Ухвала суду № 31231359, 17.04.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1064/13 Головуючий:1 інстанції

Справа № 2035/2192/2012 р. Сорока О.П.

Категорія: договірна Доповідач: Яцина В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Яцини В.Б.

суддів колегії - Бурлака І.В., Карімової Л.В.

при секретарі Гопко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП факторинг Україна» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2012 року ТОВ «ОТП факторинг Україна» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило достроково стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № ML - 706/121/2008 від 14.07.2008 року, яка станом на 15.02.2012 року складала 5 075 777,97 грн., відшкодувати понесені судові витрати.

Відповідачка позов визнала лише частково, в сумі 124221,99 доларів США, за винятком штрафних санкцій, посилаючись на те, що поточна заборгованість виникла не з її вини, а внаслідок фінансової кризи.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2012 року позов ТОВ «ОТП факторинг Україна» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП факторинг Україна» 1 592 234,7 грн., вирішено питання про стягнення судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі поставила питання про зменшення стягнення до еквіваленту в гривнях за курсом НБУ 124221,99 доларів США. На обґрунтування скарги послалася на те, що неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм процесуального і матеріального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору № ML - 706/121/2008 від 14.07.2008 року ОСОБА_4 отримала від ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», в кредит 130 000 доларів США під 13,99 % річних, з кінцевим терміном повернення 14.07.2023 року.

Сторони погодилися, що з березня 2009 року відповідачка своїх обов'язків за кредитним договором не виконувала, у зв'язку з чим у станом на 15.02.2012 року за розрахунком Банку відповідач має заборгованість за кредитним договором в сумі 124221,92 доларів США, основний борг, а також - 12426,99 доларів США - заборгованість по процентах, а також 3984212,81 грн. пені. За умовами п. 4.1.1 вказаного договору кредиту, порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів сплати процентів за користування кредитними коштами у визначенні договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. За договором від 29.06.2012 року ПАТ «ОТП Банк» відступив

позивачу своє право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору, який за ст. 629 ЦК України є обов'язковий для сторін.

За частиною 2 статті 1050 ЦК України, а також - відповідно до п. 1.9.1 кредитного договору, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами з розстроченням, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 625 ЦК України передбачає правило, за яким боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частково задовольняючи позов районний суд, і в цій частині рішення не оскаржено, за відповідною заявою відповідачки застосував наслідки спливу передбаченого ч. 2 ст. 258 ЦК України річного строку позовної давності та з урахуванням значного перевищення неустойки суми заборгованості за кредитним договором на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшив розмір пені до 500 000 грн. При цьому суд взяв до уваги, що відповідачка у 2010 році намагалася погасити заборгованість за кредитним договором шляхом продажу предмету іпотеки, на що Банк не погодився, а причина виникнення заборгованості пов'язана з тим, що вона зламала ногу, що вплинуло на її бізнес, а з березня 2012 року ОСОБА_4 перебуває під вартою і СІЗО і позбавлена можливості безпосередньо керувати своїм бізнесом.

За частиною 3 ст. 550 ЦК України кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).

Стаття 617 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від

відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оскільки наведені відповідачкою причини виникнення заборгованості по сплаті кредиту не є поважними причинами в розумінні вказаних ст.ст. 617, 550 ЦК України підстав для звільнення від сплати неустойки, то судова колегія погоджується з висновками районного суду з цього приводу, які відповідають нормам матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують.

Таким чином з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін.

Крім того, з огляду на те, що ОСОБА_4 було відстрочено сплату 1609,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення, то відповідно до ст. 88 ЦПК України вказана сума підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315, 319, 323-325, 327 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2012 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, рахунок 31211206780011, одержувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код ОКПО 37999628, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ 02894131, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1609,50 грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: