Постанова № 31232146, 17.05.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2013 року 810/2341/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Пасічнюк С.В.,

за участю :

представника заявника - Новогребельська І.М.,

представника відповідача - Гук Т.В., Рижкова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

подання Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль»

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби з поданням до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Вимоги заявника мотивовані тим, що 15.05.2013 посадові особи Білоцерківської ОДПІ в Київській області не були допущені до перевірки відповідача та до приміщень підприємства відповідача.

На думку податкового органу, такі дії відповідача спрямовані на порушення чинного законодавства та перешкоджають уповноваженим особам Білоцерківської ОДПІ Київської області у проведенні позапланової виїзної документальної перевірки.

У судовому засіданні 17.05.2013 представник заявника підтримав заявлене подання.

Представник Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» у судовому засіданні 17.05.2013 заперечував щодо задоволення такого подання. В обґрунтування заперечень зазначив, що керівник та посадові особи Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» не вчиняли будь-яких дій, які б могли перешкоджати заявнику провести перевірку підприємства. У зв'язку з чим представник Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» зазначив, що підстави для задоволення вимог заявника про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - відсутні.

Дослідивши обставини справи та документи, подані сторонами як докази по справі, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Білоцерківська теплоелектроцентраль» як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області. Як платник податків та інших обов'язкових платежів, Приватне акціонерне товариство «Білоцерківська теплоелектроцентраль» взяте на облік Білоцерківською ОДПІ Київської області з 30.12.1999 за № 225.

На підставі наказу Білоцерківської ОДПІ № 999 від 15.05.2013, згідно із п.п. 20.1.4 п. 201 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого з СВ Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС майора податкової міліції від 07.05.2013 по кримінальному провадженню №32013100080000039 від 07.05.2013 про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» по питаннях нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2012 по 31.03.2013, 15.05.2013 посадовою особою Білоцерківської ОДПІ було здійснено вихід, з метою проведення позапланової перевірки на ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль».

Як стверджує заявник, 15.05.2013 о 14 год. 10 хв. в приміщенні начальника охорони ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» директор підприємства розписався в отриманні копії наказу № 999 від 15.05.2013 та ознайомився з направленням № 712 від 15.05.2013, про що ним було вчинено запис в розписці про ознайомлення з направленням.

У зв'язку з недопущенням інспектора Білоцерківської ОДПІ до проведення перевірки, останнім було складено Акт від 15.05.2013 щодо не допуску посадової особи Білоцерківської ОДПІ для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» з питань нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2012 по 31.03.2013.

Крім того, інспектор Білоцерківської ОДПІК було складено Акт від 15.05.2013 щодо неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» з питань нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2012 по 31.03.2013.

На підставі викладеного начальником Білоцерківської ОДПІ Київської області було прийнято рішення від 15.05.2013 б/н про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

У зв'язку із зазначеним Білоцерківська ОДПІ Київської області звернулась до суду із поданням про підтвердженні обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Вищезазначені обставини також підтвердила в судовому засіданні допитана як свідок ОСОБА_4 за клопотанням представника заявника, яка безпосередньо брала участь у обставинах, щодо не допуску заявника до перевірки.

Також, в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача був допитаний директор відповідача, ОСОБА_5, який спростував свідчення ОСОБА_4 про заволодіння ним проти волі ОСОБА_4 оригіналом направлення на перевірку та розпискою про отримання копії наказу та направлення на перевірку. Відповідаючи на запитання суду, ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_4 пропонувала йому ознайомитись з документами, які є підставою для проведення перевірки, до яких відносяться наказ на проведення перевірки, направлення на проведення перевірки та посвідчення ОСОБА_4 про перебування на відповідній посаді заявника. ОСОБА_5 також зазначив, що допускає, що при ОСОБА_4 були наявні всі зазначені вище документи, однак він відмовився з ними ознайомлюватись, оскільки вважав, що обов'язковою умовою проведення заявником перевірки є надання заявником відповіді на запит щодо надання пояснень, з яким відповідач раніше звернувся до заявника.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до Наказу №999 від 15.05.2013 «Щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» код ЄДРПОУ 30664834» (далі - Наказ №999), заявник мав провести документальну позапланову виїзну перевірку.

Відповідно до п.20.1.11 ст. 20 Податкового кодексу України, на яку посилається заявник як на правову підставу для задоволення подання, - органи державної податкової служби мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, якщо з'ясовується одна з таких обставин, то заявником може бути застосовано арешт майна, а саме у разі, коли:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Таким чином, недопущення заявника до перевірки є підставою для застосування адміністративного арешту майна.

Відповідно до п. 94.3 та 94.4 ст.94 Податкового кодексу України, - арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.5 ст.94 Податкового кодексу України, 94.5. Арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Аналіз вищенаведених норм приводить суд до висновку, що рішення про арешт майна є розпорядчим документом, що дій (заборони вчинення дій) щодо визначеного об'єкта - майна, яке має певні ознаки: приналежність, вартість, характеристики, місцезнаходження тощо. Відсутність ознак, які б вирізняли майно саме як об'єкт арешту, в рішенні унеможливлює можливість встановлення об'єкта арешту як такого, як і унеможливлює застосування статті 94 Податкового кодексу щодо неможливості арешту майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник, як суб'єкт владних повноважень, має право на звернення до суду лише в випадках та межах, встановлених законом. Дана норма процесуального закону виключає можливість виходу суду за межі вимог подання.

Із п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України слідує, що суд не приймає рішення про застосування адміністративного арешту, а лише підтверджує правильність такого адміністративного арешту майна та своїм рішенням легалізує рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту.

Зважаючи обставини встановлені в судовому засіданні, які можуть свідчити про недопущення відповідачем заявника до проведення документальної позапланової виїзної перевірки 15.05.2013, суд все ж вважає за неможливе задовольнити подання заявника про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, оскільки заявник в рішенні про застосування арешту майна відповідача не визначив, яке саме майно відповідача підлягає арешту. Тобто суд констатує, що заявник не підтвердив в судовому засіданні наявність та обґрунтованість об'єкта арешту, що унеможливлює сам арешт.

Керуючись статтями 9, 69-71, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль», - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.