Рішення № 31223816, 14.05.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 р. Справа № 909/495/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Озарко Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: SC Tastrom 2 SRL, вул. Пошта Веке, 2 офіс 2, м. Галац, Республіка Румунія; представник позивача: Герелюк Тарас Богданович, вул. Гостинець 49, с. Ценява, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78255; поштова адреса: бульвар Лесі Українки 12/108, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200;

до відповідача: Приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал", вул. Українська, 10 б, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218;

про стягнення 164213 грн. 08 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: Герелюк Т.Б. - представник, (довіреність б/н від 28.03.13);

Від відповідача: Каракаш Тетяна - керівник юридичної особи (посвідка на тимчасове проживання в Україні серія ІФ № 1068/2012 від 20.11.12);

ВСТАНОВИВ: SC Tastrom 2 SRL (Торгова компанія Тастром 2 Товариства з обмеженою відповідальністю, далі по тексту - Товариство) подано позов до Приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал" про стягнення 164213 грн. 08 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив, що позовні вимоги визнає.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Згідно ст. 15 договору купівлі-продажу № 0001 від 15.03.2010 (згідно доповнень і змін № 1 від 15.06.2010 р. до договору) усі спори та конфлікти будуть вирішуватись за обопільною згодою сторін, в разі невирішених спорів сторони, керуючись діючим законодавством України, будуть звертатись в господарський суд Івано-Франківської області. Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням відповідача є територія України: Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Нижній Вербіж, вул. Українська, 10 б.

За змістом статей 41, 12 - 17, 123 ГПК України для іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам.

Таким чином, даний спір підсудний господарському суду Івано-Франківської області та підлягає вирішенню шляхом застосування до спірних правовідносин норм права України.

15.03.2010 р. між SC Tastrom 2 SRL (Торговою компанією Тастром 2 Товариства з обмеженою відповідальністю) та Приватним підприємством "Лемн-Інтернаціонал" укладено договір купівлі-продажу № 0001 з доповненнями та змінами № 1 від 15.06.2010 р.

Згідно ст. 1 договору, відповідач продає, а позивач придбаває пиломатеріали породи дуб, за умов якості, параметрів та фінансово-комерційних умов, визначених в додатку 1 до договору.

Загальна кількість товару, що поставляється партіями щомісячно згідно ст. 1 договору, становить 3500 м3. Поставка товару здійснюється на умовах FCA правил "Інкотермс 2000". Кількість, строки, умови поставки, а також інші необхідні зміни даного договору передають разом із специфікацією на товар та умовами місячної поставки, передаються відповідачу до 15 числа кожного місяця, в якому буде відправлений товар (ст. ст. 2, 3, 4 договору).

У відповідності до ст. 8 договору, оплата за заявлену партію товару здійснюється щомісячно на умовах 100 % передоплати від вартості замовленого товару.

Згідно п. 1 Доповнення та змін № 1 від 15.06.2010 р., розділ 4 договору доповнено ст.8.1 та викладено в наступній редакції: Оплата за договором може здійснюватися в доларах США в перерахунку на Євро по курсу НБУ на дату надходження коштів на поточний рахунок відповідача. В разі недопоставки товару передбаченого ст. ст. 1, 2 договору, передоплата за даний товар повертається за письмовою вимогою позивача.

На виконання умов договору, Товариством (позивачем) здійснено передоплату на загальну суму 20300 євро та 10300 грн. доларів США. Вказаний факт не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

В порушення договірних зобов'язань, відповідачем не здійснено передачу товару позивачу в повному обсязі на суму здійсненої позивачем передоплати. Товар на суму 7803,04 євро та 10300 доларів США не поставлено, передоплату у вказаному розмірі не повернуто, а відтак позивачем правомірно заявлено вимогу про повернення передоплати за непоставлений товар. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 7803,04 євро та 10300 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.04.13 становить 164213 грн. 08 коп.

В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків № 1 від 07.03.12, підписаний керівниками позивача та відповідача, згідно якого борг відповідача перед позивачем становить 7803,04 євро та 10300 доларів США.

Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою від 05.12.12 (отримано відповідачем 10.12.12) про повернення боргу в розмірі 7803,04 євро та 10300 доларів США. Однак, вимога залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 15 договору з доповненнями та змін № 1 від 15.06.2010 р., сторони передбачили, що усі спори та конфлікти будуть вирішуватись за обопільною згодою сторін, в разі невирішених спорів сторони, керуючись діючим законодавством України будуть звертатись в господарський суд Івано-Франківської області.

Таким чином, сторонами передбачено вибір українського права як такого, що регулює їх відносини за угодою, та означає вибір саме національного законодавства України, а не окремих законодавчих актів, що регулюють відповідні відносини сторін.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Станом на день розгляду справи, відповідачем не здійснено в повному обсязі поставку товару на суму передоплати, та здійснену позивачем передоплата в сумі 7803,04 євро та 10300 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.04.13 становить 164213 грн. 08 коп., не повернуто. Відповідачем не надано суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача, наявність вказаного боргу відповідачем не заперечується.

З огляду на вказане, вимога позивача про повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 164213 грн. 08 коп. обґрунтована та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 33, 43, ст. 82 -85, 123, 124 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов SC Tastrom 2 SRL (Торгової компанії Тастром 2 Товариства з обмеженою відповідальністю) до Приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал" про стягнення 164213 грн. 08 коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал", вул. Українська, 10 б, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218 (ідентифікаційний код 31889345) на користь SC Tastrom 2 SRL (Торгової компанії Тастром 2 Товариства з обмеженою відповідальністю), вул. Пошта Веке, 2 офіс 2, м. Галац, Республіка Румунія (реєстраційний код R 6730195, регістр J17/3561/1994; р/р RO95 BTRL 01802202320062 XX в філії м. Галаци банку Трансільванія) 164213 (сто шістдесят чотири тисячі двісті тринадцять) грн. 08 коп. (що за офіційним курсом Національного банку України гривні щодо іноземних валют становить 7803,04 євро та 10300 доларів США) - боргу, 3284 (три тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 26 коп. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.05.13

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 17.05.13