ун. № 2608/20271/12
пр. № 2/759/1578/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2013 року
Святошинський районний суд міста Києва в складі
головуючого-судді Мазур І.В.
при секретарі Сіряченко Я.В.
з участю представника позивача Кирієнко С.С.
відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Державного підприємства «Антонов» до ОСОБА_2 про виселення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про виселення. В судовому засіданні представник позивача зменшила позовні вимоги. Позивач просив суд винести рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2 виселитися зі своєю сім'єю з кімнати АДРЕСА_1. Стягнути з нього судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 10.07.2006р. ОСОБА_2 був прийнятий на посаду вихователя за сумісництвом в гуртожиток АДРЕСА_1. Після чого неодноразово видавалися накази про прийняття на роботу ОСОБА_2 на зазначену посаду за сумісництвом в період з 2006р. Останній наказ був виданий 6.01.2011р., час дії наказу з 10.01.2011р. по 30.12.2011р. Основна робота відповідача на посаді менеджера в ТОВ «ХАН». На виконання розпорядження КМУ №758-р від 1.07.2009р. «Про реорганізацію державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» був прийнятий наказ №476 Мінпромполітики України від 10.07.2009р. «Про припинення шляхом реорганізації ДП «Київський авіаційний завод «Авіант». З метою виконання розпорядження КМУ було видано АНТК ім.О.К.Антонова наказ №2922к від 24.12.2009р. «Про створення філії», згідно якого в структурі підприємства створено відокремлений структурний підрозділ. Як робітник позивача відповідач на період роботи зі своєю сім'єю (дружиною та сином, які не є працівниками підприємства) були поселені у гуртожиток АДРЕСА_1, де відповідно відповідач був зареєстрований в кімнаті №10-А. Адміністрація Філії ДП «Антонов» «Серійний завод «Антонов» уклала з відповідачем Договір №71 від 1.08.2006року про надання жилої площі, 3 ліжко-місця в кімнаті №10-А гуртожитку №2. 30.12.2011р. відповідач був звільнений у зв'язку із закінченням строку дії строкового трудового договору (Наказ 5/ВК від 6.01.2011р.) з філії ДП «Антонов» «Серійний завод Антонов». Відповідач залишився проживати в кімнаті №10-А гуртожитку №2. Відповідно до п.п.1 п.5 Договору №71 у разі виникнення у наймодавця (позивача) виробничої необхідності в приміщенні, що надане наймачу, останній зобов'язується звільнити приміщення протягом 15 діб з дня його попередження. Адміністрація підприємства неодноразово попереджала відповідача про необхідність виселення з займаної кімнати. Крім того, строк дії Договору закінчився 1 червня 2012року. Незважаючи на це, відповідач продовжує проживати незаконно в гуртожитку №2, який належить позивачу.
Відповідач та його представник проти позову заперечували, посилаючись на норми Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 4 вересня 2008року. Зокрема, відповідач посилається на те, що він не має власного житла, більше п'яти років проживає в гуртожитку, постійно сплачує всі витрати по проживанню. Кімнату №10-А в гуртожитку АДРЕСА_1 він зайняв на законних підставах, а саме йому було видано ордер №33 на поселення.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.60 ЦПК України докази підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
На виконання розпорядження КМУ №758-р від 1.07.2009р. «Про реорганізацію державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» був прийнятий наказ №476 Мінпромполітики України від 10.07.2009р. «Про припинення шляхом реорганізації ДП «Київський авіаційний завод «Авіант»./а.с.7-10/
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що гуртожиток АДРЕСА_1 належить позивачу, оскільки як вбачається із довідки наданої позивачем гуртожиток знаходиться на балансі та утримується філією ДП «Антонов» серійний завод «Антонов» ./а.с.14/ Посилання представника відповідача на те, що перебування на балансі гуртожитку підприємства, не свідчить про належність гуртожитку позивачу, є безпідставними.
10.07.2006р. ОСОБА_2 був прийнятий на посаду вихователя за сумісництвом в гуртожиток АДРЕСА_1, про що виданий наказ за №144/УК. Після чого неодноразово видавалися накази про прийняття на роботу ОСОБА_2 на зазначену посаду за сумісництвом в період з 2006р. Останній наказ був виданий 6.01.2011р., час дії наказу з 10.01.2011р. по 30.12.2011р./а.с.16-21/ Відповідач ОСОБА_2 підтвердив в судовому засіданні, що в 2012році він вже не працював на посаді вихователя за сумісництвом, оскільки був звільнений.
Основна робота відповідача на посаді менеджера в ТОВ «ХАН»./а.с.15/
Адміністрація Філії ДП «Антонов» «Серійний завод «Антонов» уклала з відповідачем Договір №71 від 1.08.2006року про надання жилої площі 3 ліжко-місця в кімнаті №10-А гуртожитку №2, який знаходиться на балансі Філії ДП «Антонов» «Серійний завод Антонов» за адресою АДРЕСА_1. /а.с.29/
Згідно п.5.2. Договору у разі виникнення у наймодавця виробничої необхідності в приміщенні, що надане наймачу, наймач зобов'язується звільнити приміщення протягом 15 діб з дня його попередження про це.
Згідно п.7.1. Договору строк дії договору з 1.02.2012р. до 1.06.2012р.
Згідно п.п. 2 «Примірного положення про гуртожиток» затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.1986р. №208 гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян на період роботи або навчання.
Згідно ордеру №22 ОСОБА_2 був поселений в кімнату АДРЕСА_1
Відповідач був прийнятий на роботу позивачем не на постійно, а за сумісництвом і працював по 31.12.2011р. включно. Відповідно з відповідачем був укладений Договір про надання йому жилої площі, при цьому підписуючи даний договір відповідач тим самим засвідчив свою згоду на умови даного договору.
У зв'язку з чим суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він більше п'яти років постійно проживає в гуртожитку, а тому до нього мають бути застосовані норми Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 4 вересня 2008року.
Крім того, виходячи із положень норм ст.1 даного Закону, його норми не розповсюджуються на правовідносини , які виникли між сторонами по даному предмету позову.
Згідно ч.1 ст.132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.
Відповідач припинив працювати у позивача, строк укладеного між сторонами 1.08.2006р. закінчився 1.06.2012р.
Згідно листів за №199/671 від 9.10.2012р., №219/671 від 16.11.2012р.адресованих позивачем на адресу відповідача останній попереджався у відповідності з вимогами п.5.2 Договору про необхідність звільнити займане приміщення./а.с.24,26/.
Відповідач зазначені попередження проігнорував, продовжує, без законних на те підстав, проживати в кімнаті №10-А гуртожитку №2 зі своєю сім'єю.
Суд згідно ч.1 ст.11 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи докази, оцінку яким суд дав вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача Державного підприємства «Антонов», які підлягають задоволенню.
Керуючись ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по справі сплачений судовий збір в розмірі 107грн.30коп. (сто сім грн.30коп.).
Враховуючи викладене, керуючись п.п. 2 «Примірного положення про гуртожиток» затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.1986р. №208, ч.1 ст.132 ЖК України, ст.ст.3, 10, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 293, 294 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити. Зобов'язати ОСОБА_2 виселитися зі своєю сім'єю з кімнати АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., НОМЕР_1 на користь Державного підприємства «Антонов» (ід.н. 14307529) судові витрати по справі сплачений судовий збір в розмірі 107грн.30коп. (сто сім грн.30коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Судове рішення № 31238297, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 14.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2608/20271/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.