Постанова № 31229626, 29.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1107/13-a

"29" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до відкритого акціонерного товариства Підгаєцький маслосирзавод «Коропець» про стягнення заборгованості на суму 328,20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Бережанська міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства Підгаєцький маслосирзавод «Коропець» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами, на загальну суму 328,20 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, надавши клопотання про розгляд справи без його участі у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Згідно даних обліку, Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби, як контролюючим органом, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення податкових зобов'язань встановлено, що відповідачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов'язань на суму 328,20 грн. по земельному податку.

Заявлена до стягнення сума заборгованості по земельному податку на суму 328,20 грн. підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: копією податкової декларації плати за землю №1300000500 від 13.02.2013 року (а.с. 7-12), обліковою карткою платника податку станом на 12.04.2013 року, обґрунтованим розрахунком сум податкового боргу станом на 16.04.2013 року (а.с. 5).

При таких обставинах за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами на суму 328,20 грн.

З метою погашення заборгованості Бережанською МДПІ Тернопільської області Державної податкової служби за юридичною адресою боржника направлялась податкова вимога форми «Ю» від 25.01.2011 року № 1/2. Вказані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу.

Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Приписами статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач Бережанська міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, та здійснює повноваження в даних правовідносинах надані їй чинним законодавством України.

У статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

Пунктом 269.1.2. ст. 269 та пунктом 270.1.1. ст. 270 Податкового кодексу України передбачено, платниками податку є землекористувачі, а об'єктом оподаткування земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пункт 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України визначає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як слідує з матеріалів справи, податкове зобов'язання по земельному податку нараховане відповідачем та контролюючим органом на підставі податкової декларації є узгодженим у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України.

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

З огляду на наведене, оскільки податкове зобов'язання по земельному податку на суму 328,20 грн. відкритим акціонерним товариством Підгаєцький маслосирзавод «Коропець» не сплачено в установлений чинним законодавством строк, таке зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Так, статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1244 затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Пункт 2 зазначеного Порядку передбачає, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки.

В судовому засіданні доведено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов'язань по земельному податку, що призвело до виникнення податкового боргу станом на час розгляду справи на загальну суму 328,20 грн., а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 94, 128, 136, 160-163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих відкрите акціонерне товариство Підгаєцький маслосирзавод «Коропець» (код 21130327) та за рахунок готівки, що йому належить, податковий борг на суму 328,20 грн. (триста двадцять вісім гривень 20 копійок.).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.