Постанова № 31227952, 23.04.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/1342/13-a

категорія 8.2.6

23 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Павлюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Державне підприємство "Попільнянське лісове господарство" звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби від 30 січня 2013 року № 0000032301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 723660, 00 грн., № 0000042301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 112191, 25 грн. та № 0000052301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012 року на 26512, 00 грн., серпень 2012 року - 20207, 00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вказані рішення прийняті податковим органом внаслідок відсутності в актах наданих послуг інформації про розмір фактично понесених витрат виконавцями (ТОВ "Аврора шип транс", ПП "Інтера-трейд", ПП "Лариса", ФОП ОСОБА_3, ПП "Улекс") послуг при організації перевезень вантажу замовника, відсутності в актах виконаних робіт підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства, недоліків при складанні товарно-транспортних накладних та відсутності частини товарно-матеріальних накладних (по ТОВ "Аврора шип транс", ПП "Інтера-трейд", ФОП ОСОБА_3, ПП "Улекс"), відсутності відомостей про транспортні засоби, якими здійснювалася доставка вантажу позивачем у пункти призначення (морські торгові порти) для подальшого експорту такого вантажу у вантажо-митних деклараціях. З такими висновками відповідача Підприємство не погоджується, оскільки надання послуг підтверджується укладеними договорами, звітами експедиторів, товарно-транспортними накладними по всім контрагентам, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), реєстрами продукції, прийнятої від Підприємства, а окремий недолік первинного документа (ТТН, акта виконаних робіт) чи помилка в його оформленні сам по собі не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю і просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали і просили у їх задоволенні відмовити. Пояснили, що оспорювані рішення скасуванню не підлягають, так як ґрунтуються на підставі правомірних висновків перевірки про формування позивачем витрат та податкового кредиту на підставі актів наданих послуг, в яких відсутня інформація про розмір фактично понесених витрат виконавцями (ТОВ "Аврора шип транс", ПП "Інтера-трейд", ПП "Лариса", ФОП ОСОБА_3, ПП "Улекс") послуг при організації перевезень вантажу замовника, відсутності в актах виконаних робіт підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства, недоліків при складанні товарно-транспортних накладних та відсутності частини товарно-матеріальних накладних (по ТОВ "Аврора шип транс", ПП "Інтера-трейд", ФОП ОСОБА_3, ПП "Улекс"), відсутності відомостей про транспортні засоби, якими здійснювалася доставка вантажу позивачем у пункти призначення (торгові порти) для подальшого експорту такого вантажу у вантажо-митних деклараціях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної працівниками Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби виїзної планової перевірки Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2012 року виявлено порушення вимог:

- підпункту 138.8.1 пункту 138.8, підпункту 138.10.3 пункту 138.10, пункту 138.4, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 578928, 00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на 89753, 00 грн. та завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість за липень 2012 року на 26512, 00 грн., серпень 2012 року - 20207, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 8/22-01/13549845 від 16 січня 2013 року (а.с. 20-71, том 1).

На підставі вказаного акта податковим органом 30 січня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000032301 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 723660, 00 грн., № 0000042301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 112191, 25 грн. та № 0000052301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012 року на 26512, 00 грн., серпень 2012 року - 20207, 00 грн.

Щодо визначення зобов'язання по податку на прибуток.

Відповідно до пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 вказаного Кодексу, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (підпункт 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України).

До складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки (підпункт 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Із змісту наведених правових норм слідує, що безумовною підставою для формування розміру витрат при визначенні розміру податку на прибуток є їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Судом встановлено, що позивач на реалізацію пиловника уклав контракт № 24/ПОП від 23 липня 2012 року з компанією "Zemplin Partners LLP" (а.с. 30-32, том 3), з фірмою "Aksun agc ambalaj ve kereste sanayi ticaret limited sirketi" контракт № 7-АК від 27 січня 2012 року (а.с. 33-36, том 3), контракт № РТ-19 від 06 лютого 2012 року з компанією "Premier trade and consulting ltd" (а.с. 37-44, том 3), контракт № 11-АТ від 19 січня 2011 року (а.с. 45-48, том 3) з компанією "Глобус ЛЛС" контракт № 2-ГЛ від 02 квітня 2012 року (а.с. 49-52, том 3), № 12-ГЛ від 19 січня 2011 року (а.с. 53-57, том 3), 01 квітня 2011 року, 16 січня 2012 року контракти з фірмою "Orca orman urunleri mobilya Dekorasyon Dograma Insaat Taahhut Sanayi Ticaret Limited Sirketi" (а.с. 58-64, 73-75 том 3), 27 грудня 2011 року - контракт № RTN-PPL-27/11 з компанією "Royaltron LLP" (а.с. 65-72, том 3), контракт № 10 від 01 березня 2012 року з компанією "Metropol yapi malzemeleri LTD" (а.с. 76-80, том 3).

