Ухвала суду № 31226498, 13.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

13 травня 2013 р. Справа № 804/5527/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Калашний ряд плюс» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним акту від 11.03.2013р. та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2013р. №0000132201, №0000142201, -

ВСТАНОВИВ

19.04.2013р. Приватне підприємство «Калашний ряд плюс» звернулося з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції та просить:

- визнати протиправним акт Нікопольської об'єднаної ДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби № 765/221/34245713 від 11.03.2013р.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення стосовно ПП «Калашний ряд плюс» від 22.03.2013р. №0000132201 яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53951,25 грн. у тому числі 43161,00 грн. - основний платіж, 10790,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- скасувати податкове повідомлення-рішення стосовно ПП «Калашний ряд плюс» від 22.03.2013р. №0000142201 яким визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 13831,00 грн.

Вивчивши подані позовні матеріали, проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити в частині позовних вимог щодо визнання протиправним акту від 11.03.2013р. №765/221/34245713, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин ( п.1 роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів).

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Акти ненормативного характеру (індивідуальний акт), в свою чергу, породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, у тому числі просить визнати протиправним акт перевірки від 11.03.2013р. № 765/221/34245713.

Зі змісту оспорюваниого акту перевірки видно, що він не містить вимог та приписів, які є обов'язковими для виконання позивачем, а отже, вказаний акт не є актом індивідуальної дії, оскільки не породжує прав і обов'язків у позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що, предметом спору в адміністративній справі не може бути акт перевірки, оскільки зазначений акт не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.ст.2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків у позивача, а отже, не породжує для позивача ніяких правових наслідків, які можуть бути предметом спору.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин, які спричиняють правові наслідки для конкретної особи та є обов'язковими для виконання.

Виходячи з наведеного, відсутність правових наслідків для позивача за зазначеним актом перевірки, виключає можливість звернення до суду з позовом про визнання такого акту протиправним, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 17, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Калашний ряд плюс» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції в частині позовних вимог про визнання протиправним акту від 11.03.2013р.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя С.О. Конєва