Рішення № 31234059, 07.05.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/10551/2012

Пров. № 2/202/283/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 травня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Шклярука Д.С.

при секретарі - Пугач Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою в якій просить визнати недійсним заповіт від 01.09.2010 року посвідчений державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2-1016.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що власником домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_4. 01 вересня 2010 року державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. був посвідчений заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 2-1016. Згідно із заповітом ОСОБА_4 на випадок свої смерті все її рухоме та нерухоме майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом вона буде мати право, права та обов'язки, що належали їй на момент складання заповіту, а також права та обов'язки, що будуть їй належати на момент смерті заповіла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

01 вересня 2010 року Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою було видано витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі за № 24611760 оспорюваного заповіту.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла у віці 66 років.

З 1972 року він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючи за вищевказаною адресою наглядав за ОСОБА_4 яка є його рідною тіткою. ОСОБА_4 мала дуже багато хронічних захворювань, в т.ч. онкологічне захворювання, що спричиняло їй багато больових відчуттів. ОСОБА_4 була схильна до зловживання алкогольними напоями, які їй неодноразово приносив ОСОБА_2, який мешкав у будинку поряд. Він систематично здійснював закупівлю продуктів харчування, періодично робив та оплачував поточні ремонтні роботи, які були необхідні для підтримки домоволодіння в належному житловому стані, слідкував за погашенням заборгованості за комунальні послуги, підтримував ОСОБА_4 морально та психологічно, відвозив її до лікарні та привозив з неї.

Також і їхній родині, поміж їхніми батьками та ОСОБА_4 існувала домовленість про те, що оскільки остання не має власних дітей і є його хрещеною матір'ю, будинок після її смерті спадкує саме він. І саме виходячи із цієї домовленості його і було зареєстровано за адресою будинку, що належав ОСОБА_4 А будинок батьків, що розташований поряд із будинком ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, після смерті батьків одноособово спадкує ОСОБА_2 Таким чином було вирішено, що два сини поділять між собою два будинки, що розташовані поряд.

Ця усна домовленість була чинна і після смерті обох батьків, після чого ОСОБА_4 неодноразово казала йому, що після її смерті все майно, яке буде належати їй на час смерті він спадкуватиме за заповітом, який вона вже нібито склала. До самої смерті ОСОБА_4 він був впевнений, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, перейде йому згідно із спадкуванням за заповітом, так як ОСОБА_4 казала про це прямо та майже кожного дня. Це також неодноразово чули інші люди, а саме сусіди та близькі друзі покійної ОСОБА_4

Опісля приблизно двох місяців після смерті ОСОБА_4 відповідач почав казати, що вищевказаний будинок належить саме йому, а він мешкає у вищевказаному будинку незаконно. Він не надав належної уваги словам відповідача, оскільки був впевнений, що існує заповіт складений саме на його ім'я. Але, при оформленні документів на спадщину виявилося, що заповіт існує, але його зміст не відповідає реальній волі та намірам покійної ОСОБА_4, так як спадкоємцем всього майна, згідно із заповітом, був відповідач.

На даний час він мешкає за адресою спірного домоволодіння та і надалі здійснює належний догляд за станом будинку та прибудинкової території.

Вважає, що заповіт складено з порушенням цивільного законодавства, оскільки при складанні заповіту волевиявлення ОСОБА_4 не було вільним, заповіт вона підписала під впливом відповідача, знаходячись в тяжкому психологічному стані, пов'язаному із онкологічним захворюванням, яке вона мала, та що не давало їй в повній мірі зрозуміти значення своїх дій, які вона вчинила в нотаріальній конторі. Дійсність заповіту є сумнівною, так як після його укладання, в період вересня 2010 року по люти 2011 року, ОСОБА_4 була впевнена і сама казала, що вже склала заповіт саме на його ім'я. Також, враховуючи, що відповідач неодноразово приносив до будинку покійної ОСОБА_4 алкогольні напої, до яких у останньої була певна залежність, можна зробити висновок, що під впливом алкоголю та під натиском відповідача керувати своїми діями та усвідомлювати їх значення ОСОБА_4 в повному обсязі не мала можливості.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні в повному обсязі, в обґрунтування позову посилалися на викладені у ньому обставини.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість, зазначив, що спірний заповіт був складений та посвідчений відповідно до вимог чинного законодавства, а визначені Законом підстави для визнання оспорюваного позивачем заповіту недійсним, відсутні.

Третя особа - Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора свого представника для участі у розгляді даної цивільної справи не направила, про причини неявки суд сповіщено не було.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши наявні у справі докази, вирішивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок всіх доказів у їх сукупності і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванню всіх обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братами. ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську приходилася сторонам тіткою.

01 вересня 2010 року від імені ОСОБА_4, державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. був посвідчений заповіт згідно із яким ОСОБА_4 на випадок свої смерті зробила розпоряджання про те, що все її майно рухоме та нерухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що за законом вона матиме право, права та обов'язки, що належать їй на день складання заповіту, а також права та обов'язки що будуть належати їй на день її смерті, заповіла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із тексту заповіту вбачається, що зміст ст.ст. 1234, 1240, 1241, 1254, 1307 ЦК України ОСОБА_4 був роз'яснений державним нотаріусом. На прохання ОСОБА_4 заповіт виготовлено нотаріусом за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Заповіт був складений та підписаний в приміщенні Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Імені Газети «Правда», буд. 8, об 11 годині 00 хв., в двох примірниках, один з яких залишився на зберіганні у справах Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, а другий видано заповідачу.

ОСОБА_4 зміст заповіту був прочитаний вголос та власноруч підписаний.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

На підтвердження позовних вимог в даній частині позову, ОСОБА_1 не було надано жодного доказу який би підтвердив той факт, що ОСОБА_4 на момент складання заповіту, тобто станом на 01 вересня 2010 року, була недієздатною чи то обмежено дієздатною, та не розуміла, чи не в повній мірі розуміла, значення своїх дій, а також не могла керувати ними. Дане твердження є неприйнятним і надуманим позивачем. Окрім того, державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. при складанні заповіту особу заповідача було встановлено та дієздатність перевірено.

Згідно ч. ч. 1 і 3 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, службовими особами визначеними у статтях 1251-1252 цього кодексу.

В матеріалах даної цивільної справи /а.с. 9/ наявна копія заповіту на ім'я ОСОБА_2, з якої вбачається, що він складений у формі, що відповідає вимогам закону.

На підтвердження позовних вимог, які стосуються того, що ОСОБА_4 в повному обсязі не мала можливості керувати своїми діями та усвідомлювати їх наслідки з-за тиску з боку відповідача та під впливом алкоголю який останній начебто приносив за місцем проживання ОСОБА_4, позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження зазначених обставин.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив, що був знайомий із ОСОБА_4, оскільки він навчався разом із позивачем, є його добрим приятелем та допомагав йому у ремонті та будівництві спірного будинку. ОСОБА_4 казала йому про те, що склала заповіт на ОСОБА_1, оскільки останній із своєю сім'єю проживав у неї, допомагав та доглядав її. Він бачив що ОСОБА_4 випивала, але вона не зловживала алкоголем, а споживала його як всі люди.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що коли вона дізналася про заповіт, вона була здивована, оскільки всі знали про те, що після смерті ОСОБА_4 будинок мав залишитися ОСОБА_1 За життя ОСОБА_4 боялася ОСОБА_2, оскільки він всіх тримав у страху. ОСОБА_1 допомагав тітці, доглядав за будинком та надавав їй допомогу. ОСОБА_4 вживала алкогольні напої та полюбляла міцно випити. Особисто вона вважає, що заповіт не відповідає внутрішній волі ОСОБА_4

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 зазначила, що 07.01.2010 року, за місяць до смерті ОСОБА_4, вона приходила до останньої та казала їй, що склала заповіт на ОСОБА_1 В неї не виникло жодних сумнівів, оскільки вона знала про домовленість, що після смерті ОСОБА_4 її будинок мав залишитися ОСОБА_1, а будинок в якому проживали батьки сторін мав залишитися ОСОБА_2 Окрім того, їй було відомо, що ОСОБА_2 забрав всі документи у ОСОБА_4 щодо домоволодіння та не віддавав їй їх. ОСОБА_4 хворіла онкологічним захворюванням та завжди приймала ліки, окрім того вживала алкоголь, оскільки казала, що після нього вона не так відчуває біль.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 вказала, що вона була сусідкою ОСОБА_4, і чула від останньої про її наміри віддати будинок саме ОСОБА_1 Їй також було відомо про існуючу у сім'ї ОСОБА_1 домовленість про те, що батьківська хата перейде ОСОБА_2, а домоволодіння ОСОБА_4 - ОСОБА_1 За складений заповіт вона нічого не чула. Їй було відомо, що ОСОБА_4 полюбляла випити алкогольні напої, оскільки як казала, що після алкоголю їй ставало краще і вона не так сильно відчувала біль. Хоч і ОСОБА_4 випивала але при цьому поводила себе завжди нормально.

Аналізуючи покази свідків, суд не приймає їх до уваги, оскільки вони хоч і є належними і допустимими доказами, але в даному випадку недостатніми, щоб оцінюючи їх у сукупності із іншими доказами по справі, суд міг би зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_4 заповіт був складений помилково і не відповідав її внутрішній волі, під психологічним тиском з боку ОСОБА_2 та в результаті вживання нею алкогольних напоїв.

Окрім того, суду не було надано будь-яких медичних документів, абулаторної картки хворого, медичних довідок, епікризів, тощо, на підтвердження відомостей про те, що ОСОБА_4 дійсно страждала на тяжке онкологічне захворювання, яке б позбавляло її можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними, а також про те, що вона перебувала на обліку у лікаря-онколога, чи лікаря-психіатра.

Клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 щодо наявності у неї психічних розладів чи захворювань, а також можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними сторонами заявлено не було.

При таких обставинах суд вважає, що позивачем не було доведено, та не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що заповіт складений на ім'я відповідача, слід визнати недійсним.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 202, 204, 207, 215, 1220 -1223, 1228, 1233, 1247, 1248, 1253, 1257 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 88, 128, 212 -215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, відмовити.

Судові витрати у справі понесені позивачем при звернення до суду у сумі 214,60 грн. не відшкодовуються та покладаються на останнього.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.С. Шклярук