Про реалізацію лісоматеріалів за умовами зовнішньо-економічних контрактів свідчать митні декларації, реєстри продукції, прийнятої від Підприємства, копії яких є у матеріалах справи.

23 січня 2012 року між Підприємством (Відправник) підписано з ТОВ "Аврора шип транс" договір № 1по (а.с. 94-95, том 1), 02 лютого 2012 року - з ПП "Інтера-трейд" (Виконавець) договір № 2по (а.с. 242-243, том 1), відповідно до яких Виконавець зобов'язується організувати доставку довіреного йому Відправником вантажу до пункту призначення (Одеса-порт, Білгород-Дністровський морський порт) та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а Відправник зобов'язується сплатити за організацію вантажоперевезення та експедування вантажу встановлену плату.

13 березня 2012 року Державним підприємством "Попільнянське лісове господарство" (Відправник) укладено договір № 13032012 (а.с. 175-176, том 1) з ПП "Лариса" (Перевізник), предметом якого є здійснення Перевізником доставки автомобільним транспортом довіреного Відправником вантажу і видачі його уповноваженій на одержання особі, а Відправник з свого боку зобов'язується оплатити таке перевезення.

Також, позивач (Відправник) 25 липня 2012 року уклав з ПП "Улекс" договір № 1пу (а.с. 109-110, том 1), 01 серпня 2012 року - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір № 2 ПМ (а.с. 73-74, том 1), за умовами яких Виконавець зобов'язується організувати доставку довіреного йому Відправником вантажу до пункту призначення (м. Одеса, м. Іллічівськ, м. Южний, м. Білгород-Дністровський) та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а Відправник зобов'язується сплатити за організацію вантажоперевезення та експедування вантажу встановлену плату.

Про виконання умов зазначених вище договорів свідчать звіти експедиторів, товарно-транспортні накладні по п'яти контрагентам, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) із назвою наданих послуг - організація вантажоперевезень та експедування лісоматеріалів, вартість послуг з ПДВ, копії яких є у матеріалах справи. Реєстри продукції, прийнятої від Підприємства, містять інформацію про транспорт (автомобільний і залізничний), яким здійснювалася доставка товару до морських торгових портів.

Відповідач зменшив розмір витрат і, відповідно, збільшив розмір зобов'язання по податку на прибуток на 578928, 00 грн. на підставі висновків про відсутність в актах наданих послуг інформації про розмір фактично понесених витрат виконавцями (ТОВ "Аврора шип транс", ПП "Інтера-трейд", ПП "Лариса", ФОП ОСОБА_3, ПП "Улекс") послуг при організації перевезень вантажу замовника, відсутність в актах виконаних робіт підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю підприємства, недоліки при складанні товарно-транспортних накладних та відсутність частини товарно-матеріальних накладних (по ТОВ "Аврора шип транс", ПП "Інтера-трейд", ФОП ОСОБА_3, ПП "Улекс"), відсутність відомостей про транспортні засоби, якими здійснювалася доставка вантажу позивачем у пункти призначення (торгові порти) для подальшого експорту такого вантажу у вантажо-митних деклараціях.

Такі припущення податкового органу суд вважає надуманими, оскільки відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що окремий недолік первинного документа (ТТН, акта виконаних робіт) сам по собі не може бути безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, тобто позбавлення цього документа сили звітного податкового документа, а відтак платника податків права на формування витрат.

Підстави та порядок формування платником податків витрат регламентується положеннями розділу ІІІ Податкового кодексу України, яких платник зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови недотримання них формування витрат може бути визнано неправомірним.

Крім того, серед обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, перелік яких містить частина 2 статті 9 вказаного Закону, зазначення зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю платника податків не передбачено.

За таких обставин, позивачем правомірно віднесено до складу витрат витрати у сумі 2756803, 00 грн. (I квартал 2012 року - 285092, 00 грн., ІІ квартал 2012 року - 1558858, 00 грн., ІІІ квартал 2012 року - 912853, 00 грн.) по оплаті наданих ТОВ "Аврора шип транс", ПП "Інтера-трейд", ПП "Лариса", ФОП ОСОБА_3, ПП "Улекс" послуг по забезпеченню перевезення лісоматеріалів та експедування, тому визначення податковим органом у рішенні № 0000032301 від 30 січня 2013 року зобов'язання по податку на прибуток (доходи) підприємств і організацій державного підпорядкування по основному платежу у розмірі 578928, 00 грн. і штрафним санкціям у сумі 144732, 00 грн. є необґрунтованим.

Стосовно нарахування податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пунктів 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підставою для нарахування зобов'язання по податку на додану вартість, як і для зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень і серпень 2012 року, стали висновки податкового органу про формування податкового кредиту на підставі актів наданих послуг, у яких відсутня інформація про розмір фактично понесених витрат виконавцями (ТОВ "Аврора шип транс", ПП "Інтера-трейд", ПП "Лариса", ФОП ОСОБА_3, ПП "Улекс") послуг при організації перевезень вантажу замовника, актів виконаних робіт за відсутності в них підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю підприємства, недоліки при складанні товарно-транспортних накладних та відсутність частини товарно-матеріальних накладних (по ТОВ "Аврора шип транс", ПП "Інтера-трейд", ФОП ОСОБА_3, ПП "Улекс"), відсутність відомостей про транспортні засоби, якими здійснювалася доставка вантажу позивачем у пункти призначення (торгові порти) для подальшого експорту такого вантажу у вантажо-митних деклараціях.

Як вже зазначалося вище, для забезпечення виконання зовнішньо-економічних контрактів позивачем було укладено 23 січня 2012 року з ТОВ "Аврора шип транс" договір № 1по (а.с. 94-95, том 1), 02 лютого 2012 року - з ПП "Інтера-трейд" (Виконавець) договір № 2по (а.с. 242-243, том 1), 13 березня 2012 року - договір № 13032012 (а.с. 175-176, том 1) з ПП "Лариса" (Перевізник), 25 липня 2012 року - з ПП "Улекс" договір № 1пу (а.с. 109-110, том 1), 01 серпня 2012 року - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір № 2 ПМ (а.с. 73-74, том 1), відповідно до яких Виконавець зобов'язується організувати доставку довіреного йому Відправником вантажу до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а Відправник зобов'язується сплатити за організацію вантажоперевезення та експедування вантажу встановлену плату.

Про виконання договірних зобов'язань, які призвели до зміни майнового стану позивача, свідчать звіти експедиторів, товарно-транспортні накладні по всім п'яти контрагентам, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) із назвою наданих послуг - організація вантажоперевезень та експедування лісоматеріалів, вартість послуг з ПДВ, копії яких є у матеріалах справи. Реєстри продукції, прийнятої від Підприємства, містять інформацію про транспорт (автомобільний і залізничний), яким здійснювалася доставка товару до портів. Факт наявності у Підприємства податкових накладних податковим органом не оспорюється.

Підстави та порядок формування платником податків податкового кредиту регламентується положеннями розділу V Податкового кодексу України, яких платник зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови недотримання них формування кредиту може бути визнано неправомірним.

Оскільки податковий кредит за період, що перевірявся, був сформований Підприємством по господарським операціям з ТОВ "Аврора шип транс", ПП "Інтера-трейд", ПП "Лариса", ФОП ОСОБА_3, ПП "Улекс" на підставі первинних документів (товарно-транспортних накладних, актів здачі-приймання робіт (надання послуг)), окремі недоліки яких не можуть бути безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції, з інших даних вбачається, що фактичний рух активів та зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, тобто позбавлення цього документа сили звітного податкового документа, а відтак платника податків права на формування податкового кредиту, тому суд вважає, що Підприємство правомірно включило до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 89753, 00 грн. з вартості наданих ТОВ "Аврора шип транс", ПП "Інтера-трейд", ПП "Лариса", ФОП ОСОБА_3, ПП "Улекс" послуг по забезпеченню перевезення лісоматеріалів та експедування, отже, протиправним є податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000042301.

За таких обставин, коли позивачем сформовано податковий кредит за період, що перевірявся, зокрема, липень і серпень 2012 року, на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, тому підставі для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 26512, 00 грн. за липень 2012 року та 20207, 00 грн. за серпень 2012 року у Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби відсутні.

Враховуючи все викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 січня 2013 року № 0000032301, № 0000042301 та № 0000052301 є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби від 30.01.2013 р. №0000032301, №0000042301 та №0000052301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" 3883,10 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 29 квітня 2013 р.