ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/1158/13-a
"13" травня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
розглянувши у письмовому провадженні у м. Тернополі справу за позовом Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 975,45 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Борщівська міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, надалі відповідач, про стягнення заборгованості на суму 975,4 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкового зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу на суму 975,4 грн. В підтвердження викладеного надано розрахунок суми позовних вимог податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1.
Представником позивача надано клопотання про розгляд справи без його участі у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що відповідач по справі, ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець зареєстрований 17.03.1997 року та перебуває на обліку у Борщівській міжрайонній державній податковій інспекції Тернопільської області Державної податкової служби з 05.07.2002 року.
Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3.).
Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 встановлено, що до місцевих податків належить єдиний податок.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, а саме фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень (друга група).
Пунктом 293.1 статті 293 цього Кодексу встановлено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно підпункту 2 пункту 293.2 статті 293 цього Кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
З матеріалів справи вбачається, що 13.03.2012 року суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 подано до Борщівської МДПІ Тернопільської області Державної податкової служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.
Враховуючи подану заяву відповідача, Борщівською МДПІ видано свідоцтво за №914372 про сплату єдиного податку з 01.04.2012 року та віднесено ОСОБА_1 до ІІ групи платників єдиного податку (а.с. 9).
Зокрема, рішенням Борщівської міської ради від 14.06.2012 року №531 (а.с.10-11) для обраного відповідачем виду діяльності встановлена ставка єдиного податку в розмірі 15% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно вимог пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Таким чином, відповідач як платник другої групи повинен сплачувати єдиний податок не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Враховуючи переплату по даному платежу за приватним підприємцем ОСОБА_1 сума заборгованості по єдиному податку становить 975,45 грн., що підтверджується: розрахунком податкової заборгованості по єдиному податку (а.с. 14), довідкою Борщівської МДПІ від 10.04.2013 року №1471, обліковою карткою платника єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб станом на 10.04.2013 року (а.с.16-18).
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.
Згідно пункту 295.4 статті 295 цього Кодексу сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
З матеріалів справи слідує, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2 податкову вимогу форми «Ф» від 20.12.2012 року за № 42, про що відповідач був повідомлений належним чином (а.с. 12). Вказана вимога не призвела до повного погашення податкового боргу та в установленому порядку не оскаржена.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку у сумі 975,45 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
На час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійщов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості із сплати єдиного податку в сумі 675,45грн., підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.2, 69, 70, 71, 94, 122, 128, 160 - 163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) боргу в сумі 975,45 грн. (дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 45 копійок) на р/р №3151997070031, код платежу 18050400, одержувач - Борщівська міська рада, код 37971052, МФО 838012.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.
Судове рішення № 31229721, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 13.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 819/1158/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: