Ухвала суду № 31232198, 17.05.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5171/13-ц

4-с/357/16/13

Категорія

У Х В А Л А

17 травня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві Бубели Андрія Миколайовича ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся ся до суду з вказаною скаргою і просить суд визнати дії державного виконавця Бубели А.М. по незаконному утриманню належних йому коштів неправомірними, зобов'язати державного виконавця Бубелу А.М. усунути порушення вимог ч.2 ст.44 Закону України «Про виконавче провадження», надати суду відомості за період 2012-2013 р.р. про розподіл та перерахунок коштів всім учасникам зведеного виконавчого провадження ВП № 28947116 та здійснити йому виплату згідно наданих суду розрахунків.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_1 посилається на те, що у відділі ДВС Голосіївського РУЮ у м.Києві на виконанні у державного виконавця Бубели А.М. перебуває зведене виконавче провадження ВП № 28947116, в т.ч. і його виконавче провадження від 23.11.2011 року про стягнення з КС «УКФГ» на його користь збитків на загальну суму 34555,60 грн. на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 12.10.2011 року № 2-395/11 та виконавчого листа про стягнення вказаної вище суми коштів, постановою державного виконавця від 23.11.2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по даній справі, на даний час судове рішення не виконано, за весь час виконавчого провадження йому повернуто боргу всього 1126,47 грн., його звернення до державного виконавця залишаються без відповіді, а нещодавно йому стало відомо про те, що на підставі рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 року один із стягувачів отримав від Голосіївського ВДВС належні йому кошти по зведеному виконавчому провадженню, тоді як на рахунок ОСОБА_1 ніяких коштів не надходило. Дії державного виконавця Бубели А.М. щодо тривалого, протизаконного утримання його коштів скаржник вважає незаконними та такими, що порушують його права вільно користуватися і розпоряджатися об'єктом права приватної власності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнив вимоги своєї скарги і просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Бубели А.М. щодо затримки перерахування коштів, які належать йому згідно розподілу коштів в порядку ч.2 ст.44 Закону України «Про виконавче провадження», зобов»язати державного виконавця Бубелу А.М. здійснити дії щодо перерахування коштів в сумі 10075 грн.59 коп.

Державний виконавець Бубела А.М. на неодноразові виклики до суду не з»явився, про час розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, а тому суд вважав за можливе провести розгляд даної скарги без його участі.

Вислухавши ОСОБА_1, оглянувши матеріали цієї справи, цивільну справу № 2-395 за 2011 рік, суд приходить до висновку, що подана скарга є обгрунтованою та підлягає до задоволення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.10.2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» про захист прав споживача, повернення внеску та відшкодування збитків позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача депозитний вклад з нарахованими відсотками в розмірі 28291 грн.50 коп., інфляційні кошти в розмірі 4517 грн.33 коп., 3% річних в розмірі 1626 грн.77 коп. та 120 грн. судових витрат, всього 34555 грн.60 коп.

Вказане рішення суду набрало законної сили і 16.11.2011 року Білоцерківським міськрайонним судом стягувачу було видано виконавчий лист по даній справі для пред'явлення його до примусового виконання до відділу ДВС.

23.11.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа, а оскільки у відділі ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 28947116 про стягнення заборгованості з КС «Українська кредитно-фінансова група» на користь фізичних та юридичних осіб, то державним виконавцем відповідно до вимог ст..33 Закону України «Про виконавче провадження» 01.12.2011 року винесено постанову про приєднання даного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

Ці відомості зазначені у листі за підписом начальника управління ДВС Головного управління юстиції у м.Києві на ім'я ОСОБА_1 від 18.12.2012 року за № Д-6378.

З цього листа вбачається, що державним виконавцем в процесі здійснення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні були виявлені на рахунках боржника кошти, які згідно розподілу платіжним дорученням від 30.09.2011 року в сумі 1126 грн.47 коп. перераховані на рахунок ОСОБА_1; 08.02.2012 року згідно платіжного доручення № 345 кошти у сумі 1126 грн.47 коп. також перераховано на рахунок ОСОБА_1

01.06.2012 року на депозитний рахунок надійшли кошти у сумі 57983 грн.33 коп., розпорядженням державного виконавця від 06.06.2012 року кошти у сумі 1643 грн.14 коп. перераховано на рахунок ОСОБА_1

17.10.2012 року на депозитний рахунок відділу ДВС надійшли кошти від реалізації арештованого майна-нежитлового будинку АДРЕСА_1, а 18.10.2012 року державним виконавцем здійснено розподіл та складено розпорядження № 1181/4 про перерахунок коштів, згідно розподілу ОСОБА_1 мав отримати 8432 грн.45 коп.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 фактично отримав кошти від відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м.Києві в сумі 1126 грн.47 коп. в листопаді 2011 року і 09.02.2012 року в сумі 1126 грн.47 коп., що стверджується випискою по його картковому рахунку за період з 01.01.2012 року по 15.05.2013 року, інші кошти, на які вказано у листі Головного управління юстиції у м.Києві на рахунок ОСОБА_1 по даний час не надходили.

При розгляді скарги суд враховує наступне.

Відповідно до ст..6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.11 цього Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено,

своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту

приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Ст.44 вказаного Закону визначено черговість задоволення вимог стягувачів у разі

недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів .

А за ч.2 цієї статті, вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої

черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Як встановлено судом і вказано вище в ухвалі, на рахунок відділу ДВС 01.06.2012 року надійшли відповідні кошти, але належної йому суми коштів ОСОБА_1 до цього часу не одержав, також 17.10.2012 року на депозитний рахунок відділу надійшли кошти від реалізації арештованого майна, але знову ту суму коштів, яка належить згідно розподілу ОСОБА_1, на його рахунок не було перераховано.

А тому суд вважає, що державним виконавцем дійсно допущено бездіяльність, оскільки протягом тривалого часу ним не здійснено дій по перерахуванню коштів, належних ОСОБА_1 згідно розподілу коштів, проведеного відповідно до вимог ч.2 ст.44 Закону України «Про виконавче провадження»

Таку бездіяльність державного виконавця суд вважає неправомірною.

Відповідно до ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно з ч.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов»язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

А тому з врахуванням вищенаведених правових норм суд вважає за можливе зобов»язати державного виконавця Бубелу А.М. здійснити дії щодо перерахування належних ОСОБА_1 коштів в сумі 10075 грн.59 коп. /1643,14 грн.+ 8432,45 грн./.

Суд також вважає, що ОСОБА_1 не пропустив строк звернення до суду для оскарження бездіяльності державного виконавця, оскільки на його звернення отримав листа, де було вказано про перерахування коштів, але одержавши виписку по рахунку станом на 02.04.2013 року, 10.04.2013 року він звернувся до суду з даною скаргою.

Враховуючи все наведене та керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст.383-389 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві Бубели Андрія Миколайовича щодо затримки перерахування коштів, які належать ОСОБА_1 згідно розподілу коштів в порядку ч.2 ст.44 Закону України «Про виконавче провадження» у зведеному виконавчому провадженні № 28947116 про стягнення заборгованості з Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» на користь фізичних та юридичних осіб.

Зобов»язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві Бубелу Андрія Миколайовича здійснити дії щодо перерахування на рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 10075 грн.59 коп. згідно розподілу коштів в порядку ч.2 ст.44 Закону України «Про виконавче провадження» у зведеному виконавчому провадженні № 28947116.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом п"яти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А. М. Дмитренко