 50 грн. , та податкове повідомлення-рішення № 0000582301/0 від 25.04.06 про сплату податку на прибуток в сумі 19239840 грн. , у т.ч. основного платежу: 13743100 грн., штрафної санкції: 5496740 грн. Ці податкові повідомлення-рішення отримані головним бухгалтером позивача під розписку 26.04.06.

За наслідками скарги позивача від 3.05.06 ( отримано відповідачем 5.05.06) відповідачем прийнято рішення № 5769\10\23-126 від 24.05.06 про залишення скарги без задоволення . Відповідно прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000572301\1 від 24.05.06 та № 0000582301\1 від 24.05.06 на ті ж суми. Зазначена кореспонденція відправлена рекомендованим листом 24.05.06, доставлена директору позивача 27.05.06 згідно повідомлення пошти та чека № 15224 від 24.05.06. Оригінали останніх оглянуті судом у судовому засіданні.

При цьому згідно листа Центру поштового зв’язку № 6 Хмельницької дирекції УДППЗ „ Укрпошта” № 05-685 від 10.11.06, наданого позивачу, підтверджувався прийом рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням № 15224 на адресу позивача датою 26.05.06. Згідно листа цього ж Центру № 05-699 від 23.11.06 на адресу відповідача зазначено, що згідно реєстрів поштових відправлень рекомендований лист з рекомендованим повідомленням № 15224 значиться в поступленні 24.05.06 , а дата поступлення , яку надає позивач - невірна.

За наслідками скарги позивача від 5.07.06 рішенням ДПА у Хмельницькій області № 9960\7\25-036 від 25.07.06 у її задоволенні відмовлено. Це рішення направлено позивачу 25.07.06 на дві адреси , вручено директору позивача 28 липня та 8 серпня 2006 згідно повідомлень, Реєстрів відправлення кореспонденції, чеку від 25.07.06 . При цьому у скаргах позивач просив направляти кореспонденцію на адресу його директора.

Відповідно відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0000572301\2 від 26.07.06 та № 0000582301\2 від 26.07.06 на ті ж суми. Останні відправлені 31.07.06 , вручені 8.08.06 директору позивача.

За наслідками скарги позивача від 4.08.06 ДПА України прийнято рішення № 18491\7\25-0215 від 4.10.06, яким скарга залишена без задоволення. При цьому рішенням ДПА України від 22.08.06 продовжено розгляд скарги.

Постановою Шепетівського районного суду Хмельницької області від 31.05.06 по справі № 3-3138\2006 про притягнення до адміністративної відповідальності Котик Т.В., працюючої головним бухгалтером позивача за ст.163-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, останню визнано винною у вчиненні цього правопорушення та накладено адміністративне стягнення ,встановивши , що під час перевірки 18.05.06 було виявлено порушення порядку ведення податкового обліку, так 10.04.06 підприємством безпідставно відносились суми ПДВ до податкового кредиту: квітень 2005 р., травень 2005 р., липень 2005 р., серпень 2005 р., вересень 2005 р., жовтень 2005 р., листопад 2005 р., безпідставно віднесено валові витрати, витрати, що не підтверджені відповідними документами обліку, як наслідок - збільшено суму податку на прибуток на 13743100 грн., чим порушено п.п. 7.2.1, 7.2.4., п. 7.2, п.п. 7.4.1., 7.4.5., п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.п. 5.3.9., п.5.3., ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Як вбачається з матеріалів справи , Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2005 р., по справі № 2-2286/2005 р. визнано недійсними Статут ТОВ „Леокос" з моменту реєстрації у Деснянській районній в м. Києві державній адміністрації, а саме з 12.10.2004 р., визнано недійсним Свідоцтво про державну реєстрацію № 10661020000000475 ТОВ „Леокос" з моменту реєстрації 12.10.2004 р., Свідоцтво № 35356227 про реєстрацію ТОВ „Леокос" в якості платника податку на додану вартість з 22.11.2004 р., визнано недійсним протокол зборів засновників ТОВ „Леокос" № 1 від 05.10.2004 р. , що підтверджено листом Деснянського райсуду м. Києва № 426/9/260 від 07.03.2006 р.

Позивач посилається також на лист № 2-6953 від 8.12.06 Деснянського районного суду м.Києва , яким повідомлено по те, що ухвалою колегії суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Києва від 27.10.06 скасовано рішення Деснянського районного суду м.Києва від 27.12.05 по цивільній справі за позовом ДПІ у Деснянському районі м.Києва до Лещук К.Л., ТОВ „Леокос", 3-тя особа - Деснянська районна у м.Києві державна адміністрація про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ „Леокос", а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На запит відповідача щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ „ Леокос” м.Київ ДПІ у Деснянському районі м.Києва листом № 1332\7\23-102 від 22.03.06 повідомлено, що засновником останнього значиться Лещук К.Л. , за даними Декларацій по ПДВ ТОВ „ Леокос” звітував за січень-березень 2005р. з прочерками, за червень-вересень 2006р. –звіту не подавав, за квітень 2005р. показано тільки податковий кредит, за травень 2005р. показано тільки податковий кредит, за жовтень 2006р. - податкове зобов’язання на суму 42942 грн. і саме такий податковий кредит. Крім того, повідомлено , що 16.02.06 за № 2215 складено акт про анулювання Свідоцтва платника ПДВ цього товариства, виданого 22.11.04. При цьому відповідачем надано останній акт , в якому зазначено дату анулювання - 2.11.04.

Це ж підтверджено листом ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 1084\7\26-7\90 від 21.04.06.

Листом ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 497\8\26-032 від 2.03.06 повідомлено , що засновник та директор ТОВ „ Леокос” Ліщук К.Л. помер у 2006р.

На запит відповідача ДПІ у Деснянському районі м.Києва листом № 6065\7\15-035 від 16.11.06 повідомлено, що ТОВ „ Леокос” з дня реєстрації по 1-й квартал 2005р. звітувало без зазначення показників фінансово-господарської діяльності , з квітня 2005 звіти не подавались, у грудні 2005 поштою до ДПІ надіслані Декларації з ПДВ за квітень та травень 2005 без зазначення обсягів продажу, а 16 листопада за жовтень 2005 з обсягами подажу та придбання у сумі 214712 грн. , Декларації з податку на прибуток подані з нульовими показниками за 1-й квартал 2005р., із сумою 534 грн. ( як валові доходи , так і валові витрати ) за 3-й квартал 2005р., із сумою 6616, 40 грн. ( як валові доходи , так і валові витрати ) за півріччя 2005р. При цьому надано завірені копії Декларацій з ПДВ та податку на прибуток аз 2005р. та картки особового рахунку ТОВ „ Леокос” із цими показниками .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2006 р. за позовом ДПІ у Печерському р-ні. м. Києва про визнання недійсними установчих документів ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз", свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника ПДВ, судом визнано недійсними запис про державну реєстрацію ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз" від 24.06.2004 р. з моменту вчинення запису , статут ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз", свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 12.07.2004 р. № 37659801 з дати реєстрації, припинено юридичну особу.

На запит відповідача ДПІ у Печерському районі м.Києва листом № 5567\7\15-1010 від 29.03.06 повідомлено, що ТОВ „ Торгівельно-Промисловий союз” м.Київ не звітує до ДПІ з 1.01.05, підприємство за юридичною адресою не знаходиться. При цьому в матеріали справи надано пояснення від гр. співзасновника товариства Марченка С.Ф. Стаханівській ОДПІ Луганської області про те, що він не є засновником товариства та заяви гр. Саушкіна П.В. ( директора товариства) від 26.06.05 на адресу відповідача та господарського суду про те, що він ніяких фінансово-господарських операцій Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , в т.ч. з позивачем не проводив.

Позивачем надані в матеріали справи договір № 20\04\05 від 20.04.05 купівлі-продажу векселя між позивачем та ТОВ „ Торгівельно-промисловий союз” із змінами 29.04.05, згідно якого позивач приймав вексель ПП „ Еоніум” , номінальною вартість 19930306, 55 грн. з розрахунком товаром. Крім того, між позивачем та ТОВ „ Леокос” підписано договір № 0106\1 від 1.06.05 поставки товарів , згідно якого позивач приймає бензин марки А-92 та дизпаливо на загальну вартість 2130003, 12 грн. , а також договір комісії між цими ж сторонами № 0109-2 від 1.09.05 , згідно якого позивач як комісіонер зобов’язався за дорученням комітента від свого імені і за рахунок комітента укладати з третіми особами договори на реалізацію товару, загальна вартість договору –100000000 грн.

У матеріали справи позивачем надані окремі копії накладних та податкових накладних по цих договорах . При цьому представники сторін не заперечують наявність накладних і податкових накладних на всю суму спірних операцій за реквізитами , зазначеними в акті перевірки № 315\23\30824968 від 10.04.2006р.

Досліджуючи надані сторонами докази , аналізуючи наведені представниками сторін міркування та заперечення , оцінюючи їх в сукупності , судом враховується наступне.

1. Згідно п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. і змінами і доповненнями у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Судом не вбачається порушення відповідачем , або іншим податковими органом зазначених термінів.

При цьому посилання позивача на те, що його скарга від 3.05.06 отримана відповідачем 5.05.06, а відповідачем прийняте рішення № 5769\10\23-126 від 24.05.06 по незадоволення скарги, направлене йому з порушенням встановленого терміну з посиланням на лист Центру поштового зв’язку № 6 Хмельницької дирекції УДППЗ „ Укрпошта” № 05-685 від 10.11.06 про прийом рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням № 15224 на адресу позивача датою 26.05.06 спростовується іншими доказами по справі, які оцінюються в сукупності . Зокрема, повідомленням пошти із зазначенням дати отримання 24.05.06 та чеком № 15224 від 24.05.06 , оригінали яких оглянуті судом у судовому засіданні, листом Центру поштового зв’язку № 6 Хмельницької дирекції УДППЗ „ Укрпошта” № 05-699 від 23.11.06 на адресу відповідача про те, що рекомендований лист з рекомендованим повідомленням № 15224 значиться в поступленні 24.05.06 , а дата поступлення , яку надає позивач - невірна.

Посилання позивача на пропуск строку направлення рішення по розгляд скарги позивача ДПА у Хмельницькій області № 9960\7\25-036 від 25.07.06 спростовується повідомленнями пошти про направлення кореспонденції позивачу 25.07.06 на дві адреси , вручення її директору позивача 28 липня та 8 серпня 2006 , а також Реєстрами відправлення кореспонденції, чеком від 25.07.06 . При цьому враховується , що у скаргах позивач просив направляти кореспонденцію на адресу його директора.

2. Позивач просить із врахуванням уточнення скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.06 №0000572801/2 ( це ж податкове повідомлення-рішення зазначено у первинних вимогах позовної заяви ) . Однак, таке податкове повідомлення-рішення відповідачем не приймалось, в матеріалах справи відсутнє , так як було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000572301\2 від 26.07.06 на ту ж суму, яка зазначається позивачем - 121146343, 50 грн. ПДВ, у т.ч. основного платежу: 80764229 грн., штрафної санкції: 40382114, 50 грн.. Зазначене є підставою для відмови у позові у зв’язку з безпідставністю.

Позивач також посилається на безпідставність висновків відповідача у акті перевірки № 315\23\30824968 від 10.04.2006р. по ПДВ та податку на прибуток , внаслідок чого неправомірно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення . Щодо цього судом враховується наступне.

Згідно п.5.3.9. ст. 5 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. (в редакції , чинній на період, що перевірявся відповідачем ) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При цьому згідно п.5.1. ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3.04.1997р. (в редакції , чинній на період, що перевірявся відповідачем ) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1. ст. 7 цього Закону 7.4.1. податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, у підпункті 7.4.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При цьому п. 7.2.1 ст. 7 зазначеного Закону визначені вимоги до податкової накладної, а п.7.2.4. встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності судом враховується, що Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2006 р. за позовом ДПІ у Печерському районі м. Києва визнано недійсними запис про державну реєстрацію контрагента позивача ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз" від 24.06.2004 р. з моменту вчинення запису , статут ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз", свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 12.07.2004 р. № 37659801 з дати реєстрації, припинено юридичну особу. При цьому згідно листа ДПІ у Печерському районі м.Києва № 5567\7\15-1010 від 29.03.06 ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз” м.Київ не звітує до ДПІ з 1.01.05, підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Враховуються також пояснення Марченка С.Ф. Стаханівській ОДПІ Луганської області про те, що він не є засновником товариства та заяви гр. Саушкіна П.В. ( директора товариства) від 26.06.05 .

Судом також враховується лист ДПІ у Деснянському районі м.Києва листом № 1332\7\23-102 від 22.03.06 про те, що даними Декларацій по ПДВ ТОВ „ Леокос” звітував за січень-березень 2005р. з почерками, за червень-вересень 2006р. –звіту не подавав, за квітень 2005р. показано тільки податковий кредит, за травень 2005р. показано тільки податковий кредит, за жовтень 2006р. - податкове зобов’язання на суму 42942 грн. і саме такий податковий кредит. Крім того, повідомлено , що 16.02.06 за № 2215 складено акт про анулювання Свідоцтва платника ПДВ цього товариства, виданого 22.11.04. Крім того, лист ДПІ у Деснянському районі м.Києва № 6065\7\15-035 від 16.11.06 про те, що ТОВ „ Леокос” у грудні 2005 поштою до ДПІ надіслано Декларації з ПДВ за квітень та травень 2005 без зазначення обсягів продажу, а 16 листопада за жовтень 2005 з обсягами продажу та придбання у сумі 214712 грн. , Декларації з податку на прибуток подані з нульовими показниками за 1-й квартал 2005р., із сумою 534 грн. ( як валові доходи , так і валові витрати ) за 3-й квартал 2005р., із сумою 6616, 40 грн. ( як валові доходи , так і валові витрати ) за півріччя 2005р. Зазначене підтверджено актом про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ „ Леокос” з 2.11.04, копіями Декларацій з ПДВ та податку на прибуток за 2005р. та картками особового рахунку ТОВ „ Леокос” по цих податках .

Крім того, судом враховується Постанова Шепетівського районного суду Хмельницької області від 31.05.06 по справі № 3-3138\2006 про притягнення до адміністративної відповідальності Котик Т.В., працюючої головним бухгалтером позивача за ст.163-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою останню визнано винною у вчиненні цього правопорушення та накладено адміністративне стягнення ,встановивши , що під час перевірки 18.05.06 було виявлено порушення порядку ведення податкового обліку, так 10.04.06 підприємством безпідставно відносились суми ПДВ до податкового кредиту: квітень 2005 р., травень 2005 р., липень 2005 р., серпень 2005 р., вересень 2005 р., жовтень 2005 р., листопад 2005 р., безпідставно віднесено валові витрати, витрати, що не підтверджені відповідними документами обліку, як наслідок - збільшено суму податку на прибуток на 13743100 грн., чим порушено п.п. 7.2.1, 7.2.4., п. 7.2, п.п. 7.4.1., 7.4.5., п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.п. 5.3.9., п.5.3., ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

У зв’язку з цим суд оцінює висновки відповідача щодо порушення позивачем вищезазначених норм Закону України „ Про податок на додану вартість” , Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” із застосуванням норм Закону України „ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” такими, що відповідають обставинам справи і чинному законодавству.

Відповідно судом не приймаються доводи позивача про достатність здійснення господарських операцій та наявності самих накладних та податкових накладних для віднесення сум до податкового кредиту, враховуючи, що згідно п.п. 7.4.1. ст. 7 цього Закону крім цих підстав виникнення у платника права на податковий кредит з ПДВ обов’язкова також сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку , так як виходячи із системного аналізу норм Закону України “Про податок на додану вартість” встановлений прямий взаємозв”язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ і віднесенням сум ПДВ до податкового кредиту. Натомість , як вбачається з матеріалів справи контрагенти позивача ТОВ „Леокос” , ТОВ „Торгівельно-Промисловий союз" в податкових деклараціях як податкове зобов”язання не відображали, до бюджету ПДВ не сплачували .

Крім того, з Декларацій по податку на прибуток вбачається, що ТОВ „ Леокос” , подавав або з нульовими показниками або із показниками, які значно менші за обсяг операцій, на які посилається позивач.

Судом також враховується , що розрахунок штрафних санкцій відповідачем проведений з дотриманням вимог норм п.17.1.3 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затв. Наказом ДПА України N 110 від 17.03.2001 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 .03. 2001 р. за N 268/5459 із змінами і доповненнями.

За таких обставин позовні вимоги безпідставні і у їх задоволені за підставами , зазначеними позивачем , належить відмовити.

3. Враховуючи відмову у позові згідно з ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем, покладаються на нього .

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 167, 254-255, п.п.3,6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД

ПОСТАНОВИВ:

У ПОЗОВІ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГАЛЕЯ" М. СЛАВУТА до СЛАВУТСЬКОЇ ОБ'ЄДНАНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ М. СЛАВУТА ПРО СКАСУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ-РІШЕНЬ ВІД 26.07.06 №0000572801/2 ТА №0000582301/2 ВІДМОВИТИ.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю.П. Олійник

Постанова складена у повному обсязі і підписана - 30.11.2006р.

Віддрук. 4 примірники.:

1- до справи,

2 –позивачу,

3- відповідачу,

4- прокуратурі обл.