ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14 травня 2013 р. Справа № 902/561/13
Провадження № 14/902/41/13
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Німенко О.І.,
позивача: Кармана Ю.В. - довіреність № 1661 від 16.01.13 р., паспорт СН 051041 виданий Переяслав-Хмельницьким МРВ ГУ України в Київській області 29.12.1995 року.
відповідача: Славінської О.М. - довіреність № 70 С/3 від 08.01.13 р., паспорт АВ 754937 виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 14.05.2007 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601) в особі філії спеціалізованого електрозв"язку публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Нижній Вал, 49-а, м. Київ, 04601)
до: Вінницького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України (вул. 40-річчя Перемоги, буд. 31, м. Вінниця, 21000)
про стягнення 13609,37 грн. заборгованості,
ВСТАНОВИВ :
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії спеціалізованого електрозв'язку публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Вінницького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України 13 609,37 грн., з яких 13173,90 грн. основного боргу, 43,90 грн. інфляційних втрат, 391,57 грн. 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 18.04.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/561/13 з призначенням її до розгляду.
08.05.2013 року представником відповідача на адресу суду надіслано заяву-пояснення на позов №КПР/679 від 08.05.2013р., в якому останній зазначив, що в зв'язку з відсутністю фінансування з державного бюджету для обслуговування систем оповіщення у нього утворилась заборгованість по оплаті вказаних послуг. Також у поясненні останній вказує, що заборгованість перед позивачем визнає в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача (Карман Ю.В.) позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Поряд з цим, представник відповідача (Славінська О.М.) існування боргу Вінницького обласного військового комісаріату перед позивачем не заперечувала, при цьому зазначивши, що при надходженні коштів вказаний борг буде сплачено в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
03.01.2012 року між Вінницьким обласним військовим комісаріатом Міністерства оборони України (Замовник) та публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії спеціалізованого електрозв"язку ПАТ "Укртелеком" (Виконавець) укладено договір № 186/13 про надання послуг у сфері телекомунікацій щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апарату та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони (а.с. 8-10).
Відповідно до п.1.1 Договору виконавець надає послуги щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільного захисту (цивільної оборони), які пов'язані з ознайомленням та використанням інформації, що становить державну таємницю згідно із статтями 1.12.2 та 1.12.3 Зводу відомостей, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440.
Згідно п.1.2 Договору перелік обладнання та розрахунки вартості обслуговування наведено у Додатках № 1-4 до договору.
У відповідності до п.2.1 Договору Виконавець з поміж іншого зобов'язаний своєчасно оплачувати виконані роботи.
Відповідно п.3.1 Договору сума договору на рік згідно з кошторисно-фінансовим розрахунком (Додаток № 3) становить 52 695,60 грн. ПДВ.
Оплата за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури здійснюється замовником згідно з доданим до договору кошторисно-фінансовим розрахунком. При зміні вартості послуг виконавець зобов'язаний надати замовнику обґрунтування цих змін з наступним складанням нового розрахунку. При цьому відповідні зміни до кошторисно-фінансового розрахунку оформлюються додатковою угодою до договору. Розрахунки проводяться у безготівковій формі у національній валюті щомісяця на розрахунковий рахунок Виконавця, протягом одного місяця з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
У випадку невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п. 4.1 Договору).
До вказаного договору його сторонами підписано ряд додатків, зокрема акт технічного стану апаратури, що передається на експлуатаційно-технічне обслуговування, розрахунок чисельності та витрат на оплату праці, тощо (а.с.13-14).
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 186/13 від 03.01.2012 року позивачем за період з січня 2012 року по грудень 2012 року надано відповідачу послуги на експлуатаційно-технічне обслуговування апарату та інших технічних засобів оповіщення та зв'язку цивільної оборони на суму 52695,60 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг), в яких зазначено строк оплати наданих послуг (а.с. 40-51).
Слід зазначити, що в матеріалах справи наявні докази надіслання вказаних актів відповідачу - реєстри згрупованих поштових відправлень (а.с.52-57).
Однак відповідачем погашено заборгованість частково, що підтверджується копіями банківських виписок, наявними в матеріалах справи. Відтак, заборгованість відповідача за договором № 186/13 від 03.01.2012 року на момент звернення з позовом до суду складає 13173,90 грн.
Як встановлено судом, наявність боргу відповідача у вказаному розмірі також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків з відповідачем станом на 01.01.2013 року, який підписано бухгалтером відповідача та скріплено печатками сторін.
17.10.2012 року на адресу відповідача надіслано претензію (№1484/05) з вимогою погашення заборгованості (а.с.27).
За твердженням позивача відповіді на претензію від 17.10.2012року відповідачем надано не було, заборгованість за надані послуги не погашено.
Проведення розрахунків з порушенням обумовлених строків спонукало позивача звернутися з даним позовом до суду.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Беручи до уваги зміст договору, укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.
Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 13173,90 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 391,57 грн. та інфляційних витрат в сумі 43,90 грн. за період з січня по грудень 2012 року включно, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.
Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних витрат не виявлено помилок, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі із врахуванням процесуальної позиції відповідача, яка власне зводиться до визнання позову в повному обсязі.
Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Вінницького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України (вул. 40-річчя Перемоги, буд. 31, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 21727137) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766) в особі філії спеціалізованого електрозв"язку ПАТ "Укртелеком" (вул. Нижній Вал, 49-а, м. Київ, 04601, код ЄДРПОУ 26549551) 13173 грн. 90 коп. основного боргу, 43 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 391 грн. 57 коп.- 3 % річних 1720 грн. 50 коп. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
Видати наказ в день набрання рішення законної сили.
Повне рішення складено 17 травня 2013 р.
Суддя Тварковський А.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
Судове рішення № 31233948, Господарський суд Вінницької області було прийнято 14.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/561/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: