Постанова № 31242640, 14.05.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 травня 2013 р. №820/2141/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Зеленькова О.В.,

представників : позивача - ОСОБА_1, відповідача - Буряківського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в якому просив суд, визнати недійсним рішення Західної МДПІ м. Харкова про застосування фінансових санкцій від 13.09.2012 р. №0004261732.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються документами доданими до матеріалів справи, наполягав на своєчасній сплаті грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в порядку та строки визначені кодексом.

Відповідач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_3 зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.04.2005 року, номер запису про реєстрацію 2 480 000 0000 015102, обліковується в Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби як платник податків, зборів (обов'язкових платежів).

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка відповідача з питань своєчасності сплати грошового зобов'язання, про що було складено акт від 13.09.2012 р. № 1999/173/НОМЕР_1.

На підставі висновків акту перевірки Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесене податкове повідомлення-рішення від 13.09.2012 р. №0004261732 яким нарахований штраф за затримку сплати податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, в загальному розмірі 9902,82 грн.

Позивач з прийнятим рішенням не погодився та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргою на прийняте податкове повідомлення - рішення. Рішенням ДПС України №3630/0/141-12/Ч/10.2215 від 26.12.2012 р. було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 13.09.2012 №0004261732 та рішення ДПС у Харківській області від 22.11.12 №2282/Ч/10.2-17, прийняте за розглядом первинної скарги.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки від 13.09.2012 р. № 1999/173/НОМЕР_1 висновки відповідача про порушення позивачем пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. 177 Податкового Кодексу України, а саме встановлено: несвоєчасна сплата грошового зобов'язання по додатку на доходи фізичних осіб в порядку та у строки визначені Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, вищенаведений висновок податковою інспекцією було зроблено внаслідок того, що податок на доходи фізичних осіб самостійно визначений в декларації про доходи за 2010 рік № 72864 від 18.01.2011 року з порушення строків сплати, а саме:

- по строку сплати 20.02.2011 р. податок на доходи фізичних осіб у сумі 24053,34 грн. сплачено згідно з платіжним дорученням: № 194 від 12.05.2011р. в сумі 2534,25 грн. прострочення сплати складає 82 дні; № 219 від 30.06.2011р. в сумі 7302,85 грн. прострочення сплати складає 131 день; №250 від 30.09.2011р. в сумі 8000,00 грн. прострочення сплати складає 223 днів; № 27 від 28.12.2011р. в сумі 6216,20 грн. прострочення сплати складає 312 днів;

- по строку сплати 15.03.2011 р. у сумі 6365,20 грн., сплачено згідно з платіжним дорученням № 27 від 28.12.2011р. в сумі 6365,20 грн., прострочення сплати складає 289 днів;

- по строку сплати 15.05.2011 р. у сумі 6365,20 грн., сплачено згідно з платіжним дорученням № 27 від 28.12.2011р. в сумі 6365,20 грн., прострочення сплати складає 228 днів;

- по строку сплати 15.08.2011 р. у сумі 6365,20 грн., сплачено згідно з платіжним дорученням № 27 від 28.12.2011р. в сумі 6365,20 грн., прострочення сплати складає 136 днів;

- по строку сплати 15.11.2011 р. у сумі 6365,20 грн., сплачено згідно з платіжним дорученням № 27 від 28.12.2011р. в сумі 6365,20 грн., прострочення сплати складає 97 днів.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Суд зазначає, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 р. втратив чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо визначення податку за 2010 рік виникли в тому числі до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід також застосовувати норми Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який був чинним на момент виникнення даних правовідносин.

Згідно п. 7.1. ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003, № 889-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Як вбачається з декларації про доходи за 2010 рік № 72864 від 18.01.2011 року позивачем задекларовано чистий дохід у сумі 169738,29 грн. Отже розмір податку з доходів фізичних осіб у 2010 році склав 25460,74 грн. (169738,29*15%=25460,74) Сума податку сплаченого авансом згідно декларації становить 1407,41 грн. Таким чином сума податку з доходів фізичних осіб позивача у 2010 році, що підлягає сплаті складає 24053,34 грн. (25460,74 - 1407,41=24053,34 грн.)

Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (п.177.5. ст. 177 Податкового кодексу України)

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада) (п.177.5.1. п.177.5. ст. 177 Податкового кодексу України)

Таким чином сума авансового платежу з податку на доходи фізичних осіб для позивача на 2011 рік складає 6365,20 грн. (25460,74 * 25 % = 6365,20 грн.)

