Рішення № 31237501, 14.05.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/32/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.13 Справа № 908/1292/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антік-Агро» (61098, м. Харків, вул. Старокримська, 9)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Відрадненське» (70406, Запорізька область, Запорізький район, с.Відрадне, вул.. Перемоги, 3)

про стягнення 50000 грн. основного боргу за договором № 156-10 від 09.10.2012 р., 5151 грн. 12 коп. пені, 1030 грн. 22 коп. річних процентів

.

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Летючий В.П., дов. від 18.04.2013 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 50000 грн. основного боргу за договором № 156-10 від 09.10.2012 р., 5151 грн. 12 коп. пені, 1030 грн. 22 коп. річних процентів

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 14.05.2013 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст. 526, 530, 629, 655 - 697, 712 ЦК України, ст. 194 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору поставки № 156-10, укладеного з відповідачем 09.10.2012 р., за видатковими накладними № РН-0000495 від 12.10.2012 р. та № РН-0000509 від 26.10.2012 р. поставив останньому товар на суму 307945 грн. 20 коп. Згідно до умов Специфікацій № 1 та № 2 до договору поставки № 156-10 відповідач зобов'язався здійснити оплату за поставлений товар протягом 7 календарних днів з дня поставки. Зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково в розмірі 257945 грн. 20 коп., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 50000 грн., яку позивач просить стягнути товариства «Відрадненське». Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п. 3.4 договору позивач просить стягнути з відповідача 5151 грн. 12 коп. пені, нарахованої за період з 20.10.2012 р. по 07.04.2013 р. Також, відповідно до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 1030 грн. 22 коп. річних процентів, нарахованих за період з 20.10.2012 р. по 07.04.2013 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не скористався правом надати відзив на позов, в судове засідання представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалу від 16.04.2013 р. про порушення провадження по даній справі відповідач отримав 18.04.2013 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, та мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності. Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 17.04.2013 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Антік-Агро» (постачальник, позивач по справі) та Публічним акціонерним товариством «Відрадненське» (покупець, відповідач по справі) 09.10.2012 р. укладено договір поставки № 156-10, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. Згідно п. 1.2 договору товар поставляється автомобільними партіями, кількість та ціна кожної партії товару узгоджується в специфікаціях до даного договору. Порядок розрахунків узгоджено сторонами п. 2.2 договору, яким передбачено, що покупець здійснює оплату товару відповідно фактичній вазі, зафіксованій в видаткових накладних на товар в порядку, обумовленому в Специфікаціях до даного договору.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 156-10 від 09.10.2012 р. сторонами підписано Специфікації № 1 та № 2, якими узгоджено найменування, кількість, вартість, строки та умови поставки та умови оплати. Відповідно до вказаних специфікацій оплата здійснюється по фактичній вазі , зафіксованій в видатковій накладній на товар протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару, датою поставки вважається дата виписки видаткової накладної. За видатковими накладними № РН-0000509 від 26.10.2012 р. та № РН-0000495 від 12.10.2012 р. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 127339 грн. 20 коп. та 180606 грн. відповідно за кожною накладною, який отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на зазначених накладних та довіреності № 529 від 11.10.2012 р. та № 550 від 25.10.2012 р., видані уповноваженій особі відповідача.

Позивач вказує, що відповідачем оплату за отриманий товар здійснено частково в сумі 257945 грн. 20 коп. та з порушенням строків оплати, узгоджених Специфікаціями № 1 та № 2, а саме: за товар отриманий за видатковою накладною № РН-0000495 від 12.10.2012 р. відповідачем 19.10.2012 р. сплачено 20600 грн., 22.10.2012 р. - 140000 грн., 23.10.2012 р. - 10000 грн., 24.10.2012 р. - 10000 грн.; за товар отриманий за видатковою накладною № РН-0000509 від 26.10.2012 р. відповідачем 22.11.2012 р. сплачено 17339 грн. 20 коп., 03.12.2012 р. - 15000 грн., 11.01.2013 р. - 30000 грн., 02.04.2013 р. - 15000 грн. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 50000 грн.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений договором термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 50000 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару, враховуючи умови договору та приписи чинного законодавства, суд вважає вимоги про стягнення річних процентів в сумі 1030 грн. 22 коп., нарахованих за період з 20.10.2012 р. по 07.04.2013 р. відповідно за кожною накладною, такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 5151 грн. 12 коп., нарахованої за період з 20.10.2012 р. по 07.04.2013 р., позивач обґрунтовує п. 3.4 договору № 156-10 від 09.10.2012 р., згідно до якого за несвоєчасну оплату товару в строки, узгоджені п. 2.2. договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми поставки за кожний день прострочки.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача, в тому числі витрати на послуги адвоката в розмірі 10000 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 193, 231 ГК України, ст. ст. 526, 546, 549, 629, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Відрадненське» (70406, Запорізька область, Запорізький район, с.Відрадне, вул.. Перемоги, 3, ЄДРПОУ 00852186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антік-Агро» (61098, м. Харків, вул. Старокримська, 9, ЄДРПОУ 24126065) 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 86 коп. основного боргу, 5151 (п'ять тисяч сто п'ятдесят одна) грн.. 12 коп. пені, 1030 (одна тисяча тридцять) грн. 22 коп. річних процентів, 11720 (одинадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 15 травня 2013 року.

Суддя І.А. Попова