Рішення № 31241389, 14.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.13 Справа№ 914/1205/13

За позовом: Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд», м. Львів

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів

про: стягнення 81 504,65 грн.,

Суддя О. Долінська

При секретарі Н. Вашкевич

За участю представників:

позивача: Самардак - дов. №03/64 від 30.04.2013 р.,

відповідача: Пиж Г.Я. - дов. №01-1693 від 12.04.2013..

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державним проектним інстититутом проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення 81 504,65 грн. Ухвалою від 01.04.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.04.2013р.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору на виконання проектних та вишукувальних робіт №4893 від 11.10.2012 р., не оплатив за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 77 169,60 грн. Крім того, відповідачу нараховано 308,98 грн. - інфляційних, 664,43 грн. - 3% річних, 3 361,64 грн. - пені.

В судове засідання 14.05.2013 р. представник позивача з'явився, позов підтримав, вимоги ухвали суду виконав.

В судове засідання 14.05.2013 р. представник відповідача з'явився, подав відзив на позов, яким позов визнає частково з підстав, викладених у ньому. Відповідач погоджується із позовними вимогами щодо стягнення з нього 77 169,60 грн. основного боргу, 664,43 грн. - 3% річних, 3 361,64 грн. - пені. Що стосується стягнення з нього інфляційних, то вважає, що позивачем не вірно розраховано інфляційні втрати за період з 15.11.2012 р. по 01.03.2013 р., оскільки ним не враховано дефляція за даний період. Виходячи з розрахунку інфляційних втрат позивача, відповідач вважає, що розмір інфляційних втрат позивача за період з 15.11.2012 р. по 01.03.2013 р., відповідно до розрахунку відповідача становить 154,34 грн., а тому визнає тільки цю суму інфляційних. Також просить розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.

В судовому засіданні 14.05.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив.

11 жовтня 2012 року між Державним проектним інститутом проектування комунального будівництва "Львівдіпрокомунбуд" та Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" укладено договір № 4893 на виконання проектних та вишукувальних робіт (надалі по тексту рішення - договір).

На виконання даного договору позивач виконав проектні роботи на загальну суму 77 169,60грн. у термін, встановлений договором. Відповідно до Акту здачі-приймання проектної продукції від 01.11.2012 року позивач передав виконані роботи відповідачу, а другий прийняв їх. Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" зобов'язувалося оплатити виконані роботи не пізніше 10 календарних днів з моменту видачі готової проектно-вишукувальної документації. В процесі розгляду справи судом встановлено, що своїх зобов'язань відповідач не виконав.

Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець (позивач у справі) бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, за рахунок замовника (відповідача у справі), виконати проектні та вишукувальні роботи: робочий проект по об'єкту «Реконструкція магістрального стального водогону діаметром 800 мм від н. ст.. «Винники» до н. с. «Кривчиці» на ділянці вулиць Бігова, Поетична», а замовник зобов'язується прийняти проектну та вишукувальну документацію і сплатити виконавцю вартість виконаних робіт.

Згідно з п. 3.1 договору за виготовлення проектної документації та проведення вишукувальних робіт замовник, відповідно до «Зведеного кошторису», який є невідємним додатком даного договору сплачує виконавцю 77 169,60 грн. в тому числі ПДВ 20%: 12 861,60грн.

Відповідно до п. 5.1 договору передача, оформленої у встановленому порядку, документації по етапах робіт здійснюється Виконавцем і оформлюється «Актом здачі - приймання проектних і вишукувальних робіт». Замовник на протязі 10 днів з дня отримання «Акта здачі-приймання проектних і вишукувальних робіт» повертає виконавцю підписаний екземпляр або надає мотивовану відмову від приймання продукції.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме накладною № 19 від 01.11.2012 року та актом здачі-приймання проектної продукції по договору №4893, підрядник здав, а замовник прийняв виконані роботи. Отримавши від позивача акт здачі - приймання проектної продукції по договору №4893 і накладної № 19 від 01.11.2012 р. для підписання, відповідач їх не підписав їх і не повернув їх в адресу позивач. Свого обов'язку по оплаті виконаних і прийнятих робіт відповідач не виконав, претензій щодо виконання договору позивачем відповідача не було і не заявлялось. Це не заперечив в судовому засіданні і представник відповідача.

В подальшому, з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листами № 08/547 від 21.11.2012 року, №08/570 від 10.12.2012 р., 08/528 від 01.11.2012 р., якими вимагав оплати заборгованості і повернути підписану відповідачем накладну №19 від 01.11.2012 р. та акт здачі - приймання проектної продукції по Договору №4893. Однак, вказана вимога відповідачем залишена без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача вище вказану суму заборгованості.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Як встановлено судом вище, що сторони уклали договір № 4893 від 11 листопада 2012 року на виконання проектних та вишукувальних робіт, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Стаття 889 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 7 наведеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договором сторони визначили момент оплати - до 15.12.2011 року, однак відповідачем він був порушений. На час розгляду справи судом, заборгованість відповідачем перед позивачем залишилась непогашеною, що ствердив представник позивача і відповідача у судовому засіданні.

З урахуванням встановленого та наведеного вище, суд вважає підстави для стягнення 77 169,60 грн. основного боргу з відповідача достатніми та обґрунтованими.

Крім суми основного боргу, заявленого до стягнення, позивачем нараховано пеню, оскільки таке його право передбачене п. 7.4 договору, відповідно до якого, за прострочення сплачується замовником виконавцю пеня від суми заборгованості по максимальній ставці, передбаченій ст.. 3 Закону України від 22 листопада 1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

З урахуванням наведеного вище вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 3 361,64 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. . Згідно розрахунку позовних вимог, відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 664,43 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до положень абз. 2, 3 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Суд врахував заперечення представника відповідача стосовно незгоди з нарахуванням позивачем сум інфляційних втрат та врахував пояснення представника позивача в судовому засіданні, що він погоджується із тим, що при розрахунку інфляційних ним не враховувалась дефляція і що при перерахунку інфляційних втрат, сума їх складає - 154,34 грн.

З урахуванням наведеного вище, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати, однак сума, вказана позивачем до стягнення, розрахована ним невірно. Суд здійснивши розрахунок, вважає, що стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 154,34 грн. за період з 15.11.2012 р. по 01.03.2013 р., а тому в задоволенні стягнення інфляційних втрат 308,98 грн. слід відмовити за безпідставністю їх нарахування.

Згідно з п. 6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Пунктом 7.2 Постанови Плену Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідачем не наведено суду обставин та виняткових випадків, які слугували б підставою для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" про розстрочку виконання рішення на 6 місяців у даній справі слід відмовити.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дана позиція також підтверджується роз'ясненнями викладеними в п.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013 р. №7, де зазначено наступне: «правило ст.49 ГПК України, щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою».

Таким чином з відповідача підлягає до стягнення сума 1 713,98 грн. в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору, відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, ст..ст. 193,324, ГК України, 530, 610, 625, 889 ЦК України суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (адреса: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, код ЄДРПОУ 03348471) на користь Державного проектного інституту проектування комунального будівництва "Львівдіпрокомунбуд" (адреса: 79005, м. Львів, вул. Ак. Богомольця, 9, код ЄДРПОУ 03329054) 77 169,60 грн. - основного боргу, 664,43 грн. - 3 % річних, 3 361,64 грн. - пені, 154,34 грн. - інфляційних втрат та 1713,98 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3. В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

4. В задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" про розстрочку виконання рішення у даній справі на 6 місяців - відмовити.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.05.2013 р.

Суддя Долінська О.З.