З картки особового рахунку по податку з доходів фізичних осіб, вбачається, що станом на 01.01.2011 року у позивача існувала недоїмка в сумі 17302,86 грн. Підставою виникнення такої недоїмки є постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2010р. по справі № 2а-42700/09/2070, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова задоволено частково, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 року по справі №2-а-42700/09/2070 в частині визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова №00001041720 від 19.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 17302,86 грн. та в цій частині у задоволенні позову відмовлено.

Отже таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача станом на 01.01.2011 року існував узгоджений податковий борг в сумі 17302,86 грн.

Відповідно до ч. 1 п. 87.9 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З огляду на приписи вказаної норми закону, відповідачем сплата коштів проведених позивачем згідно платіжних доручень № 167 від 18.03.2011 року в сумі 4900 грн., № 188 від 19.04.2011 року в сумі 10000 грн., № 194 від 12.05.2011 року в сумі 5000 грн., на загальну суму 19900 грн. направлені на погашення заборгованості в сумі 17302,86 грн., згідно з черговістю виникнення податкового боргу, а залишок в сумі 2534,25 грн. на погашення податкового зобов'язання визначеного в декларації про доходи за 2010 рік № 72864 від 18.01.2011 року., що підтверджується карткою особового рахунку позивача.

За таких обставин, судом не приймається до уваги твердження позивача, щодо неврахування платіжних доручень № 167 від 18.03.2011 року, № 188 від 19.04.2011 року, № 194 від 12.05.2011 року при погашенні податкового зобов'язання визначеного в декларації про доходи за 2010 рік.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.

За порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання встановлена відповідальність п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, якою передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Порушення податкового законодавства з боку позивача в частині несвоєчасної сплати грошового зобов'язання визначеного в декларації про доходи за 2010 рік, які сплачені платіжними дорученнями № 194 від 12.05.2011р. в сумі 2534,25 грн., № 219 від 30.06.2011р. в сумі 7302,85 грн. сталося в період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, а пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Цим пунктом чітко визначено "за період", тобто передбачений проміжок часу, з яким пов'язують виникнення, зміну і припинення відповідних правовідносин, виконання зобов'язань тощо.

Отже, штрафна санкція у розмірі не більше 1 гривні застосовується виключно за вчинене у період з 1 січня по 30 червня 2011 року порушення податкового законодавства.

Таким чином, відповідач повинен був застосувати до позивача штрафну санкцію за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання визначеного в декларації про доходи за 2010 рік, яке було сплачено 12.05.2011р. та 30.06.2011р. в розмірі 1,00 грн. за кожною сплатою. Згідно розрахунку штрафних санкцій, вбачається, що до позивача за кожною такою сплатою застосовано штраф в розмірі 506,85 грн. та 1460,57 грн.

Тому суд приходить до висновку про не обґрунтованість застосування до позивача штрафу в сумі 1965,42 грн. (506,85 + 1460,57 - 2 =1965,42), та протиправність податкового повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0004261732 від 13.09.2012 р. при визначення штрафу в цій частині.

Щодо застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання визначеного в декларації про доходи за 2010 рік в сумі 14216,20 грн. та несвоєчасної сплати авансових внесків з податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає, що оскільки сплата вказаних зобов'язань була здійснена в період з 30.09.2011р. по 19.02.2012р., то несвоєчасність сплати відбулась з 30.09.2011р. по 19.02.2012р., тобто за межами періоду з 1 січня по 30 червня 2011 року. Оскільки сума грошового зобов'язання була сплачена 30.09.2012р., 28.12.2011р. та 19.02.2012р. та строк затримки перевищує 30 календарних днів, суд доходить до висновку про обґрунтованість застосування штрафу в розмірі 20 відсотків за кожною погашеною сумою.

За таких обставин обґрунтовано прийнято Західною МДПІ м. Харкова податкове повідомлення - рішення №0004261732 від 13.09.2012 р. про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 7937,40 грн.

Посилання позивача на довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів № 716/10/24-15 від 20.04.2012 року, якою підтверджено відсутність заборгованості позивача із сплати податків станом на 20.04.2012р., судом не приймається до уваги, оскільки не спростовує вищевикладених висновків про несвоєчасність сплати позивачем податкового зобов'язання у 2011 році та оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято 13.09.2012р., тобто після видання відповідної довідки.

Посилання позивача на положення п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України яким встановлено, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому і третьому календарних кварталах 2011 року, судом не приймається до уваги, оскільки позивач не є платником податку на прибуток підприємств та не переходив на загальну систему оподаткування у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України.

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0004261732 від 13.09.2012 р. в частині визначення штрафу в розмірі 1965,42 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В іншій частині підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7-11, 71, 72, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0004261732 від 13.09.2012 р. в частині визначення штрафу в розмірі 1965,42 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (юридична адреса: 61052, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 57,35 грн. (п'ятдесят сім гривень 35 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 травня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.