Рішення № 31231412, 10.05.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 2601/13621/12

Провадження № 2/752/283/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2013 р . Голосіївський районний суд м.Києва в складі: головуючого -судді Полякової Л.В.,

при секретарі Фаренюк А.О., Сабалдаш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики, -

встановив:

у лютому 2012 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики. Зазначим, що він та його дружина ОСОБА_4 уклали 12.02.2008 року договір позики, відповідно до умов якого позивач та його дружина передали, а відповідачі прийняли грошову позику в сумі 10 000 тис. доларів США, що на день звернення згідно курсу НБУ становить 79900 грн. Відповідно до умов договору відповідачі зобов'язалися повернути грошову позику в повному обсязі в строк до 12 лютого 2009 року. Станом на 31 січня 2013 року відповідачі борг не повернули, у зв'язку із чим позивач змушений звернутись до суду із позовом та просить стягнути з відповідачів заборгованість за договором позики в сумі 79900 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові та просив їх задовольнити, крім того просив стягнути з відповідачів витрати, понесені ним на публікацію в пресі оголошення про виклик відповідачів. Зазначив, що передані в позику кошти належали йому та його дружині на праві спільної сумісної власності. Передані кошти відповідачам необхідні були для здійснення підприємницької діяльності, а саме відкриття стоматологічного кабінету, оскільки подружжя відповідачів є лікарями -стоматологами. Останні ухиляються від сплати боргу, у зв'язку із чим він змушений звертатись до суду із відповідними позовами, оскільки вказаний борг є не єдиним боргу відповідачів перед ним.

Відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти вимог позовної заяви, вказала не те, що її чоловік та позивач перебували у дружніх стосунках, в силу яких позивач та його сім'я отримували безкоштовні стоматологічні послуги у відповідачів. Оскільки у її чоловіка ОСОБА_2 тривав судовий спір з приводу поділу спільного майна подружжя із попередньою дружиною ОСОБА_5, позивач ОСОБА_1 надавав юридичні послуги з приводу відсудження частки квартири у спільному майні подружжя, результатом якого було відсудження 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 За спільною домовленістю усі витрати, пов'язані із веденням судового процесу ніс позивач, а в подальшому відповідачі зі свого боку зобов'язувались передати вищевказану 1/3 частину квартири у приватну власність позивачу, останній зобов'язувався компенсувати різницю між витратами, пов'язаними із веденням судового процесу та вартістю частки квартири. В подальшому позивач наполягав на підписанні договору позики в якості гарантії дотримання відповідачами обов'язку щодо передачі у власність 1/3 частини квартири. Зазначила, що відповідачем було заздалегідь підготовлено договір, який був підписаний ним та його дружиною та фактично підписано у автомобілі на стоянці мережі швидкого харчування «Макдональдс», розташованої на Ленінградській площі в м. Києві, додатково вказувала на те, що з боку позивача висловлювались погрози щодо фізичного знищення її чоловіка та створення проблем.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти вимог позову у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні поясненням його дружини відповідача ОСОБА_3 Вказав на те, що із позивачем знаходився у дружніх стосунках, грошові кошти фактично не передавались, крім того зазначав, що є юридично необізнаною особою та цілком довіряв позивачу при підписанні будь - яких договорів та документів, як адвокату, оскільки позивач надавав правову допомогу в судовому спорі щодо поділу спільного майна подружжя із його колишньою дружиною.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти вимог позову заперечив, вказував на те, що позивач обгрунтовує вимоги позову лише від свого імені, хоча позикодавцем є також дружина позивача, яка повинна бути також стороною по справі. Крім того, посилався на те, що сторони всупереч вимогам ЦК України не обумовили факт передачі коштів підписанням розписки, яка є важливим документом який може підтвердити існування договору позики, розмір фактично одержаних коштів та майна або грошей, а також розмір плати за користування кредитом. Укладаючи договір позики сторони обійшли необхідну умову при укладенні договорів, а саме, не склали належним чином розписку на підтвердження факту отримання коштів, у зв'язку із чим, вважає, що підстави у задоволенні позову відсутні.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

12.02.2008 року між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1, ОСОБА_4 передали, а позичальники ОСОБА_3, ОСОБА_2 прийняли грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) доларів США.

Згідно висновку експерта науково -дослідного експертно -криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області №2-ВКД від 09.01.2013 року будь -яких змін чи доповнень до договору позики від 12.02.2013 року не вносилось, друкований текст договору позики від 12.02.2008 року роздруковувався електрофотографічним друком, безперервного за допомогою монохромного лазерного принтеру, чим спростовано посилання відповідачів, що вони не підписували договір позики саме в такій редакції та на вказану в договорі суму.

В подальшому відповідачі визнали сам факт підписання договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, у такій самій кількості, що були передані йому (позикодавцем) у строк та у порядку що встановлені договором.

Відповідно до умов договору відповідачі зобов'язались повернути позику у строк до 12.02.2009 року.

