Рішення № 31234491, 13.05.2013, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/312/13-ц

Провадження №2/319/85/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Скляра С.Ю.,

при секретарі судового засідання Романько О.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

третьої особи ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів на утримання повнолітньої дитини (аліментів), яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 3 статті 209 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в судовому засіданні 13 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

27 березня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 з вимогою про стягнення грошових коштів (аліментів) на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після досягнення повноліття продовжує навчання. У позові зазначила, що навчання сина потребує матеріальних витрат. Відповідач ОСОБА_3 на даний час не надає допомоги дитині у зв'язку з її навчанням. Разом з цим, відповідач працевлаштований, отримує заробітну плату, у власності має земельну ділянку, яка передана в оренду, тому він в змозі надавати допомогу на утримання сина. За таких обставин ОСОБА_1 вимушена була звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_3 аліментів на утримання повнолітньої дитини в розмірі ? частини його заробітку (доходу).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, надавши судові відповідні пояснення.

Позицію позивача в судовому засіданні підтримав ОСОБА_2, як третя особа, який пояснив, що після досягнення повноліття продовжує навчання і є студентом 1-го курсу денної форми навчання електротехнічного факультету Запорізького національного технічного університету м.Запоріжжя. Навчання потребує матеріальних витрат, які на місяць в середньому складають 1380 грн., де 270 грн. - сума витрат на оплату проживання у гуртожитку за місцем знаходження навчального закладу, 240 грн. - сума витрат на проїзд до навчального закладу та бібліотеки, 720 грн. - сума витрат на харчування у їдальні навчального закладу, 150 грн. - сума витрат у зв'язку із відвідування бібліотеки, складання рефератів та інших робіт. При цьому, ОСОБА_2, починаючи з січня 2013 року, стипендію не отримує, інших видів доходів не має.

Підтримуючи вимогу про стягнення аліментів, позивач ОСОБА_1 і третя особа ОСОБА_2 пояснили, що відповідач за законом зобов'язаний сплачувати аліменти на дитину, яка досягла 18 років, і продовжує навчання. До того ж, відповідач є працевлаштованою особою, отримує заробітну плату, а тому його майнове становище дозволяє сплачувати аліменти.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на те, що він не в змозі надавати матеріальну допомогу, оскільки сплачує аліменти на іншу дитину, на його утриманні перебуває батько, який є інвалідом 2-ї групи та потребує періодичного лікування. Крім того, розмір витрат дитини у зв'язку з навчанням позивачем будь-якими доказами не підтверджений. Разом з цим, відповідач погодився з доводами позивача і третьої особи про те, що дитина об'єктивно має витрати у зв'язку з навчанням, які пов'язані із харчування та проїздом до навчального закладу і бібліотеки.

Суд, вислухавши пояснення сторін і третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.2).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 досяг повноліття, на даний час продовжує навчання на безоплатній основі, є студентом 1-го курсу денної форми навчання електротехнічного факультету Запорізького національного технічного університету м.Запоріжжя (а.с.4).

У січні 2003 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.3).

ОСОБА_2 проживає разом із матір'ю - позивачем ОСОБА_1, яка на даний час працює соціальним працівником, отримує заробітну плату в розмірі 1600 грн..

На утриманні ОСОБА_1 перебуває неповнолітня дитина - дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У відділі державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області знаходиться виконавчий лист №2-460, виданий Куйбишевським районним судом Запорізької області від 25 вересня 2002 року, про стягнення з ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/6 частини усіх видів доходу на утримання ОСОБА_4, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.38).

Відповідач ОСОБА_3 працює механізатором товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма « 40 років Жовтня», отримує заробітну плату в середньому розмірі 4433 грн. (а.с.35).

З пояснень позивача та третьої особи встановлено, що навчання ОСОБА_2 потребує матеріальних витрат. Місячні затрати на його утримання складають в середньому 1380 грн., де 270 грн. - сума витрат на оплату проживання у гуртожитку за місцем знаходження навчального закладу, 240 грн. - сума витрат на проїзд до навчального закладу та бібліотеки, 720 грн. - сума витрат на харчування у їдальні навчального закладу, 150 грн. - сума витрат у зв'язку із відвідування бібліотеки, складання рефератів та інших робіт. При цьому, ОСОБА_2, починаючи з січня 2013 року, стипендію не отримує, інших видів доходів не має (а.с.28).

Відповідно до положень ч.1 ст.199 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

При визначенні розміру аліментів суд враховує (стаття 182 СК України):

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно ч.ч.1,2 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до коментованої статті 199 СК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладеного у постанові «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року, обов'язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням.

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, особа не в усіх випадках є обмеженою у зв'язку з навчанням в можливості заробляти кошти для власного забезпечення, тому в разі спору така потреба має бути встановлена судом.

Потреба в матеріальній допомозі має бути пов'язаною з навчанням, про наявність потреби в матеріальній допомозі можуть свідчити навчання на платній основі, необхідність забезпечення житлом за місцем навчання тощо. Докази на підтвердження зазначеної обставини надаються суду заінтересованою стороною.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про те, що заперечення відповідача ОСОБА_3 проти позову є частково обґрунтованими. Позивачем ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів і не доведено, що ОСОБА_2 має витрати у зв'язку з оплатою проживання у гуртожитку за місцем знаходження навчального закладу, витрати, пов'язані з відвідування бібліотеки, складання рефератів та інших робіт. Відповідні докази у матеріалах справи відсутні.

Разом з цим, відповідач під час розгляду справи фактично визнав, що ОСОБА_2 у зв'язку з навчанням об'єктивно має витрати на харчування у їдальні навчального закладу і витрати на проїзд до навчального закладу та бібліотеки.

Зазначені обставини сторони фактично визнали, їх не оспорювали, а тому згідно ч.1 ст.61 ЦПК України вони не підлягають доказуванню.

Суд критично оцінює заперечення відповідача проти позову в частині того, що він не в змозі надавати дитині матеріальну допомогу у зв'язку з навчанням. Зазначав, що на його утриманні перебуває батько ОСОБА_5, який є інвалідом 2-ї групи загального захворювання та потребує періодичного лікування (а.с.29,30,32).

При цьому встановлено, що батько відповідача проживає разом із своєю дружиною окремо від ОСОБА_3, отримує пенсію по інвалідності в розмірі 988 грн., який є вищим від розміру прожиткового мінімуму (а.с.18-19,31,33).

Відповідачем ОСОБА_3 не надано будь-яких доказів і не доведено, що він має витрати у зв'язку з утримання свого батька. Відповідні докази у матеріалах справи відсутні.

Висновок суду про змогу ОСОБА_3 надавати дитині матеріальну допомогу у зв'язку з її навчанням ґрунтується на тому, що хоча відповідач і сплачує аліменти на утриманні іншої дитини, проте він отримує заробітну плату, яка є значно вищою від розміру мінімальної заробітної плати; частину його доходів складає орендна плата, яку він отримує за передачу в оренду належної йому земельної ділянки (а.с.34-38). Крім того, інші члени сім'ї відповідача є працевлаштованими особами, отримують заробітну плату, а тому доходи відповідача не є єдиним джерелом доходів його сім'ї.

Визначаючи розмір матеріальної допомоги (аліментів), суд враховує стан здоров'я як дитини, так і платника аліментів, який є задовільним.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу синові, який навчається і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, та зобов'язаний утримувати його до закінчення навчання нарівні з позивачем, оскільки закон покладає обов'язок щодо утримання повнолітньої дитини рівною мірою на обох батьків.

Згідно «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти України №161 від 02 червня 1993 року (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 року №173) навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 01 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Таким чином, суд, виходячи із принципів справедливості, добросовісності і розумності, закріплених у статті 7 СК України, вважає необхідним задовольнити частково вимоги позивача, у зв'язку з чим стягнути з відповідача ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу), починаючи з 27 березня 2013 року і до закінчення дитиною навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Враховуючи те, що позивача ОСОБА_1 при пред'явленні до суду позову звільнена від оплати судових витрат, а рішення ухвалено частково на її користь, суд, згідно положень ст.88 ЦПК України, має підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_3 судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме, в сумі 114 грн. 70 коп..

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.199 СК України, стст.10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в с.Смирнове Куйбишевського району Запорізької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2) на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається в Запорізькому національному технічному університеті м.Запоріжжя на денному відділенні, аліменти в розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини його заробітку (доходу), щомісячно та без урахування часу канікул, починаючи з 27 березня 2013 року, і до закінчення ОСОБА_2 навчання, але не більше як до досягнення ним 23 (двадцяти трьох) років.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в сумі 114 (ста чотирнадцяти) гривень 70 (сімдесяти) копійок (отримувач коштів: Державний бюджет Куйбишевського району Запорізької області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37892243; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області; код банку отримувача (МФО) 813015; рахунок отримувача №31217206700152; код класифікації доходів бюджету 22030001).

В задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині, - відмовити.

Рішення допускається до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С.Ю.Скляр