Ухвала суду № 31242122, 30.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1806/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Безименної Н.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопоставка» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 26.11.2012 року №0072601520,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 26.11.2012 року №0072601520.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інтонації норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток позивача за півріччя 2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 13 листопада 2012 року №3/1520.

Актом перевірки встановлено, що позивачем порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання на 131324,00 грн. та прибутку від операцій з іншими цінними паперами на 625348,00 грн., в наслідок чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від операцій з іншими цінними паперами минулого періоду на 842359,00 грн. Так, на думку органу державної податкової служби у декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року позивач визначив від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду від операції з іншими цінними паперами у розмірі 1123146,00 грн., в той час як повинен був визначити 280787,00 грн. (1123146,00 грн. х 25%). Враховуючи положення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зазначає, що в даному випадку від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами, що виник станом на 01.01.2012 року підлягає включенню до витрат починаючи з І півріччя і наступних звітних періодах 2012 року у розмірі 25% від суми, що виникла станом на 01.01.2012 року.

26.11.2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення - рішення №0072601520, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 164155,00 грн., в тому числі за основним платежем 131324,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 32831,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Пунктом 150.1 статті 150 зазначеного Кодексу встановлено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла до 01.07.2012 року, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» №4834-VI, який набрав чинності 01.07.2012 року, пункт 3 Підрозділ 4 Перехідних положень Податкового кодексу України викладено в новій редакції, яким визначено особливості застосування пункту 150.1 статті 150 ПКУ у 2012-2015 роках, а саме зазначено, що протягом 2012-2015 років (починаючи з другого півріччя 2012 року) від'ємне значення об'єкта оподаткування, що утворилося станом на 01.01.2012 року, враховується платниками з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення на рік.

За цих умов платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 01.01.2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012-2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31.12.2011 року.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток і порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами за своєю природою є різними. У першому випадку мова йде про перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на витрати в наступних податкових періодах до повного погашення, а в другому - про перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Таким чином, позитивний результат від торгівлі цінними паперами, розрахований згідно до ст. 153.8 ПК України, включається до доходів у податковій декларації з податку на прибуток банку, що містить дані додатка ОД декларації, що включає позитивний результат від торгівлі цінними паперами. Цей результат, як окремий показник, не може призвести до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, який регулюється нормами п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень ПК України.

Виходячи з вищенаведеного, від'ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами в будь-якому разі не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Також колегія суддів вважає, що врахування в окремому податковому обліку лише частини витрат з придбання цінних паперів прямо суперечить нормі пункту 153.8 ст. 153 ПК України. Прикінцевими положеннями ПК України передбачено, що операції з цінними паперами та деривативами, які придбані до набрання чинності розділом III ПК України, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Отже, зміни, які внесено до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень ПК України щодо застосування п. 150.1 ст. 150 ПК України відносяться тільки до визначення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за загальними правилами та відображеного у відповідному рядку податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність податкового повідомлення - рішення від 26.11.2012 року №0072601520.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 07.05.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Н.В. Безименна

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Безименна Н.В.

Федотов І.В.