Ухвала суду № 31236204, 13.05.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1481/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 30 Вітер Л.А. Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКорнієнко Н.В. суддівГончар Н.І., Ювшина В.І. при секретаріКуцопатра Т.В. представника позивача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу позивача ОСОБА_7 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа - СТ «Іллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП, -

в с т а н о в и л а :

15 жовтня 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01 червня 2012 року близько 12 години 10 хв в с.Орадівка Христинівського району Черкаської області на 530+870 м автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем ВАЗ-2108 д.н.НОМЕР_1, яким керував він і який належить йому на праві власності та автомобілем ВАЗ-2108 д.н. НОМЕР_2, яким керував відповідач ОСОБА_8.

Причиною ДТП стало те, що відповідач ОСОБА_8 не врахував дорожньої обстановки та безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції в результаті чого допустив зіткнення з керованим ним автомобілем, який рухався попереду. В результаті даного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Дані обставини події встановлено постановою Уманського міськрайонного суду від 12.07.2012 року, згідно якої ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 350 грн.

Згідно звіту №048/06 від 11.06.2012 року про оцінку транспортного засобу, складеного експертом-оцінювачем приватним підприємцем ОСОБА_9, визначено вартість ремонту його автомобіля з врахуванням зносу складових на дату оцінки, яка становить 11 643,86 грн. Послуги зі складання звіту становлять 490 грн.

Разом з тим, фактичні його витрати з ремонту автомобіля склали 31 246,80 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №С56 від 18.07.2012 року.

ПрАТ»СТ Іллічівське», де була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 провела виплату йому страхового відшкодування за вирахуванням франшизи 510 грн. в сумі 8 128,55 грн. Загальна сума залишку матеріальних збитків, завданих йому відповідачем за наслідками ДТП становить 23 628,25 грн.

Внаслідок пошкодження автомобіля йому також заподіяно моральну шкоду, оскільки він в результаті цього пережив моральні страждання, душевні переживання, порушився звичний спосіб життя у зв'язку з відсутністю автомобіля, необхідністю у здійсненні постійного пошуку та найманні інших транспортних засобів з метою забезпечення здійснення його підприємницької діяльності за час відсутності автомобіля та інше. Крім того, в нього погіршилося самопочуття, пов'язане з пошкодженням здоров'я.

Тому просить суд стягнути з ОСОБА_8 на його користь 23 628,25 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати в сумі 490 грн.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2013 року позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 510 грн. матеріальної шкоди, сплаченої ним у вигляді франшизи, 1000 грн. моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_8 судові витрати в сумі 229,40 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_7, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити по справі нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що страховиком ПрАТ СТ «Іллічівське» сплачено позивачу суму страхового відшкодування шкоди, спричиненої транспортному засобу в сумі 8 128,55 грн. ( за винятком франшизи в сумі 510 грн. та податку на додану вартість в сумі 1 727,71 грн.). Також вказав на те, що позивачем не надано суду доказів, які б підтвердили заподіяну йому моральну шкоду в повному обсязі, зокрема в частині, що стосується його посилань на погіршення стану здоров'я.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Встановлено, що 01 червня 2012 року близько 12 години 10 хв в с.Орадівка Христинівського району Черкаської області на 530+870 м автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем ВАЗ-2108 д.н.НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_7 і який належить йому на праві власності та автомобілем ВАЗ-2108 д.н. НОМЕР_2, яким керував відповідач ОСОБА_8.

Причиною ДТП стало те, що відповідач ОСОБА_8 не врахував дорожньої обстановки та безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції в результаті чого допустив зіткнення з керованим ним автомобілем, який рухався попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Уманського міськрайонного суду від 12.07.2012 року, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 350 грн.

Згідно звіту №048/06 від 11.06.2012 року про оцінку транспортного засобу, складеного експертом-оцінювачем приватним підприємцем ОСОБА_9, визначено вартість ремонту автомобіля позивача ОСОБА_7 з урахуванням зносу складових на дату оцінки, яка становить 11 643,86 грн. Послуги зі складання звіту становлять 490 грн.

Позивачу ОСОБА_7 виплачено страхове відшкодування ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» за вирахуванням франшизи 510 грн., яке складає суму 8128 грн.55 коп. При цьому страховик пояснив сплату саме такої суми тим, що надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування на додану вартість, при виплаті страхових відшкодувань безпосередньо потерпілим, податок на додану вартість не нараховується і окремим рядком не виділяється, на підставі чого сума ПДВ (20%) була тимчасово утримана зі страхового відшкодування, оскільки на час виплати страхового відшкодування Страховику не надано доказів проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, не надано доказів оплати цього податку державі у вигляді оплати запасних частин, які були пошкоджені та підлягають заміні та проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу. Тут же додано, що для потерпілих до реальних витрат може бути включений податок на додану вартість лише за умови документального підтвердження проведення ремонту транспортного засобу платником ПДВ (а.с.20).

Проте позивач, не зважаючи на дані роз'яснення Страховика, після проведення ремонту автомобіля, який зазнав пошкодження в результаті ДТП, не звертався до ПАТ «Страхове товариства «Іллічівське» з питанням відшкодування йому вказаних затрат.

Згідно ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на який посилається Страховик у своєму листі та роз'яснює ОСОБА_7 щодо розміру страхового відшкодування, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 названого Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 1194 ЦК України, на яку посилається і апелянт у скарзі, передбачено, що особа, яка застрахувала цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Між тим, в наданому позивачем акті здачі-прийняття робіт від 18 липня 2012 року, з яким позивач пов'язує свої вимоги, зазначено про те, що ФОП ОСОБА_10 виконав роботи з технічного обслуговування та ремонту автомобіля д.н. НОМЕР_1 тр/засіб ЛАДА 2108, 1992 року випуску, але дані щодо причини такого обслуговування і ремонту автомобіля в ньому відсутні (а.с.15). Крім того, ремонт автомобіля проведено через місяць після ДТП, а види робіт, зазначені в названому акті, не відповідають тим пошкодженням, які зазначені в акті огляду транспортного засобу № 281-4, проведеного за участю представника СТ «Іллічівське», який також ніким не сопорений (а.с51).

Тому є правильним посиланням відповідача в запереченні на те, що ОСОБА_8 є неналежним відповідачем про відшкодування такої матеріальної шкоди, як просить позивач, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача забезпечена договором, укладеним з СТ «Іллічівське», відповідно до якого останній відшкодував позивачу завдані в результаті ДТП матеріальні збитки, підтверджені відповідними доказами.

Свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, яку позивач оцінює в 10 000 грн., він обґрунтовує моральними стражданнями та переживанням, шуканням транспорту в зв'язку з його підприємницькою діяльністю, шуканням грошей для ремонту автомобіля, погіршенням стану здоров'я.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про часткове доведення позивачем факту спричинення моральної шкоди потерпілому ОСОБА_7 та при визначенні розміру грошового відшкодування врахував характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань вини особи, а також вимоги розумності і справедливості.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, були предметом розгляду в суді першої інстанції, носять суб'єктивний характер та не мають в собі підстав, визначених ст. 309 ЦПК України, за наявності яких можливе скасування судового рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору всебічно і повно з'ясував і перевірив всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінив докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, дав їм належну правову оцінку, правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняв обґрунтоване і законне судове рішення. Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа - СТ «Іллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили

Головуючий :

Судді :