Постанова № 31230287, 26.04.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2013 р. 13 год.53 хв.Справа №2а- 4959/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Кравченко Д.В., представника відповідача Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Дніпро" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Дніпро" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 26 листопада 2012 року № 0008312200, № 0008322200, якими визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 173379 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 43344 грн. 75 коп., зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ на 6541 грн. Позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у м. Херсоні всупереч нормам податкового законодавства та без урахування положень Цивільного кодексу України. Суми нарахованого грошового зобов'язання та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, необґрунтовані та не відповідають фактичним даним податкового обліку позивача. Відповідач не має повноважень встановлювати, що правочини суперечать інтересам держави та суспільства чи вчинені удавано, з метою приховування сплати податків третіх осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу, правочин що суперечать інтересам держави та суспільства може бути визнаний недійсним судом. Відсутність контрагента позивача - ТОВ "Завод електротехнічних виробів" за місцезнаходженням, а також відсутність у нього достатніх трудових ресурсів, машин, механізмів та обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ним господарські операції з поставки товарів, адже транспорт, складські приміщення необхідні необоротні активи могли бути орендовані у інших осіб, а робочі активи могли вилучатись на умовах підряду з суб'єктами господарювання, або шляхом аутстафінгу (позикова робоча сила). ДПІ у м. Херсоні не наведено належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Завод електротехнічних виробів" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. Придбані товари використані у власній господарській діяльності. У позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, сплачено постачальнику у повному обсязі ПДВ у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, що слідує виконання підприємцем всіх умов чинного законодавства під час формування податкового кредиту, при цьому всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку на придбання товару офор мленні у відповідності до вимог ПКУ та Закону України від 16.07.99 №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Законодавство передбачає відповідальність за неналежне виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті ПДВ до бюджету саме для платника ПДВ - юридичної особи, а не покупця товарів.

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області ДПС (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що при проведені виїзної позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Дніпро" з питання підтвердження господарських відносин ТОВ "Завод електротехнічних виробів" за квітень 2011 року та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) отриманих від вищевказаного підприємства було виявлено відсутність ТОВ "Завод електротехнічних виробів" за місцезнаходженням, а також відсутність у нього достатніх трудових ресурсів, машин, механізмів та обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією, податкова інспекція не має можливості встановити факту сплати податку за операціями між позивачем та його контрагентом до бюджету. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів цих постачальників податковою службою встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). На думку відповідача, відсутні докази товарності операцій. Позивачем порушено ч. І ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, ст. 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. ст. 662, 655 та 656 ЦК України. У результаті нікчемності правочинів позивачем завищено суму податкового кредиту за перевіряємий період, що призвело до заниження податку на додану вартість у позивача, та завищено валові витрати, що вплинуло на заниження податку на прибуток.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

ТОВ "Торговий дім "Ватра-Дніпро" є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

В листопаді 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області ДПС, на підставі наказу № 1172 від 06.11.2012 року та направлення № 1352/22-4 від 06.11.2012 проводилась виїзна позапланова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Дніпро" з питання підтвердження господарських відносин з ТОВ "Завод електротехнічних виробів" за квітень 2011 р., за результатами перевірки Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області ДПС було складено акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки № 2552/22-4/37049083 від 12.11.2012.

Направлення від 06.11.12 № 1352/22-4 та копію наказу ДШ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 06.11.12 № 1172 вручено особисто під розписку керівнику підприємства. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за квітень 2011 року на суму 179920 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у квітні 2011 року на суму ПДВ 6541 грн. та до заниження суми ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет на загальну суму 173379 грн.

Згідно акту перевірки було встановлено, що ТОВ "ТД "Ватра - Дніпро" у квітні 2011 року мало взаємовідносини з ТОВ "Завод електротехнічних виробів", м. Сімферополь, загальна сума ПДВ становить - 179920,33 грн. Договір на поставку товару підприємством ТОВ "ТД "Ватра - Дніпро" до перевірки не надано. Документування поставок товару (робіт, послуг) та включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2011 року від постачальника ТОВ "Завод електротехнічних виробів" до покупця ТОВ "ТД "Ватра - Дніпро" відбувалось на підставі податкових та видаткових накладних. Товаро-транспортні накладні не надано.

