Постанова № 31239084, 26.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 25» квітня 2013 р. Справа №5021/321/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Шевель О.В., суддя Гетьман Р.А.,

при секретарі Федосєєвій Х.В.,

за участю представників:

апелянта (боржника) - Ткаченко О.Д., за довіреністю б/н від 09.10.2012 року;

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області - Бутько О.В., за довіреністю від 30.01.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника - Публічного акціонерного товариства «Нафтопроммаш» в особі ліквідатора Пересадько Р.І. (вх.№774С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 12.02.2013 року у справі №5021/321/12,

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м.Охтирка та Охтирському районі,

про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нафтопроммаш», м.Охтирка, Сумська область, код 00378454,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області (суддя Спиридонова Н.О.) від 12.02.2013 року по справі №5021/321/12 заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області про визнання кредиторських вимог у розмірі 2418276,49 грн., які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими на виробництві боржника - задоволено.

Кредиторські вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області до боржника - ПАТ «Нафтопроммаш» у розмірі 2418276,49 грн., які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими на виробництві боржника - визнано та включено до другої черги реєстру вимог кредиторів.

Публічне акціонерне товариство «Нафтопроммаш» в особі ліквідатора Пересадько Р.І. з ухвалою суду першої інстанції частково не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Сумської області від 12.02.2013 року у справі №5021/321/12 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким частково задовольнити заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області та визнати його кредиторські вимоги на суму 1180943,48 грн. При цьому апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Так, апелянт зазначає, що кредитором було невірно зроблено розрахунок, а саме невірно визначено розмір щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди деяким особам та не враховано, що сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Крім того, як вказує апелянт, кредитором, всупереч приписів ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», невірно розраховану суму щомісячної страхової виплати по тим особам, яким було призначено пенсію по інвалідності, у зв'язку з чим невірно розрахована відповідна сума капіталізації.

Щодо заявленої капіталізації коштів для розрахунку за технічні та інші засоби реабілітації, то в підтвердження заявлених сум Відділенням виконавчої дирекції Фонду не надано відповідних належних доказів, що виключає можливість визнання таких вимог.

Апелянт вказує, що визначена потреба в капіталізації коштів на оздоровлення також не відповідає приписам ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», оскільки не підтверджується належними доказами та розрахована у приблизному значенні, що суперечить принципам господарського судочинства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року апеляційну скаргу ПАТ «Нафтопроммаш» в особі ліквідатора Пересадько Р.І. прийнято до провадження та призначено до розгляду.

19.03.2013 року від кредитора ПАТ «Банк Форум» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2414), в якому кредитор зазначив, що підтримує вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просить її задовольнити, ухвалу господарського суду Сумської області від 12.02.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким частково відмовити у задоволенні заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області про визнання кредиторських вимог на суму 1180943,48 грн.

Ухвалою суду від 21.03.2013 року було задоволено клопотання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду скарги боржника та арбітражного керуючого, розгляд апеляційної скарги відкладено на іншу дату.

01.04.2013 року від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області до канцелярії суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№2762), які долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 08.04.2013 року розгляд справи відкладався, а сторони - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області, боржника та арбітражного керуючого Пересадько Р.І. було зобов'язано надати до суду узгоджений розрахунок щодо всіх видів заявлених страхових витрат, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими на виробництві боржника та узгоджений розрахунок щодо кожної особи та заявлених щодо них страхових витрат, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими на виробництві боржника з розшифровкою кожного виду страхових відшкодувань.

До початку судового засідання 25.04.2013 року представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області надав через канцелярію суду додаткове роз'яснення по порядку розрахунку капіталізованих платежів пред'явлених ПАТ «Нафтопроммаш» (вх.№3576), який долучений до матеріалів справи.

Як зазначає кредитор, загальна сума, яка підлягає капіталізації по всім видам виплат становить 2369398,10 грн. Вказана сума складається із розрахунку потреби в капіталізації коштів для виплат втраченого заробітку щодо 22 осіб у розмірі 1955445,37 грн., потреби капіталізації коштів для розрахунку за виплачені пенсії по трудовому каліцтву по 4 потерпілим у розмірі 142188,34 грн., потреби в капіталізації коштів для розрахунку за технічні та інші засоби реабілітації по 2 потерпілим у розмірі 29659,13 грн., потреби в капіталізації коштів на побутове обслуговування щодо 1 особи у розмірі 91463,58 грн. та потреби в капіталізації коштів на оздоровлення по 1 особі у розмірі 150641,68 грн. При цьому, кредитор вказав, що від решти заявлених грошових вимог розрахованих на стаціонарне лікування Відділення ВД ФСС від НВ у м.Охтирка він свої вимоги знімає.

Інших документів, а саме розрахунку, який суд просив надати, сторони не надали.

В судовому засіданні 25.04.2013 року представник боржника пояснив, що підтримує доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просить її задовольнити.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області проти позиції апелянта заперечував та просив розглянути апеляційну скаргу з урахуванням наданого додаткового роз'яснення по порядку розрахунку капіталізованих платежів.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали місцевого господарського суду, перевіривши викладені в апеляційній скарзі доводи та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників апелянта та кредитора (Відділення ВД ФСС від НВ у м.Охтирка), а також перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У жовтні 2012 року до господарського суду Сумської області звернувся кредитор - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 1889382,63 грн., шляхом капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими на виробництві боржника.