Закон покладає обов'язок на учасників судового процесу надати докази на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачі скористались своїми процесуальними правами на власний розсуд, жодного клопотання, відповідно до вимог ЦПК України, чи то для витребування та дослідження інших належних та допустимих доказів в судовому засіданні, в обґрунтування власної правової позиції, своєчасно надіслано та заявлено не було. Суд розглянув справу на підставі наявних в справі доказів, що були безпосередньо їм досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом відхилено клопотання відповідачів про допит свідків щодо обставин які передували отриманню позики, а також на підтвердження того що відповідачі фактично кошти не отримували, а підписали вказаний договір лише з метою гарантування позивачу ОСОБА_1 виконання домовленості про передачу у право власності 1/3 частки квартири, що належала відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності, оскільки відповідно до ст. 1051 ЦК України рішення суду не може ґрунтуватись на свідчення свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Доказів підписання договору позики під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини стороною відповідачів не надано.

Відповідач ОСОБА_3 вказувала на те, що договір укладено було під впливом насильства з боку позивача, разом із тим жодних процесуальних рішень, якими доведено вину позивача ОСОБА_1 з приводу погрози чи застосування насильства не надано.

Крім того, суд враховує, що відповідачі із позовом до суду про визнання договору позики від 12.08.2008 року з підстав вчинення даного правочину під впливом насильства не звертались.

Сторони уклали договір у письмовій формі, жодних зауважень щодо умов договору, розміру позики, строків повернення, відсутності при його підписанні дружини позивача в договорі відповідачами не обумовлювалось.

Доказів про неможливість скористатись правовою допомогою при укладенні договору стороною відповідачів не надано, посилання відповідачів на те, що вони довіряли позивачу ОСОБА_1, як адвокату, який надає правову допомогу не можуть бути прийняті до уваги, оскільки жодних угод про надання правової допомоги при укладенні договору позики, між позивачем та відповідачами не укладалось.

Як пояснив в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, що не заперечувалось жодною із сторін, позивач здійснював представництво на підставі довіреності інтересів ОСОБА_2 у судовому процесі щодо поділу спільною майна подружжя із попередньою дружиною останнього, при цьому плата за надані послуги не обумовлювалась, крім того надання правової допомоги у відповідному судовому процесі не дає суду підстави вважати, що таку правову допомогу позивач надавав чи повинен був надавати відповідачам і при укладенні договору позики. Юридична необізнаність відповідачів при укладенні договору позики не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки настання юридичних наслідків не перебуває в залежності від знання чи незнання закону учасниками правовідносин.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання моє виконуватись належними чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідачі своїх зобов'язань за договором позики у визначений в договорі строк не виконали, чим порушили умови договору та зазначені норми закони.

Доводи представника відповідача щодо обов'язкового залучення до участі у справі дружини позивача ОСОБА_4 не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки обумовлена договором позика була надана позивачем та його дружиною солідарно, як майно, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя без визначення частки кожного із них. Відповідно до ст. 542 ЦК України у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред'явити вимогу боржникові у повному обсязі, а виконання боржником свого обов'язку одному із солідарних кредиторів у повному обсязі звільняє боржника від виконання решті солідарних кредиторів.

Виходячи з наведеного, право пред'явити до відповідачів вимогу щодо повернення позики належить як позивачі так і його дружині ОСОБА_4

Клопотання щодо залучення ОСОБА_4 до участі у справі жодна із сторін не заявляла.

Також, суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_2 щодо обов»язкової наявності розписки позичальника або іншого документу, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми, оскільки ч. 2 ст. 1047 ЦК України не передбачає обов'язкової наявності такої розписки. Крім того, сторони Договору позики своїми підписами засвідчили, що позикодавці зобов'язані на момент підписання даного договору передати грошові кошти позичальниками у повному обсязі. Підписаний сторонами договір вважається виконанням свого зобов'язання позикодавцями.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 542 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно -правовим актом.

Оскільки, сторонами укладено договір позики в іноземній валюті, визначення суми, яка підлягає сплаті здійснюється згідно офіційного курсу долару США відносно гривні, розміщеному на офіційному веб -сайті Національного банку України та на день ухвалення рішення становить 799.3 грн., а тому сума яка підлягає стягненню становить 79900 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню витрати, пов'язані із публікацією оголошення в пресі про виклик відповідачів, сплата яких документально підтверджена квитанцією /а.с.32/ по 84 грн. з кожного на користь позивача, та судовий збір в сумі 399 грн. 50 коп. з кожного на користь держави, оскільки позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору, як інвалід з дитинства 2 групи.

Керуючись, ст. 525, 526, 533, 542, 1046, 1047, 1049,1051 ЦК України, ст.ст. 3,4, 10, 11, 33, 36, 57-61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Добровеличківка Добровеличківський район Кіровоградської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 79900 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Добровеличківка Добровеличківський район Кіровоградської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 витрати за публікацію в пресі оголошення про виклик відповідачів в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Добровеличківка Добровеличківський район Кіровоградської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в сумі 399 (триста дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: