Постанова № 31226517, 15.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 р. Справа № 2а/0470/5524/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняШрамко Я.В.за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Старостіна Л.Ф., Співак Н.М. Духневич Т.С., Какалюк В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Багатопрофільна приватна фірма «Південьбуд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012р. №0000382302, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2012р. Приватне підприємство «Багатопрофільна приватна фірма «Південьбуд» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000382302 від 15.05.2012р. Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на підставі якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на 4540284,90 грн., в тому числі за основним платежем 3243427,92 грн., за штрафними санкціями 810856,98 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств за наявності у позивача підтверджуючих документів, що надають йому право на віднесення грошових сум до складу податкового кредиту, а також за умови фактичної сплати податку грошовими коштами по правовідносинах з ТОВ «Інтерсервіс-постач», ТОВ «Гранд-Буд Престиж» та ТОВ «Агро строй комплекс». Окрім того, позивач вважає також, що дії відповідача з проведення перевірки та складання акту перевірки є неправомірними, а винесене рішення не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки податкові декларації з ПДВ подані до ДПІ у встановлені законодавством строки, податкове повідомлення-рішення прийнято по різних правопорушеннях, що суперечить вимогам ст. 115 Податкового кодексу України, а розрахунок штрафних санкцій в сумі 810856,98 грн. суперечить п.7 підрозділу 10 розділу 20 перехідних положень Податкового кодексу України, тому, на думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні вищезазначені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні та у письмових запереченнях на позов просять в задоволенні даного позову відмовити посилаючись на те, що податковою інспекцією обґрунтовано та правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012р. №0000382302, оскільки згідно матеріалів перевірки було встановлено, що ТОВ «Інтерсервіс Постач», ТОВ «Гранд-буд Престиж» та ТОВ «Агро строй комплекс» не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, угоди з поставки по ланцюгу підприємства-покупці не спричинили реального настання правових наслідків у зв'язку з чим вказані підприємства здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через посередників. Крім того, відповідач зазначає, що вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2011р. у справі № 0417/1-298/2011 посадових осіб контрагентів позивача - директора ТОВ «Інтерсервіс-Постач», директора ТОВ «Агро строй комплекс», ТОВ «Гранд-Буд Престиж» визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.3, 205 ч.2, 366 ч.2 КК України за незаконну діяльність по переводу безготівкових коштів в готівкові, використовуючи схеми руху грошових коштів через рахунки спеціально створених або придбаних підприємств з метою прикриття такої діяльності юридичних осіб, яка полягала в складанні завідомо неправдивих первинних документів фінансово-господарської діяльності та подальшого використання вказаних документів в бухгалтерському обліку господарської діяльності та надання неправдивих документів до контролюючих органів. З огляду на викладене, відповідач вважає, що правочини, укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами спрямовані на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб та не спричиняють реального настання правових наслідків.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 15.04.2013р.

У ході судового розгляду справи судом встановлено наступні обставини.

Приватне підприємство «БПФ «Південьбуд» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 17.12.1996р. за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 19 кв.77, взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 20.12.1996р. та було платником податку з ПДВ з 18.08.1997р., з 20.06.2007р., що підтверджується даними акту перевірки (а.с.118 зворот том 1).

Судом встановлено, що у період з 17.04.2012р. по 28.04.2012р. Державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС на підставі наказу ДПІ № 141 від 11.04.2012р., згідно із п.п.78.1.1., п.78.1 ст. 78, п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланову невиїзну перевірка ПП «БПФ «Південьбуд» з питання дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ «Інтерсервіс-постач», ТОВ «Гранд-Буд Престиж» за період 01.12.2010р. - 31.12.2010р., ТОВ «Агро строй комплекс» за період з 01.01.2010р. - 31.08.2010р.

За результатами зазначеної перевірки податковою інспекцією було складено акт від 04.05.2012р. № 1048/222/21943326 за висновками якого встановлено:

- порушення ч.1 ст.203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «БПФ «Південьбуд» та ТОВ «Інтерсервіс-постач», ТОВ «Гранд-буд Престиж», ТОВ «Агро строй комплекс»;

- п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1,п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «БПФ «Південьбуд» встановлено заниження податку на прибуток у 2010р. на загальну суму 3243427,92 грн.;

- п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП «БПФ «Південьбуд» встановлено заниження податку на додану вартість у 2010р. в розмірі 1179427,00 грн.(а.с.152-153 том 1).

В подальшому, на підставі вищезазначеного акту перевірки від 04.05.2012р., податковим органом були прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 4054284,90 грн., в тому числі за основним платежем - 3243427,92 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 810856,98 грн.(а.с.5 том 1).

Позивач не погоджується з вказаним рішенням податкового органу посилаючись на те, що відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за наявності у позивача підтверджуючих документів, що надають йому право на віднесення грошових сум до складу податкового кредиту за умови фактичної сплати податку грошовими коштами.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 19, 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом; здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахункових та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів. Органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до ст. 86 Податкового кодексу України результати проведених перевірок оформлюються актом та шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень у разі виявлення податковим органом заниження чи завищення податкових зобов'язань платника податків.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень надано право та повноваження щодо проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, здійснюючи перевірку та складаючи акт перевірки, приймаючи податкове повідомлення-рішення відносно позивача за результатами перевірки відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012р. №0000382302 прийнятого на підставі акту перевірки від 04.05.2012р., суд приходить до висновку про те, що дане податкове повідомлення-рішення є законними та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, у спірний період контрагентами позивача були ТОВ «Інтерсервіс-постач», ТОВ Гранд-буд Престиж», ТОВ «Агро строй комплекс» та між вказаними підприємствами і позивачем були укладені наступні договори, а саме :

1. Договір поставки № 23/12-2 від 23.12.2010р. укладений між ТОВ «Інтерсервіс-постач» від якого на підставі доручення № 3914 від 05.11.2010р. діяв директор Дерков М.М. (постачальник) та ПП «БПФ «Південьбуд» (покупець) за умовами якого постачальник зобов'язувався передати покупцю у власність для використання у його підприємницькій діяльності будівельні матеріали в асортименті, а покупець зобов'язувався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За фактом виконання умов вищезазначеного договору, сторонами договору були складені видаткові накладні про отримання матеріалів від ТОВ «Інтерсервіс-постач» на загальну суму 3143900,00 грн., в т.ч. ПДВ 523983,33 грн., а також постачальником було надано позивачеві податкові накладні. ПП «БПФ «Південьбуд» були перераховані грошові кошти на користь ТОВ «Інтерсервіс-постач» на загальну суму 3143900,00 грн., в т.ч. ПДВ 523983,33 грн.;

2. Договір підряду № 17/12-1 від 17.12.2010р. укладений між ТОВ «Гранд-буд престиж» в особі директора ОСОБА_8 (Субпідрядник)і ПП «БПФ «Південьбуд» (Генпідрядник) за умовами якого позивач як генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати на свій ризик, власними силами, способами та методами роботи по реконструкції фільтрів КНФС.

За фактом виконання умов вищевказаного договору, сторонами договору були складені акти прийому виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, а також ТОВ «Гранд-буд Престиж» було надано позивачу податкову накладну від 24.12.2010р. №1316 на загальну суму 1 540100,00 грн. Позивачем за виконані роботи проведено оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Гранд-буд Престиж» на загальну суму 377000,00 грн., станом на 31.12.2010р. за підприємством рахується кредиторська заборгованість на суму 1163100 грн., окрім того, 07.02.2011р. на адресу ТОВ «Гранд-буд Престиж» позивачем передано простий вексель АА 1016504 на суму 788338,59 грн.;

3. Договір № 14-01 від 14.01.2010р. укладений між ТОВ «Агро строй комплекс» в особі директора Трайдук С.С. (Підрядник) і ПП «БПФ «Південь буд» (Замовник) за умовами якого підрядник зобов'язувався виконати роботи по «реконструкції АЗС № 22 у м.Запоріжжя», п.Соняшний» у відповідності з проектно-кошторисною документацією та діючими будівельними нормами і правилами.

За фактом виконання вказаного договору, сторонами договору були складені довідки про вартість виконаних робіт за січень 2010р. та акт прийому виконаних робіт на загальну суму 18363,60 грн., в т.ч. ПДВ 3060,609 грн.

4. Договір №12-01 від 12.01.2010р. укладений між ТОВ «Агро строй комплекс» в особі директора Трайдук С.С. (Підрядник) і ПП «БПФ «Південь буд» (Замовник) за умовами якого підрядник зобов'язувався виконати роботи по «реконструкції АЗС № 11 у с.Михайлівна Запорізької області» у відповідності з проектно-кошторисною документацією та діючими будівельними нормами і правилами.

За фактом виконання вказаного договору, сторонами договору були складені довідка про вартість виконаних робіт за січень 2010р. на загальну суму 120296,40 грн., в т.ч. ПДВ 20049,40 грн. та акти прийому виконаних робіт №1,2,3,4.

5. Договір №02-02 від 02.02.2010р. укладений між ТОВ «Агро строй комплекс» в особі директора Трайдук С.С. (Підрядник) і ПП «БПФ «Південьбуд» (Замовник) за умовами якого підрядник зобов'язувався виконати роботи по «реконструкції АЗС № 22 у м.Запоріжжя», п.Соняшний» відповідності з проектно-кошторисною документацією та діючими будівельними нормами і правилами.

За фактом виконання вказаного договору, сторонами договору були складені довідка про вартість виконаних робіт за лютий 2010р. на загальну суму 120338,40 грн., в т.ч. ПДВ 20056,40 грн. та акти прийому виконаних робіт за лютий 2010р. №1,2.

6.Договір на виконання проектних робіт №01.02/10 від 01.02.2010р. по розробці робочого проекту «Реконструкція АЗС № 37,11,22 у м. Запоріжжя» укладений між ТОВ «Агро строй комплекс» в особі директора Трайдук С.С. (Виконавець) і ПП «БПФ «Південьбуд» (Замовник) за умовами якого виконавець зобов'язаний виконати, а замовник прийняти та сплатити слідуючі види робіт по розробці та передачі проектної документації: розробка робочого проекту «Реконструкція АЗС № 37,11,22 м. Запоріжжя»; розробка повинна бути виконана виконавцем та надана замовнику у строки вказані у п.4 даного договору у повному обсязі.

За фактом виконання вказаного договору, сторонами договору був складений акт здачі-приймання проектної продукції на загальну суму 314060,00 грн., в т.ч. ПДВ 52343,33грн.

7. Договір № 05-03 від 05.03.2010р. укладений між ТОВ «Агро строй комплекс» в особі директора Трайдук С.С. (Підрядник) і ПП «БПФ «Південь буд» (Замовник) за умовами якого підрядник зобов'язувався виконати роботи по «реконструкції АЗС № 11 у с. Михайлівна Запорізької області» у відповідності з проектно-кошторисною документацією та діючими будівельними нормами і правилами.

За фактом виконання вказаного договору, сторонами договору були складені довідка про вартість виконаних робіт за березень 2010р. ТОВ «Агро строй комплекс» на загальну суму 473430,00 грн., в т.ч. ПДВ 78905,00 грн. та акт прийому виконаних робіт на зазначену суму.

8. Договір №01.07/10 від 01.07.2010р. укладений між ТОВ «Агро строй комплекс» в особі директора Трайдук С.С. (Субпідрядник) і ПП «БПФ «Південь буд» (Генпідрядник) за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати на свій ризик, власними силами, способами та методами роботи по улаштуванню монолітних залізобетонних фундаментів на об'єкті «Пункт приймання, зберігання та первинної обробки зерна в с. Девладово Софійського району Дніпропетровської області».

За фактом виконання вказаного договору, сторонами договору були складені акти прийому виконаних робіт за липень та серпень 2010р. № 1, 2, а також ТОВ «Агро строй комплекс» надано позивачеві податкові накладні. Позивачем за вказані виконані роботи проведено оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Агро строй комплекс» на загальну суму 2074251,00 грн., 10.01.2011р. позивачем ТОВ «Агро строй комплекс надано простий вексель АА 1016502 на суму 318319,00 грн.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи ( у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Так, як вбачається з наявного в матеріалах справи копії вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011р. у справі № 417/1-298/2011 за обвинуваченням ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_7 за скоєння злочину, передбаченого ст.ст. 28. ч.3, 205 ч.2, 366 ч.2 КК України, останні засуджені за незаконну діяльність з переведення безготівкових коштів в готівкові шляхом використання схеми руху грошових коштів через поточні рахунки спеціально створених або придбаних підприємств з метою прикриття такої діяльності юридичних осіб, яка полягала в складанні фіктивних первинних документів фінансово-господарської діяльності та подальшого використання вказаних документів в бухгалтерському обліку господарської діяльності та надання фіктивних документів до контролюючих органів. Також за вироком встановлено і те, що до зазначеного злочину серед інших було залучено і ОСОБА_12, який був директором ТОВ «Інтерсервіс-постач», яке було також створено з метою прикриття незаконної господарської діяльності (фіктивного підприємництва), яка не спричиняла настання будь-яких правових наслідків.

При цьому, зі змісту вказаного вироку видно, що вказані вище підприємства - ТОВ «Інтерсервіс-постач», ТОВ Гранд-буд Престиж», ТОВ «Агро строй комплекс» створювалися з метою фіктивного підприємництва, що підтверджено самими директорами даних підприємств у судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи, підсудні визнали свою вину повністю у скоєнні вказаного злочину, зокрема, ОСОБА_8, який являвся директором ТОВ «Агро строй комплекс» та ТОВ «Гранд-буд Престиж» пояснив, що фактично господарська діяльність підприємств не велась, за вказівкою ОСОБА_13 він підписував різні документи та що в подальшому відбувалося з вказаними документами йому невідомо, окрім того, зазначив, що в групу, створену ОСОБА_13, також входили ОСОБА_12.(директор ТОВ «Інтерсервіс-постач»), ОСОБА_14, ОСОБА_11 і ОСОБА_7, які здійснювали такі ж функції, але по підприємствам на яких були директорами (а.с.56-64 том 1).

Зазначений вирок суду набрав законної сили 01.12.2011р. (а.с.64 том 1).

У відповідності до ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише у питанням, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням норм ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками позивача - «Інтерсервіс-постач», ТОВ Гранд-буд Престиж», ТОВ «Агро строй комплекс» не можуть бути прийняті судом як доказ реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами, оскільки вироком суду, який набрав чинності, встановлено створення даних підприємств без реального настання правових наслідків, тобто з метою фіктивного підприємництва, що підтверджено самими директорами даних підприємств.

Таким чином, дані первинні бухгалтерські документи не можуть бути належними доказами реальності здійснення господарської операції, навіть за наявності всіх оформлених документів та сплати коштів позивачем у відповідності до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідна правова позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного Суду України від 29.04.2010р. №К-38733/06, а також в інформаційному листі Вищого адміністративного Суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011р., в якому зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 вказаного Кодексу).

Оцінюючи всі докази у відповідності до вищевказаних норм чинного законодавства України, які надані позивачем та відповідачем у ході судового розгляду справи та з урахуванням ч.ч.1, 2 ст. 71, ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що податковим органом оспорюване податкове повідомлення рішення було прийнято у відповідності до норм Конституції та законів України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що має значення для прийняття рішення.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, у адміністративного суду відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення з підстав, наведених позивачем у позові.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,72, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Багатопрофільна приватна фірма «Південьбуд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012р. №0000382302- відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 22.04.2013р.

Суддя С.О. Конєва