05.11.2012 року від кредитора надійшла заява про збільшення розміру вимог заявлених до визнання в якій кредитор просить суд визнати його кредиторські вимоги до боржника у розмірі 2298670,14 грн.

18.12.2012 року від кредитора надійшла заява про збільшення розміру вимог заявлених до визнання в якій кредитор просить суд визнати його кредиторські вимоги до боржника у розмірі 2418276,49 грн.

12.02.2013 року господарським судом Сумської області винесено оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване судове рішення, виходив з того, що кредиторські вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області в розмірі 2418276,49 грн. заявлені у відповідності до вимог Закону, є обґрунтованими та такими, що підтверджуються належними доказами.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується із такими висновками суду першої, виходячи з наступного.

Абз. 2 ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 06.05.2000 року №765, якою затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.

Відповідно до цього Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

У Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка перебуває 22 особові справи потерпілих на виробництві боржника, які на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» продовжують отримувати страхові виплати.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином:

1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки;

5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду;

6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації;

7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

При цьому колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Тобто, вказана стаття передбачає, що кредитор звертаючись з заявою з кредиторськими вимогами на певну суму повинен їх обґрунтувати належними та допустимими доказами. За умови не надання належних та допустимих доказів, які б підтверджували кредиторські (грошові) вимоги суд має відмовляти у визнані таких вимог та включенні до реєстру вимог кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка звернулося з заявою про визнання кредиторських вимог до господарського суду Сумської області, однак, неодноразово надавав до неї уточнення, у зв'язку з чим остаточна заявлена сума кредиторських вимог кожного разу змінювалася.

При цьому, в суді апеляційної інстанції представник Відділення Фонду надав додаткове роз'яснення по порядку розрахунку капіталізованих платежів пред'явлених ПАТ «Нафтопроммаш» по справі, в якому сума заявлених кредиторських вимог за результатами проведеного розрахунку є відмінною від суми, яка заявлялася в суді першої інстанції.

Господарський суд Сумської області направляючи до Харківського апеляційного господарського суду на виконання вимог ст. 106 Господарського процесуального кодексу України направив копії матеріалів справи, необхідних для розгляду оскаржуваної ухвали.

Як вбачається із копій матеріалів справи, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка надавав докази в підтвердження заявлених грошових вимог та зазначав про вірність наданих ним розрахунків капіталізованих платежів. Однак, з наданих кредитором доказів неможливо перевірити вірність розрахунків капіталізованих платежів та визначити суму яка є вірною та такою, що підлягає визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відмова Відділення Фонду від грошових вимог розрахованих на стаціонарне лікування потерпілих не є належною, оскільки, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на Фонд покладено обов'язок здійснювати компенсування таких витрат, а отже і здійснення капіталізації таких сум. Таким чином, відмовляючись від таких заявлених вимог, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка діє всупереч вимог вказаного Закону та не в інтересах тих потерпілих, особові справи, яких знаходяться у Фонді.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що зібрані місцевим господарським судом і покладені в основу рішення цього суду. Водночас, суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Втім подання сторонами нових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду. Разом з тим, такі докази повинні існувати на час прийняття місцевим господарським судом рішення.

ВідділеннямФонду до суду апеляційної інстанції як у порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, так і всупереч приписів вказаної норми не надано доказів в підтвердження суми заявлених кредиторських вимог, як і відсутні докази, які б спростовували заявлені кредитором в суді першої інстанції вимоги. Також, слід звернути увагу на те, що під час апеляційного провадження Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка змінювало вимоги заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, апеляційний господарський суд не в змозі на стадії апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали самостійно здійснити перерахунок суми, яка підлягає капіталізації для розрахунку з потерпілими на виробництві боржника.

Стаття 103 Господарського процесуального кодексу України визначає повноваження апеляційної інстанції, а саме що апеляційна інстанція має право вчинити з оскаржуваним рішенням або ухвалою за результатами їх перегляду в апеляційному порядку.

Колегія суддів зазначає, що заява Відділення Фонду з кредиторськими вимогами є правомірною, однак, визначити який саме розмір кредиторських вимог має бути включено до реєстру вимог кредиторів колегія суддів не вбачає можливим через відсутність належного та чіткого розрахунку, а також належних доказів які б підтверджували такий розрахунок, або документів, на підставі яких можливо було б здійснити такий розрахунок самостійно та у зв'язку з чим, можливо було б прийняти нове рішення з визначенням вірної суми, яка підлягає капіталізації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка слід направити до суду першої інстанції для розгляду, а саме встановлення суми капіталізованих платежів, які підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Стаття 4-1 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Стаття 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України».

Згідно приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведених підстав, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Нафтопроммаш» в особі ліквідатора Пересадько Р.І. підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду Сумської області від 12.02.2013 року підлягає скасуванню та заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області слід направити до господарського суду Сумської області для розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст.99, 101, статті 103, ст.104, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу боржника - Публічного акціонерного товариства «Нафтопроммаш» в особі ліквідатора Пересадько Р.І. задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 12.02.2013 року у справі №5021/321/12 скасувати та направити заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Охтирка Сумської області до суду першої інстанції для розгляду.

Повний текст постанови складено 26 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Шевель О.В.

Суддя Гетьман Р.А.