Рішення № 31223796, 16.05.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 р. Справа № 909/384/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", 76006,м.Івано-Франківськ,вул.Б.Хмельницького,59А

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" вул.Польова,2, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення 26 321 грн.25 коп. заборгованості, з яких 13 466,59 грн. основного боргу, 12 450,17 грн. пені та 404,49 грн. 3 % річних

за участю представників сторін:

Від позивача: Терлецька М.Б. - юрисконсульт, (довіреність № 21-02/95-1 від 28.01.13. )

Від відповідача: Карабин Наталя Богданівна, (довіреність №094/17 від 20.05.13 )

встановив, що Державне міське підприємство "Івано - Франківськтеплокомуненерго" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" про стягнення 26 321грн. 25 коп. заборгованості, з яких 13466,59 основного боргу, 12450,17 грн. пені та 404,49 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору про постачання теплової енергії №521 від 01.05.05 з наступними змінами в частині оплати за використану теплову енергію та обгрунтовано положеннями ст. 179, 193 ГК України, ст.526,530,612,625 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в частині стягнення основного боргу, в частині стягнення пені проти позову заперечив на підставі викладеного у відзиві на позов(вх.№8059/13 від 14.05.13) з посиланням на ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", якою встановлено обмеження розміру пені - не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

01.05.05 між позивачем та відповідачем укладено договір №521 про постачання теплової енергії ( з додатками ). За умовами даного договору позивач зобов"язався постачати відповідачеві теплову енергію у відповідності з умовами Договору, а відповідач, у свою чергу, - своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору споживач зобов"язався виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Пунктом 6.3.3 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. А пунктом 6.3.5 даного договору сторони погодили обов"язок відповідача оплачувати платіжні документи з платежів поточного розрахункового періоду - в 5-тиденний термін після дати, зазначеної в платіжному документі, але не пізніше 31-го числа розрахункового місяця.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, на виконання умов вище вказаного Договору, позивачем передано, а відповідачем отримано теплову енергію у строки та розмірі, визначені Договором. Даний факт підтверджують рахунки за надані послуги по теплопостачанню. В матеріалах справи містяться докази направлення рекомендованою кореспонденцією відповідачу даних рахунків.

Однак неналежне виконання споживачем (відповідачем) умов Договору, зокрема розділу 6, який встановлює порядок розрахунків за використану теплову енергію, призвело до виникнення заборгованості за період з 01.10.11 по 01.05.12 в сумі 13466,59 грн.

З метою досудового врегулювання спору 05.09.12 позивачем на адресу відповідача направлено претензію, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов"язань вимога щодо стягнення 13466,59 грн. основного боргу є обгрунтованою та підлягає до задоволення.

Крім того, в силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає підставним застосування положень ст.625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Пунктом 6.3.5 Договору ( в редакції угоди про внесення змін і доповнень до договору про постачання теплової енергії №521 від 01.05.05) передбачено, що у випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим Договором, сторони керуються договірними зобов"язаннями, вимогами Правил в частині припинення подачі енергії, а на суми невиконаного зобов"язання нараховується пеня в розмірі 1% за кожний день прострочення до дня фактичної оплати у відповідності до Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 404,49 грн. 3% річних та 12450,17 грн. пені.

Відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені та задоволено її за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним. При цьому судом відхиляються заперечення представника відповідача з посиланням на ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", якою встановлено обмеження розміру пені - не більше подвійної облікової ставки НБУ, оскільки ст.1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. А згідно ст.2 вказаного закону до приведення нормативно-правових актів у відповідність з нормами Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Таким чином, до спірних правовідносин застосовуються норми вказаного закону, оскільки він є спеціальним законом у сфері визначення відповідальності суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій, і сторони у договорі №521 від 01.05.05 ( в редакції угоди про внесення змін і доповнень до договору про постачання теплової енергії №521 від 01.05.05 ) керувалися саме цим законом для нарахування пені за порушення терміну оплати за використану теплову енергію.

В контексті наведеного позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати.

Керуючись ст.8, 124 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 9, 512-517, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 614, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193,230, 231 Господарського кодексу України, Законом України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", ст.25 Закону України "Про теплопостачання", ст.49, 55, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного міського підприємства "Івано - Франківськтеплокомуненерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" про стягнення 26 321грн. 25 коп. заборгованості, з яких 13466,59 основного боргу, 12450,17 грн. пені та 404,49 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" (вул.Польова, 2 м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32873378) на користь Державного міського підприємства "Івано - Франківськтеплокомуненерго" (вул.Б.Хмельницького, 59-а, м.Івано-Франківськ , код ЄДРПОУ 03348058) 13466,59 грн. ( тринадцять тисяч чотириста шістдесят шість гривень п"ятдесят дев"ять копійок) основного боргу, 12450,17грн. (дванадцять тисяч чотириста п"ятдесят гривень сімнадцять копійок) пені, 404,49грн.(чотириста чотири гривні сорок дев"ять копійок) 3% річних та 1720,грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.05.13

Суддя Матуляк П. Я.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Легінь О. В. 17.05.13