Постанова № 31231554, 14.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р. Справа№ 910/2014/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Скрипки І.М.

при секретарі: Кобець М.О.

За участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Іванчишина С.М. довіреність № 9 від 02.01.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року

у справі № 910/2014/13 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 6 418,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 6 418, 33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.11.2011 року в м. Запоріжжя відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Мерседес" державний реєстраційний № АР 9226 ВО під керуванням Глоби Сергія Івановича та транспортного засобу "Шевроле" державний реєстраційний № АР 7216 ВС під керуванням Мартиненко Олега Олександровича, який був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0801-1280 від 25.02.2011 року.

Позивачем було виплачено Мартиненко О.О. страхове відшкодування у розмірі 6 418,33 грн.

Відповідальність Глоби С.І. була застрахована у ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" згідно полісу АА/1610409.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6 418, 33 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5 775, 91 грн. та стягнуто з останнього страхове відшкодування у сумі 132,42 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 583,79 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та розподілити витрати по сплаті судового збору пропорційно між позивачем та відповідачем.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку відповідача, при винесенні рішення суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, зокрема не з'ясував чи всі пошкодження отримані автомобілем "Шевроле" д/р № АР 7216 ВС у результаті ДТП, що мала місце 25.11.2011 року, завдяки чому безпідставно стягнув з ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" кошти у розмірі 132,42 грн. Крім того, відповідач зазначає, що суд першої інстанції порушив норми ст. 49 ГПК України, оскільки не розподілив витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" по справі № 910/2014/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/2014/13 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2013 року, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. - головуюча, Скрипка І.М., Пономаренко Є.Ю. та призначено розгляд справи на 14.05.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.05.2013 року надав пояснення, яким підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та розподілити витрати по сплаті судового збору пропорційно між позивачем та відповідачем.

Представник позивача у судове засідання 14.05.2013 року не з'явився, але через відділ документального забезпечення суду подав заяву про проведення розгляду апеляційної скарги за його відсутності. Крім того зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Приймаючи до уваги заяву позивача про проведення розгляду апеляційної скарги за його відсутності, а також те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.02.2011 року між Мартиненко Олегом Олександровичем, як страхувальником та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група", був укладений договір страхування транспортних засобів № 28-0801-1280, предметом якого є страхування автомобіля марки "Шевроле", д/р № АР 7216 ВС.

25.11.2011 року в м. Запоріжжя трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки "Шевроле", д/р № АР 7216 ВС, під керуванням Мартиненко Олега Олександровича та автомобіля марки "Мерседес" д/р № АР 9225 ВО під керуванням Глоби Сергія Івановича.

07.12.2011 року постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Глобу Сергія Івановича було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Відповідно до страхового акту № КА - 1322 від 28.12.2011 року пошкодження транспортного засобу марки "Шевроле", державний реєстраційний номер АР 7216 ВС, у зв'язку з дорожньо-транспортною подією визнано страховим випадком відповідно до умов Договору страхування № 28-0801-1280 від 25.02.2011 р. та визначено суму страхового відшкодування у розмірі 6 418,33 грн.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

29.12.2011 року позивач на підставі Страхового акту № КА - 1322 від 28.12.2011 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 6 418,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13257.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» між гр. Глобою С.І. та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" було укладено поліс № АА/1610409 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого, ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля марки "Мерседес" д/р № АР 9225 ВО. Відповідно до п. 2 цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становить 50 000, 00 грн., франшиза - 510, 00 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм Глобою С.І., позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість потерпілої особи.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов'язанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди) передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність Глоби С.І., який на законній підставі користується автомобілем марки "Мерседес" д/р № АР 9225 ВО, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом № АА/1610409, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Згідно із ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Вимогами ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди) встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 зазначеного закону документів або в строки та обсягах, визначених рішенням суду.

Позивачем на адресу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» була направлена відповідна заява № 11/3458 від 01.10.2012 року на виплату страхового відшкодування із доданими документами, що були отримані останнім 04.10.2012 року.

Водночас, відповідач страхове відшкодування у встановлений законом строк не здійснив, мотивованої відмови у здійсненні виплати позивачу не направив.

Часткове погашення заборгованості у розмірі 5 775,91 грн. з боку відповідача відбулось вже після подання позивачем позовної заяви до Господарського суду міста Києва, про що свідчить платіжне доручення № 1455 від 08.02.2013 року.

На підставі часткового погашення заборгованості, судом першої інстанції припинено провадження у справі в частині стягнення з ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" в порядку регресу 5 775,91 грн. та стягнуто на користь позивача залишок заборгованості у розмірі 132,42 грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 1 583,79 грн.

Згідно полісу № АА/1610409, яким застраховано цивільну відповідальність Глоби С.І., вбачається, що розмір франшизи за даним полісом становить 510,00 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що розмір страхового відшкодування, в цій частині не відшкодовується, а заявлена вимога в частині розміру франшизи - 510,00 грн. не підлягає задоволенню.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає, що суд першої інстанції неправомірно стягнув залишок заборгованості у розмірі 132,42 грн., оскільки дана сума є вартістю відновлення декоративного ковпака т/з "Шевроле", пошкодження якого, на думку відповідача, не є шкодою, заподіяною у результаті ДТП, що мала місце 25.11.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу огляду транспортного засобу марки "Шевроле", від 01.12.2011 року, який був складений експертом-автотовароведом Українського експертного центру "Експерт - Сервіс Авто" у присутності власника транспортного засобу, наслідками вищезазначеного ДТП є пошкодження декоративного ковпаку лівого переднього колеса, про що свідчить фото №13 у фототаблиці к висновку №560 від 01.12.2011 року. Крім того, в даному протоколі зазначено, що т/з не має ніяких інших пошкоджень окрім тих, що безпосередньо пов'язані з ДТП, тому доводи відповідача щодо неправомірності стягнення суми залишку заборгованості у розмірі 132,42 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

Також в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції неправомірно поклав на нього витрати судового збору у розмірі 1 583,79 грн. та просить стягнути з позивача на користь ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" суму 860,25 грн, оскільки вважає, що судові витрати у даному спорі повинні покладатися на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З приводу цих доводів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з п.5 листа Вищого господарського суду України N 01-8/453 від 26.06.95 р. "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів", якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, судові витрати покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Оскільки відповідач сплатив частину боргу вже після звернення позивача з позовом до суду, відповідно стягнення з ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" на користь ПрАТ "СК "Українська страхова група" 1 583,79 грн. судового збору повністю відповідає вимогам господарсько-процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року у справі № 910/2014/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявників.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року у справі № 910/2014/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року у справі № 910/2014/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/2014/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Скрипка І.М.