Рішення № 31236611, 17.05.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/19700/12

пр. № 2/759/1420/13

17 травня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С., при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ "Українська страхова компанія Гаран-Авто" в особі Київської філії "Сіті" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Українська страхова компанія Гаран-Авто» в особі Київської філії «Сіті» 03.12.2012 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в якому просило стягнути з ОСОБА_1, 6201 грн. 10 коп. збитків у зв'язку із виплатою страхового відшкодування в порядку регресу та 214 грн. 60 коп. судового збору. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначило, що 17.09.2009 року відбулась ДТП за участю автомобілів «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 та «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, та «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3

Згідно Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2009 року винним у вказаній ДТП визнано ОСОБА_1 Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час скоєння останнім ДТП було застраховано у ПАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є ПАТ «УСК «Гарант-Авто».

ПАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» здійснило виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування в зв'язку із чим понесло збитків. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не було повідомлено позивача про настання страхового випадку, відповідно до положення ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також на ст. 993 ЦК України просить задовольнити позов в заявлений ним спосіб.

В судовому засіданні 17.05.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні 12.02.2013 року, на якому був присутній відповідач особисто, судом роз'яснено права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачу підготувати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

В судові засідання 26.03.2013 року, 18.04.2013 року, 17.05.2013 року відповідач не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки судові не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2009 року ОСОБА_1 який є власником автомобіля «ЗАЗ Деу», д.н.з. НОМЕР_4, застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ПАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», шляхом укладення з останнім договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі поліса № ВВ/1133434. За даним полісом, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб встановлено в сумі 25000,0 грн. та франшиза в розмірі 510,0 грн. (а.с. 4).

17.09.2009 року приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_4 по вул. Кільцева дорога, 4 в м. Києві, в залежності від швидкості руху не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції до попереду зупинившогося автомобіля «ВАЗ», д.н.з.НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та здійснив зіткнення з вказаним автомобілем, внаслідок чого автомобіль «ВАЗ», д.н.з.НОМЕР_2 відкинуло на попереду стоячий автомобіль «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 14.10 2009 року у справі № 3-6821/2009 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 3).

Таким чином, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 17.09.2009 року по вул. Кільцева дорога, 4 в м. Києві є ОСОБА_1

Відповідно до п. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно страхового акту № 92139 від 02.12.2009 року, складеного ВАТ «УСК «Дженералі-Гарант», страхова сума, що становить до виплати відповідно до умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та калькуляції№4042 від 15.10.2009 року (а.с 8-14) становить 6210,10 грн. (а.с. 7).

Оскільки на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 було застраховано в ПАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», остання на виконання умов договору обов'язкового страхування укладеного у формі поліса № ВВ/1133434, сплатило іншому учаснику ДТП - водію автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_3, в даному випадку власнику транспортного засобу ОСОБА_4, 6201,10 грн. страхового відшкодування (а.с.5).

Представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» та умов зазначених у полісі не було повідомлено ПАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», з посиланням на п.п. 38.1.1 ґ) ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просить стягнути з відповідача в порядку регресу понесені збитки.

Актом цивільного законодавства, що регулює правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу № № ВВ/1133434 від 19.08.2009 року є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вказаний Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, а також, містить виключний перелік підстав, за якими у страховика після виплати страхового відшкодування виникає право подати регресний позов до страхувальника, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до пп. 38.1.1. ґ) ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на час ДТП) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Тобто, зазначена стаття передбачає наявність права у страховика на пред'явлення регресного позову, внаслідок порушення особою обов'язку визначеному у пп. 33.1.2. п. 33.1 ст. 33 Закону.

Відповідно до пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на час ДТП) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Факт неповідомлення страховика у строки передбачені пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підтверджується довідкою «Кол центру» від 02.12.2009 року (а.с.22).

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані норми містять підстави для задоволення вимог страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно договору обов'язкового страхування та передбачають право страховика подати регресний позов до особи, яка не повідомила страхову компанію про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 88, 179, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ "Українська страхова компанія Гаран-Авто" в особі Київської філії "Сіті" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ПІН:НОМЕР_6, (який мешкає: у АДРЕСА_1) на користь ПАТ "Українська страхова компанія Гаран-Авто" в особі Київської філії "Сіті" (м. Київ, вул. Златоустівська, 35, п/р 26500717258826 в АТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДПРОУ 24580961) шкоду в порядку регресу у розмірі - 6201,10 грн. (шість тисяч двісті одна гривня десять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ПІН:НОМЕР_6, (який мешкає: у АДРЕСА_1) на користь ПАТ "Українська страхова компанія Гаран-Авто" в особі Київської філії "Сіті" (м. Київ, вул. Златоустівська, 35, п/р 26500717258826 в АТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДПРОУ 24580961) судові витрати у справі у вигляді судового збору: 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник