Головуючий у 1 інстанції - Дмитрієв В.С.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2013 року справа №805/2835/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Сіваченка І.В.
суддів Жаботинської С.В., Шишова О.О.
секретар судового засідання Казакова Т.М.
за участі позивача ОСОБА_2
представників відповідачів Кравець О.С., Дзюбенко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2013 року у справі № 805/2835/13-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказів №3038 від 07.12.2012 року, №35 о/с від 04.02.2013 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказів №3038 від 07.12.2012 року, №35 о/с від 04.02.2013 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 35 о/с від 04.02.2013 прапорщика міліції ОСОБА_2 інспектора патрульної служби групи патрульної служби Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області звільнено з органів внутрішніх справ України у запас. Підставою для винесення вищевказаного наказу став наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області №3038 від 07.12.2012 року, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України за статті 63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Підставою для цього став інцидент щодо втечі слідчо-заарештованої особи, який відбувся внаслідок неналежної організації конвойного наряду з боку керівництва Авдіївського МВ ГУМВС в Донецькій області.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2013 у цій справі позов було задоволено, а саме: скасовано накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області №3038 від 07.12.2012 року, №35 о/с від 04.02.2013 року в частині звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ України; поновлено прапорщика міліції ОСОБА_2 на службі в органах внутрішніх справ України інспектором патрульної служби групи патрульної служби Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області; зобов'язано Авдіївський міський відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по день поновлення на службі в органах внутрішніх справ України.
Не погодившись з таким рішенням, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Авдіївський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних скарг зазначено на те, що суд першої інстанції не врахував тяжкість проступку, заподіяну шкоду та невизнання ОСОБА_2 своєї вини.
У судовому засіданні представники відповідачів підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити, проти чого заперечував позивач.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
За наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області №3038 від 07.12.2012 року за особисту недисциплінованість, невиконання вимог Присяги працівників ОВС України, пункт 4.1 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року №155, грубе порушення вимог пункт 20 статті 10 Закону України «Про міліцію» стаття 1, стаття 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункти 1.28.1-1.28.3, 1.29, 4.31 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 року №60дск, зареєстрованим в Мінюсті України 25.02.2005 року за №268/10548, що виразилось у порушенні вимог чинного законодавства України та службової дисципліни, неналежному виконанні обов'язків конвоїра, а саме: відлучення з місця несення служби без дозволу начальника конвою, нездійснення постійного спостереження за конвойованими особами, незастосуванні до них спецзасобу - наручників, в результаті чого слідчо-заарештований гр. ОСОБА_3 скоїв втечу зі слідчої кімнати, інспектора патрульної служби групи патрульної служби Авдіївського МВ ГУМВС Донецькій області прапорщика міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 35 о/с від 04.02.2013 відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 63 «є» (за порушення дисципліни) інспектора патрульної служби групи патрульної служби Авдіївського МВ ГУМВС Донецькій області прапорщика міліції ОСОБА_2 з 04.02.2013 року.
Пунктом 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 N 114 (зі змінами та доповненнями), встановлено, що особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Згідно статті 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут) начальник призначає службове розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
За результатами службового розслідування за фактом втечі з адміністративної будівлі Авдіївського МВ ГУМВС в Донецькій області слідчо-заарештованого гр. ОСОБА_3 складено висновок, який 23.11.2012 року затверджено начальником ГУ МВС України в Донецькій області генералом-майором Дубовиком В.Б., згідно якого встановлено, що 16.11.2012 року у зв'язку з відсутністю працівників штатної конвойної групи на службу в конвойний наряд заступили працівники міліції Авдіївського МВ ГУМВС в Донецькій області у складі оперуповноваженого СБНОН МВ капітана міліції Каращука Олександра Олександровича, дільничного інспектора СДІМ МВ старшого лейтенанта міліції Кравченка Дениса Олескандровича, інспекторів патрульної служби ГПС МВ прапорщика міліції Крюка Олександра Сергійовича і сержанта міліції Александрова Максима Павловича, які в штат конвойної групи не входять, однак наказом МВ від 10.10.2012 року №372 допущені до охорони та конвоювання спецконтингенту.
Останні цього дня приблизно о 15:40, на спецавтомобілі ГАЗ-3302 д/н доставили трьох затриманих і взятих під варту осіб до адмінбудівлі Авдіївського МВ ГУМВС в Донецькій області. Каращук О.О., Кравченко Д.О. і Александров М.П. залишили місце несення служби і подальшому разом із слідчим СВ МВ Маширом О.В. повезли затриманого гр. ОСОБА_5 на спецавтомобілі в прокуратуру і суд м. Авдіївки для обрання відносно нього запобіжного заходу. Після їх від'їзду ОСОБА_2 залишився охороняти слідчу кімнату, де знаходилися засуджений гр. ОСОБА_4 і слідчо-заарештований гр. ОСОБА_3 без застебнутих на їх руках наручників. Через деякий час ОСОБА_2 закрив на замок двері слідчої кімнати, в якій знаходились засуджений гр. ОСОБА_4 і слідчо-заарештований гр. ОСОБА_3, і зайшов у приміщення чергової частини, де пробув деякий час. Приблизно через 20-25 хвилин ОСОБА_2 побачив, що двері слідчої кімнати відкрилися і на порозі з'явився засуджений гр. ОСОБА_4. Підбігши до нього, ОСОБА_2 дізнався, що слідчо-заарештований гр. ОСОБА_3 самостійно відкрив дверний замок і через тильні двері міськвідділу вибіг на подвір'я та зник.
Також перевіркою підготовки конвойного наряду до несення служби по конвоюванню та охороні затриманих і взятих під варту осіб під час проведення слідчих дій було встановлено, що члени конвойного наряду перед заступленням на службу були у форменому одязі, озброєні вогнепальною зброєю, спецзасоби (наручники) не отримували, інструктаж керівництвом МВ з ними не проводився, обов'язки кожного члена наряду не розподілялися.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 січня 2005 року N 60 затверджено Інструкцію про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України та Інструкцію з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція). Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2005 року з грифом "Для службового користування".
Як встановлено пунктами 1.16, 1.17 Інструкції для конвоювання затриманих і взятих під варту осіб призначається звичайний або посилений конвойний наряд. Склад, вид і чисельність таких конвойних нарядів визначаються начальником органу (командиром окремого підрозділу). Мінімальний склад конвойного наряду для конвоювання однієї взятої під варту особи визначається в кількості не менше трьох працівників: начальник конвою (старший конвоїр) та два конвоїри.
Склад звичайного конвою для забезпечення охорони підсудних у залах судових засідань призначається відповідно до пункту 3.10 Інструкції.
Відповідно до пункту 3.10 Інструкції розстановка наряду проводиться з розрахунку два конвоїри на одного підсудного.
Згідно пункту 1.20 Інструкції для призначення конвойного наряду начальник органу внутрішніх справ (командир підрозділу) видає наказ, де визначає:
1.20.1. Склад конвойного наряду та порядок підготовки для конвою відповідних документів, транспорту, необхідних засобів охорони, зв'язку й сигналізації, зброї, спорядження, шляхового забезпечення конвойного наряду і конвойованих, а також службових собак;
1.20.2. Завдання конвойного наряду, способи та строк їх виконання, порядок зв'язку з органом внутрішніх справ (конвойним підрозділом) і порядок взаємодії з іншими органами внутрішніх справ (у дорозі), особливі обов'язки конвоїрів.
За приписами п. 1.28 Інструкції конвоїр підпорядковується начальникові конвою (старшому конвоїру).
Він зобов'язаний:
1.28.1. Досконало знати свої обов'язки і точно їх виконувати, перебувати у визначеному начальником конвою (старшим конвоїром) місці і не відлучатися без його дозволу;
1.28.2. Бути вимогливим і ввічливим у поводженні з конвойованими особами, вести за ними постійне спостереження, дотримуватись правил особистої безпеки.
1.28.3. Припиняти небезпечні й недозволенні дії затриманих і взятих під варту осіб, проводити за вказівкою начальника конвою (старшого конвоїра) їх обшук, вилучати в них і передавати начальникові конвою (старшому конвоїру) заборонені для зберігання предмети й речі.
1.29. Конвоїрові забороняється відволікатися від несення служби, вступати з конвойованими в розмови, крім випадків, коли необхідно дати вказівки про порядок руху й дотримання правил поведінки під час конвоювання; приймати від затриманих і взятих під варту осіб або передавати їм від сторонніх осіб будь-які предмети, продукти харчування, відправляти їх листи, розголошувати маршрут руху конвою і його кінцевий пункт.
Відповідно до пункту 3.34 Інструкції при проведенні слідчих дій конвоїри зобов'язані невідступно перебувати біля затриманих або взятих під варту осіб, у встановленому порядку застосовувати до них наручники, а в разі необхідності - наручники із спеціальним подовжувачем, супроводжувати кожного з конвойованих під час усіх його переміщень, обумовлених характером слідчої дії.
