Рішення № 31237171, 23.04.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

23.04.2013р. Справа № 917/426/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна", вул.Щорса, 32Б, офіс 1019, м.Київ, 01133

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів", вул. Леніна, 52, м.Пирятин, Полтавська область, 37000

про стягнення 466660,80 грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог вхідний № 5943 від 23.04.2013 року)

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивача: Охрименко М.І. дов. від 05.12.2012 р.

від відповідача: Ковтун В.В. дов. № 10/1 від 10.01.2013 р.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 466660,80 грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог вхідний № 5943 від 23.04.2013 року)

В судовому засіданні 04.04.2013 року та 18.04.2013 року оголошувалася перерва, для надання можливості сторонам самостійно врегулювати предмет спору та подати додаткові документи по суті предмету спору.

04.04.2013 року за вхідним № 4848 (канцелярії суду) представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Суд надане клопотання з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

17.04.2013 року за вхідним № 5552(канцелярії суду) представник позивача на виконання вимог ухвали суду подав додаткові документи. Суд надані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

17.04.2013 року за вхідним № 5591(канцелярії суду) голова ліквідаційної комісії В.І.Несвіт подав відзив в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі. Суд поданий відзив прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

23.04.2013 року за вхідним № 5943(канцелярії суду) представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог. Суд надану заяву прийняв до розгляду та задовольнив долучив до матеріалів справи.

23.04.2013 року № 5944(канцелярії суду) представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Суд надане клопотання прийняв до розгляду та задовольнив долучив до матеріалів справи разом з додатками.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

12.07.2010р. між ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" (далі - Позивач, Поклажодавець) та ДП ДАК "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" (далі - Відповідач, Зерновий склад) було укладено договір складського зберігання зерна №20/100 (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Поклажодавець за умовами цього Договору зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури врожаю 2010 року (далі - Зерно) та в установлений строк повернути їх Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору).

На виконання умов Договору, Позивач передав Відповідачу на зберігання Зерно, в т.ч. насіння соняшника 2010 року врожаю у загальній кількості 742223,00 кг (або 742,223 т), що підтверджується наданими Позивачем складськими документами: складською квитанцією на зерно №1618 від 13.10.2010р. (бланк серії АУ №081818) у кількості 398802,00 кг соняшника 2010 року врожаю, а також наказом на переоформлення №4010 від 13.10.2010р.; складською квитанцією на зерно №1619 від 13.10.2010р. (бланк серії АУ №081819) у кількості 343421,00 кг соняшника 2010 року врожаю(а.с.47), а також наказом на переоформлення №4011 від 13.10.2010р.(а.с.48), що видані Відповідачем при прийманні Зерна.

Відповідно до п.п.1.3., 4.7. Договору Зерно, що доставляється на зберігання Зерновому складу згідно із цим Договором, є власністю Поклажодавця. Зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатися Зерном Поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, передбаченого Договором. Зерновий склад зобов'язаний не використовувати передане на зберігання Зерно в своїх цілях та інтересах.

Позивачем надані суду завірені банківською установою платіжні доручення №9950 від 06.10.2010р., №11066 від 15.11.2010р., №11433 від 01.12.2010р., №12081 від 29.12.2010р., №12429 від 01.02.2011р., №12430 від 01.02.2011р., №12543 від 04.02.2011р., №12828 від 24.02.2011р., №13355 від 30.03.2011р., які є підтвердженням належного виконання зобов'язань щодо оплати Відповідачу послуг за зберігання Зерна відповідно до умов Договору від 12.07.2010р. №20/100.

Умовами Договору Сторони також погодили обов'язок Відповідача повернути передане йому на зберігання Зерно, а саме:

- Зерновий склад зобов'язаний виконати відвантаження Зерна автомобільним

або залізничним транспортом, наданим Поклажодавцем в строки, вказані в письмовій заяві Поклажодавця в кількості і за якістю зазначеними в складському документі за якістю в межах класу, групи за стандартами, за вирахуванням втрат у вазі за рахунок зміни якості та природних втрат в залежності від термінів зберігання (п.4.8. Договору);

- Зерновий склад зобов'язаний повернути Зерно за першою вимогою Поклажодавця (п.4.11. Договору).

Відповідно до наданих Актів звірки наявності продукції, підписаними сторонами, від 27.01.2011р. станом на 31.12.2010р. та від 06.04.2011р. станом на 31.03.2011р. за період з 13.10.2010р. по 31.03.2011р. з загальної кількості 742223,00 кг (або 742,223 т) переданого на зберігання Відповідачу насіння соняшника 2010 року врожаю було здійснено відвантаження 398105,00 кг (або 398,105 т), залишок склав 344061,00 кг (або 344,061 т) яка була виконана Відповідачем частково, а саме, відвантажено насіння соняшника 2010 року врожаю в кількості 246840,00 кг (або 246,840 т); залишок не відвантаженого Зерна склав 97221,00 кг (або 97,221 т).

10.05.2011р. Позивач направив Відповідачу претензію з вимогою здійснити відвантаження залишку переданого на зберігання Відповідачу насіння соняшника 2010 року врожаю у кількості 97221,00 кг (або 97,221 т), що повинно було здійснено на підставі заявки Позивача №05/05-1 від 05.05.2011р. або компенсувати вартість не відвантаженого Зерна.

17.05.2011р. між Сторонами підписано Акт приймання-передачі, яким встановлено та підтверджено нестачу насіння соняшника 2010 року врожаю в кількості 97221,00 кг (або 97,221 т), що належить Позивачу та передано на зберігання Відповідачу згідно Договору від 12.07.2010р. №20/100.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку із наступним:

Відповідно до наданої Довідки Головного управління статистики у Полтавській області з ЄДРПОУ на Відповідача, а також Сертифікатом відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки №1895, виданий 25.06.2008р. Державною інспекцією з контролю якості . сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку Міністерства аграрної політики України ДП ДАК "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" Відповідач є Товарним (Зерновим) складом, який здійснює зберігання Зерна на засадах підприємницької діяльності, в розумінні ст.956 ЦК та п.15 ч.1 ст.1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні"

В ст.956 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. Товарний склад є складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи.

Також, Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні", що є спеціальним нормативно-правовим актом, який регламентує правовідносини зберігання Зерна, визначено, що зерновий склад - юридична особа, що має на праві власності зерносховище та сертифікат на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (п.15 ч.1 ст.1 Закону).

За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом (ч.ч.1-3 ст.957 ЦК).

Договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа (ч.ч.1-3 ст.26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").

Згідно ч.1 ст.961 ЦК та ч.1 ст.37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", Товарний (Зерновий) склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч.1 ст.949 ЦК).

Згідно ст.32 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

За втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством (ч.1 ст. ЗЗ Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").

Згідно ч.1 ст.950 ЦК за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

В п.1 ч.1 ст.951 ЦК встановлено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, зокрема, у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Відповідно до положень ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічні положення щодо загальних умов виконання зобов'язання містяться і в ст.526 ЦК.

Приписами п.1 ч.1 ст.951 ЦК визначено, що обов'язок зберігача відшкодувати збитки поклажодавцеві виникає у випадку встановлення нестачі майна, переданого на зберігання. Отже, законодавець визначив, що вартість майна для відшкодування збитків повинна становити його вартість на момент втрати (нестачі). Як зазначалося вище, факт нестачі насіння соняшника 2010 року врожаю в кількості 97221,00 кг (або 97,221 т), що належить Позивачу та передано на зберігання Відповідачу згідно Договору від 12.07.2010р. №20/100, зафіксовано сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі від 17.05.2011р.

Згідно листа-довідки Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 07.06.2011р. №8/250-1, за період з 12.05.2011р. по 18.05.2011р. вартість насіння соняшнику за 1000,00 кг (або 1 т) становила від 635 до 650 доларів США.

Згідно даних Національного банку України станом на 17.05.2011р. курс долара США становив: за 100 доларів США - 797,85 грн. або за 1 долар США - 7,9785 грн.

При розрахунку суми збитків за нестачу насіння соняшника 2010 року врожаю в кількості 97221,00 кг (або 97,221 т), що підлягає відшкодуванню, Позивач взяв мінімальну вартість соняшника у сумі 4800,00 грн. за 100,00 кг (1 т.). Таким чином, сума збитків Позивача за нестачу насіння соняшника 2010 року становить суму у розмірі 466 660,80 грн.( відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 23.04.2013р. вх. канцелярії суду №5943).

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому слід зазначити, що пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що зменшення розміру позовних вимог є підставою для повернення відповідної суми судового збору.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" (ідентифікаційний код 00955621, місцезнаходження: 37000, Полтавська область, Пирятинський район, м.Пирятин, вул.Леніна, буд.52) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" (ідентифікаційний код 35919521, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Щорса, буд.32 Б, офіс 1019) грошові кошти у сумі 466 660,80 грн., в рахунок відшкодування нестачі насіння соняшника 2010 року врожаю в кількості 97221,00 кг (або 97,221 т), що належить ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" та було передано на зберігання ДП ДАК "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" згідно Договору складського зберігання зерна №20/100 від 12.07.2010р."

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" (ідентифікаційний код 00955621, місцезнаходження: 37000, Полтавська область, Пирятинський район, м.Пирятин, вул.Леніна, буд.52) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" (ідентифікаційний код 35919521, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Щорса, буд.32 Б, офіс 1019) витрати по сплаті судового збору у сумі 9 333,22 грн.

4. Винести ухвалу про повернення з Державного бюджету на користь ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" судового збору в розмірі 517,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 30.04.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.