Відповідач використовував при проведені перевірки акт ДПІ в м. Сімферополі від 14.07.2011р. № 8901/23-4/36478629 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Завод електротехнічних виробів", яким зафіксовано, що перевірити дане товариство з питання правильності відображення та сплати ПДВ за квітень 2011 року неможливо у звязку з відсутністю останнього за юридичною адресою, що підтверджується записом в ЄДР. Крім того, податкова звітність даного товариства свідчить про те, що товариство не звітувало про працюючих осіб та про виплачені доходи у квітні 2011 р., в березні обліковувалась одна особа. Не встановлено власних або орендованих складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень. Свідоцтво платника анульовано 24.06.11 внаслідок включення до ЄДР запису про відсутність за юридичною адресою. Крім того, відповідач посилається на те, що постачальником ТОВ "Завод електротехнічних виробів" було ПП "Селтік -Юг", декларація якого за квітень 2011 року визнана недійсною, основні фонди відсутні, не знаходиться за юридичною адресою (акт перевірки від 17.06.11 № 159/15-2/36945220).

На підставі висновків акту позапланової виїзної документальної перевірки № 2552/22-4/37049083 від 12.11.2012 відповідачем було прийнято два податкові повідомлення-рішення від 26.11.2012 № 0008312200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 216 723 грн.; № 0008322200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 541 грн.

Предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту. Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що товари позивачем не придбавались у ТОВ "Завод електротехнічних виробів", господарські операції тільки документувались як придбані у ТОВ без реального виконання саме цією юридичною особою, а фактично якщо і придбавались, то у невідомої особи, для легалізації господарських операцій використовувались документи ТОВ "ЗЕВ". За відсутності факту придбання відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених позивачем та ТОВ "Завод електротехнічних виробів", суд вважає передчасним та таким, що не підтверджено при розгляді справи належними доказами. Укладені між позивачем та його контрагентами угоди не віднесено законом до нікчемних, також відсутнє судове рішення про визнання їх недійсним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Разом з тим, наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. За відсутності відповідних первинних документів або їх неналежного оформлення підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угод витрати. Вимоги до складання первинних бухгалтерських документів викладені в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV, зокрема, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкових зобов'язань необхідно встановити такі факти, як реальність здійснення господарських операцій, наявність у продавців товарів спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку. З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В даному спорі про необґрунтованість формування податкового кредиту за документами ТОВ "Завод електротехнічних виробів" свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як-то неможливість встановлення джерела походження продукції та відповідно сплату податку в належному розмірі з операцій купівлі-продажу товару.

Суд приймає до уваги, що контрагент позивача ТОВ "Завод електротехнічних виробів" не мав матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; тобто, не декларував наявності трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. ТОВ "Завод електротехнічних виробів" не звітувало в квітні 2011 року про виплачені доходи фізичним особам взагалі, навіть директору та головному бухгалтеру. В червні 2011 року було встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою.

В період здійснення господарських операцій (квітень 2011 року) відповідальними за фінансово-господарську діяльність ТОВ "ЗЕВ" були керівник ОСОБА_3, головний бухгалтер ОСОБА_4, в той же час видаткові та податкові накладні від імені ТОВ "Завод електротехнічних виробів" підписані гр.-кою ОСОБА_5, посада її не зазначена. Представники позивача в судовому засіданні не надали будь-яких доказів того, що ОСОБА_5 була керівником ТОВ "ЗЕВ". Отже, первинні бухгалтерські документи, що підписані невідомою особою, є такими, що не відповідають ознакам первинних документів. А податкова накладна, яка підписана особою, посада якої не визначена, і немає доказів що ця особа була уповноважена керівником на підписання податкових накладних, свідчить про те, що такі податкові накладні є недійсними та не можуть бути задіяні для формування податкового кредиту. Позивач повинен був пересвідчитись в належному оформленні податкових накладних, витребувати підтвердження повноважень на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів.

Суд вважає, що позивач не надав достатніх доказів отримання у ТОВ "ЗЕВ" товарів. У позивача не має приміщень у власності, доказів оренди приміщень або складів суду не надано. Транспортних засобів ні у позивача, ні у ТОВ "ЗЕВ" немає. Доказів наймання транспорту також. Наданий суду договір від 01.04.11, укладений позивачем з гр-м ОСОБА_6 про використання працівником власного транспорту, суд оцінює критично, оскільки цей договір не був наданий на перевірку, доказів того, що ОСОБА_6, який мешкає у м. Дніпропетровську, був працівником херсонського підприємства та йому виплачувалась зарплата, не надано, доказів того, що позивач ніс витрати по придбанню палива для даного автомобіля або іншим чином компенсував витрати ОСОБА_6 на бензин та амортизацію автомобіля, також немає. Відсутні докази того, що позивач виплачував кошти ОСОБА_7 на відрядження, видавав довіреності на отримання товарів від ТОВ "ЗЕВ" (витяг з книги видачі довіреностей). Підписи особи, яка отримувала товари, в видаткових накладних від імені позивача не належать гр.-ну ОСОБА_7, що можна визначити візуально. Яким чином оформлялись видаткові накладні за підписами представників позивача та ТОВ "ЗЕВ", представники позивача суду не пояснили.

З наданих суду дорожніх листів вбачається перевезення вантажів з м. Сімферополь від ТОВ "ЗЕВ" до м. Дніпропетровськ до ТОВ "ТД "Ватра-Дніпро", разом з тим, директор ТОВ "ТД "Ватра-Дніпро" ОСОБА_8 не пояснила в судовому засіданні який працівник позивача та від кого конкретно з посадових або службових осіб ТОВ "ЗЕВ" отримував товар та з якої адреси, або складу у м. Сімферополь, доказів того, що в м. Дніпропетровську позивач має якійсь складські приміщення, відповідальних осіб за прийомку товарів, їх розвантаження, зберігання, позивач суду не надав.

Документи про подальшу продаж товарів, придбаних у ТОВ "ЗЕВ", різним покупцям в інших містах, суд оцінює критично, оскільки знову не надано доказів транспортування або доказів того, що ці покупці отримували товар власним транспортом зі складу позивача в м. Дніпропетровськ.

Свідок ОСОБА_9, допитаний в судовому засіданні, працює головним бухгалтером підприємства, повідомила, що офіс позивача розташований у м. Херсоні, вул. Перекопська, 169, придбаний у ТОВ "ЗЕВ" товар не завозиться в м. Херсон, а перевозиться транзитом до м. Дніпропетровська, де позивач має в оренді склад. На момент перевірки була заборгованість за придбані товари, яка погашена у вересні.

Ні керівник позивача, ані головний бухгалтер в судовому засіданні не надали конкретних свідчень щодо того, хто саме представляв інтереси ТОВ "ЗЕВ", де знаходяться його офіс, склади, хто підписував первинні документи.

Посилання ДПІ на те, що постачальником товарів ТОВ "ЗЕВ" є ПП "Селтік-Юг", суд не приймає до уваги, оскільки, крім даного підприємства, в квітні місці 2011 року були і інші постачальники , як-то ПАТ "Завод "Піденкабель", ТОВ "ОСП корпорація Ватра".

Таким чином, позивач придбавав продукцію у особи, яку податкова інспекція не має можливості перевірити з метою виявлення безтоварних операцій, коли угоди між транзитними підприємствами відбуваються лише на папері, а насправді фактичне виконання здійснюється від іншого постачальника або взагалі не здійснюється.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених витрат), є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів. У даному спорі в основу прийняття оскаржуваних рішень покладено висновок про не підтвердженність реальності виконання спірних операцій з поставки товару позивачеві саме тими постачальниками, які документували операції. Суд приймає до уваги, що акт перевірки ТОВ "ЗЕВ" не оскаржено в судовому порядку.

Інші докази, на підставі яких можна було б зробити висновок про реальність виконання зазначених операцій з поставки овочів та плівки, у справі відсутні, так само, як відсутнє посилання позивача на наявність таких доказів. За таких обставин, (а саме - за відсутності доказів фактичного продажу товарів) підписані невідомими особами податкові накладні від імені постачальника не можуть бути підставою для формування податкового кредиту. Позивач є суб'єктом господарювання, повинен бути обізнаним з порядком укладання угод та складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний перевіряти повноваження осіб, які підписали розрахункові документи, накладні, податкові накладні, вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі. Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з особами, які створили підприємство без наміру займатись законною підприємницькою діяльністю, а для неправомірного отримання податкової вигоди .

За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість. В задоволенні позовних вимог відмовляється. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Дніпро" в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 26.11.12 №№ 0008312200, 0008322200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 травня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1