У приміщеннях конвоїри розташовуються біля вікон, а начальник конвою (старший конвоїр) - біля дверей.
Як встановлено у судовому засіданні, 16.11.2012 року фактично відбулося тримання засудженого гр. ОСОБА_4 та слідчо-заарештований гр. ОСОБА_3 в приміщенні (слідча кімната) адмінбудівлі Авдіївського МВ ГУМВС в Донецькій області, яке не передбачено для утримання вказаних осіб. Слідчі дії в цей час за їхньої участі не проводилися, позивач залишися з двома конвойованими особами та спецзасоби (наручники) не були видані, тому, як вірно визначив суд першої інстанції, втеча слідчо-заарештованого гр. ОСОБА_3 сталася внаслідок неналежної організації роботи працівників конвойного наряду Авдіївського МВ ГУМВС в Донецькій області в цілому, що зазначено у висновку службового розслідування.
Зокрема, сам позивач, не будучи керівником (старшим) конвойного наряду, самостійно не приймав рішення про поміщення засудженого гр. ОСОБА_4 та слідчо-заарештований гр. ОСОБА_3 в приміщенні (слідча кімната) адмінбудівлі Авдіївського МВ ГУМВС в Донецькій області, яке не передбачено для утримання вказаних осіб. На цих особах не були наручники, оскільки не видавались членам конвойного наряду. Оскільки ОСОБА_2 одному було доручено охорону двох осіб, він не міг залишатись з ними в цій кімнаті. В той же час, так як дана кімната не була обладнана вікном спостереження, задля запобігання можливим конфліктам між засудженим та слідчо-заарештованим, виваженим здається рішення позивача про візуальне спостереження за охоронюваними особами через засоби відео контролю з приміщення чергової частини, а не перебування під дверима. Слід зауважити, що можливість втечі гр. ОСОБА_3 відбулась також внаслідок несправності замка, на який було зачинено двері слідчої кімнати, та тому, що відеоспостереження цієї кімнати не охоплює її всю, зокрема, вихід до дверей.
Згідно з положеннями Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради УРСР від 29.07.91 року, на осіб рядового та начальницького складу можуть накладатися такі стягнення: зауваження, догана, сувора догана, затримка у присвоєнні чергового спеціального звання або поданні до його присвоєння на строк до одного року, попередження про неповну посадову відповідність, пониження в посаді, пониження в спеціальному званні, звільнення з органів внутрішніх справ. При цьому, звільнення осіб рядового та начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитися за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
Як вбачається із послужного списку ОСОБА_2, на час звільнення позивач не мав діючих дисциплінарних стягнень.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що дисциплінарне стягнення, накладене на позивача, не відповідає тяжкості вчиненого ним проступку і ступеню його провини.
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно приписів статті 235 Кодексу законів про працю у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник, повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року було зобов'язано Авдіївський МВ ГУМВС в Донецькій області надати довідку про нарахування грошового забезпечення за останні два місяці роботи ОСОБА_2 та графік за останні два місяці роботи ОСОБА_2
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року було зобов'язано Авдіївський МВ ГУМВС в Донецькій області надати довідку щодо планових виходів на роботу інспектора патрульної служби ОСОБА_2 з 04.02.2013 року по 08.04.2013 року та довідку про середньоденну заробітну плату за останні 2 місяці роботи позивача.
Однак Авдіївський МВ ГУМВС в Донецькій області в судове засідання 08.04.2013 року не надав графік за останні два місяці роботи та довідку щодо планових виходів на роботу інспектора патрульної служби ОСОБА_2 з 04.02.2013 року по 08.04.2013 року, тому враховуючи скорочені строки розгляду такої категорії справ, суд першої інстанції вирішив розглянути справу за наявними в ній доказами.
Враховуючи те, що позивач перебував на грошовому утриманні в Авдіївському МВ ГУМВС в Донецькій області, місцевий суд вірно вважав, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов'язання останнього нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по день поновлення на службі в органах внутрішніх справ України.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
В повному обсязі ухвалу виготовлено 17 травня 2013 року.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2013 року у справі № 805/2835/13-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказів №3038 від 07.12.2012 року, №35 о/с від 04.02.2013 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: С.В.Жаботинська
О.О.Шишов
Судове рішення № 31224361, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/2835/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: