Рішення № 31229724, 13.05.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" травня 2013 р. Справа № 906/510/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Чертков В.О., дов. від 01.12.2010 р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 8499,09 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 8499,09 грн., з яких: 4073,90 грн. - борг за договором № 17-2-010211 оренди нежитлового приміщення від 01.02.2011 р., 246,48 грн. - пеня, 4076,87 грн. - штраф, 101,84 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, копія ухвали господарського суду від 22.04.2013 р. повернулась без вручення адресату з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.51-53).

Кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.56).

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки суд дійшов до висновку, що відповідач своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а його явка судом обов'язковою не визнавалась, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасника судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 р. ТОВ "Маркет-Трейд" (орендодавець, далі - позивач) та ФОП ОСОБА_2 (орендар, далі - відповідач) уклали договір № 17-2-010211 оренди нежитлового приміщення (а.с.7-10).

Сторони погодили, що позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Житомир, АДРЕСА_2, а відповідач оплачує позивачу плату за користування приміщенням та обладнанням та інші платежі на умовах та в терміни, передбачені цим договором (п.1.1.).

За умовами договору відповідачу передається приміщення, розташоване на другому поверсі торгівельного центру "Дастор" (ділянка №17 площею 14,25 м. кв.) з метою торгівлі дитячими товарами (пункти 2.1., 4.1., 4.2.).

Розмір орендної плати становить 1567,50 грн. на місяць (п.8.1.).

Відповідно до пункту 8.3. орендна плата сплачується по перерахунку на поточний рахунок позивача не пізніше 1 числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку-фактури, що до 25 числа попереднього місяця повинен бути надісланий відповідачу рекомендованим листом або вручений під підпис відповідальній особі відповідача.

На виконання умов договору 01.02.2011 р. позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, погоджену договором, про що свідчить відповідний акт (а.с.10, на звороті).

За заявою відповідача сторони угодою від 01.10.2011 р. розірвали договір № 17-2-010211 оренди нежитлового приміщення з 01.10.2011 р.

Згідно угоди відповідач зобов'язався протягом одного робочого дня з моменту підписання угоди провести повний та остаточний розрахунок з позивачем по орендній платі станом на 01.10.2011 р. та передати позивачу приміщення (а.с.14).

Відповідно до акту приймання-передачі відповідач повернув позивачу орендоване нежитлове приміщення 01.10.11 р. (а.с.15).

З матеріалів справи вбачається, що за період дії договору (01.02.2011 р. - 30.09.2011 р.) відповідач свої зобов'язання по сплаті орендних платежів виконав лише частково.

Відповідно до акту звірки розрахунків станом на 01.10.2011 р. борг відповідача перед позивачем становив 8188,90 грн. (а.с.30).

Відповідач частково погасив зазначений борг 19.10.2011 р. на суму 1000,00 грн. та 14.11.2011 р. на суму 200,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.16-17).

17.01.2012 р. сторони уклали угоду, відповідно до якої відповідач підтвердив заборгованість з орендної плати в сумі 6988,90 грн. та зобов'язався сплатити її протягом 12 місяців, починаючи з січня 2012 р. рівними частками в сумі 582,41 грн. не пізніше 10 числа кожного місяця (а.с.31).

У пункті 2 угоди зазначено, що вказані платежі відповідач здійснює в рахунок погашення заборгованості з орендної плати згідно договору № 17-2-010211 оренди нежитлового приміщення від 01.02.2011 р.

Проте, всупереч досягнутим домовленостям, відповідач борг по орендній платі погасив частково, на загальну суму 2915,00 грн., сплачуючи в період з січня по травень 2012 р. щомісячно 583,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.18-22).

Таким чином, станом на день звернення до суду у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 4073,90 грн. (6988,90 грн. - 2915,00 грн.).

Довідкою № 108 від 13.05.2013 р. позивач підтвердив, що станом на день судового засідання сума боргу відповідача не змінилась (а.с.55).

Відповідно до п.12.1.1. договору оренди, у випадку порушення відповідачем термінів внесення платежів, передбачених цим договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Спираючись на зазначений пункт договору, позивач нарахував на суму боргу пеню в розмірі 246,48 грн.

Відповідно до п.3 угоди від 17.01.2012 р. у випадку прострочення термінів погашення заборгованості з орендної плати, визначених у п.1 цієї угоди, відповідач сплачує на користь позивача штраф у сумі 100% від простроченої суми за кожен випадок прострочення.

На підставі зазначеного пункту позивач нарахував штраф в розмірі 4076,87 грн.

Також позивачем на суму основного боргу нараховано 3% річних в розмірі 101,84 грн.

Відповідні розрахунки додано до позовної заяви (а.с.23).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1.ст.762 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань по сплаті орендних платежів допустив заборгованість перед позивачем, що становить 4073,90 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені, трьох відсотків річних, штрафу, судом встановлено, що вони здійснені частково невірно.

Як вбачається із розрахунку пені (а.с.23), нарахування останньої здійснювалось на залишок заборгованості, що залишилась несплаченою за останні три місяці оренди (липень, серпень, вересень 2011 р.) в розмірі 938,90 грн., 1567,50 грн., 1567,50 грн. відповідно.

Так, на заборгованість за липень 2011 р. в розмірі 938,90 грн. позивач нараховує пеню в сумі 70,61 грн., починаючи з 31.07.2011 р. за 183 дні.

На заборгованість за серпень 2011 р. в розмірі 1567,50 грн. позивач нараховує пеню в сумі 97,92 грн., починаючи з 31.08.2011 р. за 152 дні прострочення.

На заборгованість за вересень 2011 р. в розмірі 1567,50 грн. позивач нараховує пеню в сумі 77,95 грн., починаючи з 31.08.2011 р. за 121 дні прострочення.

Тобто, позивач за кожен місяць заборгованості здійснює нарахування по 30.01.2012 р.

Проте, як судом встановлено, 17.01.2012 р. сторони уклали угоду, якою змінили строки та порядок сплати боргу за оренду.

За таких обставин, починаючи з 17.01.2012 р. нарахування пені за порушення строків оплати згідно умов договору оренди від 01.02.2011 р. є безпідставним.

Отже, нарахування пені є правомірним, починаючи з дати, визначеної позивачем, до 17.01.2012 р. (по 16.01.2012 р. включно).

Так, правильним нарахування пені є:

- на борг за липень 2011 р. - 67,36 грн. (938,90 грн. сума боргу, 169 днів прострочення);

- на борг за серпень 2011 р. - 91,83 грн. (1567,50 грн. сума боргу, 138 днів прострочення);

- на борг за вересень 2011 р. - 71,86 грн. (1567,50 грн. сума боргу, 108 днів прострочення).

Загальна сума пені складає 231,05 грн.

Отже, пеня в розмірі 15,43 грн. заявлена до стягнення безпідставно.

За умовами укладеної сторонами угоди від 17.01.2012 р. відповідач мав сплачувати 582,41 грн. не пізніше 10 числа кожного місяця з січня по грудень 2012 р.

Відповідач, сплачуючи щомісячно 583,00 грн., припинив погашати заборгованість, починаючи з червня 2012 р.

Отже, у відповідача виникла прострочена заборгованість в розмірі 579,46 грн. за червень 2012 р. та по 582,41 грн. за кожен місяць з серпня по грудень 2012 р.

Боржник здійснює нарахування 3% річних з червня 2012 по березень 2013 р.

Отже, правильним є нарахування 3% річних на суму боргу за кожен місяць з моменту виникнення заборгованості по березень 2013 р.

Натомість, позивач здійснює нарахування, починаючи з червня 2012 р. на суму 4073 грн., що е неправомірним, оскільки заборгованість на загальну суму 4073,90 грн. виникла у відповідача лише з грудня 2012 р.

До того ж, позивач здійснив розрахунок, виходячи з кількості місяців, а не з кількості днів прострочення, що є помилковим.

Отже, правильним є наступне нарахування 3% річних:

- за червень 2012 р. - 13,98 грн. (період 11.06.2012 р. - 31.03.2013 р., 294 дні прострочки, борг 579,46 грн.);

- за липень 2012 р. - 12,61 грн. (період 11.07.2012 р. - 31.03.2013 р., 264 дні прострочки, борг 582,41 грн.);

- за серпень 2012 р. - 11,13 грн. (період 11.08.2012 р. - 31.03.2013 р., 233 дні прострочки, борг 582,41 грн.);

- за вересень 2012 р. - 9,65 грн. (період 11.09.2012 р. - 31.03.2013 р., 202 дні прострочки, борг 582,41 грн.);

- за жовтень 2012 р. - 8,22 грн. (період 11.10.2012 р. - 31.03.2013 р., 172 дні прострочки, борг 582,41 грн.);

- за листопад 2012 р. - 6,74 грн. (період 11.11.2012 р. - 31.03.2013 р., 141 день прострочки, борг 582,41 грн.);

- за грудень 2012 р. - 5,31 грн. (період 11.12.2012 р. - 31.03.2013 р., 111 днів прострочки, борг 582,41 грн.).

Загальна сума 3% річних складає 67,64 грн. Позивач нараховує 101,84 грн. Отже 34,20 грн. заявлені до стягнення безпідставно.

Відповідно до п.3 угоди від 17.01.2012 р. у випадку прострочення термінів погашення заборгованості з орендної плати, визначених у п.1 цієї угоди, відповідач сплачує на користь позивача штраф у сумі 100% від простроченої суми за кожен випадок прострочення.

Оскільки судом встановлено, що сума боргу відповідача перед позивачем складає 4073,90 грн., виходячи із умов договору, правомірним є нарахування штрафу в розмірі 4073,90 грн. (100%).

Проте, позивач здійснив нарахування штрафу (4076,87 грн.), помноживши суму 582,41 грн. на 7 місяців, що є невірним.

За таких обставин 2,97 грн. штрафу заявлені позивачем до стягнення безпідставно.

Положеннями ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п.3 ст.83 ГПК України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

На підставі викладеного, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, господарський суд вважає, що нарахований відповідачу штраф в розмірі 100% є надміру великим.

При цьому суд враховує, що позивачем не доведено, що відповідач невиконанням своїх зобов'язань завдав позивачу збитки.

За таких обставин суд вважає за необхідне зменшити розмір обгрунтовано заявлену штрафу вдвічі, у зв'язку з чим стягнути з відповідача 2038,44 грн.

Відповідач заперечень на позовні вимоги не подав, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги заявлені правомірно, відповідно до законодавства та укладених сторонами договорів та є такими, що підлягають задоволенню частково, в розмірі 6409,54 грн., з яких: 4073,90 грн. боргу за оренду, 231,05 грн. пені, 67,64 грн. 3% річних, 2038,44 штрафу.

В решті позову суд відмовляє у зв'язку із зменшенням суми штрафу та у зв'язку з необгрунтованістю.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 10014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд", 10003, м.Житомир, вул.Домбровського, буд.3, ідентифікаційний код 32121992,

- 4073,90 грн. боргу;

- 231,05 грн. пені;

- 67,64 грн. 3% річних;

- 2036,95 штрафу;

- 1709,85 грн. судового збору.

3. У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.05.13

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

Друк:

1 - до справи

2 - відповідачу (рек. з пов.)